Про оподаткування прибутку підприємства (частина 5)

Стаття 8. Амортизація

8.1. Визначення амортизації
8.1.1. Під терміном "амортизація" основних фондів і
нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат
на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення
скоригованого прибутку платника податку у межах норм
амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

8.1.2. Амортизації підлягають витрати на:
придбання основних фондів та нематеріальних активів для
власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання
племінної худоби та придбання, закладення і вирощування
багаторічних насаджень до початку плодоношення;
самостійне виготовлення основних фондів для власних
виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати
працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних
фондів;
проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та
інших видів поліпшення основних фондів;

( Абзац п'ятий підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 виключено
на підставі Закону N 639/97-ВР від 18.11.97 )

капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а
саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні
поліпшення землі. ( Абзац підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 в
редакції Закону N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 )

8.1.3. Не підлягають амортизації та повністю відносяться до
складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку
на:
придбання і відгодівлю продуктивної худоби;
вирощування багаторічних плодоносних насаджень;
придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою
їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання як
комплектуючих (складових частин) інших основних фондів,
призначених для подальшого продажу іншим особам; ( Абзац
четвертий підпункту 8.1.3 пункту 8.1 статті 8 в редакції Закону N
639/97-ВР від 18.11.97 )
утримання основних фондів, що знаходяться на консервації.

8.1.4. Не підлягають амортизації та провадяться за рахунок
відповідних джерел фінансування:
витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд
благоустрою й жилих будинків, придбання і збереження бібліотечних
і архівних фондів;
витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних
доріг загального користування;
витрати на придбання та збереження Національного архівного
фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується та
утримується за рахунок бюджетів, бібліотечних і архівних фондів;

витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію
або інші поліпшення невиробничих фондів. ( Абзац п'ятий підпункту
8.1.4 пункту 8.1 статті 8 в редакції Закону N 639/97-ВР від
18.11.97 )
Під терміном "невиробничі фонди" слід розуміти капітальні
активи, які не використовуються у господарській діяльності
платника податку. До таких невиробничих фондів відносяться:
( Абзац шостий підпункту 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 в редакції
Закону N 639/97-ВР від 18.11.97 )
капітальні активи (або їх структурні компоненти), які
підпадають під визначення групи 1 основних фондів згідно із
підпунктом 8.2.2 цієї статті, включаючи орендовані; ( Абзац
сьомий підпункту 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 в редакції Закону N
639/97-ВР від 18.11.97 )
капітальні активи, які підпадають під визначення груп 2, 3 і
4 основних фондів згідно із підпунктом 8.2.2 цієї статті, які є
невід'ємною частиною, розміщені або використовуються для
забезпечення діяльності невиробничих фондів, що підпадають під
визначення групи 1 основних фондів або вилучені з місця ведення
господарської діяльності платника податку та передані у безоплатне
користування особам, які не є платниками цього податку. ( Абзац
восьмий підпункту 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 в редакції Закону N
639/97-ВР від 18.11.97 )
Порядок бухгалтерського обліку вартості невиробничих фондів
установлюється Міністерством фінансів України. Такий
бухгалтерський облік ведеться окремо від податкового обліку та не
впливає на податкові зобов'язання платника податку. ( Абзац
дев'ятий підпункту 8.1.4 пункту 8.1 статті 8 в редакції Закону N
639/97-ВР від 18.11.97 )
До валових доходів платника податку у разі продажу
невиробничих фондів включаються доходи, отримані (нараховані) від
продажу, а до валових витрат - сума витрат, пов'язаних із
придбанням (виготовленням) таких невиробничих фондів (без
врахування зносу) та їх поліпшенням. ( Абзац десятий підпункту
8.1.4 пункту 8.1 статті 8 в редакції Закону N 639/97-ВР від
18.11.97 )

8.2. Визначення основних фондів та їх груп
8.2.1. Під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні
цінності, що призначаються платником податку для використання у
господарській діяльності платника податку протягом періоду, який
перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію
таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000
гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним
зносом. ( Абзац перший підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від
24.12.2002, N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 )
Витрати на придбання будь-яких матеріальних цінностей,
вартість яких не перевищує 1000 гривень, що призначені для
використання у господарській діяльності платника податку,
включаються до складу валових витрат платника податку в загальному
порядку та враховуються для цілей застосування пункту 5.9 статті 5
цього Закону. ( Абзац другий підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 в
редакції Закону N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 )

