Останні три місяці оператори карткового ринку з небаченим досі завзяттям збільшують обсяги випуску платіжних карток. Наприкінці року банкіри підуть на рекорд.
Уже звичні для користувачів різдвяні й новорічні «пластикові» акції лише допоможуть банкірам довершити розпочату в останньому кварталі цього року нелегку справу збільшення випуску карток. Позитивом цих емісій можна вважати досить значущу частку кредитних карток, які поступово стають дедалі запитанішими на ринку. Загалом за банківською системою вже на перший квартал майбутнього року пропорція дебетних/кредитних карток буде 70:30.
Карткові результати
Нинішні досягнення емітентів карток мають доволі переконливий вигляд. Загалом, за даними НБУ, вітчизняні банки протягом третього кварталу випустили 718 тис. внутрішньодержавних і міжнародних карток. Таким чином, на 1 жовтня ц. р. загальна кількість платіжних карток в Україні становила 4,963 млн штук. Випуском карток опікувався 71 банк (46% загальної кількості українських банків).
За інформацією НБУ, картковим рекордсменом став ПриватБанк (понад 1,592 млн карток), за ним у «пластиковому» рейтингу Промінвестбанк (понад 992 тис., з яких близько 743 тис. — локальні внутрішньобанківські), «Аваль» (понад 523 тис.), Ощадбанк (понад 356 тис., з яких близько 234 тис. — локальні внутрішньобанківські) й Перший Український Міжнародний Банк (понад 314 тис.).
Зросла за останні три місяці кількість POS-терміналів і банкоматів — 20 719 і 2384 відповідно. На 1 жовтня 2002 р. власників внутрішньодержавних платіжних карток обслуговували 419 банкоматів, а власників міжнародних пластикових карток — 1965 банкоматів.
Загальне зростання кількості карток на ринку було досягнено за рахунок зарплатних проектів, а також проведення банками різних рекламно-пропагандистських акцій. «Ми, як і багато інших банків, проводили акцію «Твій рух до успіху» спільно з міжнародною платіжною системою MasterCard. За підсумками цієї акції наш банк випустив понад 3 тис. кредитних карток MasterCard Mass і MasterCard Gold. За домовленістю з MasterCard ми продовжуємо цю акцію до Нового року. А загалом з початку вересня до 1 грудня 2002 року ми випустили понад 180 тис. карток», — розповів «Контрактам», заступник голови правлiння банку «Аваль» Iгор Слободський.
Можна назвати й інші причини «картково-емісійних досягнень» вітчизняних банків. «За останні три місяці ми активізували роботу щодо пластикових карток. Здебільшого це пов’язано з налагодженням роботи наприкінці вересня власного процесингового центру. Цифри промовляють самі за себе: на кінець листопада емісія карток становила 92 тис. штук, приріст за останні 3 місяці — 36,5 тис. карток, або 167%. Найбільше за цей період було випущено дебетних карток — близько 33,5 тис.», — каже начальник управління індивідуального бізнесу Укрсоцбанку Тетяна Новицька.
Гроші — в мережу
Керівники присутніх в Україні міжнародних платіжних систем (VISA Int. та Europay Int.) не раз називали український картковий ринок одним з найдинамічніших у Східній Європі. За різними підрахунками, нині близько 10% українських громадян використовують банківські картки як засіб оплати своїх витрат. Скажімо, банк «Аваль» щомісяця реєструє до 1 млн трансакцій власників платіжних карток.
Банкіри, хоча й вважають дуже низьким середній обсяг трансакцій на одного клієнта (за допомогою різних карток наші співвітчизники витрачають $3—5 на місяць), та в розвиток банкоматних мереж вкладають більше коштів, ніж на встановлення POS-терміналів. Тут є логічне пояснення. «Зміна вартості карткового сервісу останнім часом була пов’язана зі зміною тарифів, встановлених на проведення трансакцій. Якщо раніше це був 1% плюс 3 грн, то сьогодні тарифи на зняття грошей у «чужому» банку становлять 1,5% суми грошей плюс 5 грн. У 95% випадках здійснені в Україні трансакції — це зняття готівки, а така тенденція властива країнам, що розвиваються.
Для того, щоб тримати гроші на карткових рахунках, українські банки намагаються розширити своє «карткове поле діяльності» в сегменті торгівлі», — зазначив у розмові з «Контрактами» заступник начальника управління розрахунків з використанням платіжних карток Ощадбанку Сергій Францишко.
