Г е р б и
Ще в період родоплемінного ладу східні слов’яни на території України вживали символічні знаки. Ними для вирізнення роду, чи пізніше окремих знатних родин, могли бути зображення хреста, квадрата, ромба, кола. Дещо пізніше на гербах бачимо півмісяць, зірки, квіти, зброю, геральдичних звірів та птахів, зокрема однорогів, оленів, круків, орлів.
Така символіка зумовлювалася тим, що кожний рід первісних людей обожествляв для себе якогось звіра, птицю, чи явище природи. Також родові знаки часто використовувалися для означення пасовищ, водоймищ, і що дуже важливо для визначення територіальних меж певного роду.
Коли починається процес розпаду роду та виділення з нього общин і сімей, родові емблеми перетворюються в сімейні, а згодом і в особисті: це супроводжувало процес переходу до общинної, а потім до приватної власті. З переходом суспільства до феодального ладу, закріпленням права приватної власності система знаків набуває значного поширення. Особливими ознаками користуються не тільки багаті власники, а й ремісники та купці.
Паралельно цей процес розвивався в середовищі сільського населення. Мисливці ставлять свої тавра на шкурах звірів які здають замість податку.
Тризуб
Найдревніші зі знаків котрі дійшли до наших днів і широко використовуються й сьогодні є тризуб. Важко визначити точно, коли його придумали люди на наших землях. Наприклад в 1930 році біля дніпровського острова Шанця було знайдено кам’яну застібку часів Трипільської культури (3-5 тис. років до нашої ери ) .Зображення інших тризубів означених часом , бачимо передусім на знахідках з археологічних розкопок .
Тризубу багато століть до нашої ери.
 У перші століття нашої ери ці іменні знаки боспор-ських царів з’явилися також на монетах. Зокрема тризуб чітко вирізняється на грошових знаках боспорських царів Котіса ( 123 – 131 р). До речі значно пізніш – більш як через 1 тис. років кримські хани використовували тризуб як свій символ. Тризуб зображувався і на гербі Феодосії. На землях центральної України тризуб відомий з 6 – 8 ст. Цей знак можна зустріти серед археологічних розкопок Перещепського городища на Полтавщині.
Перша згадка про давньоруські знаки в літописах належить до Х ст. Посли князя Київського Ігоря
 (912-945 р) при укладанні договору з візантійцями мали свої печатки. Про князівський знак Київської русі знали і за її межами. У Київській русі тризуб стає великокнязівським знаком. Його зображення відоме нам тут з печатки Святослава Ігоровича де чітко вирізняється знак у вигляді букви “ш”
Архангел
У період феодального роздроблення Київської русі коли кожен удільний князь намагався бути незалежним від великого київського престолу, масово розвивалася і регіональна символіка. Тоді ж, як засвідчують джерела , кожен князь прагнув самостійно входити в міжнародні відносини з сусідніми , близькими й далекими землями. А від так він мусив використовувати власну печатку. І вже сини Володимира Мономарха замість тризуба використо-вували на печатках образи святих , зокрема архангела Ми-хаїла. Але ще до князювання Володимира Мономарха ар-хистратиг Михаїл відомий у Києві. Саме з іменем цього святого пов’язане будівництво собору в 1108 році київсь-ким князем Святополком Михаїлом.
Архангел Михаїл один з семи небесних ангелів. Головний воєначальник у православному церковному житті стає з ХІІ ст. покровителем Києва. Згодом його зображення з’являється і на гербі.
|
