1. Сума витрат у грошовому вираженні (по підприємству, його структурним одиницям за місяць, квартал, рік) по кожній статті витрат, в цілому по всіх статтях номенклатури витрат обігу — ∑ВО.
2. Рівень витрат обігу (Уво) — процентне відношення суми витрат обігу до товарообігу:
Уво=∑ВОтоварообіг х 100%
За цією формулою розраховується рівень втрат за кожною статтею ВО, та в цілому за сумою всіх статей.
3. Розмір зміни рівня витрат обігу — ∆ Уво
∆ Уво = У во звіт – У во минулий
4. Темп зміни рівня ВО = ∆ Уво/ Уво мін х 100%
5. Відносна сума економії ( перевитрати)
Відн ∑екон(перевитр) ВО=∆ Уво х Тот100%
Або Відн ∑екон(перевитр) ВО= ∑ВО звіт -∑ ВО скор,
∑ВО скор=ТотУВОминул100
Де ∑ВО скор - сума витрат минулого року, перерахована на товарообіг звітного періоду.
Планування витрат обігу. Зміст плану відображено у табл. 14. Витрати обігу плануються в цілому по підприємству без виділення витрат на конкретні товари. Тобто, у практиці торгових підприємств відсутній облік, аналіз і планування витрат по товарних групах. Інформацію про витратоємкість окремих товарів можна отримати тільки в спеціальних наукових дослідженнях, а також, у підручнику М.І. Баканова "Економічний аналіз у торгівлі".
План витрат обігу розробляється торгівельним підприємством самостійно та становить найважливіший розділ фінансового плану. Для розрахунку витрат обігу використовується наступна інформація:
- обсяг та структура товарообігу підприємства;
- виробнича програма;
- штатний розклад;
- показники розвитку матеріально-технічної бази підприємства;
- показники місцезнаходження постачальників;
- види транспорту, якими буде транспортуватися товар;
- тарифи, розцінки, оптові ціни за послуги та роботи, надана сума кредиту;
- інші розрахункові показники, які використовуються для внутрішньогосподарського планування;
- матеріали аналізу витрат обігу за передплановий період.
Основною задачею розрахунку витрат обігу на плановий період є визначення оптимального рівня витрат, при якому можливе нарощування обсягів продажу товарів та прибутку без зменшення високої якості обслуговування покупців.
При плануванні витрат обігу, як правило, використовуються наступні методи:
- метод техніко-економічних розрахунків;
- економіко-статистичний метод;
- економіко-математичного моделювання;
- програмно-цільовий.
Стаття 1. Витрати на перевезення
Витрати на перевезення розраховуються за видами перевезень. Витрати на перевезення залізничним, водяним та повітряним транспортом планують залежно від умов поставки товарів, визначених під час укладання договорів постачання. Якщо в договорах визначені умови розрахунків "франко-постачальник", то транспортні витрати відносяться на рахунок торгового підприємства.
Сума витрат з перевезення вказаними видами транспорту (ВП) розраховується на основі планованого обсягу вантажообігу (ВО), середньої відстані перевезення (В), діючих тарифів на окремих видах транспорту (ТР) та розцінок за навантажувально-розвантажувальні (НрР) роботи та інші транспортні витрати (ПТР). Розрахунок суми витрат по перевезенням слід розраховувати за формулою:
ВП + ТФ х ГО х Р + НРр + ПТР,
де ТФ — діючі тарифи на окремі види транспорту;
ВП — сума витрат по перевезенням;
ГО — вантажообіг в тоннах;
Р — середня відстань перевезення;
НРр — вартість навантажувально-розвантажувальних робіт;
ПТР — інші транспортні витрати.
Обсяг вантажообігу (обсяг завозу товарів на склади від іногородніх постачальників та вивозу товарів іногороднім покупцям) визначається в тоннах. Якщо в договорах поставки не вказана кількість поставки в тоннах, то розрахунок обсягу вантажообігу проводиться діленням загальної вартості товарів по поставці на середню вартість тонни товарів (який визначається по
рахункам на вибір). Таким чином, витрати на перевезення залізницею, водяним, повітряним транспортом включають вартість перевезення; вартість навантажувально-розвантажувальних робіт на станціях, пристанях, аеропортах силами позаштатних робочих; вартість інших транспортних витрат (утримування власних під'їзних колій, подача вагонів, зберігання вантажів на станціях, пристанях та ін.).
