Время - это:
Результат
Архив

МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов



Союз образовательных сайтов
Главная / Предметы / Экология / Экзамен по экологии


Экзамен по экологии - Экология - Скачать бесплатно


користування надрами

Стаття 26. Припинення права користування надрами
Право користування надрами припиняється у разі:
     1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;
     2) закінчення встановленого строку користування надрами;
     3) припинення діяльності  користувачів  надр,  яким  їх  було надано у
користування;
     4) користування надрами з застосуванням методів  і  способів, що
негативно впливають на стан  надр,   призводять  до  забруднення
навколишнього природного середовища або  шкідливих  наслідків  для
здоров'я населення;
     5) використання надр не для  тієї  мети,  для  якої  їх  було надано,
порушення інших вимог, передбачених  дозволом  (ліцензією) на користування
ділянкою надр;
     6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років не
приступив до користування надрами;
     7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у
користування ділянки надр.
     Право користування надрами припиняється органом,  який  надав надра у
користування, а у випадках,  передбачених  пунктами  4,5,6 цієї статті, у
разі незгоди користувачів, -  у  судовому  порядку.
При цьому питання  про  припинення  права  користування  земельною ділянкою
 вирішується  у  встановленому  земельним  законодавством порядку.
 Землевласники і землекористувачі можуть бути позбавлені права видобування
корисних копалин місцевого значення, торфу  і  прісних підземних вод та
права користування надрами  для  господарських  і побутових потреб у разі
порушення ними порядку і умов користування надрами на наданих  їм  у
власність  або  користування  земельних ділянках місцевими Радами народних
депутатів або іншими спеціально уповноваженими органами в  порядку,
передбаченому  законодавством України.

                       19. Джерела екологічного права
Джерела екологічного права — форми вираження еколого-правових норм —
нормативні акти, що містять еколого-правові норми, призначені для
регулювання екологічних правовідносин
1. Диференційні  2.   Інтеграційні   3. Комплексні
1. Законодавчі акти (Закони) - Земельний кодекс України., Закон України
«Про плату за землю, Кодекс України «Про надра», Водний кодекс України,
Лісовий кодекс України, Закон України «Про тваринний світ»
Закон України «Про охорону атмосферного повітря»….
2. Декрети Кабміну
    3. Підзаконні акти – постанови ВРУ, НПА Президента України (укази,
       розпорядження)
    4. Урядові нормативні акти
    5. Галузеві НПА в галузі екології (інструкції, такси, методики, правила)
       – Мінекобезпеки,Мінлісового господарства..
    6. Локальні НПА (рішення місцевих референдумів, акти органів місцевого
       самоврядування…)

         20. Відповідальність як засіб реалізації екологічного права
Юридична відповідальність в галузі екології — особливий стан суспільних
екологічних правовідносин, при якому правовими засобами забезпечується
виконання відповідальними особами спеціальних обов'язкових вимог
законодавства в галузі використання природних ресурсів, охорони
навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки чи
застосування до винних осіб заходів державно-правового примусу
Правові форми юридичної відповідальності в галузі еклогії -  позитивна,
негативна (дія і бездіяльність)
Форми реалізації – добровільна і примусова

   21. Стандартизація і нормування у галузі охорони атмосферного повітря :
                               поняття і види

