В прошаки києм не загнати, а з прошаків, калачем не виманиш.
|
В старецькім тілі та панська душа.
|
В старців є наука: язика ся вчити.
|
Веди мене поводир, де пампушки печуть: там мене поцілують і пампушками нагодують.
|
Гріх сміятися: так йому Бог дав.
|
Жебракові село не покутя.
|
З лихого торбу, аби з носом (лихому не даруй ніколи, і торбу зніми).
|
Лучше би ся не родити, ніж родившися, світа не видати.
|
Не бий старого, якщо не бере чужого.
|
Не зарікайся бути в прошаках.
|
Не святий, а сліпий.
|
Сім раз на день києм бити (ледащо —жебрака, коли здоровий, а хліба просить).
|
Сліпець, на млинець.— ... Не хочу! — На два! — Не бачу! — На три! — В торбу при!...— Сліпець, зїж млинець! — Не вмію! — На два! — Не смію! — На три! — У міх при!
|
Сліпий ліпше знає, як, який поводир.
|
Сліпий лучше ходить; як поводир водить.
|
Сліпі не родяться, а робляться.— Каліка не родиться — робиться.
|
Сліпого Бог веде!
|
Сліпому нема гори: куди попав туди і вали.
|
Старець старцем, а повагу любить.
|
Старця нагодуєш, а торби його ні.— Жебрацької торби ніколи не наповниш.
|
