Методологічні основи та методичні прийоми визначення ефективності природо-ресурсного потенціалу

Розвиток ринкових відносин в агропромисловому комплексі, зокрема його другій сфері (сільськогосподарському виробництві), потребує економічної (грошової) оцінки природних ресурсів, особливо земельних угідь продовольчого призначення. Використання, відтворення та охорона природно-ресурсного потенціалу земельної території здійснюється за допомогою складного організаційно-економічного механізму з врахуванням взаємодіії природних, суспільних та правових факторів.
Ринок як економічний простір існування товарно-грошових відносин диктує вимоги до виробництва продовольчої сировини. В перехідних умовах до ринку виникає потреба розробки теоретичних та методологічних засад механізму визначення економічної оцінки та ціни ріізних видів природних ресурсів: землі, лісу, води, повітря та ін.. На основі комплексної економічної оцінки природних ресурсів, визначення продуктивного продовольчого потенціалу природни стане можливим визначення орендної платии за використання конкретної величини одиниці, наприклад розміру земельної ділянки. При економічній оцінці необхідно врахувати диференціальну ренту 1 і 2 та абсолютну ренту. Проте теоретико-методологічні та методичні основи грошової оцінки природних ресурсів, зокрема, земельних угідь без корегування неможливо використати в ринкових умовах для визначення орендної плати за природні ресурси, зокрема землю або їх економічної оцінки.
В перехідних умовах до ринку необхідно відновити дійсну суть ренти. Орендна плата за природні ресурси, зокрема землю є не чим іншим як виразником фактичних економічних відносин між землевласниками та землекористувачами, як між орендодавцями та орендаторами. Принцип платності є основним принципом природокористування, що стосується всіх форм господарювання. Відтворення та охорону стану природних ресурсів можливо здійснювати шляхом збільшення капіталовкладень на природоохоронні цілі на одиницю їх виміру, на що потрібні фінансові ресурси, які формуватимуться з фону плати за використання природних ресурсів. Проблема відновлення істинного співвідношення між різними видами ренти та ціною землі, земельним податкомм, орендною платою є особливо актуальною та недостатньо вирішеною. Економічна оцінка природних ресурсів повинна включати в себе кількісь і перелік засобів, їх суспільну вартість і економічну, соціальну, екологічну ефективність.
Економічна оцінка відтворення має фіксувати напрями зміни або збереження ресурсів в натуральному та вартісному виразах. Сам факт оцінки відтворення природно-ресурсного потенціалу за своєю сутністю являється природоохоронним заходом, тобто оцінкою збереження природних ресурсів продовольчого призначення. При економічній оцінці природно-ресурсного потенціалу необхідним є визначення критерію і системи показників характеристики рівня віддачі та використання. Методологічні підходи щодо економічної оцінки ефективності використання, відтворення та охорони природно-ресурсного потенціалу базуються на зіставленні оцінених результатів природокористування в комплексі з відтворенням і збереженням ресурсного потенціалу із витратами на їх здійснення в натуральній або вартісній оцінці.
Критеріальним виміром економічної оцінки ефективності використання, відтворення та охорони природно-ресурсного потенціалу є вартісна форма її виразу, яка визначається шляхом відношення валового внутрішнього продукту за певний період до обсягу сукупних витрат природних ресурсів.. Натуральна форма виразу доцільно використовувати при визначенні ефективності використання земельних, водних, повітряних та інших видів природних ресурсів. Отже економічну оцінку використання, відтворення та охорони природно-ресурсного потенціалу доцільно проводити за наступною системою показників:
площа та частка у загальній площі земель сільськогосподарських угідь, в тому числі орних еродованих, рескультивованих, техногеннозабруднених та інших видів земель;
урожайність та продуктивність одиниці земельних угідь в рослинництві;
продуктивність худоби та птиці;
виробництво продукції тваринницької галузі на одиницю сільськогосподарських угідь;
прибуток та рівень рентабельності сільськогосподарського вирробництва в галузевому розрізі;
прибуток та рівень рентабельності виробництва сировини для харчової промисловості та виробництва продуктів харчування;
обсяг спожитої води;
частка споживання води;
виробничі та інші втрати води;
обсяг скинутої води у природні водоймища, її вартість та збитки від цього;
капіталовкладення та поточні виртати на розширене відтворення та охорону водних ресурсів;
капіталовкладення та поточні виртати на розширене відтворення та охорону надр;
капіталовкладення та поточні виртати на розширене відтворення та охорону лісових ресурсів;
капіталовкладення та поточні виртати на охорону атмосферного повітря;
капіталовкладення та поточні виртати на охорону інших видів природних ресурсів