     Екологічна стандартизація і нормування  проводяться  з  метою
встановлення  комплексу  обов'язкових  норм,  правил,  вимог  щодо охорони
атмосферного повітря від  забруднення,  шкідливого  впливу фізичних  і
біологічних  факторів  та  забезпечення   екологічної безпеки.
Стаття 5. Державні стандарти у галузі охорони  атмосферного  повітря  є
обов'язковими для виконання і визначають поняття і терміни,  режим
використання та охорони атмосферного повітря,  методи  контролю за
станом атмосферного повітря, вимоги  щодо  запобігання  шкідливому впливу
на  атмосферне  повітря,  встановлюють  інші  вимоги  щодо охорони і
використання атмосферного повітря.
     Стандарти у галузі охорони атмосферного повітря розробляютьсяь  і
вводяться в дію Міністерством охорони  навколишнього  природного середовища
України та Міністерством  охорони  здоров'я  України  у порядку, що
визначається законодавством України.
 У галузі охорони  атмосферного  повітря  встановлюються: нормативи
екологічної безпеки атмосферного повітря нормативи гранично допустимих
викидів забруднюючих речовин  у атмосферне повітря і шкідливого  впливу
фізичних  та  біологічних факторів стаціонарними джерелами; граничні
нормативи  утворення  забруднюючих  речовин,    які відводяться у
атмосферне повітря при  експлуатації  технологічного та іншого обладнання,
споруд і об'єктів; нормативи  використання  атмосферного  повітря  як
сировини
основного виробничого призначення…
 Для оцінки стану атмосферного  повітря  встановлюються  єдині для
території України нормативи екологічної  безпеки  атмосферного повітря…


                22. Система учбового курсу “Екологічне право”
Система екологічного права (учбового курсу) — цілісна послідовна і
взаємообумовлена сукупність теоретичних поглядів, ідей і положень про
екологічне право, законодавство, його внутрішню структуру і зміст
І. Загальна частина - Науково-методологічні засади екологічного
права,Предмет, принципи і система екологічного права
Екологічні правовідносини, Об'єкти екологічного права, Джерела екологічного
права, Екологічні права і обов'язки громадян, Право власності на природні
ресурси
ІІ. Особлива частина – природноресурсове право(правове регулювання
використання, відтворення  і  охорони природних ресурсів), природоохоронне
право, право екологічної безпеки.

      23. Види юридичної відповідальності за екологічні правоппорушення
Екологічне правопорушення за ступенем екологічної небезпеки і заходами
державного примусу – еколого-правовий проступок, еколого-майновий-делікт,
еколого-адміністративне правовпорушення, екологічний злочин
Відповідальність – майнова, еколого-правова, адміністративна,
дисциплінарна, кримінальна.
Еколого – правова відповідальність -  перевищення лімітів використання
природних ресурсів, порушення екологічних нормативів, екологічних
стандартів, вимог екобезпеки
Санкції – обмеження діяльності, її зупинення, або припинення
Дисциплінарна відповідальність – дисциплінарні проступки в галузі екології
(в галузі використання природних ресурсів, охорони нпс, в галузі
забезпечення екологічної безпеки)
Умови настання дисціплінарної відповідальності – протиправність, вина,
професійна правосуб”єктність в галузі екології, (не)виконання екологічних
вимог, які складають коло службових професійних обов”язків
Види дисц. Стягнень – догана, звільнення з посади.

                24. Види і порядок водокористування (см. 9).
                       25. Об”єкти екологічного права
Об'єкти екологічного права —сукупність природних, природно-соціальних умов
і процесів природних ресурсів, ландшафтів, природних і природно-
антропогенних комплексів, екосистем та життя і здоров'я громадян, що
підлягають охороні за допомогою норм екологічного законодавства
- Диференційні - земля надра води, ліси (рослинний світ), тваринний
світ,атмосферне повітря
- Інтеграційні - Навколишнє природне середовище, Життя і здоров'я громадян
від небезпечної екологічної обстановки
- Комплексні – 1.Природні комплекси і ландшафти — об'єкти і території
природно-заповідного фонду
2.Природно-соціальні умови і процеси — курортні, лікувально-оздоровчі,
рекреаційні зони
3. Екосистеми — виключна (морська) економічна зона, континентальний шельф
4.Природно-антропогенні комплекси (зони) — території, що зазнали
екологічної катастрофи

          26. Законодавчі засади раціонального природокористування

 27. Адміністративно-правова відповідальність за порушення законодавства про
                                    надра

Адміністративно-правова відповідальність – різновид суспільних відносин, у
яких застосовуються заходи адмін. Впливу за винні і протиправні діяння, що
порушують встановлений порядок використання природних ресурсів, охорони
нпс, забезпечення екобезпеки та екологічні права громадян.

