Лекція 12: Фінансування освіти.

Лекція Фінансування освіти.

1.Система освіти в Україні.

2.Джерела фінансування освіти.

3.Склад і структура видатків на освіту.

4.Основні показники при визначенні фінансування шкіл

5.Планування фонду ЗП в загальноосвітніх закладах.

6.Фінансування ВУЗів. Планування заробітної плати.

7.Основні статті витрат за кошторисом.

Самостійна робота

1.      Фінансування приватних навчальних закладів.

2.      Діяльність комерційних навчальних закладів.

3.      Роль бюджету в фінансуванні закладів освіти

4.      Проблеми формування і використання бюджетних асигнувань у освітніх закладах

Література

ЗУ «Про освіту» від 23.05.01991 №1060,

ЗУ «Про загальну середню освіту» від 13.05.1999 №651

 ЗУ «Про загальну середню освіту» від 13.05.1999 №651

 ЗУ «Про позашкільну освіту» від 22.06.2000 №1841

 ЗУ «Про професійно-технічну освіту» від 4.02.1998 №74

 ЗУ «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 №2628

 ЗУ «Про вищу освіту» від 17.01.2002 №2984 та ін.

Бескид Й.М., Юрій С.І Бюджетна система України стор

Василик О.Д. Державні фінанси України стор.

Освіта – основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави.

Мета освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, підвищення освітнього рівня народу, забезпечення н/г кваліфікованими фахівцями.

Законодавство про освіту базується на Конституції та інших актів законодавства.

Система освіти - складається із закладів освіти, наукових, науково-методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Діяльність в галузі  освіти регулюється основними нормативно-правовими актами , як Конституцією України, Бюджетним кодексом, ЗУ «Про освіту» від 23.05.01991 №1060, ЗУ «Про загальну середню освіту» від 13.05.1999 №651, ЗУ «Про позашкільну освіту» від 22.06.2000 №1841, ЗУ «Про професійно-технічну освіту» від 4.02.1998 №74, ЗУ «Про дошкільну освіту» від 11.07.2001 №2628, ЗУ «Про вищу освіту» від 17.01.2002 №2984 та ін.

Структура освіти:

·        Дошкільна освіта;

·        Загальна середня освіта;

·        Позашкільна освіта;

·        Професійно-технічна освіта;

·        Вища освіта;

·        Післядипломна

·        Аспірантура

·        Докторантура

·        Самоосвіта.

В Україні встановлено такі рівні освіти:

1.      Початкова  загальна освіта

2.      Базова загальна середня

3.      Повна загальна середня

4.      Професійно-технічна освіта

5.      Базова вища

6.      Повна вища

Кваліфікаційні рівні:

·        Кваліфікований робітник

·        Молодший спеціаліст

·        Бакалавр

·        Спеціаліст

·        Магістр

Наукові ступені:                                                                Вчені звання:

Кандидат наук; доктор наук.                                              Ст.наук.співробітник

                                                                                                Доцент, професор.

Фінансування державних закладів освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей н/г, держпідприємств, організацій , а також додаткових джерел. Держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту в розмірі не меншому 10% НД, а також валютні асигнування на основну діяльність.

Кошти  закладів і установ освіти та науки, які повністю або частково фінансуються з бюджету одержані від здійснення або на здійснення діяльності, передбаченої їх статутними документами, не вважаються П і не оподатковуються.

Додаткові джерела фінансування.

-кошти одержані на навчання , підготовку підвищення кваліфікації та  перепідготовку кадрів відповідно до укладених договорів;

-плата за надання додаткових освітніх послуг;

-кошти одержані за науково-дослідні роботи та інші роботи, виконані закладом освіти на замовлення підприємств, установ, організацій та громадян;

-доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання;

-дотації з місцевих бюджетів;

-кредити і позички банків, дивіденди від ЦП та доходи від розміщення  на депозитних вкладах тимчасово вільних позабюджетних коштів;

-добровільні грошові внески , матцінності одержані від підприємств, установ, організацій, громадян.

На освіту в 2003р.виділено всього              тис.грн.

Склад видатків на освіту. 220 Міністерство освіти та науки.

