програм уже представляє цифрове телебачення з криптокодуванням. Слід зазначити також, що стан супутникового телерадіомовлення швидко змінюється, змінюються програми із супутників протягом їх мовлення. Це пов’язано з комерційною діяльністю організацій - власників супутників.
Таблиця 2.1 - Перелік супутників, ретранслюючих теле- та радіопрограми, які
видно з довготи м. Івано-Франківська за станом на грудень 2005 р.
Позиція
град. cх.д Супутник
Азімут
град. Кут місця
град.
1 2 3 4
–27,5 INTELSAT 601 245,0 12,80
–14,0 ЭКСПРЕС 2 233,81 21,22
–11,0 ГОРИЗОНТ 37 230,90 22,95
–8,0 TELECOM 2A 227,90 24,63
–5,0 TELECOM 2B 224,78 26,23
–4,0 AMOS 223,97 26,58
–1,0 INTELSAT 707 220,47 28,24
–0,8 THOR 218,50 29,00
5,0 TELE X 213,62 30,93
5,2 SIRIUS 213,21 31,01
7,0 EUTELSAT II-F4 211,23 31,73
10,0 EUTELSAT II-F2 207,57 32,84
13,0 EUTELSAT II-F1
HOT BIRD 1/2 203,80 33,82
16,0 EUTELSAT II-F3 199,93 34,66
19,2 ASTRA 1A
ASTRA 1B
ASTRA 1C
ASTRA 1D
ASTRA 1E 195,98 35,56
19,2 ASTRA 1F 195,98 35,56
31,0 ARABSAT 1C 179,61 36,56
36,0 ГАЛС 172,57 36,26
40,0 ГОРИЗОНТ-43 167,29 35,81
42,0 TURKSAT 1C 164,46 35,36
53,0 ГОРИЗОНТ-38 150,51 32,28
57,0 INTELSAT 703 245,72 30,70
60,0 INTELSAT 604 142,26 29,38
63,0 INTELSAT 602 138,92 27,96
66,0 INTELSAT 704 135,68 26,46
68,5 PANAMSAT 132,98 25,03
78,5 THAICOM 1&2 123,24 19,27
80,0 ЭКСПРЕСС-6 121,95 18,47
84,0 РАДУГА-30 118,31 15,87
90,0 ГОРИЗОНТ-40 113,29 12,11
93,5 INSAT 2B
INSAT 2C 110,36 9,48
96,5 ГОРИЗОНТ-31 108,00 7,80
3 ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА 3.1 Розрахунок енергетичних параметрів лінії зв’язку через ШСЗ
Якість роботи цифрових систем зв'язку прийнята оцінювати вірогідністю помилко-вого прийому символів Pош. Величина Pош залежить від відношення енергії елементу сиг-налу до спектральної щільності шумів Еэ/N0 на виході приймача:
h2 = Еэ/N0 = PпрТ/N¬0 = Pпр/Рш.пр = (Рс/Рш)вх (3.1)
де Т– тривалість двійкового символу. З іншого боку оскільки Т= 1/R, де R– швидкість передачі інформації (біт/с), то:
h2 = Pпр/ N0R (3.2)
В процесі розрахунків часто також доводиться користуватися наступним співвідношенням:
h2 = Pпр/Рш. пр = (log2 M)Eб/N0; (3.3)
TM = T log2 M;
fфм = (1,1 - 1,3) R/log2 M = 16,5 (МГц),
де fфм – ширина полоси частот, займана модульованим цифровим сигналом.
Розглянемо ЦССЗ без обробки сигналів на борту ретранслятора. В цьому випадку відбувається накопичення шумів на лінії радіозв'язку.
Для висхідної ділянки на підставі можна записати:
h2вх. б = Eэ/N0 вх. б = Pпр.б /N0 вх. б R (3.4)
По аналогії з (3.6) і (3.7) навчального посібника 6 виразимо енергетичний потенціал висхідної ділянки h2вх. б через енергетичний потенціал радіолінії, тобто
h2вх. б = а h2 (3.5)
Із урахуванням виразів (2.1), (2.7) і (2.8) навчального посібника 6 одержимо вираз для еквівалентної ізотропно–випромінюючої потужності передавача земної станції
ЕІВПз = k L R a h2/ (G/T)б (3.6)
де k – постійна Больцмана 1.38 10–32 Дж/К;
(G/Т)б – енергетична добротність бортового ретранслятора;
L – сумарні втрати;
а – запас перешкодостійкості на лінії вгору;
R – швидкість передаваної інформації.