Обсяг перевезення товарів автомобільним транспортом розраховується на весь вантажообіг за всіма різновидами доставки:
- по доставці на склади підприємства з залізничної станції, пристаней, аеропортів товарів, що поступають від іногородніх постачальників;
- по доставці на залізничні станції, пристані та в аеропорти товарів, що відвантажуються зі складів іногороднім покупцям;
- по доставці товарів з власних складів на склади покупців, в роздрібну мережу та населенню.
По кожному з різновидів доставки розраховується обсяг вантажообігу шляхом ділення кошторисної вартості товарів, що надходять, на середню вартість тонни цих товарів. Крім ваги товарів, в обсяг вантажообігу включається і вага тари, що визначається по маркіруванню або рахунковим шляхом. Даний вантажообіг називають фізичним. Для розрахунку витрат на перевезення автомобільним транспортом враховується транспортний вантажообіг, який є рівним фізичному, з урахуванням повторних перевезень.
Планова сума витрат на перевезення автотранспортом розраховується на основі даних обсягу транспортного вантажообігу, відстані перевезення, класу вантажу, типу автомобіля та тарифів на перевезення автотранспортом.
До обсягу витрат на перевезення товарів автотранспортом додаються витрати на оплату навантажувально-розвантажувальних робіт за розцінками за тонну ваги, а також витрати на експедиційні операції, якщо це передбачено угодами.
При централізованій доставці товарів витрати на перевезення визначаються шляхом множення вартості товарів, що перевозяться, за кожним асортиментом на величину ставки перевезення, завантаження та розвантаження, встановлену в договорах.
Для доставки дрібних партій товарів, як правило, використовується сучасний автотранспорт. Погодинні тарифи встанов-
лені за одну машино-годину. Сума витрат на такі перевезення визначаються на основі даних про кількість машин, що використовуються, кількість часів роботи та тарифи.
В тих випадках, коли підприємство має власний транспорт для перевезення товарів, планується собівартість перевезень.
В собівартість перевезень включаються наступні витрати:
- вартість пально-мастильних матеріалів та інших матеріалів і предметів для належної експлуатації транспортних засобів;
- плата за обслуговування транспортних засобів сторонніми підприємствами;
- збори за проходження технічного огляду;
- витрати на оплату праці водіїв, механіків та інших транспортних робітників;
- нарахування на заробітну плату;
- амортизація транспортних засобів, приміщень, гаражів, їх обладнання та ін.;
- витрати на поточний ремонт;
- поточні витрати на утримування приміщень, гаражів, їх обладнання;
- витрати на утримування коней;
- знос малоцінних та швидкопсувних предметів;
- інші витрати, пов'язані з експлуатацією власного автогужового транспорту.
Стаття 2. Витрати на оплату праці
В даній статті враховуються витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати штатних та позаштатних робітників.
Через це планова сума витрат буде включати витрати на оплату праці штатних робітників та витрати на оплату праці позаштатних робітників.
Витрати на оплату праці штатних робітників розраховуються, виходячи зі штатної чисельності робітників та посадкових окладів, надбавок, доплат у відповідності з прийнятим в підприємстві положенням про оплату праці.
Методи розрахунку фонду оплати праці показані в розділі "Трудові ресурси".
Стаття 3. Витрати на оренду та утримування основних фондів
До складу витрат за даною статтею включаються наступні групи:
- витрати на оренду поміщень, обладнання та інвентар. Розраховуються, виходячи з орендованої площі або місткості, кількості інвентарю та ставок орендної плати, передбачених в договорах по підприємствах, які знаходяться в комунальній власності. Орендна плата у витрати включається за ставками, які встановлюються міськими органами державної влади;
- витрати на опалення, освітлення, водопостачання, каналізацію та ін.