                    28. Поняття екологічних прав громадян
 Поняття екологічних прав громадян — сукупність юридичних можливостей і
засобів, які спрямовані на задоволення потреб громадян в галузі
використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного
середовища і забезпечення екологічної безпеки
Еколого-поавові норми - Уповноважуючі норми, Дозволяючі норми, Регулятивні
норми

Еколого-правові відносини за участю громадян - По використанню природних
ресурсів, По охороні нав колишнього природного середовища, По забезпеченню
екологічної безпеки, а також  Упереджувальні норми і засоби,  Стимулюючі
норми і засоби , Норми заборони, Забезпечувані норми гарантії екологічних
прав громадян

           29. зміцненння законності в галузі природокористування

 30. цивільно-правова відповідальність за порушення законодавства про надра
      Майнова відповідальність за екологічні правопорушення (делікти) —
різновид юридичної відповідальності, яка передбачає виконання обов'язку
фізичних чи юридичних осіб щодо компенсації шкоди, заподіяної власникам чи
користувачам природних ресурсів порушенням екологічного законодавства або
порушенням екологічних та інших прав громадян
      Підстави майнової відповідальності - Наявність реальної шкоди
(Майнової чи Моральної)
Умови майнової відповідальності  -Протиправність, Причинний зв'язок між -
заподіяною шкодою і протиправністю, Наявність вини заподіячів  шкоди,
Підвищений екологічний ризик та небезпечна діяльність

                     31. Види екологічних прав громадян
                   Види екологічних прав громадян України
    1. Екологічні права громадян, що реалізуються переважне на галузевому
       рівні (галузеві)
     . Права громадян на безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне
       середовище
     . Право на одержання повної і достовірної інформації про стан
       навколишнього природного середовища і його вплив на здоров'я людей
     . Право на участь в проведенні громадської екологічної експертизи
     . Право на участь в розробці і здійсненні заходів щодо охорони
       навколишнього природного середовища, раціонального і комплексного
       використання при-родних ресурсів
     . Право на здійснення загального і спеціального використання природних
       ресурсів
2. Екологічні права громадян, що реалізуються на міжгалузевому рівні
(міжгалузеві)
     . Право на участь в обговоренні проектів законодавчих актів, матеріалів
       щодо розміщення, будівництва і реконструкції об'єктів, які можуть
       негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, та
       внесення пропозицій до державних та господарських органів, установ та
       організацій з цих питань
     . Право на одержання екологічної освіти
     . Право на об'єднання в громадські природоохоронні  формування
     . Право на подання до суду позовів на державні органи, підприємства,
       установи, організації і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної
       їх здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє
       природне середовище
                    32. земля як об”єкт правової охорони
Завданням земельного законодавства  є  регулювання  земельних відносин з
метою створення умов для раціонального  використання  й охорони земель,
рівноправного  розвитку  всіх  форм  власності  на
землю  і  господарювання,  збереження  та  відтворення   родючості грунтів,
поліпшення природного середовища, охорони прав  громадян, підприємств,
установ і організацій на землю.
Відповідно  до  цільового  призначення  всі  землі    України поділяються
на:
     1) землі сільськогосподарського призначення;
     2) землі населених  пунктів  (міст,  селищ  міського  типу  і
сільських населених пунктів);
     3)  землі  промисловості,  транспорту,  зв'язку,  оборони  та іншого
призначення;
     4) землі  природоохоронного,  оздоровчого,  рекреаційного  та історико-
культурного призначення;
     5) землі лісового фонду;
     6) землі водного фонду;
     7) землі запасу.
Власність на  землю  в  Україні  має  такі  форми:  державну, колективну,
приватну. Усі форми власності є рівноправними.
Охорона  земель  включає  систему  правових,  організаційних, економічних
та  інших  заходів,  спрямованих  на  їх  раціональне використання,
запобігання  необгрунтованому  вилученню  земель  із сільськогосподарського
обороту, захист від шкідливих антропогенних впливів, а також на відтворення
і  підвищення  родючості  грунтів,
продуктивності земель лісового фонду, забезпечення  режиму  земель
природоохоронного,     оздоровчого,        рекреаційного та історико-
культурного призначення. Охорона земель здійснюється на основі комплексного
підходу до угідь як до складних природних утворень (екосистем) з
урахуванням цілей  і  характеру  їх  використання,  зональних  і
регіональних особливостей.  Система  раціонального  використання  земель
повинна    мати
природоохоронний, ресурсозберігаючий, відтворювальний  характер  і
передбачати збереження грунтів, обмеження  негативного  впливу  на них, а
також на рослинний і  тваринний  світ,  геологічні  породи, водні джерела
та інші компоненти навколишнього середовища.
Стаття 84. Зміст і порядок охорони земель Власники землі і
землекористувачі,  в  тому  числі  орендарі,
здійснюють: раціональну організацію території; збереження і підвищення
родючості грунтів, а також поліпшення
інших корисних властивостей землі; захист  земель  від  водної  та
вітрової   ерозії,    селів, підтоплення,  заболочування,  вторинного
засолення,  висушування, ущільнення,  забруднення  відходами  виробництва,
 хімічними    і радіоактивними речовинами та від інших процесів руйнування;
захист від заростання сільськогосподарських угідь чагарниками і
дрібноліссям, інших процесів погіршення культур технічного стану
земель; рекультивацію порушених земель,  заходи  щодо  підвищення  їх
родючості та поліпшення інших корисних властивостей землі; знімання,
використання і збереження родючого шару грунту  при проведенні робіт,
пов'язаних із порушенням земель; тимчасову  консервацію  деградованих
сільськогосподарських угідь,  якщо  іншими  способами  неможливо  відновити
   родючість грунтів. Державні  органи здійснюють необхідні  заходи    у
рамках
міжнародних, державних і регіональних програм щодо охорони земель.

