Де хатка, там і паніматка.
|
Де хліб-сіль-каша, там домівка наша.
|
Доти ходив, доки не наложив головою.
|
Замочити лапті, (піти в мандрівку).
|
Із доброго миру пішла.– Ніхто і не бив, і не лаяв; так пішла, з доброго миру.– Не знати чого пішов — із доброго дива!
|
Його і з собаками не знайдеш (або: не здогониш).
|
Ломаку у руку, та й гайда!
|
Лучше було сидіти дома!
|
Мандрівка часом оставляє без сорочки.
|
Мандрівочка — рідна тіточка.
|
Не грай, не блукай — будеш чоловіком.
|
Оставайся мамо в лузі: вже тепер ми самі друзі.
|
Пішов з блсску світа (не знаючи, чого й куди).
|
Пішов з пустим міхом на порожні клуні.
|
Пішов у світи (докучило бути, і пішов у світи).
|
Побіг, як собака за возом.– Як собака за возом бігає.
|
Присягаю зеленому гаю: як гай розівється, то і служба минеться (не хоче служити, у ліс його тягне, на волю).
|
Тільки домів, як у зайця ланів.– У нього (у вбогого бурлаки) стільки дворів, як у собаки ломів.
|
Уродивсь (або: пішов, утік) на вовчі сльози. (Создав Бог).
|
Чи не поволочиш ти вовчого хвоста (чи не думаєш ти йти?).
|
