Маркетинг туристичних посуг - Маркетинг - Скачать бесплатно

їм якість туристично-екскурсійного продукту зростає. Інтерес до престижних туристичних маршрутів змінюється інтересом до пізнання, що забезпечує розвиток нової екскурсійної тематики, збільшує число індивідуальних, замовних в'їзних турів до України.

Сфера туризму на відміну від інших галузей економіки дає можливість реалізувати концепцію саморозвитку, самоуправління та самофінансування за рахунок своїх власних ресурсів, власних фінансових джерел. Таким джерелом служить туристична рента як диференціація цінності туристичних ресурсів за ступенем їх привабливості для туристів. При виважених законодавчих основах і сприятливій соціально-економічній політиці держави туристична рента може створити всі необхідні умови для самофінансування, саморозвитку та самоуправління туристичною діяльністю в будь-якому регіоні України. І навпаки, відмова від туристичної ренти може спрямувати розвиток туризму в Україні по двох однаково згубних напрямках: за рахунок державного бюджету або ж за рахунок невтримної комерціалізації. Іншими словами, питання про туристичну ренту рівною мірою економічне, політичне і соціальне. Важливим аспектом є розгляд питання про форми туристичної ренти. Поки що запропоновано три їх різновидності: монопольну, диференційовану та абсолютну.

Монопольна рента утворюється на основі господарського використання туристичних ресурсів унікальної, виключної якості. Диференціальна рента повністю ґрунтується на відмінностях в якості (в рівні корисності) туристичних ресурсів, що знаходить відображення в утворенні диференціальних доходів рентного типу.

Абсолютна рента передбачає, що всякий туристичний ресурс як синтез природних, історичних, соціальних і культурних факторів за своїми споживчими якостями, за рівнем корисності перевищує будь-який інший природний фактор, тобто туристичний ресурс має додаткові корисні властивості (історичні, соціально-культурні), які об'єктивно знаходять відображення на вартості даного ресурсу і відповідно додатковому прибутку.

Без сумніву, рекреаційно-туристичні ресурси України досить значні – різноманітні та унікальні природні ландшафти, велика культурна і духовна спадщина, традиційна гостинність. Однак, рекреаційно-туристичні ресурси країни не на належному рівні облаштовані та в неповній мірі затребувані. Тому доцільно звернути увагу на розробку і використання механізму туристичної ренти. Важливо знайти необхідні важелі впливу на туристичний ринок як з боку держави, так і з боку підприємців. Можна до певної міри стверджувати, що для стратегічного формування ринку туристичних послуг в Україні є необхідні соціальні, економічні та історичні передумови. До головних стратегічних напрямків розвитку рекреаційно-готелю і формування ринку туристичних послуг в Україні можна віднести:

- забезпечення загальнодержавної та регіональної підтримки туризму;

- залучення до його розвитку як державних, так і підприємств інших форм власності, а також окремих громадян;

- створення розвиненої туристичної інфраструктури з метою надання якісних і різноманітних послуг туристам;

- забезпечення пріоритетності вітчизняного внутрішнього та іноземного (в'їзного) туризму на основі використання туристичних ресурсів, національної історико-культурної спадщини українського народу;

- розвиток інформаційно-рекламної та маркетингової діяльності;

- підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів для потреб рекреаційно-туристичної діяльності.

Ці та інші напрямки визначають орієнтири і пріоритети розвитку рекреаційно-туристичної діяльності в Україні. В її основу мають бути покладені регіональні цільові програми та бізнес-плани.

Сучасні підходи до розвитку туризму в Україні.

Стратегічною метою розвитку туристської індустрії України є вихід її на світовий рівень туристських послуг. Основними передумовами для цього виступають: географічне положення, наявність природного, історико-археологічного туристського потенціалу, політична стабільність та економічне зростання, конкурентноздатність туристських послуг. Якщо перші чотири умови в теперішній час у державі забезпечені, то дві останні гальмують входження національного туризму в міжнародний туристський простір.

Порівнюючи світовий досвід в організації туризму з сьогоднішнім станом його в Україні, треба констатувати, що між ними існує значний розрив. Так в перші роки незалежності, Україна стала в основному виїзною країною, що деформувало структуру і баланс туризму. Був продемонстрований у міжнародних відносинах новий феномен: при низькому ВВП на душу населення спостерігався виїзний масовий туризм її громадян за кордон, щороку не менше 6 млн. чол., переважно з комерційно-торгівельною метою. В той же період в Україну приїхало іноземних туристів: 620 тис. чол. – в 1994 році, 2,5 млн. чол. – в 1996 році. Така деформація балансів туристських потоків спричинила значний відплив валютних коштів за кордон.

