Китай. Реферат очень полноотображающий данную странну со всех сторон. Всячески рекомендуем. - Туризм - Скачать бесплатно
тваринництва, на Південному заході найбільш розвинута харчова
промисловість. Виробництво і переробка сировини чітко орієнтована: на
Півночі - вовна, коноплі, на Півдні - шовк, джут, кенаф. Легка
промисловість у Китаї має древні традиції. Кількість видів продукції
машинобудування перевищує 53 тис. виробів, що цілком забезпечує внутрішні
потреби країни. Найбільшими центрами машинобудування є Шанхай, Шеньян,
Тяньцзінь, Харбін, Пекін, Далянь.
Крім того, маючи значні запаси сировини, Китай має міцну базу для розвитку
металургійної промисловості. По запасах залізної руди Китай займає третє
місце (після Росії і Бельгії), а по розвіданим запасу магнієвих руд -
друге місце у світі.
У Китаї виплавляють більш 1 тисячі сортів стали, включаючи жароміцні
сплави для авіаційної промисловості, високолеговані сталі для
прискорювачів ядерних часток і сплави з заздалегідь заданими
властивостями. Крім того, у країні виробляються сурма, олово, вольфрам,
ртуть і молібденові концентрати, що користуються підвищеним попитом на
зовнішніх ринках, хоча в той же час потреби країни в алюмінії, свинці і
цинку цілком не задовольняються і Китай імпортує ці метали.
В галузі біотехнології дослідження і розробки спрямовані на різке
збільшення продовольчих ресурсів, попередження і лікування важких
захворювань, освоєння нових і поновлення старих енергетичних джерел,
розвиток безвідхідних виробництв і скорочення шкідливих впливів на
навколишнє середовище.
В галузі інформаційної технології акцент робиться на створення технологій
"інтелектуальних" систем ЕОМ. Ведуться дослідження в галузі
удосконалювання сучасної техніки вимірювання, обчислень і зв'язку; техніки
розвідки корисних копалин і обробки даних розвідки, прогнозу погоди,
контролю якості і ступеня забруднення сільськогосподарських, лісових і
промислових продуктів.
ГЛАВА П'ЯТА.
Сільське господарство Китаю.
У 1949 році в структурі суспільного виробництва і національного доходу
Китаю на сільське господарство приходилося близько 70%. За роки
післяреволюційного розвитку відносне значення сільського господарства
зменшилося, але його положення як базової галузі економіки збереглося,
воно залишається головним постачальником сировини для легкої промисловості
(70%). Число зайнятих у сільській місцевості складає 313 млн. чоловік, а з
членами родин близько 850 млн. чоловік, що в 6 разів більше, ніж у Росії,
Японії, Англії, Франції, Німеччині, Італії, Мексики разом узятих.
За масштабами виробленої продукції сільське господарство Китаю є одним з
найбільших у світі. Однією з основних особливостей сільського господарства
стає постійна нестача угідь. З 320 млн. га розораних площ може бути
використано тільки 224 млн. га, у той час, як площа орних земель складає
близько 110 млн. га, що складає близько 7% світової ріллі. По Китайській
класифікації лише 21% земельного фонду відноситься до високопродуктивного.
Ці райони відрізняються сприятливими для рослинництва умовами: тривалому
вегетативному періоді, високими сумами активних температур, достатком
опадів, що дозволяє вирощувати два, а на крайньому Півдні Китаю навіть три
врожаї в рік. Сільському господарству країни традиційно властива
рослинницька, насамперед зернова спрямованість, зерно складає 3% харчового
раціону країни, а головними продовольчими культурами є рис, пшениця,
кукурудза, просо, бульбоплоди і соя. Близько 20% посівних площ зайнято під
рисом, на нього припадає приблизно половина всього збору зерна в країні.
Основні рисовирощувальні райони знаходяться південніше ріки Хуанхе. За
багатовікову історію вирощування рису в Китаї було виведено близько 10
тис. сортів. Пшениця - друга за значенням зернова культура в країні, стала
поширюватися з VI-VII століття. Сьогодні в жодній країні світу не
збираються такі високі врожаї пшениці, ніж у Китаї, крім того, у великій
кількості вирощують солодку картоплю (батат), бульби якого багаті
крохмалем і цукром.