Розрахунок витрат на опалення здійснюється, виходячи з площі опалювальних приміщень, видів палива та його вартості, тривалості опалювального сезону та норм витрачання палива, а у випадку надходження тепла від ТЕЦ — із затверджених розцінок на пар та гарячу воду та кількості використаної теплової енергії.
Витрати на освітлення розраховуються, виходячи з кількості необхідної енергії та діючих тарифів. Необхідна планова кількість електроенергії в кВт-г розраховується залежно від кількості освітлювальних точок відповідно до норм освітлення за 1 м2 площі, від кількості та потужності електроприладів, двигунів та інших машин, які споживають енергію.
Витрати на водопостачання та інші комунальні послуги розраховуються, виходячи з кількості необхідної води, обсягів послуг та діючих тарифів.
Витрати на вивіз сміття та відходів, утримання в чистоті приміщень та території розраховуються, виходячи з обсягу послуг та діючих тарифів. Сюди ж включаються:
- витрати на придбання предметів та засобів догляду за приміщеннями в обсязі їх вартості;
- витрати на протипожежні засоби, які розраховуються, виходячи з вартості матеріалів, тарифів на зарядку та перевірку справності вогнегасників, а також відповідно до договорів на послуги пожежної охорони;
- витрати на перевірку та клеймування ваг та інших вимірювальних приладів розраховуються, виходячи з їх кількості та середньої вартості обслуговування одного приладу;
- витрати на утримування охорони та на обслуговування засобів сигналізації визначаються, виходячи з укладених угод.
Стаття 4. Амортизаційні відрахування на повне відтворення основних фондів і нематеріальних активів
Розмір амортизації розраховується, виходячи з норм амортизаційних відрахувань та середньорічної вартості основних фондів і нематеріальних активів (НА). Середньорічна вартість основних фондів визначається з урахуванням термінів введення до експлуатації та термінів вибуття основних фондів (ОФ) за формулою:
ОФ=ОФП+ОФВВ-ОФВБ,
ОФП — вартість основних фондів на початок планованого періоду;
ОФВВ— середньорічна вартість основних фондів, що вводяться;
ОФВБ — середньорічна вартість основних фондів, що вибули.
Середньорічна вартість основних фондів, що вводяться до експлуатації, розраховуються за формулою:
ОФВВ=ОФвв х tроб 12
tроб - кількість робочих місяців після введення до експлуатації основних фондів.
Середньорічна вартість ОФ, які вибувають, розраховується за формулою:
ОФвб – середньорічна вартість основних фондів , які вибули
Нероб – кількість робочих місяців на рік, коли не функціонували
Стаття 5. Амортизаційні відрахування на капітальний ремонт і витрати на поточний ремонт основних фондів
Амортизаційні відрахування на капітальний ремонт розраховуються, виходячи з норм та середньорічної вартості основних фондів.
Розрахунки витрат на поточний ремонт визначаються, виходячи з вартості матеріалів, їх доставки, витрат на оплату праці робітників, зайнятих ремонтом та ін. Вказані витрати зараховуються у витрати згідно кошторису та графіку ремонтних робіт.
Стаття 6. Знос та утримування малоцінних та швидкопсувних предметів
Витрати, пов'язані зі зносом санітарної та спеціальної одежі, взуття, столової білизни, посуду, приладів розраховуються, виходячи з потреби в них, вартості одиниці та терміну експлуатації.
Витрати, пов'язані зі зносом предметів, інструментів, інвентарю визначаються, виходчи з вартості одиниці та терміну експлуатації. Вони плануються з урахуванням фізичного зносу та малоцінних і швидкопсувних предметів на початок періоду, їх надходження та вибуття. Малоцінні та швидкопсувні предмети вартістю до 50 грн. включаються до оборотних коштів, а вартістю до 10 грн. повністю переносяться на витрати в момент придбання.
Стаття 7. Витрати на паливо, газ, електроенергію для виробничих потреб

назад |  1 2  3 | вперед