На лінії вниз, згідно (3.6) навчального посібника 6
h2вх. з = b h2 (3.7)
тому:
ЕІВПб = k L R b h2 /(G/Т)з (3.8)
де (G/Т)з – енергетична добротність земної станції;
b – запас потужності на борту, b = 1.26 (1 Дб).
Загасання енергії у вільному просторі, викликане зменшенням щільності потоку потужності при видаленні від випромінювача:
L0 = (4d/)2, (3.9)
де м = 300/f МГц – довжина хвилі;
d – дальність похилої.
Окрім основних втрат L0, на космічних лініях враховують також додаткові втрати Lдоп. Додаткові втрати Lдоп залежать від частоти, від місцевих умов, географічних координат ЗС, способу передачі і кута місця . Звичайно вони складають 1.2 від основних втрат.
Таким чином, в найбільш загальному випадку додаткові втрати в реальних умовах є сумою наступного вигляду:
Lдоп = Lатм + LК + Lпол + Lд (3.10)
де Lатм – поглинання енергії в атмосфері;
LК – втрати в захисному ковпаку антени;
Lпол – втрати в слідстві зсуву осей поляризації антен ЗС і ШСЗ;
Lд – втрати в опадах.
Загасання в дощі визначаються по формулі:
Lд = Lд lд , (3.11)
Де Lд – погонне загасання сигналу в дощі;
lд – еквівалентна довжина шляху електромагнітної хвилі в дощовій зоні.
Повне значення втрат на трасі рівне:
L = L0 + Lдоп (3.12)
Добротність розраховується по формулі:
G/T = L0 + Lдоп + (k fфм) +b + h2 – ЕІВП, (3.13)
Максимальне підсилення антени визначається по формулі:
G0 = q 4 S/2 , (3.14)
Чи:
G0 = q 2(D/)2 , (3.15)
де S – площа апертури антени;
D, d – діаметр і коефіцієнт використання поверхні (КВП) дзеркала антени.
Рівень шуму приймальної системи виділяє те значення сигналу, при якому корисне повідомлення буде прийнято з необхідною якістю.
Повна еквівалентна шумова температура приймальної системи, що складається з антени, фідера і приймача, прикладена до опромінювача приймальної антени, знаходиться по формулі:
T = TA + T0 (1– ф)/ ф + Tпр/ ф, (3.16)
де TA – еквівалентна шумова температура антени;
T0 = 290 K – абсолютна температура середовища;
Tпр – еквівалентна температура приймача;
ф – ККД фідера.
Еквівалентна шумова температура антени ЗС може бути представлена у вигляді суми:
TA = Tкосм + Татм + S Tз + Тоб (3.17)
де Tкосм – шуми космічних джерел радіовипромінювання;
Татм – шуми атмосфери;
Tз – випромінювання Землі;
Тоб – шуми, викликані наявністю обтічника.
