"Дай люльки! — "А робити — не гульки"!
|
а далі биркиць — і упала).
|
Ануте, синки за люльки, нехай паска постоїть, (жартують з люлешників, як беруться вони за люльки; а поросяти чорт не вхопить).
|
Без люльки, як без жінки.
|
За люльку і батька проміняв би. (про завзятого курця).
|
Коли ти курець, май свою люльку і тютюнець.
|
Кресав Денис, та й на гіллі повис.
|
Кресь — та і єсть.
|
Кресь-кресь! бодай ти дядьку одного не діждав, другого не випровадив.
|
Кури, кури люлечку, мій сизий голубочку! хоч буду запрядати, та буду тютюн купувати.
|
Люлька не куриться, мабуть дівчина (або: жінка) журиться.
|
Підкурив, як Гайдай сову. (сидів під копицею в дощ, а сова на копиці. От Гайдай все курить люлечку тай курить, а сова все пє димок та пє,
|
Покуримо люльки, щоб дома не журились.
|
Табака гарна, терла жінка Ганна; стара мати вчила її мяти; дочки розтирали, в ріжки насипали.
|
У ну, чи вмивалася? (себто дівчина: загадує так парубок, беручи кресати вогонь. Як що відразу викреше — то вмивалась).
|
Хто не курить люльки і не нюхає табаки, то й не варта і собаки.
|
Хто нюхає табачок, то гетьманів мужичок.
|
Як литовська дітвора, табаку вживає.
|
Як швець дубом шкури пересипає (так нюхарі сушать собі мозок табакою).
|