   33. кримінально-правова відповідальність за порушення законодавства про
                                    надра
кримінальна відповідальність за екологічний злочин – стан розвитку
суспільних відносин, в якому реалізуються засоби кримінально-правового
покарання осіб, винних у здійсненні екологічного правопорушення з високим
рівнем екологічного ризику і екологічної небезпеки для нпс, природних
ресурсів, життя і здоров”я людей.

                  34. Обов”язки громадян в галузі екології
1. Загальні обов'язки громадян передбачені Законом України про охорону
навколишнього природного середовищі
     . Берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства
     . Здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки,
       екологічних нормативів та лімітів природовикористання
     . Не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єкті
     . Вносити плату за спеціальне приро-довикористання
     . Сплачувати штрафи за екологічні правопорушення
2. Спеціальні обов'язки громадян передбачені системою екологічного
законодавства і та випливають із умов права власності на природні ресурси,
природокористування і реалізації громадянами екологічно небезпечної
діяльності
а. Обов'язки майнові
     . Своєчасно вносити плату за забруднення навколишнього природного
       середовища та понадлімітне використання природних ресурсів
     . Ефективно використовувати природні ресурси, здійснювати комплекс
       заходів щодо їх відновлення
     . Проводити заходи щодо попередження негативного впливу діяльності на
       стан навколишнього середовища (забруднення, засмічення, виснаження)
     . Запроваджувати новітні технології, устаткування та методи діяльності
       спроможної негативно впливати на стан навколишнього природного
       середовища і здоров'я людей
Б. Обов'язки немайнові
     . Одержувати дозволи на здійснення діяльності, спроможної негативно
       впливати на стан навколишнього природного середовища, здоров'я людей
     . Передавати екологічно небезпечні об'єкти на екологічну експертизу
     . Дотримуватись висновків державної екологічної експертизи
     . Надавати органам екологічного контролю відомості про характер
       екологічно-небезпечної діяльності

           35. організційно-правові заходи охорони земель (см. 32)
              37 Гарантії реалізації екологічних прав громадян