8.2.2. Основні фонди підлягають розподілу за такими групами:
група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та
передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини
(квартири і місця загального користування, вартість капітального
поліпшення землі); ( Абзац другий підпункту 8.2.2 пункту 8.2
статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 )
група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини)
до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні
прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання,
устаткування та приладдя до них; ( Абзац третій підпункту 8.2.2
пункту 8.2 статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 )
група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1,
2 і 4. ( Абзац четвертий підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від
24.12.2002 )
група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для
автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення,
пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші
інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові),
мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних
товарів (предметів). ( Підпункт 8.2.2 пункту 8.2 статті 8
доповнено абзацом згідно із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від
24.12.2002 )

8.3. Порядок визначення та нарахування сум амортизаційних
відрахувань
8.3.1. Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду
визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для
кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного
періоду (далі - розрахункові квартали).
Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого
проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), визначаються
шляхом застосування норм амортизації, визначених пунктом 8.6 цієї
статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок
такого розрахункового кварталу.
Суми амортизаційних відрахувань вилученню до бюджету не
підлягають, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких
податків, зборів (обов'язкових платежів).
( Підпункт 8.3.1 статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законами
N 371-XIV ( 371-14 ) від 29.12.98, N 568-XIV ( 568-14 ) від
06.04.99, в редакції Закону N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 )

8.3.2. Балансова вартість групи основних фондів (окремого
об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового
кварталу визначається за формулою:

Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) - В(а-1) - А(а-1), де:

Б(а) - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних
фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу;

Б(а-1) - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних
фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;

П(а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів,
здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та
інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації,
протягом кварталу, що передував розрахунковому;

В(а-1) - сума виведених з експлуатації основних фондів
(окремого об'єкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, що
передував розрахунковому;

А(а-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у
кварталі, що передував розрахунковому.
( Підпункт 8.3.2 пункту 8.3 статті 8 в редакції Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 )

8.3.3 Платники податку всіх форм власності мають право
застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних
фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації, який
визначається за формулою:

Кі = [І(а-1) - 10]:100 , де
І(а-1) - індекс інфляції року, за результатами якого
провадиться індексація. ( Абзац пункту 8.3.3 пункту 8.3 статті 8
із змінами, внесеними згідно із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 )

Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не
провадиться.

( Абзац п'ятий підпункту 8.3.3 пункту 8.3 статті 8 виключено
на підставі Закону N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 )

( Абзац шостий підпункту 8.3.3 пункту 8.3 статті 8 виключено
на підставі Закону N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 )

( Абзац сьомий підпункту 8.3.3 пункту 8.3 статті 8 виключено
на підставі Закону N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 )

8.3.4. Облік балансової вартості основних фондів, які
підпадають під визначення групи 1, ведеться по кожній окремій
будівлі, споруді або їх структурному компоненту та в цілому по
групі 1 як сума балансових вартостей окремих об'єктів такої групи.

8.3.5. Облік балансової вартості основних фондів, які
підпадають під визначення груп 2, 3 і 4 , ведеться за сукупною
балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно
від часу введення в експлуатацію таких основних фондів. При цьому
окремий облік балансової вартості індивідуальної матеріальної
цінності, що входить до складу основних фондів груп 2, 3 або 4, з
метою оподаткування не ведеться. ( Підпункт 8.3.5 пункту 8.3
статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1957-IV
( 1957-15 ) від 01.07.2004 )

8.3.6. Порядок бухгалтерського обліку балансової вартості
груп основних фондів установлюється Міністерством фінансів
України.

8.3.7. Амортизація окремого об'єкта основних фондів групи 1
провадиться до досягнення балансовою вартістю такого об'єкта ста
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість
такого об'єкта відноситься до складу валових витрат за
результатами відповідного податкового періоду, а вартість такого
об'єкта прирівнюється до нуля.

8.3.8. Амортизація основних фондів груп 2, 3 і 4 провадиться
до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

8.3.9. Для амортизації нематеріальних активів застосовується
лінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального активу
амортизується рівними частками виходячи з його первісної вартості
з урахуванням індексації згідно з підпунктом 8.3.3 цієї статті
протягом строку, який визначається платником податку самостійно
виходячи із строку корисного використання таких нематеріальних
активів або строку діяльності платника податку, але не більше 10
років безперервної експлуатації.
Амортизаційні відрахування провадяться до досягнення
залишковою вартістю нематеріального активу нульового значення.

