Дана стаття планується в підприємствах громадського харчування. Витрати за статтею визначаються, виходячи з норм витрати палива, електроенергії на 1 тис. блюд обідньої продукції та діючих цін. Для спрощення розрахунків витрати можна визначити на основі фактичних витрат на 100 грн. реалізованої власної продукції та прогнозованих обсягів її реалізації в планованому періоді.
Стаття 8. Витрати на зберігання, підсортування, обробку, упакування та перепродажну підготовку товарів
Витрати за статтею визначаються за елементами витрат шляхом прямих техніко-економічних розрахунків, виходячи з таких показників: кількість товарів, які потребують цих витрат, структура товарообігу, витрати на 1 од. товару, вартість всіх матеріалів за діючими цінами, норми витрат на тонну товарів, на тисячу гривень товарообігу.
Витрати на утримування холодильного обладнання розраховуються, виходячи з кількості та видів холодильного обладнання, кількості товарів, підлягаючих охолодженню, термінів їх зберігання, вартості електроенергії, видів матеріалів, витрат на оплату послуг сторонніх організацій по технічному обслуговуванню.
Витрати на рекламу визначаються шляхом прямого техніко-економічного розрахунку відповідно до плану рекламних заходів, який передбачається реалізувати в плановому періоді. В плані заходів, пов'язаних з рекламою, передбачається кошторис витрат для кожного з них. Розрахунки здійснюються, виходячи з вартості матеріалів та товарів, які використовуються для здійснення рекламних заходів, послуг радіо, телебачення, друкованих видань.
Стаття 10. Відсотки за кредит
До даної статті відносяться витрати на оплату відсотків за користування фінансовими кредитами, отриманими для поповнення власних оборотних коштів, а також для придбання основних виробничих фондів і нематеріальних активів для поточної виробничої діяльності незалежно від термінів кредитування.
Розрахунок на планований період цих витрат здійснюється, виходячи з потреби в кредитах, обсягу товарообігу, планованих залишків товарів, їх оборотності, часткової участі власних оборотних коштів в оплаті товарів та процентної ставки за кредит.
Стаття 11. Втрата товарів в межах норм природного збитку при перевезенні, зберіганні та реалізації
Втрата товарів розраховується, виходячи із запланованих обсягів продажу окремих товарів за мінусом обсягу реалізації фасованих та штучних товарів та діючих норм товарних втрат природного збитку, бою, брухту та ін., диференційованих за товарами, сезонами та територіальними зонами.
Стаття 12. Витрати на тару
До даної статті відносяться наступні витрати:
- амортизація власної інвентарної тари та тари-обладнання;
- витрати на ремонт власної тари;
- амортизація багатооборотної заставної тари, яка відшкодовується постачальником;
- витрати, пов'язані з ремонтом та природним зносом тари-обладнання, яка частково відшкодовується постачальником;
- витрати на завантаження, розвантаження та перевезення порожньої тари, при її повертанні постачальниками та таропостачальними організаціями;
- витрати на очищення, прошивання, пропарювання, тари вартість тари, яку списали унаслідок зносу.
Для визначення витрат за цією статтею розраховується кількість та вартість тари за видами та сума уцінки при її повертання.
Амортизація власної тари розраховується за нормами, а багатооборотної — за угодами з постачальниками.
Витрати на ремонт та перевезення тари розраховуються, виходячи з обсягів перевезення, ремонту, розцінок та тарифів на ремонтні роботи та перевезення.
Стаття 13. Відрахування на соціальні заходи
До даної статті відносяться:
1) відрахування на державне соціальне страхування, включаючи відрахування на обов'язкове медичне страхування;
2) відрахування на державне пенсійне страхування, а також відрахування на додаткове пенсійне страхування;
3) відрахування до фонду сприяння зайнятості населення;
4) інші.
Усі вказані відрахування здійснюються за встановленими законодавчими нормами.
Стаття 14. Витрати на обов'язкове страхування майна
В цю статтю включаються платежі з обов'язкового страхування майна підприємства та громадянської відповідальності, передбачені законодавством.
Витрати визначаються, виходячи з вартості майна підприємства, розмірів страхових тарифів та нормативів платежів обов'язкового страхування.
Стаття 15. Інші витрати
Інші витрати, які включені до вказаних вище статей, плануються за елементами витрат з урахуванням специфічних особливостей кожного їх виду.