Таблиця 3.2 - Розрахункові дані для лінії вниз
Спутник
Пози- ция L0,
дБ Lдоп,
дБ TA1,
K TA2,
K KN = 0.7 дБ KN = 0.7 дБ
T1 T2 T1 T2
INTELSAT
704 66 205.8 3.05 124.8 142.2 190 207.5 215 232.5
Продовження таблиці 3.2 - Розрахункові дані для лінії вниз
Спутник
Пози- ция L0,
дБ Lдоп,
дБ TA1,
K TA2,
K KN = 0.7 дБ KN = 0.7 дБ
T1 T2 T1 T2
INTELSAT
602 63 205.8 2.55 124.8 142.2 190 207.5 215 232.5
INTELSAT
604 60 205.7 2.55 114.8 132.2 180 197.5 205 222.5
INTELSAT
703 57 205.7 2.55 114.8 132.2 180 197.5 205 222.5
TURKSAT
1B 42 205.6 2.55 114.8 132.2 180 197.5 205 222.5
ASTRA 19.2 205.6 2.55 114.8 132.2 180 197.5 205 222.5
EUTELSAT
2–F3 16 205.6 2.55 114.8 132.2 180 197.5 205 222.5
EUTELSAT
2–F1
H–B 1–2 13 205.6 2.50 114.8 132.2 180 197.5 205 222.5
EUTELSAT 10 205.6 2.50 114.8 132.2 180 197.5 205 222.5
EUTELSAT 7 205.6 2.50 114.8 132.2 180 197.5 205 232.5
INTELSAT
702
TV–Sat–2
Thor 1W 205.8 2.55 124.8 142.2 190 207.5 215 232.5
AMOS 1 4W 205.8 3.05 124.8 142.2 190 207.5 215 232.5
INTELSAT
705 18 W 206 3.56 134.8 152.2 200 217.5 225 242.5
TDF !/2 18.8 W 206 3.56 134.8 152.2 200 217.5 225 242.5
INTELSAT
K 21.5 W 206 3.57 144.8 162.2 210 227.5 235 252.5
INTELSAT
601 27.5 W 206.1 5.19 174.8 192.2 240 257.5 265 282.5
Таблиця 3.3 - Розрахункові дані для цифрової лінії вниз
Супутник
Пози- ція ЕІВП
дБВт G/Т
дБ/К KN = 0.7 дБ
G/Т1,
дБ/К D1, м G/Т2,
дБ/К D2, м
INTELSAT 704 66 46 13.25 13.58 0.65 13.84 0.7
INTELSAT 602 63 45 13.75 14.22 0.7 13.84 0.7
INTELSAT 604 60 45 13.75 14.22 0.7 14.05 0.7
Продовження таблиці 3.3 - Розрахункові дані для цифрової лінії вниз
Супутник
Пози- ція ЕІВП
дБВт G/Т
дБ/К KN = 0.7 дБ
G/Т1,
дБ/К D1, м G/Т2,
дБ/К D2, м
INTELSAT 703 57 40 18.65 19.14 1.2 18.88 1.25
TURKSAT
1B 42 44 14.65 15.06 0.75 14.63 0.75
ASTRA 19.2 42 16.52 16.64 0.9 16.71 0.9
EUTELSAT
2–F3 16 42 16.52 16.64 0.9 16.71 0.9
EUTELSAT
2–F1
H–B 1–2 13 48 10.5 10.6 0.45 11.02 0.5
EUTELSAT 10 42 16.5 16.6 0.9 16.71 0.9
EUTELSAT 7 46 12.5 12.54 0.55 12.7 0.55
INTELSAT
702
TV–Sat–2
Thor 1W 44 14.75 15.38 0.8 15.53 0.85
AMOS 1 4W 48 11.25 11.30 0.5 11.75 0.55
INTELSAT
705 18 W 44 15.96 16.18 0.9 16.29 0.95
TDF !/2 18.8 W 50 9.96 10.16 0.45 10.7 0.5
INTELSAT
K 21.5 W 42 17.97 18.47 1.2 18.48 1.25
INTELSAT
601 27.5 W 43 18.69 19.17 1.3 18.92 1.4
Таблиця 3.4 - Розрахункові дані для цифрової лінії вниз
Супутник
Пози- ція ЕІВП
дБВт G/Т
дБ/К KN = 0.7 дБ
G/Т1,
дБ/К D1, м G/Т2,
дБ/К D2, м
INTELSAT
704 66 46 13.25 13.69 0.7 13.35 0.7
INTELSAT
602 63 45 13.75 14.29 0.75 13.95 0.75
INTELSAT
604 60 45 13.75 13.89 0.7 14.14 0.75
Продовження таблиці 3.4 - Розрахункові дані для цифрової лінії вниз
Супутник
Пози- ція ЕІВП
дБВт G/Т
дБ/К KN = 0.7 дБ
G/Т1,
дБ/К D1, м G/Т2,
дБ/К D2, м
INTELSAT
703 57 40 18.65 19.06 1.3 19.05 1.35
TURKSAT
1B 42 44 14.65 15.05 0.8 15.22 0.85
ASTRA 19.2 42 16.52 16.55 0.9 16.64 1.0
EUTELSAT
2–F3 16 42 16.52 16.55 0.9 16.64 1.0
EUTELSAT
2–F1
H–B 1–2 13 48 10.5 10.9 0.5 10.6 0.5
EUTELSAT 10 42 16.5 16.55 0.9 16.19 0.95
EUTELSAT 7 46 12.5 12.55 0.6 12.89 0.65
INTELSAT
702
TV–Sat–2
Thor 1W 44 14.75 15.00 0.8 15.00 0.85