Гарантії реалізації екологічних прав громадян — система юридичних засобів
забезпечення здійснення екологічних прав фізичними особами в галузі
екологічної безпеки, раціонального використання природних ресурсів і
охорони навколишнього природного середовища
     > Організаційно-розпорядчі
    1. Проведення широкомасштабних заходів щодо підтримання і поліпшення
       стану навколишнього природного середовища
2. Залучення громадян до участі у вирішенні питань охорони навколишнього
природного середовища, використання природних ресурсів і забезпечення
екологічної безпеки
3. Сприяння громадянам при здійсненні природоохоронної діяльності,
поліпшенні природних умов життя
4. Стимулювання різних форм діяльності громадян в галузі екології
     > Контрольно-виконавчі
1. Здійснення державного і громадського екологічного контролю
2.  Додержання обов'язків юридичними і фізичними І особами щодо здійснення
технічних, організаційних, інших заходів попередження негативного впливу
господарської та іншої діяльності на стан навколишнього природного
середовища
3.  Забезпечення державними органами додержання екологічних вимог при
плануванні, розміщенні продуктивних сил, здійсненні іншої діяльності і
експлуатації екологічно небезпечних об'єктів
4.Врахування Радами народних депутатів, органами виконавчої влади та іншими
спеціально уповноваженими органами в галузі екології пропозицій, зауважень
громадян щодо поліпшення стану екологічної обстановки.
     > Превентивно-обмежувальні гарантії
1. Проведення державної, громадської і інших форм екологічної експертизи
    2. Ліцензування екологічно небезпечної діяльності
3. Видання дозволів на використання природних ресурсів, лімітів на викиди і
скиди
4. Обмеження діяльності, що здійснюється з порушенням екологічного
законодавства, вимог дозволів на природо-використання, лімітів викидів і
скидів
5. Зупинення (тимчасове) екологічно-небезпечної діяльності, анулювання
дозволів на природовикористання, лімітів викидів і скидів
6. Припинення діяльності, що здійснюється з порушенням екологічного
законодавства
     > Процесуально-правові гарантії - Юридична можливість і порядок
       звернення за захистом порушених прав в органи:
а) управління і контролю в галузі екології; б) органи адміністративної
юрисдикції; в) органи прокуратури; г) судові органи;
Процедура проведення екологічної експертизи. Процедура одержання
екологічної інофрмації Процедура здійснення екологічного контролю.
Процедура передачі природних ресурсів у власність і надання в
користування.Процедура ліцензування, видачі дозволів на викиди і скиди,
розміщення відходів, затвердження лімітів, квот...
         Охоронювально-забезпечувальні (захисні) «гарантії гарантій»
  Реалізуються шляхом притягнення винних осіб в порушенні екологічних прав
                   громадян до юридичної відповідальності
дисциплінарної відповідальності, адміністративної відповідальності,
кримінальної відповідальності, еколого-правової відповідальності, майнової
відповідальності
                        38. форми власності на землю
Власність на  землю  в  Україні  має  такі  форми:  державну, колективну,
приватну. Усі форми власності є рівноправними. Розпоряджаються землею Ради
народних депутатів, які  в  межах своєї компетенції  передають  землі  у
власність  або  надають  у користування та вилучають їх.
Стаття 4. Право державної власності на землю
У державній  власності  перебувають  всі  землі  України,  за винятком
земель, переданих у колективну і приватну власність. Суб'єктами права
державної власності на землю виступають:
Верховна Рада України - на землі загальнодержавної  власності України;
Верховна Рада Республіки Крим - на землі  в  межах  території республіки,
за винятком земель загальнодержавної власності; обласні, районні, міські,
селищні,  сільські  Ради  народних депутатів - на землі в межах їх
територій, за винятком земель,  що перебувають в загальнодержавній
власності. Землі,  що  перебувають  у  державній    власності,    можуть
передаватися в колективну або приватну власність  і  надаватися  у
користування,  у  тому  числі  в  оренду,  за  винятком  випадків,
передбачених законодавством України і Республіки Крим.
     Не можуть передаватись у колективну та приватну власність:
 - землі загального  користування  населених  пунктів  (майдани, вулиці,
   проїзди,  шляхи,  пасовища,  сінокоси,  набережні,  парки, міські ліси,
   сквери, бульвари, кладовища,  місця  знешкодження  та утилізації
   відходів),  а  також  землі,  надані  для   розміщення будинків органів
   державної влади та державної виконавчої влади;
 - землі гірничодобувної промисловості, єдиної  енергетичної  та космічної
   систем, транспорту, зв'язку, оборони;
 - землі  природоохоронного,  оздоровчого,   рекреаційного    та історико-
   культурного призначення;
 - землі лісового фонду, за винятком невеликих (до  5  гектарів)
 - ділянок лісів, що входять до  складу  угідь  сільськогосподарських
 - підприємств, селянських (фермерських) господарств;
 - землі водного фонду, за винятком невеликих  (до  3  гектарів)
 - ділянок  водойм  і  боліт,  що    входять    до    складу    угідь
   сільськогосподарських  підприємств,    селянських    (фермерських)
   господарств;
 - землі  сільськогосподарських  науково-дослідних  установ    і навчальних
   закладів  та  їх  дослідних    господарств,    учбових господарств
   навчальних  закладів,  державних  сортовипробувальних станцій  і
   сортодільниць,  елітно-насінницьких  і    насінницьких господарств,
   племінних заводів, племінних радгоспів і конезаводів, господарств по
   вирощуванню хмелю, ефіроолійних, лікарських рослин, фруктів і винограду.