0900 Освіта

0910 Дошкільна освіта

0920 Загально середня освіта

0921 Загальноосвітні навчальні заклади

0922 Загальні спеціалізовані школи-інтернати

0923 Загальноосвітні спеціалізовані навчальні заклади

0930 Професійно-технічні заклади

0940 Вища освіта

0941 Вищі навчальні заклади І та ІІ рівня акредитації

0942 Вищі навчальні заклади ІІІ та ІV рівня акредитації

0950 Післядипломна освіта

0960 Позашкільна освіта та заходи із позашкільної роботи з дітьми

0970 Програма матеріального забезпечення навчальних закладів

0980 Дослідження і розробки у сфері освіти

0990 Інші заходи та заклади в сфері освіти.

Розрахунковий  обсяг видатків на освіту визначається залежно від загального обсягу ресурсів місцевих бюджетів на освіту, розрахункового нормативу видатків на одного учня, приведеного контингенту учнів різних типів загальноосвітніх навчальних закладів

Розрахунок обсягу видатків бюджету АРК та обласних бюджетів на освіту

Voi =Ho (Uo*Kob+Uf*Kf+Ut*Kt+Uz+Us*Ks+Ud*Kd+UcKc+Up*Kp)+VARK

Ho- розрахунковий норматив видатків на освіту на одного учня =508,25 (2001)

Uo- учні денних загальноосвітніх шкіл у цілому по АРК, області, мм.Києва та Севастополя

Kob- коефіцієнт коригування загальнообласних видатків на підвищення кваліфікації та підготовку кадрів.0,059

Uf- учні загальноосвітніх шкіл-інтернатів з посиленою військово-фізичною підготовкою

Kf-коеф.приведення  учнів загальноосвітніх шкіл-інтернатів з посиленою військово-фізичною підготовкою до учнів загальноосвітньої школи 7,0

Ut-

Uz

Ks

Ud- кількість учнів спеціальних шкіл-інтернатів для дітей з вадами фізичного та розумового розвитку до кількості учнів, що розходять на навчання.

Uc

Kc

Up

Основну частину видатків бюджету на освіту складає фінансування  загальноосвітніх шкіл.

В основі визначення обсягів фінансування  лежать два показники:

Вихідний (об’єктивно існуючий  наданий момент)- кількість учнів.

 Похідний  (визначається за певними нормами) – кількість класів.

Ці показники відображаються на дві дати – 1 січня і 1 вересня планового  бюджетного року. Кількість учнів  на 1 січня планового року приймається на рівні контингенту на 1 вересня поточного року. Кількість учнів на 1 вересня планового року визначається з урахуванням повного переходу учнів з класу в клас. Наприклад, кількість учнів 2-х класів на 1 вересня дорівнює кількості учнів 1-х класів на  1 січня. Кількість учнів перших класів на 1 вересня поточного року встановлюється на основі перепису дітей в районі функціонування школи. Кількість учнів десятих класів визначається з урахуванням вступу до ПТУ і коледжів випускників 9-х класів.

Кількість класів  визначається на кожну дату, виходячи з нормативів наповнюваності одного класу. Вони встановлені на такому рівні:

·        1-9 класи – 35 учнів;

·        10-11 класи – 25 учнів.

При визначенні розміру витрат за кошторисом використовують середньорічні показники. Їх розраховують самі установи виходячи з даних на початок планового року і середньорічного приросту (зниження). Показники на початок планового року визначають за даними на останню звітну дату з урахуванням їхніх змін у періоді, що залишився до кінця року. Середньорічний приріст розраховують за формулою:

Rc =Kn + KkM1 –KnM2

                   12

Rc =Kn + Mk(Kk –Kn)   ,

                   12

Rc – середньорічний контингент

Kk –Kn – контингент на початок та кінець планового року

M1 - M2 – число місяців функціонування цих контингентів.

Для навчальних закладів у яких бюджетний рік не збігається з навчальним роком, середньорічну розраховують за формулою:

Rc =KnM1 +KkM2   або  

                12

Rc =KnMn +KkMk                                       К= К01·8   + K08·4

               12                                                     12          12

2.Система зарплати вчителів складається з трьох складових:

а) оплата навчальних годин;

б) доплата за перевірку зошитів;

в) додаткові доплати.

Основним елементом виступає оплата навчальних годин, яка визначається  за такою формулою:

                                                         Ог = С*Кг

                                                                      Нг

С- ставка зарплати вчителя. Встановлюється  в залежності від освіти (середня, середня спеціальна, неповна вища, вища ) і кваліфікаційних категорій ( вчитель, вчитель-методист, заслужений вчитель, народний вчитель);

Кг- кількість годин педагогічного навантаження на тиждень;

Нг- норма педагогічного навантаження вчителя на тиждень(1-4 класи 20годин, 5-11 класи –18 годин).

