Склад правомірної поведінки — це система ознак поведінки, яка відповідає розпорядженням права.
Склад правомірної поведінки
Об'єктивна сторона
— зовнішня форма вираження правомірних вчинків: дія чи бездіяльність; їх корисні результати; причинний зв'язок між діяннями І та їх наслідками
Суб'єктивна сторона
— внутрішнє ставлення (зацікавленість, байдужість) суб'єкта права до своєї діяльності та її результатів, визначення якості вчинків, з яких складається поведінка, їх оцінка
Об'єкт
— явища навколишнього середовища, на які спрямовані правомірні вчинки: матеріальні та нематеріальні блага, суспільні відносини
Суб'єкт
— суб'єкти права: фізичні та юридичні особи, які визнані дієздатними і делікто-здатними, тобто здатними здійснювати свої права і обов'язки та нести юридичну відповідальність
Залежно від характеру правових розпоряджень розрізняють такі види правомірної поведінки:
Можлива (соціально допустима):
(захист батьківщини, виконання трудових обов'язків, додержання правил дорожнього руху та ін.)
— Закріплюється в імперативних нормах як обов'язки та забезпечується, крім як в інші способи, державним примусом.
— бажана (участь у виборах, оскарження неправомірних дій посадових осіб, вступ до шлюбу);
— небажана (розлучення страйк та ін.).
— Закріплюється, як правило, диспозитивних нормах як права суб'єкта, а не як його обов'язки, реалізується відповідно до його волі (інтересу) і забезпечується державою.
За об'єктивною стороною правомірна поведінка виражається в:
— дії;
— бездіяльності (наприклад, відмова обвинуваченого від дачі показань).
За особливостями суб'єктивної сторони розрізняють такі види правомірної (законослухняної) поведінки:
• активну;
• звичайну (звичну);
• пасивну (конформістську — її різновид);
• маргінальну.
Активна правомірна поведінка — це вид правомірної поведінки, який полягає в щдаслрямованій діяльності громадян, посадових осіб, пов'язаній з реалізацією своїх прав, обов'язків, компетенції в рамках правових норм і пов'язаний з додатковими витратами часу, енергії, а іноді й матеріальних коштів.
Звичайна (звична) правомірна поведінка — це вид законослухняної поведінки, що являє собою повсякденну службову, побутову та іншу діяльність людини, яка відповідає розпорядженням правових норм, стала звичкою і не потребує додаткових витрат і зусиль. Необхідність здійснення поведінки лише правомірним чином стала для такої людини звичною, навіть неусвідомленою в усіх аспектах.
Пасивна правомірна поведінка — це вид правомірної поведінки, який виявляється в бездіяльності, умисному невикористанні суб'єктом належних йому прав і обов'язків: неучасті у виборах тощо. Пасивна позиція призводить до конформістської поведінки, тобто пасивно-пристосовницької, яка не відрізняється від поведінки інших (принцип: «роби так, як роблять інші») — до підпорядкування суб'єкта груповим стандартам і вимогам.
Маргінальна поведінка — це вид поведінки, який характеризується «проміжним» (прикордонним) між правомірним і протиправним станом особи. Маргінальна поведінка особи виражається в готовності до протиправних дій у разі зменшення нагляду за її поведінкою, але не стає антисуспільною, не призводить До правопорушення через страх юридичної відповідальності (наприклад, пасажир оплатив проїзд в автобусі лише тому, що в нього зайшов контролер).