AMOS 1 4W 48 11.25 11.75 0.5 11.25 0.55
INTELSAT
705 18 W 44 15.96 16.14 0.95 16.26 1.0
TDF !/2 18.8 W 50 9.96 10.57 0.5 10.24 0.5
INTELSAT
K 21.5 W 42 17.97 17.98 1.2 18.02 1.25
INTELSAT
601 27.5 W 43 18.69 18.80 1.4 18.83 1.45
3.2 Підбір приймальної апаратури для супутникового телебачення із заданими параметрами
Зовнішній блок приймальної апаратури цифрового мовлення залишається таким же, як і при аналоговому мовленні.
Конфігурація внутрішнього блоку принципової різниці від аналогової системи не має, тому будемо вважати їх ідентичними.
Одним із головних питань нині для багатьох, які хочуть придбати цифровий ресивер, є питання – який ресивер підібрати. Один із параметрів журналу Tele-Satellit новозеландський журнал SatFACTS пропонує такі ані по цифровим ресиверам формату MPEG-2:
DMV 3000: приймає канали в режимі МСРС та частково SCPC (крім китайських каналів), не розпізнає підстандарт PowerVu;
GRUNDIG DTR 1100: не приймає в режимі SCPC, тільки для пакетів у підстандарті DVB;
KRISTAL K 100: приймає SCPC, MCPC, DVB та некодований Power Vu;
NOKIA V 1.63: приймає SCPC, MCPC, DVB та некодований Power Vu;
NOKIA V 1.7X: приймає SCPC, MCPC, DVB та некодований Power Vu, FTA;
NOKIA 9200 S FTA: приймає SCPC, MCPC, DVB та некодований Power Vu, FTA, працює під власним програмним забезпеченням фірми NOKIA;
PACE DGT- 400: приймає тільки пакети DVB;
PACE DVR 500: приймає тільки пакети DVB;
PACIFIC SATELLITE: приймає SCPC, MCPC, DVB та некодований Power Vu;
PANASAT 520: приймає тільки пакети DVB;
PANASAT 630: приймає тільки пакети DVB;
POVERVU 9223: приймає SCPC, MCPC, DVB та некодований Power Vu;
SAMSUNG VS2000: приймає SCPC, MCPC, DVB та Power Vu (тільки PAL);
SK 888: приймає тільки пакети DVB;
MASCOM 9200S: приймає SCPC, MCPC, DVB та некодований Power Vu, FTA, працює під власним програмним забезпеченням фірми MASCOM;
Нині фірма NOKIA пропонує такі супутникові термінали та системи на їх основі: ресивер d-box, d-box network, ресивер Mediamaster DVB 9200S, ресивер Mediamaster DVB 9300S, термінали Mediamaster DVB 9300S, термінали Mediamaster DVB 9500S, DVB 9600S, DVB 8200S. Приведемо коротку характеристику деяких моделей.
NOKIA Mediamaster DVB 9200S - цифровий супутниковий ресивер, що приймає некодовані цифрові канали формату MPEG-2/DVB. Цей ресивер вважається першим цифровим ресивером з характеристикою FTA (Free - To - Air), тобто програмне забезпечення, яке керує його роботою не має обмежень на прийом будь-яких цифрових каналів і неприв’язано до прийому будь-яких конкретних каналів. Він модифікується німецькою компанією Gruber-Satellitentechnic та випускається на ринок під назвою MASCOM 9220S. На відміну від d-box для роботи з MASCOM 9200S не треба вводити початковий пароль. Є функція пошуку цифрових каналів, так що не потрібно таблиці швидкостей передачі і коректуючих кодів. Також можливо настроювати ресивер введенням PID – характеристик каналу смуги частот. Має динамічно регулюючу смугу частот від 2 до 54 МГц. Не містить вмонтованого модуля CAM для приймання кодованих каналів, але має місце для його встановлення.