Доплата за перевірку зошитів встановлена  для вчителів початкової школи та в старших класах з таких предметів: мова та література, математика, іноземна мова. Сума доплати визначається за формулою:

                                               Оз = Нз*Кг

                                                            Нг

Нз – норматив плати за перевірку зошитів з одного предмету.

Додаткові доплати встановлені  за класне керівництво, завідування навчальними  кабінетами, дослідними майстернями і ділянками, ведення позакласної фізкультурної роботи, завідування бібліотекою.

Розрахунок зарплати вчителів здійснюється у спеціальному документі - тарифікаційному списку,  в рядках якого відображаються дані по кожному вчителю. Графи показують  основні відомості і розрахунок зарплати:

·        освіта, номер диплома;

·        кваліфікаційна категорія;

·        предмет;

·        навчальне навантаження на тиждень у розрізі трьох груп класів (1-4,5-9,10-11).

·        сума оплати педагогічного навантаження і доплати за перевірку зошитів по кожній групі класів;

·        додаткові доплати(по кожному виду).

Підсумкова графа - загальна сума зарплати за місяць. У тарифікаційному списку підсумки підбиваються по рядках ( зарплата кожного вчителя) і графах(обсяг педагогічного навангтаження, зарплата, доплати і сумарна зарплаьта).

Керівники шкіл отримують зарплату, що складається з двох частин,- ставка директора чи завуча та оплата педагогічної роботи. При  цьому для них встановлені обмеження – максимальний обсяг їх педагогічного навантаження не повинен перевищувати 2/3 від нормативу (тобто 12 год).

Основним напрямом витрат по школі є фонд зарплати,  який складається з трьох елементів:

а)  педагогічного персоналу;

б) адміністративно-управлінського персоналу;

в) обслуговуючого персоналу.

Фонд зарплати вчителів  планується у розрізі трьох вищезазначених  складових системи зарплати. Планування фонду оплати педагогічного навантаження  здійснюється  на основі двох показників:

1)      кількості ставки зарплати;

2)      середньої ставки зарплати.

Педагогічна ставка – це умовна розрахункова ставка, що відповідає нормативу педагогічного навантаження. Кількість педагогічних ставок розраховується  по кожній групі класів шляхом ділення  загальної кількості годин педагогічного навантаження  по даній групі на норматив навантаження. Загальна кількість годин зафіксована у тарифікаційному списку і визначається виходячи з кількості класів у кожній групі та обсягу годин за планом. Крім того, враховується ділення класів на групи з окремих предметів- праця, фізкультура, іноземна мова.

Середня ставка зарплати  визначається шляхом ділення суми оплати навчальних годин (з тарифікаційного списку) на кількість педагогічних ставок по даній групі класів. Розрахунок  річного фонду зарплати проводиться  в розрізі двох періодів – за січень –серпень і вересень- грудень  з тим, що з початком кожного навчального року, як правило, змінюються  кількість класів у кожній навчальній групі. У січні – серпні кількість педагогічних ставок на 1 січня по даній групі множиться на середню ставку зарплати станом на 1 січня і на 8 місяців (сільських школах на 8,5 місяця).За вересень- грудень кількість педагогічних ставок на 1 вересня множиться на середню ставку зарплати станом на 1 січня і на 4 (3,5) місяці.

Фонд зарплати за перевірку зошитів планується  в розрізі груп класів шляхом множення середньорічної кількості класів у даній групі на середні витрати на перевірку зошитів на один клас.Середні витрати визначаються діленням суми доплати за перевірку зошитів за тарифікаційним списком на кількість класів на 1 січня.