В умовах Китаю важливе значення має вирощування технічних культур. У
результаті сформованої структури цін їх виробництво набагато більш
прибуткове, ніж зерна, бавовни, овочів і фруктів, навіть не дивлячись на
те, що по вирощуванню бавовни Китай займає третє місце у світі. Крім того,
широко поширене вирощування олійних культур. Головними з них є арахіс і
кунжут.
Висока щільність населення й інтенсивне використання земельного фонду
відбиваються, насамперед, на розвитку тваринництва, роль якого в цілому
незначна. У Китаї історично склалося два типи тваринництва. Одним тісним
образом зв'язаний із землеробством і носить підсобний характер; у
землеробських рівнинних районах розводять переважно свинячу, тяглову
робочу худобу і птаха. Західним районам властиво екстенсивне, кочове або
напівкочове скотарство. Найбільш розвинуте свинарство, на нього
приходиться близько 90% усього виробленого м'яса. Характерною рисою
тваринництва в Китаї є висока частка робочої худоби і слабка розвиненість
молочного тваринництва.
Успіхи в розвитку економіки сприяли стабілізації економічного становища,
скорочення протиріч між суспільним попитом та пропозицією, насиченню ринка
продукцією АПК і зниженню цін.
У наш час основою АПК у Китаї усе ще залишається землеробство, і займає
перше місце у світі по зборі рису, однієї з перших по виробництву пшениці
і бавовни.
АПК на значній території країни залежить від штучного зрошення - одного з
вирішальних заходів щодо підвищення врожайності, основний масив зрошуваних
земель знаходиться в так називаній рисовій зоні, розташованої на Півдні і
Південно-сході Китаю південніше 32 градуса північної широти.
ГЛАВА ШОСТА
Транспортна система
В Китаї розроблена і здійснюється єдина транспортна стратегія «великого
стрибка» на період до 2020г., яка припускає за рахунок структурної
модернізації, підвищення швидкості перевезення, забезпечення доставки
товарів «від дверей-до-дверей», рівня сервісу і управління на всіх видах
транспорту до 2010г. повністю усунути перешкоди для економічного розвитку
і до 2020г. сформувати ефективну транспортну систему країни, відповідну
потребам її стійкого економічного зростання.
В останні 10 років інвестиції в з/д в південно-західних регіонах КНР
перевищили 30% від всіх капіталовкладень в з/д інфраструктуру. Протяжність
залізниць в цій частині Китаю склала 10 тис. км., з них 4,6 тис. км. -
електрифікованих. Загальна протяжність з/д КНР до 2005г. досягне 75 тис.
км., з них - 20 тис. електрифікованих.
В період 10 п'ятирічки в масштабне будівництво і реконструкцію залізничної
мережі в Західному Китаї буде інвестовано 15 млрд. дол., всього
намічається прокласти 2,6 тис. км. нових магістралей і 1,3 тис. км.
двоколійних шляхів.
У жовтні 2003г. ухвалено стратегічне рішення про підйом промислової бази і
прискорення залізничного будівництва в північно-східному Китаї.
Намічається будівництво додаткових шляхів і реконструкція переобтяжених
ділянок Пекін-Харбін, Харбін-Суйфеньхе і Харбін-Цзямуси. Мета — підвищити
пропускну спроможність по перевезеннях вугілля до 50 млн. т. в рік.
Здійснення вказаних проектів разом із створенням міжнародної залізниці
Китай-Киргизія-Узбекистан дозволить досягти стратегічної мети сполучення
держав Центральної Азії з портами східного побережжя КНР і країнами
Пд.-Сх. Азії.
За заявою МЗД КНР, на 10 п'ятирічку (2001-05гг.) заплановано створення
нової, заснованій на сучасних технологіях мережі залізниць і системи
управління рухом і організації вантажопотоків, що охоплює всю територію
країни і сполучає більшість великих міст Китаю. Середня швидкість
вантажних потягів до 2005г. зросте до 120 км/год. Буде створена мережа
швидкісних доріг із швидкістю руху 160 км/год, що з'єднується з основними
з/д магістралями. В будівництві нових залізниць на заході країни будуть
застосуються спеціальні технології і матеріали, відповідні складним
кліматичним умовам цих регіонів. Розвиток залізничної мережа КНР
супроводитиметься прокладкою оптико-волоконних ліній зв'язку, створенням
сучасної системи інформації і стеження, а також активним використовуванням
можливостей Інтернету для розповсюдження комерційної інформації і продажу
послуг.