Якщо розглядати туризм як внутрішній фактор, він являє собою джерело валютних надходжень до бюджету; засіб здійснення структурних зрушень в господарстві країни за рахунок появи на ринку конкурентоспроможних послуг; залучення в обіг індиферентних ресурсів (природно-кліматичних, історико-археологічних, культурно-побутових та ін.); вирішення соціального питання розширення ринку робочих місць і за рахунок цього зменшення безробіття в цілому та особливо в регіонах зі слабо розвинутою промисловістю.

Туризм в Україні повинен розглядатись Урядом, як один із важливих чинників стабільного і динамічного збільшення надходжень до бюджету, збільшення ВВП на душу населення, позитивного впливу на стан справ у багатьох сферах діяльності, особливо це стосується в'їзного туризму, тому що на сьогодні створені принципово нові умови для розвитку туризму у зв'язку з відкритістю території України для відвідування іноземними туристами і прагненням країни інтегруватись у ЄС. Розглядається питання про проведення в Україні та Польщі фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Підготовка до заходів такого вимагає вкладання бюджетних та інвестиційних коштів у розвиток інфраструктури готельно-ресторанного бізнесу як в м. Києві, так і в Україні в цілому.

Заходи спрямовані на розвиток туризму в Львівській області. Розвиток туризму в області визначається багатьма стратегічними заходами, які спрямовані на розвиток туристичної галузі. Основними з них є подальший розвиток матеріально-технічної бази та туристичної інфраструктури, ефективне використання наявних рекреаційних ресурсів, збереження історично-культурної спадщини, створення умов для реалізації інвестиційних проектів, підбір та забезпечення галузі висококваліфікованими кадрами, розширення мережі туристично-екскурсійних маршрутів, організація та підтримка рекламно-інформаційної діяльності.

Львівська область має потужний потенціал для розвитку ділового (конференції, семінари, виставки) та культурного туризму. Крім вигідного географічного положення, область має належний рівень розвитку транспортних терміналів (наявність аеропорту в Львові), сприятливу екологію, велику кількість пам’яток архітектури різних епох та стилів, розвинуті мистецькі осередки і мистецько-фестивальний імідж.

Розвиток туризму відбуватиметься у контексті розвитку туристичної індустрії, яка, окрім туристичних підприємств, включає галузі торгівлі та громадського харчування, транспорту, сфери побутового обслуговування, культури, освіти, мистецтва, і тим самим впливає на забезпечення збільшення зайнятості населення та поповнення державного і місцевого бюджету.

Разом з тим, подальший розвиток туризму в області гальмується:

- недостатністю методичної, організаційної, інформаційної та матеріальної підтримки суб’єктів підприємництва туристичної галузі з боку держави та місцевих органів;

- недостатньою якістю та асортиментом туристичних послуг, невідповідністю туристичних закладів міжнародним стандартам;

- недостатньою забезпеченістю автомобільних доріг туристичною, сервісною та інформаційною інфраструктурою;

- недосконалістю бази даних щодо рекреаційно-туристичних об’єктів та недостатністю туристичних карт, інформації, реклами про область.

Основною метою розвитку Львівської області є здійснення заходів, спрямованих на розвиток туристичної галузі, забезпечення умов для повноцінного функціонування суб’єктів туристичної діяльності, залучення інвестицій, створення туристичного продукту, здатного максимально задовольнити потреби міжнародного і внутрішнього туризму з урахуванням природно-кліматичних умов області, соціально-економічного та історико-культурного потенціалу міста.

Основними завданнями, які спрямовані на розвиток туристичної галузі Івано-Франківської області є:

- забезпечення пріоритетного розвитку туристичної галузі з урахуванням як державних так і місцевих інтересів;

- координація дій міської виконавчої влади та суб’єктів туристичної діяльності в напрямках вдосконалення та подальшого розвитку туризму в області;

- удосконалення системи регулювання туризму;

- розвиток матеріальної бази та туристичної інфраструктури;

- використання рекреаційних ресурсів та історично-культурної спадщини для розвитку туризму;

- рекламно-інформаційна діяльність та науково-методичне забезпечення у туристичній діяльності;

- розширення мережі туристично-екскурсійних маршрутів;

- розвиток нових перспективних форм організації туризму.