Додаткові доплати  плануються в розрізі кожного виду доплат шляхом множення відповідних показників на встановлений норматив доплати:

·        За вислугу років   понад  3 роки- 10% до посадового окладу (ставки зарплати; понад 10 років –20%, понад 20років- 30%)

·        За перевірку зошитів: вчитель початкових класів – 10% від посадового окладу (ставки заробітної плати); вчитель мови та літератури – 13%; вчитель математики- 10%; вчитель іноземної мови – 6%

·        за класне керівництво- середньорічна кількість класів на норматив доплати; 1-3 кл. – 13% від посадового окладу (ставки ЗП); 5-11 кл.- 20%

·        за завідування  кабінетом – 0,2 мінімальної заробітної плати кількість кабінетів на норматив доплати;

·        за ведення позакласної фізкультурної роботи  - залежно від чисельності класів у школі.(при кількості класів від 10 до 19 –0,76 мінімальної зарплати; від 20 до 29- 1,39; від 30 і більше –2,79 мін.ЗП);

·        за завідування навчальними майстернями при кількості до 10 класів –в розмірі 0,33 мін.ЗП; від 10  до 20 кл- 0,43; від 21 і більше кл.- 0,63 мін.ЗП;

·        за бібліотечну роботу  0,2 мін.заробітної плати;

·        за звання “Вчитель- методист” – 0,53мін.ЗП; “Заслужений вчитель” 20% від посадового окладу; “Заслужений майстер спорту” –20%від посад.окладу; “Старший вчитель”- 0,33 мін.ЗП

·        за вчений ступінь канд..наук – 15% від посадового окладу;  доктора наук 25% від посадового окладу

·        за певні види робіт за роботу у нічний час сторожам – до 40% від посадового окладу; використання дезинфікуючих засобів (розчинників): прибиральницям 10% від посад.окл; лаборантам –12% від посад.окладу.

Фонд зарплати адміністративно-управлінського персоналу:

Директор

Заступники

Організатори масової роботи.

Кількість посад заступників та організаторів залежить від кількості класів у школі, а ставка зарплати директора та його заступників- від кількості учнів у школі. Планування фонду заробітної плати визначається шляхом множення кількості посад на ставку зарплати.

Фонд зарплати обслуговуючого персоналу планується  шляхом множення  кількості посад на ставку зарплати. Кількість посад визначається  за встановленими нормативами, наприклад кількість прибиральниць встановлюється за нормативами площі на одну прибиральницю.

Вищі учбові заклади на свою діяльність за учбовим процесом та науковими дослідженнями  одержують фінансування з ДБ згідно з встановленими нормами та нормативами. Держава забезпечує бюджетні асигнування на освіту в розмірі не менше як 10% НД.

Система вищої освіти в Україні зараз включає дві групи закладів:

·        I-II рівней акредитації-коледжі, технікуми, інститути.

·        II-III рівней акредитації- інститути, університети, академії.

Фінансування вищої освіти здійснюється за рахунок двох джерел:

1)      бюджет;

2)       платне навчання.

Крім бюджетних асигнувань, вища школа може одержувати кошти з таких додаткових джерел як:

-         кошти, одержані за підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів;

-         плата за надання додаткових освітянських послуг;

-         кошти одержані за науково-дослідні роботи;

-         доходи від реалізації продукції учбово-виробничих майстерень4

-         дотації органів місцевого  самоврядування.

Вузи спільно з іншими державними установами забезпечують проведення роботи щодо встановлення еквівалентності атестатів і дипломів міжнародному визнанню навчальних курсів, кваліфікацій, вчених ступенів та знань, для цього проводиться акредитація. З ДБ фінансується лише наукові дослідження фундаментального й пошукового характеру або виконання  наукових програм держзначення.Відповідно до Закону “Про освіту” виконання їх здійснюється на конкурсній основі при відборі найбільш наукомістких та високоефективних досліджень в галузі техніки й передової технології в пріоритетні галузі н/г.

Основним документом, що визначає розмір витрат на утримання ВНЗ є кошторис.

Кошторис переглядається  за умови зміни ставок погодинної оплати праці викладачів, цін, тарифів і розцінок на комунальні послуги.У ньому відображають витрати на утримання денних, вечірніх та заочних  факультетів, аспірантури,філій,відділень, підготовчих відділень.

Планові кошториси складають для кожної форми навчання за освітньо-кваліфікаційними рівнями (бакалавр, спеціаліст, магістр) на підставі  затверджених у встановленому порядку навчальних планів, штатного розпису, діючих тарифів, норм і розцінок на комунальні послуги, обов’язкових платежів до бюджету, цільових державних та позабюджетних фондів.Традиційно кошторис передбачав такі статті:

Фонд заробітної плати  вищих закладів освіти містить 5 елементів:

1)професорсько-викладацький склад;

2)адміністративно-управлінський персонал;

3)навчально-допоміжний персонал;

3)      обслуговуючий персонал;

5) фонд погодинної оплати праці викладачів.