NOKIA Mediamaster DVB 9500S - відрізняється від 9200S тим, що має можливість доступу до INTERNET, посилати та приймати факси, а також використовується при програванні CD-ROM, який можливо підмикати до нього через SCSI-інтерфейс. Він може примати не тільки теле- та радіоканали, але й просто цифрові дані. Має вмонто-ваний модем.
d-box - був зроблений на замовлення німецького телемагнату Лео Кірха для його цифрового пакету DF1. Програмне забезпечення періодично відновлюється з супутника та розроблюється на замовлення DF1. Має вмонтований модуль доступу (CAM) Irdeto для прийому кодованих каналів пакету DF1.
d-box netwrk - термінал який буде застосовуватися для роботи у системі d-box/Mediamaster Network, який має намір створити концерн NOKIA в Європі. Система повинна забезпечити більш ефективний корпоративний зв’язок та більш швидку передачу даних засобами цифрової супутникової технології.
NOKIA Mediamaster DVB 8200S - є ресивером для приймання відкритих цифрових каналів для Азіатсько-Тихоокеанського регіону. DVB – сумістний, QPSK – модуляція, має можливість обновлення програмного забезпечення.
NOKIA Mediamaster DVB 9300S - розроблений з учатю інтеграції в ньому модулей доступу, зроблених за стандартом. Повністю DVB - сумістний. Здатний приймати канали в С та Ku - діапазонах, у SCPC та MCPC режимах. Обновлення програмного забезпечення цього ресивера буде доступно через INTERNET.
NOKIA Mediamaster DVB 9600S - підтримує загальний інтерфейс згідно з DVB - стандартом. Також оснащений інтерфейсом модуля доступу - PCMCIA, має 1.5 Мбайта Flash-пам’яті з можливістю розширення DRAM- пам’яті до 3 Мбайт, для можливості керування новими додатками.
4 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
4.1 Визначення собівартості та основних витрат
Собівартість продукції - це грошова форма витрат на підготовку виробництва, виготовлення та реалізацію. Вона комплексно характеризує ступінь використання всіх ресурсів підприємства, а отже, і рівень техніки, технології та організації виробництва. Чим краще працює підприємство, інтенсивніше використовує ресурси, удосконалює усі складові елементи та фактори виробництва, тим нижча собівартість. Це один з центра¬льних показників ефективності, має тісний зв'язок з ціною.
При обчислення собівартості важливе значення має визначення складу витрат, які в неї включаються. Як відомо, витрати відшкодовуються за рахунок двох джерел: собі¬вартості та прибутку. Тому питання про склад витрат, які включаються в собівартість, є питаннями їх розмежування між зазначеними джерелами відшкодування.
Склад витрат, що включаються у собівартість, не є незмінним. До основних скла¬дових елементів собівартості можна віднести витрати на:
- дослідження ринку;
- виробництво;
Кваліфікація витрат на виробництво. Слід відрізняти загальні витрати і витрати на одиницю продукції. Загальні витрати на весь обсяг продукції за певний період, їх су¬ма залежить від тривалості періоду і кількості виготовленої продукції. Витрати на оди¬ницю продукції обчислюються як середні за певний період, якщо продукція виготовля¬ються постійно або серіями. В одиничному виробництві витрати на виріб формуються як індивідуальні.
Оскільки витрати є функцією обсягу виробництва з певною еластичністю, існує поняття граничних витрат, які характеризують їх приріст на одиницю приросту обсягу виробництва. Якщо загальні витрати виразити певною функцією обсягу продукції, та граничний їх рівень є першою похідною функцією. Це витрати на останню за часом ви¬готовлення одиницю продукції. Показник граничних витрат використовується при ана¬лізі доцільності зміни обсягу виробництва продукції, та граничний їх рівень є першою
похідною функцією.
