Розділ 5 ОРГАНІЗАЦІЯ БІРЖОВИХ ТОРГІВ

5.1. УЧАСНИКИ БІРЖОВИХ ТОРГІВ
наверх
До участі у біржовій торгівлі в операційний зал допускаються учасники торгів, якими є уповноважені Біржовим комітетом особи, як зі складу членів біржі, так і спеціально для цього найняті, які, як правило, мають досвід біржової роботи. Ними можуть бути брокери, дилери, трейдери, клерки, маклери та інші особи. Крім того, в операційний зал допускаються особи, зокрема, персонал біржі, головний керуючий, голова правління, державний комісар і відповідальний член біржової ради, а також особи, присутність яких дозволена біржових радою.
Біржовий посередник проводить роботу по формуванню своєї постійної клієнтури, в інтересах якої він укладає угоди по придбанню, продажу або обміну біржового товару. Біржовий посередник також укладає угоди для підприємств або організацій, що не є його постійними клієнтами.
Біржові угоди по придбанню, продажу або обміну біржового товару на умовах біржових торгів можуть здійснюватися тільки через біржових посередників, якими є:
* брокери - члени біржі, які укладають контракти на продаж або купівлю товарів на замовлення клієнтів і отримують за свою роботу винагороду у вигляді комісійних;
* дилери - члени біржі, що здійснюють біржове або торгове посередництво за свої кошти і від свого імені. Вони мають місце на біржі, проводять котирування; їх прибутки формуються за рахунок різниці між ціною покупця і продавця біржового товару, а також за рахунок зміни курсів цінних паперів і валют;
* трейдери (біржові спекулянти) - члени біржі, які торгують для себе;
* маклери (джобери) - біржові посередники, які купують і продають тільки для себе і за свої кошти, на відміну від брокерів, які укладають угоди з клієнтами за їх кошти;
* маклери, що ведуть біржові торги;
* оператори (помічники маклера), які фіксують укладення угоди у своєму колі (секторі);
* клерки - службовці, що виконують різні обов'язки в торговому залі біржі. "Телефонний" клерк приймає замовлення від фірми або безпосередньо від клієнтів. Ранер (клерк-посильний) переносить замовлення від "телефонного" клерка до брокера фірми і навпаки. Однак він це здійснює не часто, а, вибравши зручну позицію, передає інформацію жестами.
Кожний дилер або трейдер може найняти собі клерків-помічників, але, як правило, вони виконують всі ці функції самі. На деяких біржах брокери також обходяться без клерків, і самі зв'язуються по телефону з клієнтами..
На Чиказькій торговій біржі клерки мають жовті піджаки. Вони повинні розміщуватися поза ямою (долівкою).
У ямі, серед брокерів і трейдерів знаходиться тільки клерк у голубому піджаку- це обліковець цін. При кожній зміні ціни контракту він зобов'язаний повідомити про це за допомогою засобів зв'язку.
У торговому залі біржі знаходяться і клерки у світло-зелених піджаках з чорними латками на спині. Це контролери, які інформують про угоди, укладені раніше, але потім визнані помилковими, їхнє завдання - знайти учасників таких угод і усунути помилки. Є в залі також клерки, що стежать за дотриманням правил торгівлі брокерами і трейдерами.
Службовцями товарних бірж (клерки та інші) є фізичні особи, які беруть участь у її функціонуванні, на основі трудового договору у формі контракту.
Умови праці службовців біржі регулюються трудовим договором у формі контракту згідно із Законом України "Про товарну біржу" та іншими законодавчими актами.
Службовцям біржі забороняється брати участь у біржових операціях і створювати власні брокерські фірми, а також використовувати службову інформацію у власних інтересах.
Службовцями бірж крім клерків і операторів є:
* співробітники розрахункової групи відділу організації біржових торгів, які допомагають брокерам оформити укладену угоду;
* працівники відділу (бюро) експертизи біржі, які проводять експертизу товарів, що виставляються на торги, а також надають необхідну консультацію учасникам торгів;
* працівники юридичного відділу біржі, які надають необхідну консультацію при оформленні укладених угод і складанні біржових договорів;
* помічники брокерів, які мають право бути присутніми у біржовому залі, але не мають права укладати угоди.
