ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………..……..…..3
Розділ І. Необхідність впровадження спрощеної системи оподаткування для суб’єктів малого підприємництва
1.1. Сутність спрощеної системи оподаткування та організаційні засади її функціонування…………………………………....……5
1.2. Стимулювання розвитку малого бізнесу за допомогою спрощеної системи оподаткування………………………...……9
1.3. Особливості функціонування спрощеної системи для фізичних і юридичних осіб
1.3.1. Спрощена система оподаткування для фізичних осіб….13
1.3.2. Ставки податку для юридичних осіб………………....….25
1.3.3. Фіксований сільськогосподарський податок………..…..30
Розділ ІІ.
Розділ ІІІ. Проблемні місця в спрощеній системі оподаткування
та шляхи їх вирішення…………………………………..36
Висновок…………………………………………………...………..39
Список використаної літератури
ВСТУП
Податкова система будь-якої країни ставить собі за мету, по-перше, акумулювати фінансові ресурси в руках держави для того, щоб виконувати свої обов'язки перед суспільством щодо забезпечення соціальних умов життя населення, утримання органів державного управління, армії, флоту і для створення резервів на покриття витрат, викликаних надзвичайними подія¬ми; по-друге, стимулювати розвиток економіки держави за рахунок розши¬реного відтворення.
В 1998 році для підприємств малого бізнесу введено єдиний податок у розмірі 6% або 10% з виручки від реалізації (Указ Прези¬дента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності су¬б'єктів малого підприємництва" від 03.07.98 р. № 727/98). Згідно з указом під виручкою розуміють фактично отриману суму, яка надходить на розра¬хунковий рахунок або в касу за здійснення операції щодо продажу продук¬ції (товарів, робіт, послуг)". Визначення не зовсім чітке, у зв'язку з чим ви¬никають запитання: чи є виручкою надходження від позареалізаційних операцій або від іншої реалізації; безповоротна фінансова допомога, дер¬жавні дотації, субсидії та інші транспортні платежі; ринковий збір; готель¬ний збір; виручка при здійсненні комісійної торгівлі; виручка митних бро¬керів і експедиторських організацій?
Незважаючи на певні проблемні моменти, спрощена система оподаткування дає змогу суб’єктам малого підприємництва зменшити податкове навантаження, викликане необхідністю сплати податків. Слід відмітити, що ставки податку для єдиноплатників – фізичних осіб та підриємців - юридичних осіб різняться. Так, для суб'єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб є дві системи спрощеного оподаткування: єдиний податок в розмірі 20-200 гривень та фіксований податок в розмірі 20-100 гривень. Для юридичних осіб існує ставка єдиного податку в розмірі 6 % без врахування ПДВ та 10 % з урахуванням ПДВ.
Не менш важливим є впровадження фіксованого сільськогосподарського податку. Сільське господарство є однією з пріоритетних галузей економіки нашої країни і пільгове оподаткування для сільськогосподарських підприємств має стати стимулом для їх розвитку.
Впровадження спрощеної системи оподаткування створило стимул до розвитку підприємництва в Україні, що допомогло створити тисячі робочих місць і значно збільшити доходи до державного та місцевих бюджетів від оподаткування прибутку підприємств.
В своїй курсовій роботі я маю на меті детально розглянути особливості спрощеної системи оподаткування в Україні та наслідки впровадження її суб’єктами малого підприємництва.
Розділ l. Необхідність впровадження спрощеної системи оподаткування для суб’єктів малого підприємництва.
1.1. Сутність спрощеної системи оподаткування та організаційні засади її функціонування.
За умов ринкової економіки важлива роль належить малому бізнесу. Його підтримка, у тому числі через систему оподаткування, є одним із способів подолання економічної кризи в економіці. На перших етапах становлення системи оподаткування в Україні малому підприємництву надавались певні пільги. Особливо це стосувалося оподаткування прибутку малих підприємств. Згодом податкові пільги для малого підприємництва практично було ліквідовано, що негативно вплинуло на його розвиток.
З метою реалізації державної політики щодо розвитку й підтримки малого підприємництва, підвищення його ролі в розвитку національної економіки з 1 січня 1999 року внесено зміни в оподаткування суб'єктів малого підприємництва (згідно з Указом Президента України від 3 липня 1998 року «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» з додатковими змінами відповідно до Указу Президента від 28 червня 1999 р.).