     Земля  може  належати  громадянам  на    праві    колективної
власності.
Суб'єктами права колективної власності на землю є  колективні
сільськогосподарські     підприємства,        сільськогосподарські
кооперативи,    садівницькі    товариства,    сільськогосподарські
акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів  та інших
державних сільськогосподарських підприємств.
     Розпорядження  земельними  ділянками,  що    перебувають    у
колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів
колективу співвласників. У колективну власність можуть бути передані землі
колективних сільськогосподарських    підприємств,
сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних
товариств, в  тому числі  створених  на  базі  радгоспів    та    інших
державних сільськогосподарських підприємств, землі садівничих товариств –
за рішенням  загальних  зборів   цих    підприємств,    кооперативів,
товариств. Землі у колективну  власність передаються безплатно.
Стаття 6. Право приватної власності громадян на землю
Громадяни  України  мають  право  на  одержання  у  власність земельних
ділянок для:
     ведення селянського (фермерського) господарства;
     ведення особистого підсобного господарства;
     будівництва та обслуговування жилого будинку і  господарських будівель
(присадибна ділянка);
     садівництва; дачного і гаражного будівництва.
Громадяни набувають право власності  на  земельні  ділянки  у разі:
     одержання їх у спадщину;
     одержання частки землі у спільному майні подружжя;
     купівлі-продажу, дарування та обміну.
     Передача земельних ділянок у власність  громадян  провадиться
місцевими Радами народних депутатів відповідно до  їх  компетенції
за плату або безплатно.Безплатно земельні ділянки передаються у  власність
громадян
ведення  селянського  (фермерського)  господарства  у   межах середньої
земельної  частки.ведення особистого підсобного господарства; будівництва
та  обслуговування  будинку   і    господарських
будівель (присадибна ділянка), в тому числі земельні  ділянки,  що були
раніше надані у встановленому  порядку  громадянам  для  цієї мети, у межах
граничного розміру
садівництва,дачного і гаражного будівництва.
                40. способи захисту екологічних прав громадян
         Охоронювально-забезпечувальні (захисні) «гарантії гарантій»
Реалізуються шляхом притягнення винних осіб  в  порушенні  екологічних  прав
громадян  до  юридичної  відповідальності  дисциплінарної  відповідальності,
адміністративної відповідальності, кримінальної  відповідальності,  еколого-
правової відповідальності, майнової відповідальності
                   Форми захисту екологічних прав громадян

Нормотворча    Правоохоронна Управлінська  Природоохоронна Самоврядна
Антропоохоронна     Судова
                   41. право державної власності на землю
        43. поняття і особливості права власності на природні ресурси

