Батьків син! (хвалять).– ... сину! (просить або дякує).– Е ні, батьків сину! (навчає лагідно).
|
Батькова кобила худа ... у двір везе, а синова гладенька — з двора везе.
|
Боязливого сина — мати не плаче.
|
Від дурного сина каяття не бачити.
|
Він тричі люлечки пихнув, душу Боженьку віддав.
|
Де дають там пий, а де не дають там горшки бий, — щоб знали, який син сукин син.
|
Доброму синові не збирай, а ледачому не оставляй.
|
З одинака — як не пес, то собака.– З одинака рідко що доброго буває.
|
Захотілось моєму синочку перед смертю тричі люлечки пихнути, — я йому розкурила і подала.
|
Коли є один син (ледачий), то й того убий. (Хай Бог милує! Якто вбивати! Хоч же і ледащо, а може з нього люди ще вийдуть).
|
Не збирай синові худоби, збери йому розум.
|
Не паде грушка дальше від листя.
|
Нема втину вдовиному сину.
|
Один син не син, два сини — пів сина, три сини — ото тільки син.
|
Пий синку, та не похмиляйся.
|
Пий та людей бий, щоб знали чий син.(себто: сучий син, сучого сина і т.п.)
|
Пропав батько з дурними синами.
|
Рости сину, хоч дурний, аби великий!– ... щоб люди боялись.
|
Син мій, а розум у нього свій.
|
Син як син, та синиха лиха.
|