Заходи, спрямовані на розвиток туризму в області, реалізуються за рахунок коштів обласного, міського та районного бюджетів, суб’єктів підприємництва всіх форм власності, громадських організацій, цільових кредитів банків, міжнародної технічної допомоги, інвестиційних коштів, інших джерел, не заборонених законодавством. Фінансове забезпечення заходів щодо державної підтримки розвитку туризму здійснюється у межах видатків обласної державної адміністрації, передбачених в обласному бюджеті на регіональні програм (розвиток туризму в області).

Перед обласною і міською державною адміністрацією з метою вдосконалення системи державного регулювання туризму та рекламно-інформаційної діяльності у туристичній галузі, розвитку сільського зеленого туризму, вдосконалення рекреаційних ресурсів поставленні наступні заходи, які спрямовані на зростання іміджу області, як туристичного регіону, а також розвиток туризму в цілому.

Виконання поставлених завдань дозволить відновити та вдосконалити існуючу матеріально-технічну базу туризму, створити нові рекреаційно-туристичні об’єкти, забезпечити комплексний розвиток туристичних центрів. Також сприятиме розвитку сільського зеленого туризму, залученню інвестицій у туристичну галузь області, впровадженню нових форм організації туризму, створенню облаштованої належним чином мережі туристично-екскурсійих маршрутів з комплексом обладнаних для відпочинку місць, гірських притулків.

3.2. Основні напрямки вдосконалення маркетингу туристичних послуг.

Отже, маркетинг забезпечує не тільки ефективне задоволення потреб ринку, але і успіх підприємства в конкурентній боротьбі. Зародившися у виробничій сфері, маркетинг достатньо тривалий час не знаходив відповідне вживання у сфері туризму. Проте зростання конкуренції, комерціалізації туристської діяльності привели до необхідності найшвидшого впровадження основних елементів маркетингу в практику роботи туристського підприємства.

Разом з тим туризм має певні особливості, пов'язані з характером послуг, що надаються, формами продажів і так далі. Для того, щоб реально використовувати маркетинг як надійний інструмент досягнення успіху на ринку, фахівцям туристичних підприємств необхідно оволодіти його методологією і умінням застосовувати його залежно від конкретної ситуації.

Працівники туристичного відділу курорту «Гірський» намагаються застосовувати маркетинг в своїй діяльності, вивчаючи попит і пропозицію, на конкретні туристичні послуги, складаючи ціни на новий проект, рекламуючи свої послуги і так далі. І тут маркетинг виступає як компас, який дозволяє вести діяльність фірми до наміченої мети більш безпечним шляхом, але в туристичному відділі не необхідним є створення спеціалізованого відділу служби маркетингу, для якнайкращого просування фірми і підкорення нових рубежів, на мій погляд, створення такої структури, як окремого самостійно функціонуючого органу не тільки допоможе підкорити нові рубежі, але і дуже довго займати лідируюче положення в даному секторі ринку.

Функції маркетолога у відділі виконує один співробітник – менеджер з реклами. Він відповідає за розміщення рекламного обігу на телебачення, в газетах, Internetі.

Дана стратегія поведінки керівництва є невиправданою, так як впливає недооцінка самого поняття маркетингу, оскільки, на мій погляд, служба маркетингу повинна складатися як мінімум з декількох представників для більш детального опрацьовування, аналізу і інших маркетингових досліджень.

		Директор
менеджер туристичного відділу		менеджери з реклами		маркетолог (просуванню послуг)
менеджери з бронювання				маркетолог (дослідження ринку)

Схема 3.1. Організаційна структура туристичного відділу.

З цього можна зробити висновок, що даній фірмі необхідно реорганізувати, а вірніше створити структуру, що відповідає основним вимогам, умовам виживання фірми на ринку, просування фірми, а в цілому роботи з вивчення маркетингової політики (рис. 3.1.) організаційна структура. Адже в умовах жорсткої конкуренції на цьому ринку, що розвивається, а саме ринку туристичних послуг, недооцінка такого значущого чинника може привести до банкрутства, або поглинання фірми.

Товарна політика.

Аналіз послуг готелю «Гірський» вказує на те, що великим попитом користуються послуги проживання. Почнемо аналіз послуг із основної – проживання. Як вже було сказано у ІІ розділі даної дипломної роботи готельний комплекс «Гірський» складається з … двокімнатних люксів та …… однокімнатних двох- та трьохмісних напівлюксів. На мою думку, таке планування номерів не повністю задовольняє потреби клієнтів, так як більшість клієнтів готелю – це сімейні туристи, склад сім’ї яких – це двоє дорослих та діти.

