Деякі аспекти сучасної концепції вільного часу

Людина використовує час на трьох рівнях — фізичному, біологічному та соціальному.
Поняття «соціальний час» характеризує людську діяльність і соціальні відносини під час суспільних процесів.
Соціальний час характеризується тривалістю, послідовністю, становленням, Тривалість — це період, протягом якого тривають соціальні процеси, явища соціального життя. Послідовність — порядок виникнення та реалізації соціальних процесів та явищ. Категорія «становлення» використовується для розкриття змін, які відбуваються у соціальних процесах,
Соціальний час охоплює дві основні сфери життя людини і суспільства — виробничу і невиробничу. Виробничий час є узаконеним обов'язком людини, яка повинна працювати, щоб задовольнити свої потреби, Однак не меншою цінністю, ніж виробничий, є неробочий час, тобто час за межами праці людини на виробництві чи в організації,
Неробочий час поділяється на час, пов'язаний з домашньою працею і побутовими справами, і час, спрямований на задоволення фізіологічних потреб (сон, споживання їжі тощо) та вільний час,
Вільний час—складова соціального часу, звільнена від виробничих та побутових справ, яка охоплює сферу вільної діяльності людини,
Поняття «вільний час суспільства» і «вільний час особистості» — не одне й те саме. Перше поняття означає час, витрачений суспільством безпосередньо на задоволення своїх інтелектуальних і естетичних потреб, Воно охоплює час, виділений суспільством на розвиток науки, мистецтва, управління громадськими справами тощо.
Особистий вільний час є в розпорядженні кожної людини і використовується нею відповідно до індивідуальних нахилів, потреб, інтересів, а також можливостей, які надає їй суспільство. Тому розрізняють вільний час різних соціальних груп: робітників, колгоспників, фермерів, підприємців, службовців, шже-нерно-технічних працівників та Інших категорій населення (пенсіонерів, домогосподарок, студентів тощо).
Необхідно розрізняти вільний час і дозвілля, вільний час І відпочинок,
Дозвілля — складова вільного часу, що являє собою сукупність занять, спрямованих на відновлення фізичних, розумових і психічних стл людини
Поняття «відпочинок» ширше, ніж вільний час. До нього належить не лише частина вільного часу (наприклад, пасивний відпочинок), а й деякі складові неробочого часу (сон).
Значний теоретичний та практичний інтерес становить питання про вплив вільного часу на особистість. Можна виділити такі функції вільного часу: відновлення для продуктивної праці (рекреаційну); розвиток особистості; задоволення потреб; спілкування; передача життєвого досвіду.
Складним є питання про показники, які характеризують реалізацію цих функцій. Найповніше розроблені показники реалізації рекреаційної функції. До них належать показники продуктивності праці, стан здоров'я, самопочуття тощо. Але й вони потребують конкретизації та подальшої розробки. Показники ефективності діяльності людини у вільний час, задоволення її потреб, розвиток її сил, дії вільного часу на конкретні соціальні групи вивчені недостатньо.