Право власності на природні ресурси — система юридичних норм та інших
правових засобів, які регулюють правовідносини на землю, надра, води, ліси,
рослинний і тваринний світ, об'єкти природно-заповідного фонду та
забезпечують реалізацію повноважень власників щодо володіння, користування
і розпорядження цими ресурсами
Об'єктивне право власності на природні ресурси — система правових норм
земельного, гірничого, водного, лісового, фауністичного, природно-
заповідного законодавства тощо, які регламентують правовідносини власності
на природні ресурси. Складають міжгалузевий Інститут екологічного
(природноресурсового) законодавства. Фіксується у нормах природ-
норесурсового законодавства
Суб'єктивне право власності на природні ресурси — сукупність повноважень
різних суб'єктів (держави, юридичних та фізичних осіб) щодо володіння,
користування і розпорядження належними їм природними ресурсами (земельними,
корисними копалинами, лісовими, водними, тваринного і рослинного світу,
природно-заповідного фонду) Виникає у зв'язку з передачею чи придбанням у
власність відповідних природних ресурсів

Посвідчується державним актом на право власності  чи цивільно-правовою
угодою на придбання (купівлю, продаж, обмін тощо). Носить абсолютний
характер, тобто виключна належність повноважень щодо володіння,
користування і розпорядження природними ресурсами їх власнику і загальна
обов'язковість всіх інших суб'єктів утримуватись від їх порушення
           44. поняття і значення правової охорони земель (см. 35)

                46. форми права власності на природні ресурси
форми права власності на природні ресурси – юридично означені напрями
суб”єктно-об”єктної приналежності природних ресурсів та їх організаційно-
правового забезпечення
1. Юридично виголошені форми – державна, колективна, приватна,
загальнодержавна.

                     47. вода як об”єкт правової охорони

     Усі води (водні об'єкти) на території України є  національним
надбанням   народу   України,   однією   з  природних  основ  його
економічного розвитку і соціального добробуту. Водні ресурси  забезпечують
існування  людей,  тваринного  і рослинного  світу  і  є  обмеженими  та
уразливими    природними об'єктами.
     В умовах нарощування антропогенних  навантажень  на  природне
середовище,  розвитку  суспільного   виробництва    і    зростання
матеріальних потреб виникає  необхідність  розробки  і  додержання
особливих правил користування водними ресурсами, раціонального  їх
використання та екологічно спрямованого захисту.
 Усі води (водні об'єкти) на території України  становлять  її водний фонд.
До водного фонду України належать:
1) поверхневі води: природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки);
штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об'єкти; 2)
підземні води та джерела; 3) внутрішні морські води та територіальне море.
До земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами,
водосховищами,  іншими  водоймами, болотами, а також островами;
прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо
водойм; гідротехнічними,  іншими  водогосподарськими  спорудами    та
каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;  береговими
смугами водних шляхів.
Стаття 95. Охорона вод (водних об'єктів)  Усі води (водні об'єкти)
підлягають охороні від  забруднення,
засмічення, вичерпання та інших дій, які  можуть  погіршити  умови
водопостачання,  завдавати  шкоди  здоров'ю   людей,    спричинити
зменшення рибних  запасів  та  інших  об'єктів  водного  промислу,
погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості  земель та інші
несприятливі явища внаслідок  зміни  фізичних  і  хімічних властивостей
вод, зниження їх здатності  до  природного  очищення, порушення
гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.
     48. юридична відповідальність за порушення земельного законодавства

         49. об”єкти і суб”єкти права власності на природні ресурси
Об'єкти права власності на природні ресурси — природні чи штучно створені
ресурси, які виконують біологічні, економічні, екологічні і соціальні
функції та зареєстровані в обліко-кадастрових і інших юридичне визнаних
документах в якості об'єкта володіння, користування і розпорядження