Якщо взяти для порівняння дані по заселенню номерів за лютий 2005 року, то із загальної кількості проданих номерів (не враховуючи туристів, які поселялися за готівку), а саме …… , ………. з них – це сімейні пари з дітьми до 12 років. Тому двокімнатні номери, так звані апартаменти, користуються попитом. Такі номери повинні складатися з двох спалень, і залежно від категорії повинні мати два чи один санвузол, два телевізори. Вартість такого номера повинна бути нижчою від вартості двох двомісних номерів.

Крім цього, варто зазначити, що в готелі немає одномісних номерів. Відсутність таких номерів також негативно впливає на імідж готелю.

На мою думку найбільш доцільним було б наступний розподіл співвідношення номерів:

- 1 % - двомісні двокімнатні люкси;

- 20 % - номери-апартаменти для сімей;

- 40 % - двомісні напівлюкси;

- 34 % - трьохмісні напівлюкси;

- 5% - одномісні напівлюкси;

Дані пропозиції можна врахувати при будівництва нових котеджів або провести реконструкцію вже існуючих. Це дало б можливість задоволення потреб більш широкого кола клієнтів.

Хочеться також окрему увагу приділити транспортному сполученні готелю з іншими містами. На даний час доїхати до с. ………., де знаходиться курорт, можна маршрутним мікроавтобусом, який відправляється з Львова практично кожні дві години. Тривалість такого сполучення 2,5-3 години. Крім цього, можна замовити трансфер (індивідуальне транспортне обслуговування) від Львівська до готелю. Але така послуга не є доступною для більшості людей, які приїжджають в “Гірський” з метою покататись на лижах. А так як більшість таких туристів – лижники-одноденники, жителі Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей, тому велику увагу потрібно приділити більш швидкісному і недорогому сполученні з готелі “Гірський” для цієї категорії туристів.

Задовольнити таку потребу можна разом співпраці із «Укразілзницею», а саме доцільно було б розробити програму швидкісного залізничного експресу із таких обласних центрів як Львів, Чернівці, Київ, тобто тих міст, з яких приїжджає більша частина клієнтів курорту.

Для визначення вмістимості транспорту, графіку його руху, частоти сполучення необхідно провести маркетингове дослідження та визначити, яка кількість лижників приїжджає з кожної області.

Час прибуття та вибуття такого поїзда повинен відповідати графіку роботи як прокатних пунктів так самих гірськолижних трас, для лижників-одноденників, при цьому обов’язково потрібно врахувати нічне катання. А для туристів, які приїжджають на декілька днів і поселяються в готелі “Гірський”, час прибуття поїзду повинен відповідати розрахунковому часу в готелі.

Крім цього, важливим і позитивним фактором є наявність у Львові аеропорту. Це дає можливість при виході готелі “Гірський” на міжнародний туристичний ринок забезпечити туристам швидкісне сполучення. Але для цього потрібні значні інвестиції для створення відповідного рівня умов для прийому іноземних гостей.

Додаткові послуги

Значним недоліком в організації літнього відпочинку є недостатньо розвинена інфраструктура додаткових послуг, які надаються в цей період. Влітку 2005 року в готелі “Гірський” пропонувалися наступні додаткові послуги: прокат велосипедів, роликів, рафтинг, сауна, солярій, послуги масажиста, екскурсії, оглядові підйомники. Хоча реально були надані тільки деякі з них. Причини такого результату, на мою думку, були наступні:

1) неправильна організація даних послуг.

2) недостатня реклама послуг та невчасне їх впровадження.

3) неорганізованість туристичних груп.

Детальніше хочу зупинитися на першій причині – неправильна організація такої послуги, як прокат велосипедів. Позитивним моментом є те, що в прокатному пункті в наявності велика кількість і широкий асортимент велосипедів для різних вікових категорій, як гірських так і дорожніх.

Але цього не достатньо, тому що неправильна організація даної послуги зводить нанівець всі вищевказані позитивні сторони. А саме, на території готелю нестворені умови для цікавого і повноцінного катання на велосипедах. Туристам, які беруть на прокат дорожні велосипеди пропонується катання на майданчику для роликів, або по території готелю. А туристи, які беруть на прокат гірські велосипеди, мають можливість кататись тільки на необладнаних схилах, без жодних засобів безпеки, і непідготовлених для катання на велосипедах.

