"Чия справа"? — "Війтова"! — А хто судить"? — Війт"!
|
Бігає, як курка з яйцем.
|
Богатого з хвастливим не розпізнаєш.
|
Був колись дворянин, та чорт імя перемінив.
|
В нас і без гостей так.
|
Власна хвальба не платить.
|
Де ще у Бога теє літо, а він вже косу клепає (по Різдві).
|
Де ще у Бога той Великдень, а він уже із крашанками!— ... уже й з пасками.!
|
Дивись який кінець буде.— Слідкуй за кінцем кожної справи.
|
Добро само себе хвалить, а зло похвали не гідне.
|
Дочку мати хвалила — поки з рук звалила.
|
Казав циган: Нема ні в кому правди тільки в мені.— Нема ні в кому правди — тільки в мені, і ще в Бозі трошки.
|
Ледача хвала, сама себе хвалить.
|
Мій верх і заткало (моє зверху).
|
Мясом хвалиться, а воно і юшки не їло.
|
Не вважайте, люди добрі, що я швець: говоріть зі мною, як з простим, а не думай того, що я швець: говоріть зі мною, як з простим.— Чуєш, говори зі мною, як з простим, а не думай того, що я швець.
|
Не видав Гриць нагавиць: то ся вбирає, то розбирає.
|
Не все то золото, що блищить.
|
Не гостри ножа, доки не зловив барана.
|
Не зарікайся всего робити, тілько свого уха вкусити.
|