 Фонд зарплати професорсько-викладацького складу визначається шляхом множення кількості посад на середню ставку.Кількість посад встановлюється за нормативом кількості студентів на викладача, який диференційовано за формами навчання (очна, вечірня,заочна).

Зарплата викладачів залежить від посади( асистент,старший викладач, доцент, професор), наукового ступеня(кандидат наук, доктор наук) і вченого звання(доцент,професор).

Фонд погодинної оплати праці викладачів розраховується за нормативом (1-2%) до фонду зарплати професорсько-викладацького складу і використовується для оплати праці залучених до  викладання фахівців народного господарства і наукових закладів.

Фонд зарплати адміністративного, навчально-допоміжного та обслуговуючого персоналу визначається на підставі штатного розпису вищого навчального закладу освіти, який затверджується ректором

Школа-інтернат – це навчально-виховний заклад, який  надає допомогу у навчанні  і вихованні  дітей, сім’ям, які не мають для цього належних умов.

Ці заклади сприяють реалізації потреб суспільства і держави у загальній середній освіті відповідно до інтересів, здібностей та нахилів особистостей.

               Згідно із бюджетною класифікацією виділяються такі типи шкіл -інтернатів:

·        загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні санаторні школи-інтернати;

·        загальноосвітні школи-інтернати для дітей – сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків;

·        дитячі будинки;

·        спеціальні загальноосвітні школи-інтернати, школи  та інші заклади освіти для дітей з вадами у фізичному чи розумовому розвитку;

·        загальноосвітні школи соціальної  реабілітації.

Фінансово-господарська діяльність загальноосвітньої школи-інтернату здійснюється на основі єдиного кошторису доходів і видатків. Доходи і витрати за більшістю статей плануються так само як і в школах..

Видатки на харчування розраховують виходячи з установлених норм харчування одного учня, кількості днів харчування на рік та кількості учнів, що проживають в інтернаті. Навчальні видатки визначають за нормами на одного вихованця на рік. Керівник навчального закладу визначає відповідальну особу за харчування, а також порядок отримання безоплатних обідів. Контроль та державний нагляд за якістю харчування покладається на органи охорони здоров’я. Розмір коштів, потрібних для харчування відповідних категорій учнів, ураховується у відповідних бюджетах:

А) для дітей – сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування – виходячи з натуральних норм харчування, встановлених для вихованців загальноосвітніх шкіл-інтернатів;

Б) для дітей з малозабезпечених сімей – за грошовими нормами, встановленими ПКМУ від 3.11.1997 №1200 “ Про Порядок та норми надання послуг з харчування учнів у професійно-технічних училищах та середніх навчальних закладах, операцій з надання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість”.

Безоплатне харчування дітей-сиріт і дітей позбавлених батьківського піклування, провадиться протягом усього періоду їхнього навчання, а дітей з малозабезпечених сімей – лише в навчальні дні. В останньому випадку компенсація за неодержані обіди не виплачуються.

Матеріальне забезпечення та утримання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, котрі перебувають у дитячих будинках сімейного типу, регламентується ПКМУ від 5.04.94 №226 “Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”. (із змінами внесеними ПКМУ від 16.05.95 №433) і Положенням про дитячий будинок сімейного типу,  затвердженим ПКМУ від 26.04.2002).

Чинним законодавством передбачено повне державне утримання дітей, а саме:

-         забезпечення харчуванням, одягом, взуттям, м’яким інвентарем, лікарськими засобами, предметами особистої гігієни, єдиним квитком, що дає право на безоплатне відвідування кінотеатрів. Виставок, музеїв, спортивних споруд, безоплатний  проїзд у транспорті, оплату тепло-, електро-, і водопостачання, побутових послуг і послуг зв’язку. Матеріальне та грошове забезпечення провадиться за нормативами (доведено до обласних управлінь освіти і  науки листом Міносвіти та Мінфіну від 23.02.1994 №1/9 –24 та № 12-101).

Вартість харчування визначається виходячи з натуральних норм на одного вихованця дошкільного віку і вихованця шкільного віку. Розмір коштів на придбання одягу, взуття, м’якого інвентаря, предметів господарського вжитку,особистої гігієни, медикаментів, іграшок, книжок має становити:

-         для дітей дошкільного віку – перший рік перебування не менше 0,6 НМДГ; 0,5 НМДГ для дітей другого року перебування і більше

-         для дітей шкільного віку – перший рік перебування –0,8; другий і більше- 0,7 НМДГ

Дошкільний навчальний заклад-це заклад що забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту.