Мої пропозиції щодо вдосконаленні цієї послуги – це створення спеціальних велосипедних маршрутів як по гірській місцевості, так і по більш похилій, від екстремальних, до дитячих, з цікавими фігурами казкових звірів и героїв мультфільмів. На дитячому майданчику повинен працювати інструктор (вихователь) чи організатор дитячого дозвілля, щоб батьки могли залишити на нього дітей, а самі направитись на інший маршрут.

Екстремальні маршрути повинні обов’язково бути обладнані засобами безпеки, для неуможливлення пошкодження чи травм туристів. Все це буде свідчити про високий рівень та якість наданих послуг.

Мальовничі краєвиди Карпат дозволяють також створити цікаві пізнавальні маршрути, нескладні по рівнинній місцевості. Такі маршрути будуть цікавими для туристів різних вікових категорій туристів. Тобто умовно можна виділити 3 види таких велосипедних маршрутів: екстремальні, мальовничими куточками Карпат та дитячі з організацією цікавих ігор.

Щодо другої причини, невчасне впровадження, то деякі з тих додаткових послуг, які хоча пропонувалися як на сайті так і у друкованій рекламній продукції були ненадані тому, що реально були готові до надання вже наприкінці літнього сезону (наприклад, відпочинок на озері, рафтинг).

Хоча, на мою думку, навіть при правильній організації послуг і створенні всіх вище вказаних умов для відпочинку їх реалізація і ефективність буде незначною якщо не виконується така умова як неорганізованість туристичних груп. Тобто якщо туристи заїжджають індивідуально (2-3) чол. важко буде для них організувати цікавий і змістовний відпочинок. Навіть, наприклад, організація сплаву по річці – рафтинг. Тому потрібно задуматись над організацією туристичних груп, і створення так званих пекідж турів, тобто щоб клієнти могли купувати не окремі послуги (проживання, прокат велосипедів чи ін.) а вже сформований тур з розписаним кожного дня їх перебування на готелі. Тобто допомогти туристу організувати його відпочинок. Так, наприклад, “Тур вихідного дня” може включати наступну програму:

1 день – велосипедна прогулянка чи катання на роликах (на вибір туриста).

2 день – автобусна екскурсія до цікавих історичних чи культурних пам’яток.

3 день – пасивний відпочинок: на озері, в сауні та ін.

Порядок надання даних послуг може змінюватися залежно від погодних і інших умов та обставин.

Велику увагу потрібно приділити створенню умов для дитячого відпочинку та розваг. Крім вищезгаданої організації дитячого відпочинку на велосипедах потрібно подумати над розташуванням на території комплексу дитячого майданчика, а саме з пісочницею, турніками, лабіринтами та ін. Такий майданчик слід будувати на найбільш сонячному місці в усьому комплексі. Від котеджів повинен бути віддалений недалеко, тільки декілька хвилин ходьби. Створення таких умов дало б можливість батькам не турбуватись про дозвілля дітей.

Послуги зимою.

Так як готель “Гірський” є в першу чергу гірськолижним курортом, тому керівництво закладу приділяє цьому найбільшу увагу та здійснює значні фінансові інвестиції в розвиток даного напрямку відпочинку, а саме забезпечення якісної підготовки всіх трас для катання (щодня ратраки втрамбовують траси, а при відсутності снігу вночі працюють снігонапилюючі системи), будівництво нових трас (цього року побудовано … нових підйомника та … м трас), значні фінансові витрати ідуть на рекламу “Гірського” саме як гірськолижного курорту.

Але крім цього велику увагу потрібно приділити відпочинку туристів у вечірній час. Відсутність таких послуг як більярд, ігрові автомати, дискотека негативно впливає на загальний рівень обслуговування в готель “Гірський”.

Також на мою думку, варто приділити увагу харчуванню туристів в обід. Так, наприклад, зимового сезону 2004-05 рр. працювали такі заклади харчування: колиба – 70 місць, ресторан – 250 місць, піцерія – 80 місць, отже всього 400 місць. В той же час в готелі відпочивало, каталося на лижах ……… чол. Тому значна кількість туристів не мала можливості харчуватись в обідній час, створювалися черги. Це негативно впливало на імідж курорту, звучало дуже багато звинувачень і обурень, тим більше, що ціни в даних закладах харчування порівняно високими для бюджету лижників-одноденників з західних областей України. Створювався обманливий стереотип що “Гірський” – курорт для багатих. Тому дуже важливо цього року створити так звані “фаст-фуди” (заклади швидкого харчування) або “скі-бари” (бари для лижників), які давали б змогу за короткий час обслужити велику кількість туристів за помірними цінами, тому місця в таких закладах повинні бути тільки стоячі. Для зручності туристів вони повинні будувати на нижніх станціях важливих канатних доріг.

