"Тату не лізь з чобітьми на престіл"! – "Нічого сину, аби душа була чиста"! (то ніби злодії церкву обкрадали).
|
А по козацьки: хоч вкрав, то мовлять що добув.
|
Баба ворожила, та й головою наложила.
|
Бодай тебе за серце взяло!
|
Брав не пишався, верни не встидайся.
|
Була не була, а як вош ізняла.
|
Вже воно його рук не втікло.
|
Взяв він за своє — буде тямити.
|
Візьме хоч з вогню. — І з вогню вкраде.
|
Вовк і лічене бере.– і лічені вівці.
|
Ворожила не ворожила, а від тебе не відходила.
|
Ворожила, доки не вложила.
|
Господар бережеться, а злодій давно його береже.
|
Грошам лиця не має (укравши легко розтратити).
|
Е, це він дугою косить (краде).
|
Замок для доброго чоловіка.– Замок не для злодія.
|
Злодієві одна дорога, а тобі десять.– Їм одна дорога, а нам скільки.
|
Злодій на злодію їде і злодієм поганяє.
|
Злодія опустить сила, то прибуде ума.
|
Із під стоячого підошву випоре.
|