Типи дошкільних закладів за бюджетною класифікацією:

-         дошкільний навчальний заклад (ясла); (від двох місяців до трьох років), де забезпечується догляд за ними, а також їх розвиток і виховання відповідно до вимог дошкільної освіти;

-         дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) для дітей від двох місяців до шести семи років.;

-         дошкільний навчальний заклад (дитячий садок) для дітей віком від трьох до шести(семи) років;

-         дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) компенсую чого типу для дітей віком від двох до семи років, які потребують корекції фізичного та розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації. Дошкільні навчальні заклади компенсую чого типу поділяються на спеціальні та санаторні;

-         будинок-дитини - дошкільний навчальний заклад системи охорони здоров’я для медико-соціального захисту дітей-сиріт і дітей позбавлених батьківського піклування. Та інш.

Дошкільний навчальний заклад є юридичною особою з дня реєстрації його статуту. Положення про дошкільні навчальні заклади затверджується КМУ.

Джерелами фінансування дошкільного навчального закладу є кошти:

Засновника;

Відповідних бюджетів (для державних і комунальних дошкільних навчальних закладів);

Батьків або осіб, які їх замінюють;

Добровільні пожертвування і цільові внески фізичних і юридичних осіб.

                      Стан мережі дитячих дошкільних закладів визначає об’єм їх роботи, для визначення якого використовується система взаємозалежних показників. До них відносять: чисельність дітей,  кількість дитячих груп, кількість днів перебування однієї дитини в дитячому закладі.(діто-години). Кожний із показників відображає конкретні сторони виробничої діяльності закладу. Так, кількість дітей характеризує об’єм послуг і повноту використання мощності закладу.

Діто-дні відображають об’єм безпосередньої роботи по вихованню дітей і служать базою для визначення витрат на харчування.

Кількість дитячих груп свідчить про масштаб роботи і використовується для оцінки укомплектованості закладу, а також служить одиницею виміру витрат на його утримання.

В процесі аналізу роботи дитячих дошкільних закладів необхідно також дати оцінку інтенсивності їх роботи. Для  цього визначається середня зайнятість дитячого місця на протязі року )відношення числа днів перебування дітей в закладі до кількості дитячих місць).

Плата за харчування дитини в дошкільному закладі

Відповідно до ст.35 ЗУ «Про дошкільну освіту» батьки або особи,  які їх  замінюють, вносять плату за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навч.закладі в розмірі , що не перевищує 50% (у міській) та 30% (у сільській місцевості) вартості харчування на день. Порядок   установлення плати за харчування дитини в дошк.закладі на виконання ПКМУ від 26.08.2002 №1243 «Про невідкладні  питання діяльності дошкільних та інтернатних навч.закладів» розроблено і затверджено наказом МО і науки України від 21.11.2002 №667 «Про затвердження  Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних і інтернатних закладах» Розміри  встановлюють місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, підприємства. Організації та установи, які мають у своєму підпорядкуванні заклади. за поданням  дошкільного закладу.(один раз на рік) з урахуванням матеріального стану сім’ї та режиму роботи закладу.

Визначаючи норми  харчування в дошкільних закладах, потрібно керуватися листом МО та МФУ  від 23.02.1993 №1/9-24 (додаток4). “Норми харчування дітей у дитячих яслах, дитячих садках, яслах-садках і санаторних дошкільних закладах).

Розмір плати зменшується до 50% для батьків у сім’ях яких троє дітей і більше. Не справляється плата: за харчування дітей у санаторних дошк. закладах для дітей з малими й затухаючими формами туберкульозу, спеціальних дош.закладах  для дітей , які потребують корекції фізичного та розумового розвитку.