Значним недоліком в обслуговуванні туристів в минулому сезоні була наявність великих черг біля кас по продажу абонементів та біля підйомників. Це викликало масу обурень і звинувачень в сторону керівництва готелю “Гірський”. Втрачено велику кількість клієнтів. Тому потрібно приділити значну увагу по усуненні та недопущенні повторення цих помилок у цьому зимовому сезоні. Тому що при повторенні такої ситуації знову може катастрофічно вплинути на імідж курорту.

Щодо позитивних сторін варто зазначити наявність двох прокатних пунктів, в яких нараховується понад ……… комплектів гірськолижного спорядження відомих торгівельних марок, в яких туристи можуть не тільки підібрати для себе спорядження, але й отримати кваліфіковані поради інструкторів та висококласний скі-сервіс.

Ще одним позитивним фактором є наявність лижної школи з професіональними інструкторами та наявність майданчика для дітей з веселими гірками, «чарівною стежкою» та лижними каруселями.

Аналізуючи послуги, які надавалися протягом зимового сезону 2004-05 рр., варто зазначити, що була відсутні такі послуга, як прокат санок (сноутюбів) та ковзанів. Причиною цього була відсутність спеціально обладнаних трас для катання на сноутюбах та спеціального майданчику для катання на ковзанах. Так як в готелі “Гірський” приїжджають туристи всією сім’єю і не всі з них вміють кататися на лижах, тому варто подумати про організацію їх відпочинку і в цьому сезоні докласти всіх зусиль для створення умов для надання цих послуг.

Окрему увагу хочеться приділити гостинності, адже це один із важливих властивостей туристичних послуг.Без неї навіть найдосконаліший туристський продукт виглядатиме знеособленим і турист не отримає очікуваного рівня задоволеності тієї або іншої своєї потреби. Гостинність – це мистецтво дати людям відчути, що їм раді. Тому на мою думку, в готелі “Гірський” надавати туристам наступні знаки уваги:

• вітальний сувенір кожному туристу, таким сувеніром може бути навіть цукерка на подушці, для ділових турів це можуть бути проспекти, сувенірні зразки продукції і т. д.;

• видача туристам після завершення турів спеціально розроблених дипломів, грамот, значків про пройдений маршрут і т. п.;

• туристам повинні бути доступні рекламні листівки, буклети, путівники і довідники про місце відпочинку;

• у один з перших днів відпочинку (подорожі) необхідно провести зустріч туристів з гідом для отримання інформації і роз'яснень по запланованих і додаткових послуг. Добре, коли така зустріч супроводжується відеоінформацією. Все це виглядає дуже гостинно, а значить, і привабливо для туристів.

Аналіз ціноутворення.

Туристичні послуги мають специфічний характер, на який впливає такий фактор як сезонність. Якщо попит перевищує пропозицію, ситуацію не можна виправити, узявши, як в промисловості, товар зі складу. Аналогічно, під час низького попиту неможливо створити запаси послуг для їх використовування в піковий період.

Тому послуга вимагає розробки стратегії, яка забезпечила б вирівнювання попиту і пропозиції на ринку послуг. Існують різні шляхи досягнення ринкової рівноваги. Наприклад, встановлення диференційованих цін, знижок, використовування інших стимулів дозволяють рівномірно розподілити попит в часі. Інший поширений спосіб управління попитом – введення системи попередніх замовлень на послуги. В період піку попиту підприємства збільшують швидкість обслуговування, пропонують додаткові послуги, щоб полегшити клієнтам очікування основної послуги. Тому при формуванні цін на послуги потрібно велику увагу приділяти вивченню і аналізу цього фактору.

Аналізуючи вплив сезонності на попит послуги проживання готелю “Гірський”, можна сказати наступне, що найбільш піковий сезон на курорті – це зимовий період з січня по березень (додаток В). Це пов’язано із популярністю “Гірського” саме як гірськолижного курорту. За даними таблиці видно, що найбільший відсоток завантаження курорту був у лютому – … %, а найменший – у травні – %. Крім цього дані таблиці дають можливість зробити висновок, що зимовий сезон в готелі “Гірський” триває з січня по березень, так як у квітні відсоток завантаження різко падає: від … % у березні до …. – у квітні.