Хід біржового торгу можуть контролювати члени Біржового комітету (ради), члени ревізійної комісії, старший маклер і начальник відділу організації торгів біржі.
Відвідувачі біржових торгів - це юридичні та фізичні особи, які не є членами біржі, але відповідно до установчих документів біржі мають право на укладення біржових угод. Відвідувачі біржових торгів можуть бути постійними і разовими.
Постійні відвідувачі мають статус брокерських контор або незалежних брокерів і можуть займатися біржовим посередництвом. Вони не беруть участі у формуванні статутного капіталу і управлінні біржею, користуються послугами біржі і зобов'язані вносити плату за право на участь у біржовій торгівлі, в розмірі, що визначений відповідним органом управління біржі. Надання постійному відвідувачеві права на участь у біржових торгах на термін більше З років не допускається. Кількість постійних відвідувачів не повинна перевищувати 30% від загальної кількості членів бірж.
Разові відвідувачі біржових торгів мають право на укладання угод тільки з реальним товаром від свого імені і за свої кошти.
Біржовими брокерами є службовці або представники підприємств, установ і організацій - членів біржі і біржових посередників, а також незалежні брокери.
Діючий на біржі брокер, маючи відповідну ліцензію державної влади, може вести торгівлю як у власних інтересах, так і в інтересах клієнта-замовника. Однак суворі правила біржі, а також комп'ютерні системи контролю, які є в її розпорядженні, сприяють неухильному виконанню такого положення: брокер зобов'язаний насамперед виконати замовлення клієнта і тільки після цього може укласти угоду, яка вигідну йому самому.
Для багатьох біржовиків їх трудова діяльність набула характеру сімейної справи. Зі слів віце-президента Чиказької фондової біржі Ендрю Йемма, приблизно третина брокерів мають сімейні біржові традиції. Вони успадкували свої робочі місця від батьків та інших родичів. Але більшість біржовиків раніше не мала ніякого відношення до біржових торгів. На Чиказькій торговій біржі, наприклад, працює немало колишніх юристів, музикантів, водіїв таксі. Багато хто з них розпочав свою біржову кар'єру з посади розсильного. Віковий склад біржовиків сягає від 25 до 75 років. Що стосується стажу біржової діяльності, то, як вказується у виданій Чиказькою торговою біржею брошурі, він може різнитися від декількох хвилин до 50 років залежно від того, наскільки і як часто біржовик виявляється вірним у своїх думках, наскільки він добросовісний і любить свою роботу.
Відносини між біржовими посередниками і їх клієнтами визначаються на основі відповідного договору, оскільки біржа в межах своїх повноважень може регламентувати їх взаємовідносини, застосовувати у встановленому порядку санкції до біржових посередників, які порушують передбачені нею правила взаємовідносин біржових посередників з їх клієнтами. Біржові посередники мають право вимагати від своїх клієнтів внесення гарантійних внесків на свої розрахункові рахунки, відкриті в розрахункових установах (клірингових центрах), а також надання прав на розпорядження ними від імені біржового посередника відповідно до даного йому доручення.

5.2. БІРЖОВИЙ ТОВАР
наверх
Найважливішою особливістю організації біржової торгівлі є те, що на біржі оперують тільки тими товарами, в яких індивідуальні відмінності окремих предметів щодо якості товару не мають практичного значення. Торгівля ведеться певною кількістю одиниць стандартизованого товару або цінних паперів. Товар повинен відповідати особливим вимогам:
1) бути якісно однорідним;
2) бути визначеним за кількістю або вагою;
3) може бути замінений будь-яким іншим товаром з цієї ж партії.
Такі характеристики, що дозволяють здійснити торгівлю товаром при його відсутності під час укладення угоди, визначаються або природою даного товару (папір одного і того ж сорту, акції одного підприємства), або за загальноприйнятим еталоном даного товару. Товари, які відповідають всім перерахованим вимогам, називаються біржовими товарами, їх кількість асортимент постійно змінюються.
