Види актів застосування норм права класифікуються за різними критеріями.
За формою зовнішнього вираження:
1) письмовий акт (таких більшість). Письмовий акт може бути,
як мінімум, двох видів:
а) окремий документ (вирок суду);
б) резолюція за матеріалами справи (затвердження прокурором обвинувального висновку);
2) усний акт (виклик понятих);
3) конклюдентний акт — акт дії (наприклад, застосування працівниками міліції табельної зброї або застосування жестів міліціонером-регулювальником дорожнього руху).
За способом прийняття:
1) колегіальні;
2) одноособові. За суб'єктами прийняття:
акти парламенту; акти глави держави;
акти виконавчих органів, рішення загальних судів; акти арбітражу; акти нотаріату; акти прокурорського нагляду; акти місцевих (муніципальних) органів влади; акти керівників підприємств, військових частин тощо; акти уповноважених органів громадських організацій тощо. Акти застосування норм права приймаються практично всіма органами держави.
За юридичною формою:
укази; постанови; розпорядження; накази;
ухвали (суду та ін.);
протести, подання, розпорядження, вироки, рішення. За функціями у правовому регулюванні (або функціями права):
1) регулятивні — офіційно підтверджують або визначають права та обов'язки сторін, викладені в диспозиції регулятивних норм (наприклад, свідоцтво про реєстрацію шлюбу);
2) охоронні — встановлюють міру юридичної відповідальності відповідно до санкції охоронних норм (наприклад, квитанція про сплату штрафу).
За галузевою належністю:
1) кримінально-правові;
2) адміністративно-правові;
3) цивільно-правові та ін. (крім процесуальних). За юридичними наслідками:
1) правовстановлюючі (про призначення директора, про присвоєння звання);
2) право констатуючі (свідоцтво про шлюб; свідоцтво про смерть);
3) правоприпиняючі (протест прокурора з приводу незаконного виселення громадянина Г.);
4) правозмінюючі (заміна арешту підслідного на підписку про невиїзд);
5) правоскасовуючі (винесення судом рішення про ліквідацію акта, про втрату ним юридичної сили).
За значенням у юридичному процесі:
— основні акти, що містять завершене рішення у справі (вирок, рішення суду);
— допоміжні акти, що забезпечують прийняття основних актів (постанова і порушення кримінальної справи).
заборонні
зобов'язуючі
дозвільні