8.4. Порядок збільшення та зменшення балансової вартості груп
основних фондів
8.4.1. У разі здійснення витрат на придбання основних фондів
балансова вартість відповідної групи збільшується на суму вартості
їх придбання, з урахуванням транспортних і страхових платежів, а
також інших витрат, понесених у зв'язку з таким придбанням, без
урахування сплаченого податку на додану вартість, у разі коли
платник податку на прибуток підприємств зареєстрований платником
податку на додану вартість.

8.4.2. У разі здійснення витрат на самостійне виготовлення
основних фондів платником податку для власних виробничих потреб
балансова вартість відповідної групи основних фондів збільшується
на суму всіх виробничих витрат, понесених платником податку, що
пов'язані з їх виготовленням та введенням в експлуатацію, а також
витрат на виготовлення таких основних фондів, що мають інші
джерела фінансування, без урахування сплаченого податку на додану
вартість, у разі коли платник податку на прибуток підприємств
зареєстрований платником податку на додану вартість.

8.4.3. У разі виведення з експлуатації окремих об'єктів
основних фондів групи 1 у зв'язку з їх продажем балансова
вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості такого
об'єкта.
Сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю
окремих об'єктів основних фондів групи 1 та нематеріальних
активів включається до валових доходів платника податку, а сума
перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу
включається до валових витрат платника податку.

( Підпункт 8.4.3 пункту 8.4 статті 8 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 )

8.4.4. У разі виведення з експлуатації основних фондів груп
2, 3 і 4 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи
зменшується на суму вартості продажу таких основних фондів
(вартості продукції, робіт, послуг, отриманих платником податку в
межах бартерних (товарообмінних) операцій). Якщо сума вартості
основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість
відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до нуля, а
сума перевищення включається до валового доходу платника податку
відповідного періоду. ( Підпункт 8.4.4 пункту 8.4 статті 8 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 )

8.4.5. У разі виведення з експлуатації окремого об'єкта
основних фондів групи 1 або передачі його до складу невиробничих
фондів за рішенням платника податку балансова вартість такого
об'єкта для цілей амортизації прирівнюється до нуля. При цьому
амортизаційні відрахування не нараховуються.

У цьому ж порядку відбувається виведення основних фондів з
експлуатації внаслідок їх відчуження за рішенням суду.

Зворотне введення таких об'єктів до складу основних фондів
здійснюється у порядку, встановленому у підпункті 8.4.2 цієї
статті.
( Підпункт 8.4.5 пункту 8.4 статті 8 в редакції Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 )

8.4.6. У разі виведення з експлуатації окремих фондів груп 2,
3 і 4 з будь-яких причин (крім їх продажу) балансова вартість
таких груп не змінюється.

Зворотне введення таких основних фондів в експлуатацію після
проведення їх ремонту, реконструкції та модернізації збільшує
баланс групи тільки на суму витрат, пов'язаних з цими роботами.
( Підпункт 8.4.6 пункту 8.4 статті 8 в редакції Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 )

8.4.7. Якщо на початок звітного кварталу групи 2, 3 і 4
основних фондів не містять матеріальних цінностей, балансова
вартість такої групи відноситься до валових витрат платника
податку такого звітного періоду. Норми цього підпункту не
застосовуються при визначенні платником податку амортизаційних
відрахувань на суму поліпшень основних фондів, одержаних в
оперативний лізинг (оренду). ( Підпункт 8.4.7 пункту 8.4 статті 8
із змінами, внесеними згідно із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 )

8.4.8. У разі ліквідації основних фондів за рішенням
платника податку або якщо з незалежних від платника податку
обставин основні фонди (їх частина) зруйновані, викрадені чи
підлягають ліквідації або платник податку змушений відмовитися від
використання таких основних фондів з обставин загрози чи
неминучості їх заміни, зруйнування або ліквідації, платник податку
в звітному періоді, в якому виникають такі обставини:

а) збільшує валові витрати на суму балансової вартості
окремого об'єкта основних фондів групи 1, при цьому вартість
такого об'єкта прирівнюється до нуля;

б) не змінює балансову вартість груп 2, 3 і 4 стосовно
основних фондів цих груп. ( Підпункт 8.4.8 пункту 8.4 статті 8 в
редакції Закону N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 )