Якщо в кінці XIX ст. їх кількість складала близько 200 товарів, то сьогодні їх кількість зменшилась до 60 - 65, з них на біржі постійно знаходиться в обігу не більше 45 видів. До біржових товарів належать зернові, продовольчі, олійні, текстильна сировина, кольорові метали. До небіржових товарів належать будь-які інші готові вироби і напівфабрикати. При класичних формах бірж товари і цінні папери повністю позбавлені властивого тільки їм характеру, вони виступають в операціях лише як однорідні товари. Жоден товар, жоден зразок, жоден цінний папір безпосередньо не бере участі у біржовій торгівлі. У більшості випадків торгівля ведеться певною кількістю одиниць стандартизованого товару або цінних паперів, наприклад акцій певної фірми, певної номінальної вартості.
Залежно від видів товарів, якими здійснюється торгівля, розрізняють товарні, фондові, валютні біржі та біржі праці.
Історично першими з'явилися товарні біржі, на яких концентрується оптовий оборот масових, головним чином сировинних та продовольчих товарів. Сьогодні на західних товарних біржах вже не котируються товари, які були біржовими на початку XX ст., а деякі з них зникли недавно: вугілля, фанера, чорні метали, вершкове масло, шовк тощо. Однак з'являються нові товари: алюміній, нікель, мазут, бензин, дизельне пальне, пропан і т. д.
На вітчизняних біржах тепер дозволена реалізація товарів за вільними цінами, які вироблені поверх державного замовлення і обсягів поставки для забезпечення міждержавних зобов'язань. А в зв'язку з тим, що обсяг цей невеликий, нині на біржах знаходяться в обігу як біржові, так і небіржові товари, а тому біржі нагадують універсальний магазин. Разом з тим, останнім часом спостерігається підготовка наших провідних бірж до спеціалізації.торгів, де будете надаватися перевага класичним біржовим товарам.

5.3. ПОРЯДОК ВЕДЕННЯ ТОРГІВ
наверх
Одним з основних завдань біржі є забезпечення місця, де укладаються угоди, встановлення правил торгівлі і контролю за їх виконанням, збір і розповсюдження інформації про товари. Торговий зал біржі розбитий на секції, так звані, на біржовому жаргоні, "ями". У кожній з них проводяться операції з купівлі-продажу певних видів товарів. Ціни встановлюються вигуками. У вік електроніки така система може показатися архаїчною, але, на думку біржовиків, вона виконує і корисні функції: зокрема, створює необхідну ринкову атмосферу, забезпечує публічність (відкритість, гласність) торгів.
Як правило, за 30 хв. до початку торгів брокери збираються в торговому залі біржі. Всі вони мають при собі інформаційний листок, де вказані: список товарів з ціною, кількість пропозицій, номер брокерської контори, місце її знаходження, умови розрахунку і термін поставки товару. Триразовий удар гонга сповіщає про початок торгів, які відбуваються у кожній товарній секції. Біржова торгівля організується за принципом: останній, хто ствердно відповів на пропозицію, вважається стороною угоди, а укладення форвардних угод і угод "з умовою" за принципом згоди сторін з вимогами, що взаємно висуваються.
Веде торг у секції біржовий маклер. Спочатку він проводить торг за пропозиціями на реальний товар, призначений для негайної реалізації, а потім обговорюються пропозиції щодо укладання форвардних операцій. Торги у кожній секції відбуваються в такому порядку.
1. Маклер оголошує список товарів, виставлених на торги цього біржового дня. У момент оголошення маклером товару, брокери, які виявляють до операції зацікавленість, підіймають вгору свої перепустку. Якщо інтерес до товару виявлений, то маклер оголошує номер брокерської контори, яка представила цей товар. Якщо брокер, що представляє її, не відреагував (або його не має у даний момент, або "заґавився"), то товар знімається з торгів, а брокер платить штраф "за нез'явлення брокера на біржу". Тому брокер повинен бути уважним, зібраним і обов'язковим.