При плануванні, обліку та аналізі витрат класифікуються за певними ознаками, де головними є: ступінь однорідності витрат, спосіб обчислення, зв'язок з обсягом вироб¬ництва.
Класифікація витрат є основою аналізу витрат і пошук результатів зниження витрат (со¬бівартості).
Елементні витрати - однорідні за складом. Мають єдиний економічний зміст і є первинними. До них належать матеріальні витрати, оплата праці, відрахування на соціа¬льні потреби, амортизаційні відрахування, інші витрати.
Система управління витратами - це процес цілеспрямованого формування витрат за місцем виникнення і різновидами продукції при постійному контролі їх рівня і сти¬мулюванні їх зниження. Це важлива функція економічного механізму кожного підпри¬ємства.
Для ефективного управління витрати на підприємстві групуються за місцем їх ви¬никнення і центрами відповідальності.
У системі техніко-економічних розрахунків важливе місце займає калькуляція - обчис¬лення собівартості окремих виробів. Калькуляція потрібна для вирішення ряду економі¬чних завдань: обґрунтування цін на вироби, обчислення їх рентабельності, аналізу ви¬трат на виробництво однакових виробів на різних підприємствах, визначення економіч¬ної ефективності організаційно-технічних заходів тощо.
Приблизна номенклатура калькуляційних статей витрат для більшості підприємств різ¬них галузей є така:
- матеріали;
- основна заробітна плата робітників;
- поза-виробничі витрати (витрати на маркетинг).
Для складання комплекту необхідно затратити природні ресурси і працю людей. Обсяг природних ресурсів і праці затраченої на складання комплекту, визначають їх вар¬тість. Розхід ресурсів залежить від умов і рівня прогресивності конкретних підприємств. Отже, вартість товарів завжди індивідуальна. Разом з тим в народному господарстві ви¬діляють суспільно необхідні затрати. Вартість товарів вимірюється в грошових одини¬цях. Вартість товарів виміряна в грошових одиницях, є ціна виробництва. Вона визначається затратами на виробництво і реалізацію продукції та розміром необхідного прибут¬ку. Необхідний прибуток - це прибуток, який забезпечує товаровиробнику конкуренто¬спроможність.
Ціна на продукт є для підприємства не тільки важливим чинником, який визначає його прибуток, алей умовою успішної реалізації товарів, бо ціна дає підприємству ряд переваг:
1. На відміну від більшості методів, які застосовуються для стимулювання попиту,
використання ціни не потребує додаткових грошових видатків, як, наприклад, при про¬
веденні рекламних заходів.
2. Привабливість товарів, виражену в ціні, покупці знаходять легше, ніж на основі
реклами, індивідуалізації продукту.
3. Навіть коли існують інші методи стимулювання, організація персональних про¬-
даж і реклами, є основними, ціна може використовуватись як спосіб їх підтримання.
Планування собівартості продукції відбувається за калькуляційними статтями. Калькуляційні статті визначаються наступним чином:
1) витрати на сировину, основні та допоміжні матеріали-добутком норми витрат сировини, матеріалів на їх ціну
2) витрати на покупні комплектуючі витрати - добутком кількості комплектуючих ви-
робів, напівфабрикатів на їх ціну
3) транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ) - добутком відсотку ТЗВ на вартість двох по¬ передніх, калькуляційних статей, поділених на 100%.
4) основна заробітна плата виробничих робочих - добутком норми часу на виконання
операцій на годинну тарифну ставку.
5) відрахування на соціальне страхування-добутком встановленого відсотку від основ¬ної заробітної плати виробничих робочих і поділених на 100%.
6) витрати на утримання устаткування (ВУУ) - добутком даного відсотку ВУУ на основ¬ну заробітну плату виробничих робочих конкретного виду продукції і поділених на
100%
7)цехові витрати (ЦВ)- добутком даного % ЦВ на основну заробітну плату виробничих робочих конкретного виду продукції і поділених на 100%.
8) загально-заводські витрати (ЗЗВ) - добутком даного відсотку 33В на основну заробітну плату виробничих робочих конкретного виду продукції, поділених на 100%
9) позавиробничі витрати (ПЗВ) - добутком даного відсотку ПЗВ на виробничу
собівартість конкретного виду продукції поділених на 100%
10) повна собівартість-сумування виробничої собівартості та поза виробничих витрат.