Керівництво готелю “Гірський” впроваджує всі заходи щодо продовження зимового сезону до кінця квітня, для цього у 2005 році із … м гірськолижних трас … були оснащені снігонапилюючими системами. Але, на мою думку, це все одно дасть можливість у квітні набагато збільшити попит на дані послуги, тому що створення умов для катання не забезпечить значного збільшення попиту. У цьому випадку потрібно також враховувати людський, психологічний фактор, мається на увазі те, що для більшості людей зима закінчується з настанням весни, і починаючи з квітня всі починають готуватися до літа, планувати свій літній відпочинок, канікули. Тому в цей період крім забезпечення доброго катання необхідно додатково стимулювати попит, наприклад, організовувати цікаві змагання, конкурси, акції, фестивалі тощо.

Велику увагу потрібно приділити завантаженню готелю протягом літнього сезону. Як видно з даних таблиці протягом всього літа показники завантаження дуже низькі. Незначне зростання відсотку завантаження у серпні пов’язане із проведенням і Першого Українського Чемпіонату……. та проведення зйомок програми ………… на території комплексу. Це дало позитивну рекламу іміджу “Гірського”. Тому, на мою думку, потрібно частіше такі заходи проводити.

Щодо такого важливого чинника, який необхідно враховувати при розробці цінової стратегії як співвідношення попиту і пропозиції, хочу зазначити, що керівництво готелю до цього поставилось досить серйозно і врахувало вплив сезонності на попит на послуги, а саме успішно запровадило гнучку диференціацію цін, створивши систему двох сезонів (високий та низький), залежно від попиту на послуги. Саме це дозволяє в високий період отримати максимальний прибуток, а зниження ціни в міжсезоння позитивно впливає на завантаженість послуг.

Хоча, водночас є ще багато шляхів для покращення та вдосконалення цінової стратегії. На мою думку, готель “Гірський” потрібно запровадити більш ширшу систему знижок з метою вирівнювання попиту на послуги, а саме:

- знижки для постійних клієнтів. Це дуже суттєвий показник, який дає можливість заохочувати туристів знов і знов відвідати готель “Гірський”. У світовій практиці як туристичні комплекси так і готелі проводять посилену “боротьбу” зате, щоб клієнт став постійним і витрачають на це багато коштів та зусиль роблять. В “Гірському” цей нюанс упущений можливо по тій причині, щоб даний комплекс є єдиним великим курортом, який так близько розміщений біля самих підйомників. Хоча така думка є помилковою тому що для клієнтів є дуже важливим той фактор, що вони є бажаними гостями.

- знижки для великих груп туристів – створення системи знижок для великих груп туристів дало б стимул туристам-індивідуалам самим формувати великі групи із своїх знайомих, родичів, колег по роботі.

- система знижок на додаткові послуги для туристів, які проживають в готелі – це давало б додатковий стимул для потенційних клієнтів поселитися саме в “Гірському”.

- знижки для дітей – даний пункт стосується знижок на квитки та абонементи на підйомники. Моя пропозиція полягає в запровадженні знижок для дітей на квитки та абонементи на підйомники. Можливо дана ідея є економічно невигідною, але основна її роль більше полягає у зростанні позитивного іміджу готелю. Така знижка може надаватися так само як і на проживання, дітям до 12 років у розмірі 20 %.

- систему знижок для студентів як на проживання так і на прокат гірськолижного спорядження та абонементи на підйомники – так, наприклад, дану знижку можна запровадити у низький сезон, коли відсоток завантаження значно падає. У будь-якому випадку – це буде виграшно для готелю, тому що такі клієнти все одно будуть заливати гроші в закладах харчування, пункті прокату, касах по продажу квитків, проживання тощо. Також це дало б можливість забезпечити завантаженість підйомників у міжсезоння і створення додаткової реклами курорту “Гірський”, адже відомо, що будь-які новинки, акції, знижки швидко поширюються серед студентів.

Також хочеться приділити окрему увагу графіку заїздів у готелі “Гірський”. Порівнюючи цінову політику літнього і зимового сезонів слід зазначити, що протягом літнього сезону не було чіткого графіку заїздів, що дозволяло туристам самим планувати свій відпочинок. Створення такого графіку на зимовий сезон заставляє туристів підлаштовуватись під нього. Згідно графіку заїзд та виїзд може здійснюватися тільки в понеділок або в п’ятницю. На мою думку, він є не досконалим і створений без проведення відповідного дослідження потреб клієнтів. Такий висновок я зробила спілкуючись з клієнтами по телефону. Для клієнтів він є досить незручним так як купуючи путівку наприклад на тиждень з понеділка по понеділок, людина змушена брати відпустку на роботі на 7 днів. Набагато зручнішим був би графік з наступними заїздами: з неділі по четвер, та з четверга по неділю. Це давало б туристам можливість в понеділок з новими силами після гарного відпочинку приступати до роботи.

