Гроші та грошові реформи Росії в період 1895 – 1924 року - Гроші і кредит - Скачать бесплатно

План

Походження грошей.

Види грошей.

Походження грошей

Гроші існують, так давно, як і людська цивілізація протягом століть гроші постійно змінювались і сьогоднішній їх стан не є завершальною і остаточною стадією їх розвитку.

Роль грошей з давніх часів привертала увагу вчених. Однак, як справедливо помітив в середині минулою сторіччя англійсь­кий прем'єр-міністр У. Гладстан, "навіть кохання не зробило стіль­кох людей дурнями скільки роздуми з приводу сутності грошей".

В економічній літературі розглядаються два підходи до похо­дження грошей раціоналістична та еволюційна концепції.

Перша пояснює походження грошей як підсумок угоди між людьми які впевнились у тому, що для руху вартостей в міново­му обороті необхідні спеціальні інструменти. Згідно з другою - гроші з'явилися в результаті еволюційного процесу, який поза во­лею людей призвів до того, що деякі предмети виділилися із загальної маси і посіли особливе місце.

Гроші виділилися з товарного світу і протистоять йому. Як­що товари знаходяться в сфері обігу тимчасово, то гроші с постійним її учасником.

Гроші, що розвинулись з товару, продовжують, залишатися товаром, який відрізняться від всього іншого товарною світу своїми специфічними властивостями

Будучи особливим товаром гроші можуть виразити вартість, в ціні як звичайний товар. Вони виражають всю нескінченну різноманітність товарів у вигляді фіксованих мінових пропорцій. На них впливають ринкові умови і держава. В грошах виражає свою вартість будь-який товар і з них можна придбати коли завгодно і які завгодно продукти праці. Будучи товаром товару, гроші виступають як загальний товар.

Загальний товар категорія національної економіки. У світовому господарстві загальний товар має відповідну форму існування як універсальний товар. Сфера діяльності грошей по­ширюється на світовий ринок.

Суспільна корисність грошей полягає в тому, що вони опосередковують рух товару між виробниками і споживачами, обслу­говують рух капі галу.

Значення грошей, їх місце в економічний системі полягає в тому, що гроші виступають в якості реального зв'язку між това­ровиробниками. Вони дозволяють визначити ефективність функціонуванні господарського механізму.

Процес еволюції та становлення грошей представляє собою розвиток форм вартості, тобто розвиток мінової вартості.

Перша форма — проста, або випадкова форма вартості влас­тива низькому рівню розвитку продуктивних сил. При натураль­ному господарстві надлишок продукції виникав лише періодич­но, час від часу. Товари, які вироблялися в надлишку, випадково змінювали свою вартість через посередництво іншого товару (на­приклад, одна вівця дорівнювала одному мішку зерна). Мінова вартість при такому обміні могла часто змінюватися в часі і просторі. Однак вже в цій простій формі вартості були закладені ос­нови майбутніх грошей.

Повертаючись до нашого прикладу, для скотаря вівця важ­лива не як споживча вартість, а як вартість, що виявляється тільки на ринку. Йому потрібна споживча вартість зерна. На ринку товар (в даному випадку вівця) шукає свого антипода і грає активну роль бо скотар прагне знайти зерно в обмін на свій товар. Зерно служить формою вартості вівці, тобто пасивно відображає суспільну працю витрачену на вирощування вівці. Отже, зерно стає зовнішнім проявом суспільної праці, тобто еквівален­том, і знаходиться в еквівалентній формі вартості.

Еквівалента форма вартості має наступні особливості:

• споживча вартість товару-еквіваленту (зерна) служить фор­мою прояву своєї протилежності - вартості товару (вівці);

• індивідуальна праця, витрачена на виробництво товару-екві­валенту (зерна), виражає свою протилежність — суспільну працю;

• конкретна праця, закладена в товарі-еквіваленті (зерні), слу­жить формою прояву абстрактної праці.

Друга форма розгорнута форма вартості. З подальшим роз­поділом праці і зростанням виробництва все більше продуктів товарів надходили на ринок. Один товар зустрічається при обміні з великою кількістю інших товарів-еквівалентів. Наприклад, один мішок зерна дорівнює:

одній вівці,

одній сокирі,

одному аршину полотна тощо.

Третя форма вартості - загальна, коли товар стає головною метою виробництва. Кожний товаровиробник за продукт своєї праці прагнув отримати загальний товар, який потрібний всім. В зв'язку з такою об'єктивною необхідністю, з товарної маси стали виділятися товари, що виконують роль загального еквіваленту. Загальними еквівалентами ставали худоба, хутро, у племен Центральної Африки - слонова кістка. Однак в цій ролі товари загримувалися недовго, оскільки не задовольняли вимог товарно­го обігу і за своїми властивостями не відповідали умовам еквівалентності.

В результаті розвитку обміну загальним еквівалентом протягом тривалого періоду стає один товар, здебільшого метал. Цей процес становлення товару, як загального еквіваленту, дуже складний і тривалий. Вій визначив появу четвертої форми вар­тості — грошової, для якої характерні наступні риси:

- загальне визнання даного факту як покупцем, гак і продав­цем, тобто обидва суб'єкти не можуть відмовитися при обміні своїх цінностей на даний товар - гроші;

- наявність особливих фізичних властивостей у товару-грошей, придатності для постійного обміну;

- тривале виконання грошима ролі загального еквівалента.

Отже, цілком очевидним є висновок про те, що гроші виник­ли стихійно з обміну, а не за згодою сторін. В ролі грошей висту­пали різні товари, але більш придатними виявилися дорогоцінні метали: золото і срібло.

Отже, гроші за своїм походженням - це товар. Виділившись із загальної товарної маси, вони зберігають товарну природу і мають ті ж самі дві властивості, що і будь-який інший товар: во­лодіють споживчою вартістю (наприклад, золото в формі грошей може використовуватися як прикраса і задовольняти естетичні потреби людини) і вартістю, оскільки на виробництво товару-грошей (золота) витрачена певна кількість суспільної праці.

В той же час гроші, на відміну від звичайних товарів, є особливим товаром:

споживча вартість товару, що виконує роль загального еквіваленту ніби подвоюється (крім конкретної споживчої вартості, вони мають загальну споживчу вартість, оскільки з їх допомогою людина може задовольнити будь-яку потребу);

вартість грошей має зовнішню форму прояву до їх обміну на ринку. Товар-гроші завжди можна обміняти на будь-який інший товар, необхідний власнику грошей. В той час, як вартість зви­чайного товару прихована і виявляється в процесі обміну, коли товар продається на ринку.

Таким чином гроші — історична категорія, яка розвивається на кожному етапі товарного виробництва і наповнюється новим змістом, що ускладнюється із зміною умов виробництва.

Гроші розв'язали протиріччя товарного виробництва: між споживчою вартістю і вартістю. З появою грошей товарний світ поділився на дві частини: одна — товар-гроші, друга — всі інші товари. Споживча вартість сконцентрована з боку всіх товарів, а їх вартість — з боку грошей. Товари, які беруть участь в обміні, виступають як споживчі вартості. Гроші стають виразником цих споживчих вартостей всіх товарів через свою вартість.

Таким чином, особливість грошей полягає в наступному:

- гроші — це товар, що виділився стихійно;

- гроші — це особливий привілейований товар, який відіграє роль загального еквівалента;

- гроші розв'язали протиріччя між вартістю і споживчою вартістю, властиві всім товарам, в тому числі і грошам.