2. Далі маклер оголошує чергову позицію. Після оголошення списку робиться невелика перерва (хвилин на десять). Потім, після одного удару гонга, починається друга частина роботи, під час якої обговорюються брокерські пропозиції. Обговорення кожної брокерської пропозиції також складається з двох частин.
У першій частині обговорюється пропозиція у тому вигляді, в якому вона представлена в інформаційному листку. Якщо внаслідок обговорення не знайшовся покупець на всю партію товару, то маклер проводить другу частину торгу за цим пунктом.
У другій частині обговорюються зустрічні пропозиції від брокерів-покупців, які зібралися у секції. Брокери повідомляють свої умови, на яких вони б погодилися придбати даний товар, причому не весь, а лише його частину. Ці умови торкаються кількості товару і ціни пропозиції, і якщо угода знову не укладена, то маклер, переходить до обговорення наступного пункту виставлених на продаж товарів.
Обговорення пропозицій щодо укладання форвардних угод дещо відрізняється. У цьому випадку маклер лише оголошує присутнім, які зібралися, пропозицію щодо укладання форвардної угоди і номер брокерської контори, яка запропонувала цей товар. Потім сам брокер-продавець (або його повноважний помічник) виходить у центр секції і обговорює з присутніми їхні зустрічні пропозиції протягом декількох хвилин. Якщо покупець і продавець знайшли один одного, тобто визначилися сторони угоди, то маклеру залишається тільки зафіксувати усну угоду, а учасникам угоди оформити договір поставки і зареєструвати угоду в Реєстраційному відділі біржі. Якщо ж брокера не влаштовують зустрічні пропозиції, то він повідомляє про це маклеру, який закінчує обговорення даної пропозиції.
Але може скластися така ситуація, коли зустрічних пропозицій надійшло багато, однак під час обговорення сторони угоди не виявлені. Тоді брокер повинен з блискавичною швидкістю проаналізувати варіанти і постаратися відразу ж визначити найбільш вигідні для себе умови, вибрати брокера-покупця і повідомити про це маклеру, який фіксує усну угоду сторін. Якщо ж брокер нерозторопний і не може визначити сторін угоди, то після закінчення обговорення всіх пропозицій на цей біржовий день буде продовжено обговорення його товару. З одного боку, це дає можливість брокеру ще раз зважити всі пропозиції, але, з іншого боку, він може позбутися вигідних покупців, оскільки останні також будуть мати час подумати і купити інший товар. Якщо сторони угоди знову не будуть визначені, то обговорення переноситься на наступний біржовий день.
Аналогічним чином в іншій секції відбувається обговорення пропозицій щодо укладання угод "з умовою", їх особливістю є те, що брокер має право зняти свій товар, виставлений в секції угод "з умовою", якщо цей товар вже реалізований під час обговорення попередніх брокерських пропозицій в даний біржовий день. Він може також перевести товар в іншу секцію для реалізації не "з умовою", а в звичайному порядку. Для цього брокер після закінчення роботи секції повинен підійти до маклера, пред'явити йому свою перепустку і повідомити про прийняте рішення. Однак переведення товару в іншу секцію може бути здійснене тільки після закінчення торгів.
Уклавши угоду, брокер вносить в спеціальний бланк кодовий номер свого контрагента, час укладення угоди, місяць обумовленої поставки товару, її обсяг і ціну. Ці дані негайно передаються присутнім в кожній ямі біржовим спостерігачам в комп'ютерну систему обліку. Інформація про ціну виноситься на спеціальне табло в торговому залі біржі, а також передається на інші біржі і біржові служби інформаційних компаній, після чого заноситься в інформаційний банк даних. Банк з даними про угоди завіряється брокером і передається у відділ зв'язку фірми, який є структурною одиницею даної біржі. Там на ньому знову проставляється час надходження, після чого клієнту повідомляють про виконання його замовлення.