8.4.9. У разі коли страхова організація або інша юридична чи
фізична особа, визнана винною у заподіяній шкоді, компенсує
платнику податку втрати, пов'язані з виникненням обставин,
визначених у підпункті 8.4.8 цього пункту, платник податку в
податковий період, на який припадає така компенсація:

а) збільшує валовий дохід на суму компенсації за основні
фонди групи 1 (окремий об'єкт основних фондів групи 1);

б) зменшує балансову вартість відповідної групи основних
фондів на суму компенсації за основні фонди груп 2, 3 і 4.
( Підпункт 8.4.9 пункту 8.4 статті 8 в редакції Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 )

8.4.10. У разі ліквідації окремого об'єкта основного фонду
групи 1 за рішенням платника податку та наявності відповідних
документів про його знищення, розібрання або перетворення іншими
способами, внаслідок чого такий об'єкт не може використовуватися у
майбутньому за первісним призначенням, балансова вартість такого
окремого об'єкта основних фондів групи 1 включається до складу
валових витрат. ( Підпункт 8.4.10 пункту 8.4 статті 8 в редакції
Закону N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 )

8.4.11. Для цілей цього пункту:

до продажу основних фондів та нематеріальних активів
прирівнюються операції з внесення таких основних фондів та
нематеріальних активів до статутного фонду іншої особи;

до придбання основних фондів та нематеріальних активів
прирівнюються операції з включення таких основних фондів та
нематеріальних активів до складу статутного фонду такої іншої
особи, із подальшим включенням основних фондів до відповідних
груп.
( Пункт 8.4 статті 8 доповнено підпунктом 8.4.11 згідно із Законом
N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 )
8.5. Порядок обліку основних фондів, наданих в лізинг
(оренду)
8.5.1. Балансова вартість відповідної групи основних фондів
не зменшується на вартість основних фондів, які надаються
платником податку в оперативний лізинг (оренду).

8.5.2. Балансова вартість відповідної групи основних фондів
зменшується на вартість основних фондів, які надаються платником
податку у фінансовий лізинг (оренду) у порядку, передбаченому для
продажу основних фондів. При цьому лізингоотримувач (орендар)
збільшує балансову вартість відповідної групи основних фондів у
порядку, передбаченому для придбання основних фондів. ( Підпункт
8.5.2 пункту 8.5 статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 639/97-ВР від 18.11.97 )

8.6. Норми амортизації
8.6.1. Норми амортизації встановлюються у відсотках до
балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок
звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на
податковий квартал):

група 1 - 2 відсотки;

група 2 - 10 відсотків;

група 3 - 6 відсотків;

група 4 - 15 відсотків.

Платник податку може прийняти рішення про застосування інших
норм амортизації, що не перевищують норм, визначених цим
підпунктом.

Зазначене рішення:

приймається платником податку до початку звітного податкового
року та не може бути змінене протягом такого року;

доводиться до відома податкового органу разом із поданням
декларації за перший квартал такого звітного податкового року.

Для платників податку, визнаних монополістами згідно із
законом, сума амортизаційних відрахувань не є обов'язковою
складовою тарифів, інших видів цін на їх послуги.
( Підпункт 8.6.1 пункту 8.6 статті 8 в редакції Законів
N 639/97-ВР від 18.11.97, N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 )

( Підпункт 8.6.2 пункту 8.6 статті 8 виключено на підставі
Закону N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 )

8.6.3. Тимчасово, до 1 січня 2009 року, установити для
суб'єктів космічної діяльності щорічну 20-відсоткову норму
прискореної амортизації основних фондів групи 3.
При цьому амортизація основних фондів групи 3 провадиться до
досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.
( Статтю 8 доповнено підпунктом 8.6.3 згідно із Законом N 1559-III
( 1559-14 ) від 16.03.2000 )

8.7. Поточний і капітальний ремонт, реконструкція,
модернізація, технічне переозброєння та інші види поліпшення
основних фондів
8.7.1. Платники податку мають право протягом звітного періоду
віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з
поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому
числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів у сумі, що
не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп
основних фондів станом на початок такого звітного періоду. ( Абзац
перший підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 )

Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються
пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на
поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів
основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних
фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів
групи 1 станом на початок розрахункового кварталу. ( Абзац другий
підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 в редакції Закону N 1957-IV
( 1957-15 ) від 01.07.2004 )

Виведення з експлуатації основних фондів будь-якої групи
здійснюється на підставі наказу керівника платника податку або у
разі їх примусового відчуження чи конфіскації згідно із законом.