Указані зміни пов'язані зі спрощенням системи оподаткування (встановлення єдиного податку), обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва. Такими визнано:
— юридичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, що в них за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб, а величина виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн гривень;
— фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, а кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з такою особою, включаючи членів її сім'ї, за рік не перевищує 10 осіб і величина виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 500 тис. гривень.
Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на поточний рахунок або в касу за здійснення операцій з продажу.
Суб'єкти підприємницької діяльності — юридичні особи, які перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиним податком, не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію, крім готівкового та безготівкового розрахунків грішми.
Для переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт малого підприємництва має подати письмову заяву в орган державної податкової служби за місцем державної реєстрації не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу), за умови сплати всіх установлених податків та зборів за попередній звітний (податковий) період.
Суб'єкти підприємницької діяльності — фізичні особи, мають право вибирати спосіб оподаткування доходів, одержуючи свідоцтво про сплату єдиного податку. Новостворені та зареєстровані в установленому Порядку суб'єкти малого підприємництва, які подали заяву на право застосування спрощеної системи оподаткування, стають суб'єктами вказаної системи оподаткування з того кварталу, в якому здійснено їхню державну реєстрацію.
Суб'єкт малого підприємництва може відмовитися від застосування спрощеної системи і повернутися до загальної системи оподаткування з початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу). Для цього необхідно подати заяву до відповідного органу державної податкової служби за 15 днів до закінчення звітного податкового періоду.
Розділ 3. Проблемні місця спрощеної системи оподаткування та шляхи їх вирішення.
Поряд із позитивним впливом спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності на формування дохідної частини бюджетів необхідно акцен¬тувати увагу і на прикладах, які мають в основному суб'єктивний характер і негативно впливають на ефективність спрощеної системи, а в окремих випад¬ках навіть дискредитують її, використовуючи механізм спрощеного оподатку¬вання для ухилення від сплати податків.
Наприклад, деякі суб'єкти підприємницької діяльності залучають до своєї діяльності найманих працівників без укладання з ними трудових угод, оформлен¬ня трудових книжок і довідок про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку, не дотримуються вимог, визначених у ст. 1 Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" щодо чисельності тих, хто працює, використовуючи працю більш як десяти найманих осіб. Мають місце також не поодинокі випадки, коли підприємці самостійно не переходять на загальну сис¬тему оподаткування у разі перевищення визначеного указом граничного розміру обсягу виручки. Іноді спрощену систему оподаткування громадяни використову¬ють для "відмивання" коштів, укладаючи з підприємствами договори сумнівного характеру на продаж товарів або надання послуг.
Удосконалення спрощеної системи оподаткування, обліку й звітності шляхом ініціювання змін у законодавчому полі поряд із зростанням кількості напрямів підтримки малого підприємництва дасть можливість створити не лише належні умови для розвитку малого підприємництва, а й подолати негативні процеси, які мають місце при застосуванні спрощеної системи оподаткування.
ВИСНОВОК
Отже, після детального розгляду питання про спрощену систему оподаткування, можна зробити висновок про необхідність його запровадження, оскільки вона дає змогу малим підприємствам полегшити ведення податкового обліку, а також зменшити суми платежів до бюджетів. Важливим є те, що підприємці, будь це фізична чи юридична особа, може самостійно обрати спосіб оподаткування на спрощеній системі, або ж залишитись на загальноприйнятій системі оподаткування. Слід також відмітити, що існують відмінності при спрощеному оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб та підприємців – юридичних осіб. Так для фізичних осіб є дві форми оподаткування – це сплата єдиного податку в розмірі від 20 до 200 гривень чи фіксованого податку в розмірі 20-100 гривень. Ставки податку для кожного суб’єкта встановлює місцева рада за місцем реєстрації підприємства.
Суб’єкти підприємницької діяльності – юридичні особи можуть обрати одну із двох форм оподаткування – 6% у разі сплати податку на додану вартість та 10 % із включенням ПДВ у єдиний податок.
В Україні ще спостерігається багато невизначених моментів що стосуються спрощеної системи, зокрема використання її підприємцями для різного роду махінацій з капіталом, а також проблеми пов’язані з можливістю подвійного оподаткування якщо відвантаження продукції відбулось до переходу на спрощену систему оподаткування, а оплата – після цього, та інші.
Та, не зважаючи на певні недоліки в нормативній базі, що регулює функціонування спрощеної системи оподаткування, її впровадження є кроком назустріч малим підприємствам і прямим стимулом для подальшого їх розвитку, що сприятиме економічному розвитку нашої країни.