Кожний брокер прагне, щоб у нього не залишилося невиконаних замовлень. Однак оскільки таке не завжди вдається всі угоди проходять через одну з фірм, що входить до розрахункової палати біржі. Після закінчення торгівлі остання підводить підсумки укладення угод. За правилами Чиказької торгової ради, всі угоди повинні закриватися в день їх укладення. Брокери несуть фінансову відповідальність перед фірмою, що входить в розрахункову палату, а палата гарантує виконання всіх замовлень, що надійшли на біржу. По суті, продаж партії товару перетворюється в угоду між продавцем і розрахунковою палатою, а також розрахунковою палатою і покупцем.
Гарантія виконання замовлень забезпечується завдяки маржі -грошовій заставі, що вноситься всіма фірмами, які входять до розрахункової палати, її розмір встановлюється на кожній біржі членами особливого комітету палати залежно від рівня коливань цін на ринку. Власники товару, що виноситься на продаж зобов'язані внести певну заставу брокеру. Якщо продавець приймає рішення щодо продажу товару, то він надсилає про це до розрахункової палати біржі письмове повідомлення.

5.4. ПОРЯДОК ЗНЯТТЯ ТОВАРІВ ІЗ ТОРГІВ
наверх
На біржі існують особливі правила не тільки виставлення товарів, а й зняття товарів з біржових торгів. Ці правила вводяться для того, щоб обмежити позабіржовий оборот. Біржа має прибуток з кожної укладеної на ній угоді. Тому вона зацікавлена в розширенні кількості учасників і збільшенні кількості угод. З цією метою на біржах організовують дні відкритих торгів, в яких беруть участь всі особи, що бажають купити або продати партію товару. Але при цьому угоди повинні укладатися і оформлятися тільки через біржу. Однак мають місце випадки, коли брокер або відвідувач, отримавши на біржі інформацію, укладає угоду не на біржі, а поза нею. У перші місяці роботи наших (вітчизняних) бірж мала місце така ситуація, коли брокер, що запропонував до продажу товар, несподівано знімав свою пропозицію або "раптом" зникав з торгів. Тому керівництвом бірж були посилені правила зняття товарів з торгів. Брокер не може зняти виставлений для продажу товар до закінчення третіх біржових торгів, а також змінити вказану в заявці інформацію до закінчення перших торгів.
Брокер може змінити інформацію щодо товару, вказаного у заявці, лише у торговому залі біржі або відразу після закінчення обговорення пропозиції, або ж протягом певного часу після закінчення торгів. У відповідній товарній секції брокер повідомляє маклеру або його помічнику ціну, з якою розпочнуться торги на наступний день.
Якщо покупець товару не з'явиться протягом декількох торгів і товар не буде проданий, то вже без згоди брокера заявка на продаж цього товару виводиться з інформаційного каналу.

5.5. БІРЖОВА МОВА ЖЕСТІВ ТА ЖАРГОН БРОКЕРА
наверх
Протягом декількох сторіч розвитку біржових інститутів сформувалися певні правила ведення торгів та відповідні правила поведінки на них. У ході цього сформувалася також особлива мова, якою спілкуються учасники біржових торгів. Це мова, яка складається із специфічних жестів і особливого, біржового лексикону, які абсолютно незрозумілі сторонньому спостерігачеві.
Зокрема, жести головним чином використовуються для позначення цифр і подачі різних команд під час торгів, коли виникає необхідність назвати ціну, кількість товару або показати, що товар продається, купується, а також визначити зниження або підвищення ціни і т.д.

Будь-яке число можна зобразити за допомогою п'яти пальців відкритої долоні. При цьому для чисел від нуля до п'яти долоня розташована вертикально, від шести до десяти горизонтально. Нуль позначають піднятим стислим кулаком (мал. 1).
На біржах під час торгів брокери в основному викрикують свою інформацію. Наприклад, якщо маклер прочитав позицію, представлену брокером, а на неї ніхто не відреагував, то брокер може знизити ціну. Для цього він викрикує, наприклад: "Знижую на 100". Якщо знову немає бажаючих, то брокер робить маклеру знак знизити ще раз (мал. 2, а). Так повторюється до тих пір, поки це здається прийнятним для брокера-продавця.