      11. Керівні  та  педагогічні  працівники  дитячих  дошкільних

закладів усіх типів і найменувань (крім дитячих будинків)

------------------------------------------------------------------

                  Назва посади                   | Тарифний розряд

------------------------------------------------------------------

 Завідуючі                                            17

 Вихователі-методисти, вихователі, вчителі-

 логопеди, вчителі-дефектологи, психологи,

 які мають:

 вищу освіту:

 спеціаліст вищої категорії                            17

 спеціаліст 1 категорії                                16

 спеціаліст 2 категорії                                15

 спеціаліст                                            14

 середню спеціальну освіту                             14,15

 без середньої спеціальної освіти*                     11,12

 Музичні керівники, художні керівники, інструк-

 тори з фізкультури, праці, слухових кабіне-

 тів, які мають:

 вищу освіту:

 спеціаліст вищої категорії                            16

 спеціаліст 1 категорії                                15

 спеціаліст 2 категорії                                14

 спеціаліст                                            13

 середню спеціальну освіту*                            12,13

 без середньої спеціальної освіти*                     12

     Примітки:

     1) Завідуючим  дитячими  дошкільними закладами,  які не мають

вищої освіти,  посадові оклади  встановлюються на 0,14 мінімальної

заробітної плати нижче.

     2) Завідуючим  дитячими  дошкільними  закладами  з  кількістю

дітей  понад  60  посадові оклади підвищуються на 0,14 мінімальної

заробітної плати за кожних 60 дітей .

     3) До  посадових  окладів завідуючих  дошкільними закладами з

одною-двома  групами   (крім   закладів   (груп)   з   цілодобовим

перебуванням  дітей)  включено оплату за ведення виховної роботи з

дітьми в групі протягом 3 годин на день.

     9. Керівники  шкіл,  шкіл-дитячих  садків,   шкіл-інтернатів,

дитячих   будинків,   дитячих  будинків-інтернатів,  інтернатів  і

приймальників-розподільників    для   неповнолітніх,   спеціальних

шкіл-інтернатів, ліцеїв, гімназій, училищ фізичної культури

------------------------------------------------------------------

            Назва посад                                        |  Тарифний розряд

------------------------------------------------------------------

Загальноосвітні школи, школи для дітей з

затримкою  психічного розвитку,  вечірні

(змінні), середні музичні і художні школи,

школи-дитячі садки, школи-інтернати, ліцеї,

гімназії, училища фізичної культури з

кількістю учнів:

   до 300                                                                    18

   від 301 до 1000                                                     19

   понад 1000                                                            20

Спеціальні школи-інтернати для дітей, які

мають вади у фізичному чи розумовому роз-

витку, потребують тривалого лікування,дитя-

чі будинки усіх типів, спеціальні школи

для дітей та підлітків, які потребують особ-

ливих умов виховання, приймальники-розпо-

дільники для неповнолітніх дітей, школи-

інтернати для дітей-сиріт та дітей, які

залишилися без піклування батьків,

   з кількістю дітей:

   до 150                                                                   18

   від 151 до 300                                                      19

   понад 300                                                             20

------------------------------------------------------------------

     Примітки:

     1) За   кожні  700  учнів  понад 1000 місячні посадові оклади

керівників  установ  підвищуються  на  0,14  мінімального  розміру

заробітної плати.

     2) Особи,  які  не мають вищої  освіти,  на  посади  керівних

працівників установ освіти призначатись не можуть.  Цей порядок не

застосовується для заступників директорів по господарській роботі,

військових керівників та керівників допризовної підготовки.

     Працівникам, які не мають вищої освіти і займали ці посади до

1  квітня  1991  р.,  посадові  оклади  встановлюються у розмірах,

передбачених цим пунктом.

     3) За  директорами  дитячих  будинків,  шкіл-інтернатів   для

дітей-сиріт та дітей,  які залишилися без  піклування  батьків,  а

також  їх  заступниками,  призначеними  з числа спеціалістів,  які

отримували на попередньому місці роботи заробітну плату в більшому

розмірі,   зберігається   розмір   заробітної   плати,  який  вони

отримували на попередньому місці роботи.

    IV. Порядок визначення посадових окладів керівних та інших

         працівників установ освіти, посадові оклади яких

            встановлюються залежно від кількості учнів

                       (вихованців, дітей)

     19. При встановленні  посадових  окладів  керівників  установ

освіти контингент учнів (вихованців, дітей) визначається в  такому

порядку:

     а) у школах,  школах-інтернатах  всіх  типів  і  найменувань,

училищах фізичної  культури,  педагогічних  училищах,  міжшкільних

навчально-виробничих комбінатах трудового навчання та  професійної

орієнтації  учнів,  міжшкільних  комп'ютерних центрах по  навчанню

учнів  основам  інформатики  та  обчислювальної  техніки,  центрах

допризовної підготовки юнаків -учнів,  школах-дитячих  садках - за

обліковим складом учнів, дітей, вихованців на початок  навчального

року, а у вечірніх (змінних) середніх  загальноосвітніх  школах  з

очно-заочною формою навчання -двічі на рік:  на  початок  1  та  2

півріч.