Методи просування послуг готелю “Гірський”

Аналізуючи методи просування послуг готелю “Гірський” варто зазначити, що керівництво комплексу на рекламу витрачає значні кошти та багато зусиль. Тому в даному розділі хочеться приділити увагу аналізу ефективності такої реклами.

Так, наприклад, реклама на телебаченні на ТРК “…….” “………”. На мою думку, не варто зосереджувати увагу тільки на одному телеканалі. Так як це обмежує і звужує аудиторію глядачів. Потрібно, для більшої ефективності, прогноз погоди подавати і на інших каналах.

Щодо реклами акції “……….”, на мою думку, вона є досить ефективною так як реклама проходила як на радіостанція так і на телебаченні. Це дало можливість охопити велику аудиторію потенційних споживачів.

Реклама у періодичних виданнях не є достатньо ефективною, вона може служити лиш доповненням до реклами на телебаченні чи радіо, або бути спрямована на створення позитивного іміджу курорту.

Досить ефективною є такий засіб реклами як друк каталогів, брошур, проспектів про готель “Гірський”. Недоліком каталогів, які випускає даний курорт є замала наявність кольорових фотографій як номерів, так і самого курорту. На мою думку це є досить визначальним фактором при виборі клієнтом готелю чи готелю, тому на це потрібно звернути більшу увагу. Позитивним фактором є те, що випуск каталогів здійснюється на трьох мовах: українській, російській та англійській.

Ще одним позитивним можна назвати рекламу через Internet, а саме наявності в готелі “Гірський” власного веб-сайту. Він є досить інформативним, цікавим і зручним у пошуку необхідної інформації. Але недоліком є те, що інформація поновлюється на сайті з деяким запізненням. Це викликає недовіру клієнтів щодо достовірності новин та іншої інформації.

Позитивний вплив на імідж здійснюється за допомогою участі курорту “Гірський” як спонсора у різноманітних концертах, фестивалях та інших заходах, а також проведення власних змагань, конкурсів тощо.

Позитивним для більш успішного просування послуг курорту є постійна участь готелю “Гірський” у регіональних, національних та міжнародних туристичних виставках туристичних виставках та салонах. Це дає можливість не тільки розповсюдити потенційним клієнтам рекламні матеріали, але і заключити договори із туристичними операторами та агентами.

Ще одним позитивним фактором можна відмітити те, що готель “Гірський” з метою створення і збереження позитивного іміджу успішно використовує такий елемент маркетингової комунікативної політики як зв'язки з громадськістю, а саме написання прес-релізів, організація прес-конференцій, рекламних турів.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ.

У даній дипломній роботі було визначено суть і з міст маркетингу в туризмі, визначена характеристика елементів маркетингу туристичних послуг. Був проведений аналіз послуг, ціноутворення, каналів розподілу та комунікативної політики готелю «Гірський». Запропоновано наступні заходи, спрямовані на удосконалення маркетингу послуг.

Вдосконалення та розширення асортименту послуг, а саме запропоновано створити номери для сімей з дітьми та одномісні номери. Створити цікаві туристичні маршрути, велосипедні прогулянки, тури «Вихідного дня», для забезпечення організованого і змістовного відпочинку туристів. Велику увагу потрібно приділити створенню умов для дитячого відпочинку та розваг туристів у вечірній час. Відсутність таких послуг як більярд, ігрові автомати, дискотека негативно впливає на загальний рівень обслуговування в готелі «Гірський». Доречним було б створення умов для надання таких послуг як катання на сноутюбах та ковзанах. Так як в готелі «Гірський» приїжджають туристи всією сім’єю і не всі з них вміють кататися на лижах, тому варто подумати про організацію їх відпочинку і докласти всіх зусиль для створення умов для надання цих послуг. Щодо забезпечення більш гостинного обслуговування слід надавати туристам такі знаки уваги як вітальний сувенір кожному туристу, що підкреслює гуцульський колорит (дерев’яні шкатулки, ручки тощо), видача туристам після завершення турів спеціально розроблених дипломів, грамот, значків про пройдений маршрут тощо.

Вдосконалення системи ціноутворення запропоновано створення цілої системи знижок, а саме