Проведення будь-яких робіт, пов'язаних з поліпшенням основних
фондів, без наявності вказаних вище документів не є свідченням про
виведення таких основних фондів із експлуатації.
( Підпункт 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 в редакції Закону N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 )

8.8. Амортизація витрат на поліпшення основних фондів,
одержаних в оперативний лізинг (оренду)
8.8.1. У разі коли договір оперативного лізингу (оренди)
зобов'язує або дозволяє орендарю здійснювати поліпшення об'єкта
оперативного лізингу (оренди), частина вартості таких поліпшень у
складі витрат, що перевищують суму на поліпшення основних фондів,
визначену згідно з підпунктом 8.7.1 пункту 8.7 цієї статті,
включається таким орендарем до балансової вартості:

відповідної групи основних фондів у разі, якщо на балансі
орендаря обліковується група основних фондів, до якої відноситься
такий об'єкт лізингу (оренди);

створеної таким орендарем відповідної групи основних фондів у
разі, якщо на балансі орендаря не обліковується група основних
фондів, до якої відноситься такий об'єкт лізингу (оренди).

При цьому орендарем не враховується балансова вартість
об'єкта оперативного лізингу (оренди), за якою він обліковується
на балансі орендодавця.
( Підпункт 8.8.1 пункту 8.8 статті 8 в редакції Закону N 1957-IV
( 1957-15 ) від 01.07.2004 )
( Статтю 8 доповнено пунктом 8.8 згідно із Законом N 639/97-ВР
від 18.11.97 )

8.8.2. У разі повернення орендарем об'єкта оперативного
лізингу (оренди) орендодавцю внаслідок закінчення дії лізингового
(орендного) договору, а також у разі знищення, викрадення або
зруйнування об'єкта оперативного лізингу (оренди) такий орендар
користується правилами, визначеними підпунктом 8.4.8 пункту 8.4
цієї статті для заміни основних фондів. При цьому орендодавець не
змінює балансову вартість основних фондів або валові доходи
(валові витрати) на суму витрат, понесених орендарем на поліпшення
такого об'єкта. ( Пункт 8.8 статті 8 доповнено підпунктом 8.8.2
згідно із Законом N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 )

8.9. Облік операцій із землею та її капітальними
поліпшеннями

8.9.1. Платник податку веде окремий облік операцій з продажу
або купівлі землі як окремого об'єкта власності. Витрати,
пов'язані з таким придбанням, не підлягають включенню до валових
витрат звітного податкового періоду або до групи основних фондів з
метою амортизації. Якщо у майбутньому такий окремий об'єкт
власності продається, платник податку включає до складу валових
доходів позитивну різницю між сумою доходу, отриманого внаслідок
такого продажу, та сумою витрат, пов'язаних із купівлею такого
окремого об'єкта власності, збільшених на коефіцієнт індексації,
визначений у підпункті 8.3.3 пункту 8.3 цієї статті.

У разі коли витрати (з урахуванням індексації), понесені у
зв'язку з придбанням такого об'єкта власності, перевищують доходи,
отримані внаслідок його продажу, збиток від такої операції не
включається до складу валових витрат та покривається за рахунок
власних джерел платника податку.

8.9.2. При продажу землі, отриманої у власність у процесі
приватизації, платник податку включає до складу валових доходів
позитивну різницю між сумою доходу, отриманого внаслідок такого
продажу, та сумою оціночної вартості такої землі, визначеної
згідно зі встановленою методикою вартісної оцінки земель з
урахуванням коефіцієнтів її функціонального використання на момент
такого продажу.

8.9.3. У разі коли об'єкт нерухомого майна (нерухомість)
придбавається платником податку разом із землею, яка знаходиться
під таким об'єктом чи є передумовою для забезпечення
функціонального використання такого об'єкта нерухомості відповідно
до норм, визначених законодавством, амортизації підлягає сукупна
вартість такого основного фонду та такої землі за нормами,
визначеними цією статтею для основних фондів групи 1.

При цьому норми підпунктів 8.9.1-8.9.2 та 8.9.4 цього пункту
не застосовуються.