     Контингент учнів для встановлення розмірів посадових  складів керівникам    міжшкільних    навчально-виробничих       комбінатів враховується з коефіцієнтом 0,25.

     Контингент учнів, які знаходяться на  тривалому  лікуванні  в

дитячих лікарнях (клініках), санаторіях,  якщо  немає  спеціальної

школи при санаторії) і дитячих відділеннях лікарень для  дорослих,

враховується при встановленні посадових окладів директору школи  з

коефіцієнтом 0,5, виходячи з середньорічного контингенту учнів  за

попередній навчальний рік.

     При встановленні посадових окладів керівників шкіл-інтернатів

(крім  спеціальних) контингент вихованців (учнів,  які приходять),

що проживають (включаючи тих,  що навчаються в іншій школі) і тих,

що не проживають в інтернаті, враховується з коефіцієнтом 1.0.

     При встановленні  посадових  окладів  керівників  спеціальних

шкіл, шкіл-інтернатів для дітей і  підлітків,  які  мають  вади  у

фізичному чи розумовому розвитку: для розумово-відсталих,  сліпих,

сліпоглухих, слабозорих, глухих, глухонімих, туговухих, з  тяжкими

порушеннями  мови,  з  наслідками поліомієліту  та   церебральними

спастичними паралічами, потребують особливих  умов  виховання  або

тривалого лікування, а також  для  дітей  з  затримкою  психічного

розвитку, контингент учнів,  вихованців  (для  шкіл-інтернатів,  в

тому числі і учнів,  що  приходять)  враховується  з  коефіцієнтом

2.0.  цей  порядок  застосовується  при   встановленні   посадових

окладів керівників вечірніх (змінних) та заочних шкіл  для  учнів,

які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку;

     б)  у  середніх  спеціальних  навчальних закладах,    дитячих

будинках,    приймальниках-розподільниках    для    неповнолітніх,

спеціальних школах  для  дітей,  які  потребують  особливих   умов

виховання,  позашкільних  та  дитячих  дошкільних   закладах    за

обліковим складом вихованців (дітей) на 1 січня.

     Кількість учнів, які  брали  участь  у  масових  заходах,  що

проводились    позашкільними      закладами,   а    також        в

екскурсійно-туристичних заходах на екскурсійно-туристичних  базах,

в  профільних  таборах,   на   базах   відпочинку,   оздоровлення,

враховується за середньорічною кількістю учнів, які  брали  участь

в заходах протягом попереднього календарного року.

     Директорам  середніх  спеціальних  навчальних  закладів   при

встановленні посадових окладів зараховуються, крім того, особи, що

підвищують кваліфікацію, а також ті, що навчаються на  спеціальних

відділеннях по перепідготовці кадрів першого ступеня та на  курсах

по підготовці до вступу в середні  спеціальні  навчальні  заклади.

контингент учнів-заочників враховується з коефіцієнтом 0,4*;

______________________________

 *такий порядок вводиться з 1 січня 1994 року.

     в) у професійно-технічних навчальних  закладах  і  курсах  по

підготовці робітників та інших працівників -виходячи  з  планового

середньорічного контингенту учнів даного  навчального  закладу  на

відповідний календарний рік.

     Плановий  середньорічний  контингент  в  професійно-технічних

навчальних закладах, на курсах з підготовки  робітників  та  інших

працівників, а також осіб, які навчаються на  підготовчих  курсах,

визначається шляхом множення контингенту, що навчається з  різними

строками навчання, на відповідну кількість  навчальних  місяців  і

ділення суми добутків на 12 місяців.

     У професійно-технічних закладах, в яких прийом і випуск учнів

здійснюється один раз на рік (наприклад, початок занять 1 вересня,

випуск учнів 1 липня), кількість учнів, випуск  яких  здійснено  1

липня, по закінченню строку навчання не виключається з  підрахунку

середньорічного контингенту  до  початку  занять  нового  прийому,

тобто до 1 вересня.

     20. У випадках, коли установа освіти  відкривається  протягом

календарного  року,  обліковий  склад  враховується  по  плану  на

кінець календарного року, а плановий  середньомісячний  контингент

визначається виходячи з кількості місяців, що залишились до  кінця