Перші сім калькуляційних статей складають цехову собівартість
Перші вісім калькуляційних статей складають виробничу собівартість
Визначення собівартості і ціни спроектованого пристрою:
Вартість основних матеріалів можна визначити на основі норми витрат та відповід¬них оптових цін
Вартість покупних матеріалів приведена в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1- Вартість комплектуючих обладнання проектованого пристрою
Найменування обладнання Одиниці вимірювання Норма витрат Ціна, грн Вартість, грн
Антена 1.2 м, офсетна шт 1 200 200
Конвертор FNE Universal LNB 0.7 dB
10.7 – 12.75 GHz
шт 1 140 140
Ресивер STRONG SRT 200 шт 1 370 370
Разом 710
Щоб прокалькувати витрати на обладнання, необхідно визначити основну заробітну плату виробничих робочих. Тобто ту, яка затрачається на виготовлення мікшерного пристрою.
ЗП = НЧ*Т
де: НЧ - норма часу, Т - тарифна ставка
ЗП = 6*10 = 60 грн.
Для визначення собівартості мікшерного пристрою використовують такі відсотки накладних витрат:
- ТЗВ (транспортні витрати) - 5%
- відрахування на соц. страхування - 36.8%.
- витрати на утримання устаткування - 25%.
Таблиця 4.2 - Калькуляція на виготовлення акустичної системи
№ п/п Калькуляційні статті % Сума грн. Вирахування
1.
Витрати на комплек-туюче обладнання проектованого при-строю
0,45
3 таблиці 4.1
2. ТЗВ 5 35.5 710-5:100% = 35.5
3. ОЗПВР 60 6-10 = 60
4 Соц.страх 36.8 3.68 10-36.8%: 100% =3.68
5. ВУУ 25 2.5 10-25%: 100% =2.5
ВИСНОВКИ
У даному дипломному проекті доведено різницю кращого зв’язку ЦССЗ над зви-чайним наземним. Вирішене завдання вибору апаратури для прийому супутникового безпосереднього телебачення, сигнали якого передаються в цифровому вигляді. Реалізо-вані широкі можливості глобальної мережі INTERNET, використання якої дало доступ до самим останнім досягненням у області супутникового телебачення. Розрахунок ци-фрової лінії проведений по методиці описаної [6]. В ході виконання роботи одержані розрахункові дані можна рекомендувати до використання організаціям і приватним особам, охочим приймати сигнали ЦССЗ.
Приклад вибору апаратури дає уявлення про типовий комплекс необхідного устаткування і її вартості, конфігурації і комплектації цього устаткування залежно від поставленої мети.
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. ДСТУ 3008-95. Документація, звіти у сфері науки i техники.Структура і правила оформления.- К.: Держстандарт України, 1995.
2. Банкет В, Л. Современные и перспективные системы спутниковой связи. Уч. пособие, Одесса УГАС им. А.С. Попова, 1996.
3. Системы спутниковой связи / А. М. Бонч-Бруевич, В. Л. Быков, Л. Я. Кантор и др. Под ред. Л. Я. Кантора. Уч. пособие для вузов.-М.: радио и связь, 1992.
4. Мережа INTERNET.
6. Одинцов Б, В., Сукачев Э. А., А. К. Гуцалюк, Системы космической связи. Уч. пособие, Одесса ОЭИС им. А.С. Попова, 1989.
7. Банкет В. Л., Иващенко П. В., Геер А. Э., Цифровые методы передачи информации в спутниковых системах связи. Уч. пособие, Одесса, УГАС им. А.С. Попова, 1996.
8. Теория передачи сигналов: Учебник для вузов/А. Г. Зюко и др. М.: Радио и связь, 1986.
9. Системы связи передвижной службы: Учебное пособие/ Л. С. Чайников – к. Світ знань, 2001.
10. Андрианов В. И., Соколов А. В. Средства мобильной связи. Петербург, 2001.
11. Зони обслуговування супутників (Карти).