Клієнтів стимулюють
Утім, за словами самих банкірів, розвиток «пластикової» індустрії за рахунок операцій готівкування триватиме недовго. Головним завданням фінансистів залишається стимулювати не тільки зняття готівки через банкомати, а й використовувати картки як засоби платежу.
Активнішу роботу з «пластиком» банки мають намір стимулювати наданням нових карткових продуктів, а також і проведенням різноманітних акцій. Останніх напередодні новорічних свят обіцяють безліч.
Що ж до послуг, то хітом цього сезону можна назвати картки Maestro Prepaid і платіжні картки в євро. Активно пропонують на ринку ваучерні продукти. «Впроваджено й успішно працює система продажу електронних ваучерів «Мобіліс», яка реалізовується в мережі відділень «Аваль» (понад 1200). Ця послуга має постійне зростання попиту, що вселяє надії на подальший розвиток мережі реалізації.
Ми впровадили також унікальну для українського ринку банківських послуг програму кредитування «Аваль-кредит» для власників платіжних карток нашого банку з можливістю кредитування в розмірі до 75% місячної заробітної плати. Унікальність цієї програми полягає передусім у можливості практично безплатно користуватися кредитною лінією досить тривалий час», — повідомив Антон Романчук.
Акції мають головну мету — збільшення обсягу трансакцій. «До Нового року ми плануємо провести акцію, спрямовану на збільшення кількості користувачів банківськими картками. Наша схема реалізовується в торговельних мережах, де клієнт за певну кількість трансакцій має витратити відповідну суму, за що він отримує гарантовані сувеніри від банку (наприклад, годинники, кепки, сумки, куртки) а також бере участь у розіграші дорожчого призу — зазвичай туру на двох. Цього року ми плануємо розіграти дві путівки на двох до Єгипту. Втім, клієнт — переможець лотереї має право сам вибирати, куди поїхати — банк оплачує $1,5 тис.», — розповів Сергій Францишко.
Великі надії пов’язують з приходом на вітчизняний картковий ринок нових учасників, які, як очікується, мають голосно заявити про себе. Наприклад, недавно про свої наміри розпочати емісію карток міжнародної платіжної системи Visa Int. у другому кварталі 2003 року заявили в Укргазбанку. Протягом двох років після початку емісії банк збирається випустити близько 85 тис. карток цієї платіжної системи. За цей період планується збільшити обсяг емісії карток MasterCard Int. в 3,7 разу — до 85 тис. шт. У грудні цього року Укргазбанк також почне обслуговувати картки Visa Int., випущені іншими банками, у своїх банкоматах.
Видимі перспективи
Однією з головних подій 2002 р. обіцяє стати старт чіпової індустрії. Першим має стартувати банк «Аваль»: за словами заступника голови правління цього банку Ігоря Слобідського, ще цього року банк випустить першу чіпову картку на основі міжнародного стандарту EMV.
Нині в Україні випускають тільки пластикові картки міжнародних платіжних систем з магнітною смужкою. За прогнозами експертів MasterCard Int., на 2005 рік 80% усіх POS-терміналів в Україні мають бути переведені на чіп-технології.
Нагадаємо, ще 1994 р. рада директорів платіжної системи MasterCard Int. ухвалила перехід на чіп-технології, 1996 з’явився EMV-стандарт (спільно розроблений компаніями Europay, MasterCard, Visa стандарт для чіп-технологій), а в жовтні 1997 р. перші пластикові картки MasterCard цього стандарту було випущено у Великій Британії.
Чіп-технології мають низку переваг порівняно з традиційними картками з магнітною смужкою: дають змогу підвищити рівень безпеки при трансакціях, завдяки чому знижується ймовірність шахрайства, зменшити операційні витрати, а також сприяють розвитку нових технологій, зокрема проектів електронної комерції. Станом на 1 липня 2002 року в 32 країнах було випущено понад 125 млн чіп-карток системи MasterCard Int.
Думки фахівців:
Кредитні картки справді стають кредитними
Сергій ФРАНЦИШКО, заступник начальника управління розрахунків з використанням платіжних карток Ощадбанку:
Нині в Україні здійснюються перші кроки щодо розвитку і впровадження на ринку системи «справжніх» кредитних карток. Відкриваючи в нашому банку кредитну картку, клієнтові реєструють два рахунки: картковий і рахунок забезпечення, на який вноситься додаткова сума — резерв, яким у разі вичерпання карткового рахунку клієнт може скористатися як кредитом (до 75% резервної суми).
