Трудові ресурси, національний склад та рівень життя населення

Роль народонаселення як основи суспільного виробництва полягає у тому, що воно виступає споживачем матеріальних благ. Крім того, це природна основа формування трудових ресурсів.
Основними показниками демографічного потенціалу є наступні:
чисельність населення;
динаміка чисельності населення;
віково-статева структура;
природний приріст населення.
Кількість трудових ресурсів не завжди пропорційна численності населення. Вона визначається віковою структурою населення.
Резервами звільнення трудових ресурсів є:
поліпшення умов праці;
дотримання техніки безпеки;
всебічна охорона здоровя;
ліквідація пільг для передчасного виходу на пенсію.
Збільшення питомоі волі чоловіків сприяє зростання потенціалу, адже межа іх виходу на пенсію на 5 років більша.
Поліпшення якісного складу формує прогресивну структуру трудових ресурсів ( особи віком до 40 років ). Це найважливіший фактор трудозабезпечення галузей економіки.
Трудовий потенціал – це система просторовоі та часовоі орієнтаціі з елементами трудових ресурсів з сукупністю кількісних та якісних показників, зайнятості та робочих місць.
Якість трудового потенціалу визначається за наступними показниками:
якість працездатного населення;
якість трудових ресурсів;
якість сукупного робітника ( робочоі сили ).
У кількісному відношенні трудовий потенціал визначається природним приростом, станом здоровя, міграційною рухливістю, потребами суспільного виробництва у робочій силі, можливостями задоволення потреби працездатного населення у робочих місцях.
В умовах переходу до ринку стають різноманітнішими форми зайнятості населення, зростає кількість малих підприємств.
Безробітні – це громадяни працездатного віку , які не мають заробітку через відсутність роботи, яка ім підходить та зареєстровані у державній службі зайнятості, шукають роботу та здатні приступити до праці.
Державна служба зайнятості займається наступними питаннями:
аналіз ринку праці;
прогнозуваня попиту – пропозиціі на робочу силу;
облік та допомога громадянам з питань працевлаштування;
забезпечення населення відповідною інформацією та консультаційне забезпечення;
професійна підготовка та перепідготовка незайнятого населення;
допомога підприємствам у доборі кадрів;
соціальний захист населення у межах компетенціі.
У 1989 р. чисельність украінців в Украіні становила 37, 4 млн. чол. ( 72, 7 % усього населення, росіян – 11, 4млн. чол. (22,1 % ), євреів – 486 тис. чол. ( 0, 9% ), білорусів – 440 тис. чол. (0,69%), молдаван – 324 тис. чол. ( 0, 6 % ), поляків – 219 тис. чол. ( 0, 4 % ), болгар – 223 тис. чол. ( 0,5 % ). В Украіні проживає понад 100 національностей. Понад 7, 5 млн. украінців проживає у близькому зарубіжжі, 4 млн. – далекому.
Рівень життя характеризується наступними показниками:
фонд споживання у використовуваному національному доході;
реальні доходи населення;
номінальна заробітна плата;
доход селян від громадського господарства;
суспільні фонди споживання;
обсяг роздрібного товарообороту;
розмірами та динамікою споживання продуктів харчування та непродовольчий характер;
розміри та динаміка житлових та комунальних послуг;
розміри та динаміка послуг транспорту, звязку;
умови праці та відпочинку.