8.9.4. Якщо земля як окремий об'єкт власності продається або
відчужується іншим чином, то балансова вартість окремого об'єкта
основних фондів групи 1, в якому відображалася вартість
капітальних поліпшень якості такої землі, відноситься до валових
витрат такого платника податку за наслідками податкового періоду,
на який припадає такий продаж.
( Статтю 8 доповнено пунктом 8.9 згідно із Законом N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 )
( Стаття 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 349-IV
( 349-15 ) від 24.12.2002 )

Стаття 9. Амортизація витрат, пов'язаних з видобутком
корисних копалин

9.1. Будь-які витрати на розвідку (дорозвідку), облаштування
та розробку будь-яких запасів (родовищ) корисних копалин (за
винятком витрат, передбачених у підпункті 5.2.16 пункту 5.2 статті
5 цього Закону), включаються до окремої групи витрат платника
податку, на балансі якого перебувають такі запаси (родовища), та
підлягають амортизації. ( Пункт 9.1 статті 9 в редакції Закону
N 2712-III ( 2712-14 ) від 20.09.2001 - набуває чинності з
01.01.2002 року )

9.2. Перелік витрат, що включаються до окремої групи витрат
платника податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
( Пункт 9.2 статті 9 в редакції Закону N 2712-III ( 2712-14 ) від
20.09.2001 - набуває чинності з 01.01.2002 року )

9.3. Облік балансової вартості витрат, пов'язаних з
видобутком корисних копалин, ведеться по кожному окремому родовищу
(кар'єру, шахті, свердловині). Порядок такого обліку
встановлюється Міністерством фінансів України.

9.4. Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду на
витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин (за винятком
свердловин, що використовуються для розробки нафтових та газових
родовищ), розраховується за формулою: ( Абзац перший пункту 9.4
статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2712-III
( 2712-14 ) від 20.09.2001 - набуває чинності з 01.01.2002 року )

С(а) = Б(а) х О(а) : О(з), де
С(а) - сума амортизаційних відрахувань за звітний період;
Б(а) - балансова вартість групи на початок звітного періоду,
яка дорівнює балансовій вартості групи на початок періоду, що
передує звітному, збільшеній на суму витрат на розвідку
(дорозвідку) та облаштування запасів (родовищ) корисних копалин,
понесених протягом пепереднього періоду;
О(а) - обсяг (у натуральних величинах) корисних копалин,
фактично видобутих протягом звітного періоду;
О (з) - загальний розрахунковий обсяг (у натуральних
величинах) видобутку корисних копалин на відповідному родовищі,
який визначається за методикою, що затверджується Кабінетом
Міністрів України. ( Абзац шостий пункту 9.4 статті 9 в редакції
Закону N 2712-III ( 2712-14 ) від 20.09.2001 - набуває чинності з
01.01.2002 року )

Платники податку всіх форм власності мають право застосувати
щорічну індексацію балансової вартості витрат, пов'язаних з
видобутком корисних копалин, на коефіцієнт індексації, який
нараховується за формулою:

Кі = [І(а-1) - 10]:100 , де
І(а-1) - індекс інфляції, за результатами якої провадиться
індексація.
( Абзац восьмий пункту 9.4 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 639/97-ВР від 18.11.97 )

Якщо значення Кі не перевищує одиниці, індексація не
провадиться.
У разі коли платник податку застосував коефіцієнт індексації,
такий платник податку зобов'язаний визнати капітальний доход у
сумі, що дорівнює різниці між балансовою вартістю витрат,
пов'язаних з видобутком корисних копалин, яка визначена на початок
звітного року із застосуванням коефіцієнта індексації, і
балансовою вартістю таких витрат до такої індексації.
Зазначений капітальний доход відноситься до складу валових
доходів платника податку кожного звітного періоду звітного року в
сумі, яка визначається як добуток суми капітального доходу на
коефіцієнт, що дорівнює О(ар):О(з):4, де
О(ар) - обсяг (у натуральних величинах) корисних копалин,
фактично видобутих протягом року, що передував звітному;
О(з) - загальний розрахунковий обсяг (у натуральних
величинах) видобутку корисних копалин на відповідному родовищі.
( Пункт 9.4 статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 )

9.5. Норми амортизації для свердловин, що використовуються
для розробки нафтових та газових родовищ, встановлюються у
відсотках до їх первісної вартості у такому розмірі (в розрахунку
на рік):

1-й рік експлуатації - 10 відсотків;

2-й рік експлуатації - 18 відсотків;

3-й рік експлуатації - 14 відсотків;

4-й рік експлуатації - 12 відсотків;

5-й рік експлуатації - 9 відсотків;

6-й рік експлуатації - 7 відсотків;

7-й рік експлуатації - 7 відсотків;

8-й рік експлуатації - 7 відсотків;

9-й рік експлуатації - 7 відсотків;

10-й рік експлуатації - 6 відсотків;

11-й рік експлуатації - 3 відсотки.