Загальні об'єкти - Земля, Тваринний світ, Надра,  Рослинний світ нелісового
походження, Води,  Природно-заповідний фонд, Ліси,  Виключна (морська)
економічна зона, Континентальний шельф
 Суб'єкти права власності на природні ресурси — особи, які юридичне
спроможні реалізувати повноваження щодо володіння, користування і
розпорядження належними їм природними ресурсами
1. Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Обласні
  Ради, Районні Ради,МіськіРади,Селищні Ради, Сільські Ради
2. Народ України
3. Громадяни України, Громадяни, які будують чи обслуговують жилий дім і
господарські споруди, Громадяни, які ведуть особисте підсобне господарство,
Громадяни — власники дач, Громадяни — власники гаражів
4. Об'єднання громадян, Колективні сільськогосподарські підприємства,
Сільськогосподарські кооперативи, Садівничі товариства,
Сільськогосподарські акціонерні асоціації, Фермерські (селянські)
господарства

                        50. правові форми охорони вод

                52. зміст права власності на природні ресурси
Зміст права власності на природні ресурси — сукупність повноважень
суб'єктів права власності щодо володіння, користування і розпорядження
належними їм природними ресурсами

Право володіння - Право володіння суб'єктів права власності на природні
ресурси — юридичне гарантована стабільність власності на природні ресурси,
їх невід'ємність від власників без особистого волевиявлення, визнання
виключності та абсолютності прав на ці ресурси
Право користування  - Право користування держави і органів самоврядування —
юридично забезпечена можливість спеціально уповноважених державних органів
і органів самоврядування на отримання диференційної ренти від юридичних і
фізичних осіб за платне використання природ-них ресурсів. Право
користування суб'єктів приватної, колективної власності — юридичне
гарантована можливість їх самостійного господарювання на землі та
ефективного використання інших ресурсів, експлуатації корисних властивостей
цих ресурсів для задоволення різноманітних потреб власників
Право розпорядження - Право розпорядження держави — юридичне забезпечена
можливість органів держави на визначення режиму природних ресурсів,
встановлення загальних засад природови-користання, порядку та розмірів
плати, розподілу та перерозподілу природних ресурсів, передачу їх у
власність та надання у користування юридичним і фізичним особам . Право
розпорядження органів самоврядування — юридичне гарантована можливість
розподілу і перерозподілу природних ресурсів, визначення середніх часток,
які підлягають передачі у власність юридичним та фізичним особам, надання у
користування цих ресурсів, відчуження їх іншим особам відповідно до умов
чинного законодавства. Право розпорядження суб'єктів колективної приватної
власності — юридичне забезпечена можливість самостійного використання
природних ресурсів відповідно до їх цільового призначення, надання у
використання та відчуження іншим суб'єктам на договірних засадах

                53. тваринний світ як об”єкт правової охорони
Тваринний світ є одним з основних  компонентів  навколишнього природного
середовища, національним багатством  України,  джерелом духовного та
естетичного збагачення і  виховання  людей,  об'єктом наукових  досліджень,
 а  також  важливою  базою  для    одержання промислової і лікарської
сировини,  харчових  продуктів  та  інших матеріальних цінностей. В
інтересах нинішнього  і  майбутніх  поколінь  в  Україні  з участю
підприємств, установ, організацій і  громадян  здійснюються заходи  щодо
охорони,  відтворення  і  науково    обгрунтованого,
невиснажливого використання тваринного світу. Під  час  проведення  заходів
 щодо  охорони,   раціонального використання і відтворення  тваринного
світу,  а  також  під  час здійснення будь-якої діяльності, яка може
вплинути  на  



Назад


Новые поступления

Украинский Зеленый Портал Рефератик создан с целью поуляризации украинской культуры и облегчения поиска учебных материалов для украинских школьников, а также студентов и аспирантов украинских ВУЗов. Все материалы, опубликованные на сайте взяты из открытых источников. Однако, следует помнить, что тексты, опубликованных работ в первую очередь принадлежат их авторам. Используя материалы, размещенные на сайте, пожалуйста, давайте ссылку на название публикации и ее автора.

281311062 © il.lusion,2007г.
Карта сайта