Зміст:
Вступ .........................................................................................................................................2
І. Помпеї – місто-музей
1. 1. Виверження Везувію ............................................................................................ 4
1. 2. Вулиці міста. Помпеянський форум ................................................................5
1. 3. Колегіальні об’єднання ...................................................................................... 7
1. 4. Помпеянські крамниці й майстерні ............................................................. 10
ІІ. Культура середземноморської Римської імперії
2. 1. Архітектурні споруди .......................................................................................12
2. 2. Образотворче мистецтво ................................................................................. 13
2. 3. Побут жителів міста............................................................................................15
2. 4. Розваги та вільний час помпеянців ...............................................................18
Висновки..............................................................................................................................20
Бібліографія .................................................................................................................... .21
Додатки
Вступ
Римська історія являє собою заключну ланку розвитку античної цивілізації і є важливим етапом всесвітньої історії. На руїнах Римської імперії виникла і сформувалася переважна більшість західноєвропейських держав, постало чимало закладів, зародки сучасної літератури і юриспру-
денції, шедеври архітектури. Початок римської історії відноситься до того часу, коли вже не одне тисячоліття існували стародавньосхідні держави, а в сусідній Греції виникли поліси, які згодом відіграли виняткову роль в історії світової культури.
Однак залишки монументальних споруд, які збереглися до нашого часу, латинські терміни, шо увійшли в усі сучасні європейські мови, догми римського права, які стали підґрунтям в історії законодавства європейських країн, яскраві особистості, що ними рясніє римська історія, привертали і привертають до неї пильну увагу дослідників.
Утворення Римської імперії сприяло поширенню того культурного спадку, який залишили інші давні народи, перш за все греки. Але хоча Рим використовував досягнення попередніх епох, його культура не мала наслідувального характеру. У межах величезної Середземноморської держави з численними племенами і народностями, які перебували на різних ступенях історичного розвитку, була створена висока антична культура, що послужила основою розвитку європейської цивілізації. Хоча вона на певному етапі увібрала в себе досягнення всіх народів Середземномор'я, синтезувала їх і дала поштовх для подальшого розвитку європейської культури, Стародавній Рим залишив і багатий оригінальний культурний спадок. Залишки римських міст, приміщень театрів і амфітеатрів, акведуків і мостів, терм і базилік, храмів і портиків, тріумфальних арок і колон, військових таборів і портів, багатоповерхових будинків, вілл і міцних доріг вражають сучасників. Вони вражають витонченою технікою і міцністю побудови, раціональною архітектурою і розкішшю рельєфів, фресок тощо.
Висновки
У культурному розвитку Римської імперії І-ІІ ст. спостерігалися дві тенденції: традиції римської та елліністичної культур. Римська культура відчувала постійний вплив елліністичних форм, але продовжувала зберігати свою індивідуальність.
Про це свідчать археологічні розкопки в маленькому містечку Помпеї, що дає нам яскраву картину життя стародавніх римлян 2000 років тому. Помпеї – курортне місто було забудоване курортними будинками – віллами, які належали як місцевій, так і столичній аристократії. Форум, будівлі храмів, театрів, палестри свідчать про інтенсивність суспільного і ділового життя.
Фресковий живопис доповнює ці свідоцтва сценками праці ремісників у майстернях, торгових операцій та ін.
Отже, можна справедливо, з огляду усього вищезазначеного, стверд-
жувати, що Помпеї – свідок минулого Стародавнього Риму. Розкопки Помпеї продовжуются і тепер і, ймовірно, принесуть науці ще багато цікавого.
Бібліографія:
1. Балух В. О., Коцур В. П. Історія Стародавнього Риму: курс лекцій. – Чернівці: Книги ХХІ, 2005. – 680 с.
2. Бандровський О. Г. Історія стародавнього світу. Підручник. – К.: Генеза, 1998. – 320 с.
3. Бунятян К. П., Зубар В. М., Селіцька С. І. Історія стародавнього світу: Пробний підручник. – К.: Либідь, 1997. – 240 с.
4. Голованов С. О., Костирко С. В. Історія Стародавнього світу: Підручник. – К.: Грамота, 2006. – 296 с.
5. Древний Рим. Книга для чтения. – М., 1955. – 271 с.
6. История Древнего Рима: Учеб. Для вузов по спец. „История“/ В. И. Кузищин, И. Л. Маяк, И. А. Гвоздева и др.; Под ред. В. И. Кузищина. -4-е изд., перераб. и доп. – М.: Высш. Шк., 2000. -383 с.: ил.
7. Історія світової та української культури: Підручник для вищих закл. освіти. – К.: Літера, 2000. – 464 с.
8. Ковалев С. И. История Рима. Курс лекций. – Л., 1986. -742 с.
9. Кнаббе Г. Древний Рим – История и современность. – М., 1986.
10. Куманецкий К. История культуры Древней Греции и Рима. – М., 1990.
11. Машкін М. О. Історія Стародавнього Риму. – К.: Радянська школа, 1955.
12. Федорова Е. Ф. Введение в латинскую эпиграфику: Учебное пособие для студентов исторических и филологических специальностей университетов. - М.: Издательство Московского университета, 1982. – 255 с.
13. Федорова Е. Ф. Латинские надписи: Учебное пособие для студентов исторических и филологических специальностей университетов и педагогических институтов. – М.: Издательство Московского университета, 1976. – 280 с.