Якщо ціна зафіксована, то брокер показує це зігнутою в лікті горизонтально розташованою рукою долонею вниз (мал.2, б).
Брокер може підняти ціну. Це робиться рухом великого пальця вгору (мал. 2, в).

Крім жестів, на біржі серед її учасників склався і певний жаргон, використовуючи який одним словом можна описати досить складний стан ринку, угоду, дати характеристику брокерів:
"Болтанка":
1) неприпиняючі однотипні угоди купівлі або продажу цінностей, що проводяться спекулянтами, які не чинять істотного впливу на кон'юнктуру ринку, що склалася;
2) незаконна спроба брокера зібрати для себе додаткову суму комісійних шляхом прискореної купівлі-продажу цінних паперів за вказівками клієнтів.
Брокер "на узбіччі"- член старої Нью-Йоркської напівофіційної фондової біржі, яка тепер називається Американська фондова біржа.
"Бик" - біржовий спекулянт, який грає на підвищення.
"Ведмідь"- біржовий спекулянт, який грає на зниження.
"Виконано" - повідомлення брокера про те, що наказ купити або продати певну суму цінних паперів виконано.
"Відкупити маржу" - наказ клієнта брокеру купити найближчий за терміном ф'ючерсний контракт і продати контракт на окремий строк.
"Вуличний ринок" - мережа посередників покупців і продавців цінних паперів, які спілкуються між собою за допомогою телекомунікацій. Вираз "В. р." виник відтоді (XVI-XVII ст.), коли лондонські брокери укладали угоди прямо на вулиці або в кафе. Надалі торгівля акціями стала здійснюватися переважно на біржі, а робота з облігаціями - поза біржею, на "В. p.". Тепер всі облігації і акції, не включені до біржового списку, продаються на "В. p.".
"Дводоларовий" брокер - брокер, член фондової біржі, який виконує доручення інших брокерів, особливо в період високої ринкової активності. "Д." б. працює на брокерів, які зайняті виконанням першочергових інструкцій, або на фірми, що не мають партнерів серед членів біржі, які знаходяться в операційному залі.
"Динамітчик" - енергійний торговець, що продає ненадійні цінні папери.
"Д. К." (don't know - "не знаю") - непоінформованість про поточні умови проведення операцій з цінними паперами. Письмовий запит позначається "Д. К." і повертається відправнику.
"Довга позиція" - цінні папери, які придбані дилерами для зберігання у процесі торгівлі або при випуску нових випусків.
"До закриття" - розпорядження укласти угоду перед самим закриттям ринку.
Жертва "подовжньої ціни"- подвійний збиток, який завдається: при купівлі цінностей на верхній межі підйому ціни або курсу; при реверсі позиції, тобто продажу на нижній межі падіння кон'юнктури.
"Задкувати", "дати задній хід":
1)якщо прибутковість цінних паперів зростає, а ціни падають, то кажуть, що ринок "3.";
2) якщо інвестор обмінює один цінний папір на інший, який має значно коротший поточний термін до погашення.
"За загальний рахунок"-угода між двома або більше фірмами про розподіл ризику і фінансової відповідальності при придбанні на ринку цінних паперів, або підписці на нову емісію.
"Закритийринок"-стан ринку, коли курс покупця рівний курсу продавця. Це має місце, якщо ринок обслуговується брокерами, а комісійні за їх послуги сплачуються тільки однією стороною -ініціатором угоди.
Закріплення "довгої позиції" - популярна процедура північноамериканських дилерів. Для зменшення цінового ризику, який виникає у зв'язку із зберіганням облігацій, дилер продає ф'ючерс на казначейські білети або довгострокові облігації уряду таким чином, щоб втрати від зберігання певним чином компенсувалися вигодами за ф'ючерси, при умові, якщо ціни знизяться.
Замовлення "або-або" - це вже віддане розпорядження, тоді як замовлення на інші цінні папери ще чекають свого виконання. Як тільки трейдер виконає замовлення "або-або", інші замовлення автоматично відміняються.