Так, для оформлення кредитної картки MasterCard за відкриття нульового карткового рахунка треба заплатити 70 грн плюс 500 грн — на рахунок забезпечення. У разі відкриття дебетного рахунку клієнт платить тільки за оформлення картки. На 1 жовтня Ощадбанк випустив 113 644 дебетні картки і 23 263 кредитні (17%). На 1 грудня 2002 р. частка кредитних карток зросла до 18—19%. Таке співвідношення сьогодні спостерігається загалом в усій Україні (6% MasterCard і 12% Visa).
Приваблювати клієнтів не демпінгом, а якістю
Iгор СЛОБОДСЬКИЙ, заступник голови правлiння АППБ «Аваль»:
— Одним із принципів роботи нашого банку є стабільні тарифи на карткові продукти, які хоча й не найнижчі на цьому ринку, але доволі доступні. Наш банк приваблює клієнтів переважно не низькою вартістю, а якістю послуг. Ми не намагаємося демпінгувати на ринку платіжних карток, що, на жаль, роблять багато банків. 2003 року ми плануємо довести кількість банкоматів до 600—650 шт., збільшити еквайрингову мережу на 500 точок, а обсяг емісії платіжних карток на 500 тис.
«Анонімна» картка
На «пластиковому» ринку України з’явився принципово новий платіжний продукт — безіменна картка Maestro Prepaid. Новинку декларують як картку «анонімну» й таку, що має гарні перспективи маніпулювання фінансами. Тимчасом як банкіри роблять наголос на перевагах «анонімності» картки для клієнта, деякі експерти вважають, що можливість оформлення картки на іншу особу або передання її в треті руки нібито дозволить безперешкодно давати хабарі або навіть відмивати гроші.
Першим запустити картку «в народ» наважився Приватбанк — улітку цього року. Майже водночас вона з’явилася на розвиненішому російському ринку, а в грудні пробний запуск продукту збирається здійснити банк «Надра». Українські споживачі вже користуються безіменними картками, такими як Visa Plus, Visa Travel Money. Нарешті й MasterCard Europe «розродився» на такий продукт. Однак, як кажуть банкіри, Maestro Prepaid за багатьма параметрами переважає свої аналоги із системи Visa.
Однією із суттєвих переваг цього пластикового гаманця банкіри називають оперативність: карта оформлюється протягом 5 хвилин (для прикладу: аналоги на кшталт VTM оформлюються так само швидко, проте активізація рахунку клієнта відбувається щонайменше кілька годин). Клієнтові просто видають готову картку, «прив’язуючи» її до відповідного рахунка, що дуже зручно в разі термінового виїзду за кордон. Легко й поповнити рахунок — для цього не обов’язково навіть пред’являти карточку, достатньо пам’ятати її номер.
Водночас Maestro Prepaid зберігає високий рівень безпеки завдяки PIN-підтвердженню кожної операції. З іншого боку, максимальна сума, що може міститися на картковому рахунку, обмежена — від EUR10 до EUR10 тис. До того ж банк повинен мати всю необхідну інформацію і довіряти клієнтові, якому видано картку Maestro Prepaid. Тобто бажано, аби він мав рахунок у цій фінансовій установі і, звичайно, не перший день.
Щодо інших плюсів продукту, тут питання теж спірне: більшість торгових точок в Україні поки не готові обслужити власника картки Maestro Prepaid — їх не обладнано POS-терміналами та PIN-падами (пристроями для введення PIN-коду), а отже, вони не можуть обслуговувати неперсоніфіковані картки. Є й ті, хто просто боїться приймати їх до оплати, оскільки існує сумнів щодо справжньої належності картки (хоча, як стверджують у Приватбанку, з 12 тис. торговельних точок з відповідним обладнанням жодна не відмовляла в обслуговуванні власникові Maestro Prepaid).
Питання безпеки залишає ще один пропуск: у разі втрати картки, як уже було сказано, без знання PIN-коду нею не можна буде скористатися. Проте й ідентифікувати власника для поновлення такої картки після її крадіжки чи втрати теж проблематично, особливо у випадках, коли її було передано третій особі. Проте в банку «Надра» впевнені, що картка матиме популярність серед теперішніх та потенційних клієнтів. На першому етапі вона буде переважно банкоматною, а надалі функціональні можливості цього фінансового продукту суттєво розширяться.
|