Витрати на забезпечення нормативних умов праці та дотримання техніки безпеки розраховуються, виходячи з кошторису витрат на відповідні заходи.
Витрати на службові відрядження визначаються, виходячи з норм, передбачених законодавством.
Витрати на оплату послуг поштово-телеграфного, факсимільного та інших видів зв'язку розраховуються, виходячи з фактичних розмірів за передплановий період, розмірів тарифів та абонентської плати на ці послуги.
Витрати на підписку та придбання спеціальної літератури визначаються, виходячи з їх кількості та вартості одного видання.
Витрати на винахідництво на раціоналізацію розраховуються відповідно до плану відповідних заходів та витратами на ці потреби за попередній рік.
Витрати на проведення експертизи та лабораторного аналізу якості товарів визначаються, виходячи з даних про обсяги цих робіт за попередній період та розрахункової вартості однієї послуги.
Податки, збори та інші обов'язкові платежі, які включаються до витрат, визначаються за законодавче встановленими нормами.
Економіко-статистичний метод планування витрат засновано на застосуванні коефіцієнту еластичності витрат від товарообігу, змінної середньої, середньорічного темпу зміни витрат.
Коефіцієнт еластичності витрат від товарообігу розраховується:
Кел = РВО мінл∆Т
Кел - коефіцієнт еластичності витрат від товарообігу;
РВО мінл - рівень витрат обігу мінливих (%);
∆Т - темп приросту товарообігу (в%), тоді планова сума витрат розраховується:
∑ВОпл = ВОпост+ ВО мінл х (1+∆ВОпл)
Метод змінного та фактично складеного середньорічного темпу зміни застосовується при плануванні витрат у відносно стабільних умовах господарювання. При цьому вирівнювання динамічного ряду слід здійснювати паралельно до мінливих, постійних витрат та товарообігу.
Економіко-математичне моделювання витрат обігу засновано на кореляційно-регресійному аналізі витрат. В результаті такого аналізу визначаються найбільш суттєві фактори, які формують витрати в підприємстві, здійснюється вибір форми зв'язку та побудування економіко-математичної моделі рівня витрат обігу.
Залежність витрат від товарообігу виражається рівнянням регресії:
у = а + bх,
де а — постійні витрати (у сумі);
b — рівень мінливих витрат (у %);
х — обсяг товарообігу.

Удосконалення планування витрат обігу
Основними напрямками в удосконаленні управління витратами обігу є розподілення витрат обігу за етапами реалізації товарів, центрами витрат та центрами відповідальності.
Розподілення загальної планової суми витрат обігу здійснюється у розрізі запланованого обсягу товарообігу та планованої суми товарних запасів періоду.
Сума витрат обігу( віднесена на запаси товарів на кінець планового періоду, визначається за наступною формулою:
ВОтз=(ТЗк-Ув)100
де ВОтз — сума ВО, віднесена на товарні запаси на кінець періоду;
ТЗк — сума товарних запасів на кінець періоду; Ув — середній рівень витрат на перевезення, зберігання, підсортування, обробку, упакування, перепродажну підготовку товарів, на оплату відсотків за використання фінансовими кредитами.
Він визначається відношенням суми витрат на залишок товарів на початок планового періоду та суми планових витрат за вищевказаними статтями до суми плану товарообігу та планових товарних запасів на кінець періоду, в %.
Частина планової суми витрат обігу, яка залишилась (за відрахуванням їх суми, яка відноситься до запасів товарів на кінець планового періоду), буде відноситися до обсягу реалізації товарів в плановому періоді та визначати його реальну витратоємність.
Розподілення витрат обігу між окремими центрами витрат та центрами відповідальності завершує процес планування витрат. Розподілення суми витрат обігу у розрізі цих центрів
(структурних підрозділів та одиниць) здійснюється відповідно до видів та запланованих обсягів їх діяльності в межах загальної суми витрат підприємства за окремими статтями. Планові суми витрат обігу доводяться окремими центрами витрат торгівельного підприємства у вигляді нормативів витрачання коштів або планових кошторисів. При цьому, до складу планів входять тільки ті витрати, які безпосередньо залежать від діяльності центрів витрат. Решта витрат розподіляється побічно за якою-небудь базою (показником) при виведенні фінансового результату за цими центрами.

назад |  1 2 3  | вперед