Платники податку мають право протягом звітного року віднести
до валових витрат будь-які витрати, пов'язані із проведенням
ремонту, реконструкції, модернізації та іншим поліпшенням
свердловин, що використовуються для розробки нафтових та газових
родовищ, у сумі, що не перевищує 10 відсотків первісної вартості
окремої свердловини.

Витрати, що перевищують зазначену суму, включаються до
складу відповідної групи основних фондів. ( Абзац чотирнадцятий
пункту 9.5 статті 9 в редакції Закону N 349-IV ( 349-15 ) від
24.12.2002 )

Індексація балансової вартості свердловин, що
використовуються для розробки нафтових та газових родовищ, не
провадиться.
( Пункт 9.5 статті 9 в редакції Закону N 2712-III ( 2712-14 ) від
20.09.2001 - набуває чинності з 01.01.2002 року )

9.6. У разі коли діяльність, пов'язана з розвідкою
(дорозвідкою) запасів (родовищ) корисних копалин, не привела до їх
відкриття або платником податку було прийнято рішення щодо
недоцільності проведення подальшої розвідки чи розробки таких
запасів (родовищ) у зв'язку з їх економічною недоцільністю,
дозволяється віднесення витрат з такої розвідки (дорозвідки) чи
розробки до складу валових витрат виробництва (обігу) поточного
податкового періоду такого платника податку. При цьому балансова
вартість такої групи витрат, пов'язана з видобутком корисних
копалин, прирівнюється до нуля.

Стаття 10. Ставка податку

10.1. Прибуток платників податку, включаючи підприємства,
засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за
ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.
( Пункт 10.1 статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 - зміни набувають чинності з
01.01.2004 року )

( Абзац пункту 10.1. статті 10 втратив чинність на підставі
Закону N 934-XIV ( 934-14 ) від 14.07.99, у зв'язку із закінченням
строку його дії )


10.2. Оподаткування доходів від грального бізнесу

( Підпункт 10.2.1 пункту 10.2 статті 10 виключено на підставі
Закону N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 )

( Підпункт 10.2.2 пункту 10.2 статті 10 виключено на підставі
Закону N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 )

( Підпункт 10.2.3 пункту 10.2 статті 10 виключено на підставі
Закону N 1160-XIV ( 1160-14 ) від 19.10.99 )

10.2.3. Не підлягають оподаткуванню виграші у державні
грошові лотереї. Під державними грошовими лотереями слід розуміти
лотереї, які передбачають наявність призового фонду у розмірах не
менш як 50 відсотків суми отриманих доходів, а також відрахувань
до Державного бюджету України в розмірі не менш як ставка податку,
встановлена пунктом 10.1 цієї статті, яка застосовується до
доходів, що залишаються у розпорядженні після відрахувань до
призового фонду. ( Частина перша підпункту 10.2.3 пункту 10.2
статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1969-III
( 1969-14 ) від 21.09.2000, N 1957-IV ( 1957-15 ) від 01.07.2004 )
Міністерство фінансів України встановлює вимоги щодо порядку
фінансового контролю за діяльністю з випуску та проведення
лотерей, а також встановлює вимоги до статутного капіталу
операторів, що не можуть бути меншими за ті, що висуваються
Національним банком України до банків, які здійснюють діяльність
на всій території України. Податок на прибуток, передбачений у
пункті 10.1 цієї статті, не справляється із суми перевищення
доходів над витратами, пов'язаними з випуском та проведенням
державних лотерей. ( Частина друга підпункту 10.2.3 пункту 10.2
статті 10 в редакції Законів N 1969-III ( 1969-14 ) від
21.09.2000, N 349-IV ( 349-15 ) від 24.12.2002 )
( Пункт 10.2 статті 10 в редакції Закону N 639/97-ВР від
18.11.97 )