Закономірності розміщення продуктивних сил

Поняття простір і територія не є тотожними. Територія – це поверхня суходолу, яка характеризується двомірністю, а поняття простору пов’язане з поняттям часу. Простір має такі властивості: протяжність, єдність перервності і безперервності. Якщо є зв’язок виробництва з територією, то це буде елементом географічного простору. Географічний простір – це сукупність відносин між географічними об’єктами, які розташовані на конкретній території і розвиваються в часі.
Економіко-географічний простір формується господарськими об’єктами і їхніми зв’язками на конкретній території. Підприємство впливає на навколишню територію в трьох напрямах: виробництво, населення, природа. Формується три ареали впливу: виробничий, соціальний, економічний. Вони разом створюють економіко-географічне поле підприємства. Якщо розглядається не територія, а організаційно-господарські зв’язки, виявлені через систему управління, то вживається термін “економічний простір”.
РПС є наслідком впливу об’єктивних законів і закономірностей та суб’єктивної волі людини.
Закон – це необхідне, істотне, стійке, повторюване відношення між явищами у природі і суспільстві.
Закономірність – це об’єктивно дійсний, повторюваний зв’язок явищ природи з громадським життям.
Закони і закономірності не залежать від волі людей.
Закономірності РПС виявляються у відношенні між виробничою діяльністю людей і територією, на якій вони діють.
Свідома розробка і впровадження доцільних заходів з економічної організації території, згідно закономірностей розміщення називаються принципами розміщення продуктивних сил, або принципами регіональної соціально-економічної політики.
Існують наступні закономірності:
- ефективне розміщення продуктивних сил;
- територіальний поділ праці;
- економічна цілісность регіону;
- регіональна інтеграція господарства;
- територіальна комплексність продуктивних сил;
- територіальна концентрація продуктивних сил;
- зближення рівнів соціально-економічного розвитку регіонів;
- соціальна спрямованість;
- усталеність розвитку;
- національна безпека;
- планомірність;
- керованість;
- комплексність;
- конкурентоспроможність;
- ефективність господарства економічних районів.