Число глибоководних пристаней в приморських портах збільшиться з 135 до
164 - розраховано на збільшення пропускної спроможності портів на 340 млн.
т. замість 231 млн. т. Число контейнерних пристаней виросте на 69 замість
54, пропускна спроможність збільшиться на 19,4 млн. стандартних
контейнерів замість 12 млн. До кінця 10 п'ятирічки число глибоководних
рейдів в країні збільшиться з 800 до 820, а сукупна пропускна спроможність
- з 1,45 млрд. т. до 1,7 млрд. т. Загальний вантажообіг приморських портів
Китаю може складати більше 2 млрд. т.
В 2004г. протяжність діючих шосейних доріг в країні складе 1,88 млн. км.,
швидкісних автострад - 33 тис. км. Обсяг пасажирських перевезень по
шосейних дорогах і по воді досягне 15,2 млрд.чол.
ГЛАВА СЬОМА
Зовнішньоекономічні зв'язки
Зовнішньоторговельний обіг КНР за січень-липень 2003г. склав 450,74 млрд.
дол. (+37,9% щодо відповідного періоду за 2002.), у тому числі експорт -
228,41 млрд. дол. (+33,4%), імпорт - 222,33 млрд. дол. (+42,9%),
позитивне сальдо склало 6,08 млрд. дол. Окремо за 2003г липня.
зовнішньоторговельний оборот склав 74,62 млрд. дол. (+32,8%).
В імпорті на продукцію первинної переробки припадає 39,94 млрд. дол.
(+55,8%), або 17,9% всього імпорту; на готову промислову продукцію -
182,39 млрд. дол. (+40,4%), або 82,1% всього імпорту.
Експорт Китаєм продукції високих технологій за січень-липень 2003г. склав
52,95 млрд. дол. (+55,8%), імпорт - 61,42 млрд. (+46,9%); частка
продукції високих технологій в сукупному товарообігу Китаю підвищилася на
12 процентних пунктів і склала 25,4% (або 114,37 млрд. дол.), або
відповідно в експорті - 23,18%, і в імпорті - 27,6%. Окремо в 2003г
липні імпорт-експорт продукції високих технологій склав 19,49 млрд. дол.
(+50,5%), у тому числі експорт вперше перевищив - тільки за один місяць
- відмітку в 9 млрд. дол. і склав 9,02 млрд. дол. (+60,5%), імпорт 10,47
млрд. дол. (+42,9%)
Зовнішньоторговельний обіг Китаю продукцією сільського господарства за
січень-липень 2003г. склав 18,42 млрд. дол. (+40,3%), у тому числі експорт
- 9,59 млрд. дол. (+19,0%), імпорт 8,83 млрд. дол. (+74,4%), позитивне
сальдо в зовнішній торгівлі продукцією сільського господарства склало 769
млн.дол. (-74,3%). Основними статтями експорту були: рис, баранина, соєва
олія, молочні продукти, свинина, овочі, арахіс і кукурудза. Провідними
провінціями Китаю по експорту продукції сільського господарства є: Шаньдун
2,29 млрд. дол. (+30,7%); Гуандун - 1,22 млрд. дол. (+1,84%); Чжецзян -
847 млн.дол. (+12,3%).
За січень-липень 2003г. в Китаї створено 22245 спільних підприємств
(19,3%) з сумою контрактних інвестицій в 59,17 млрд. юанів (+33,96%) і
фактичним залученням іноземного капіталу 33,35 млрд. дол. (+26,63%).
Імпорт Китаю в січні-листопаді 2003 року
Далі наведені опубліковані Головним митним управлінням КНР дані по
основних статтях імпорту Китаю з січня по листопад 2003 року:
+------------------------------------------------------------------------+
| продукція | 201,422 млрд. | зростання на 44,1 відсотки |
| машинобудування і | американських | проти показника 2002 року |
| електроніки | доларів | |
|--------------------+-------------------+-------------------------------|
| високотехнологічна | 106,741 млрд. ам. | зростання на 43,6 відсотки |
| продукція | дол. | |
|--------------------+-------------------+-------------------------------|
| сира нафта | 17,741 млрд. ам. | зростання на 51,3 відсотки |
| | дол. | |
|--------------------+-------------------+-------------------------------|
| вироби з міді | 2,494 млрд. ам. | зростання 20 відсотків |
| | дол. | |
|--------------------+-------------------+-------------------------------|
| папір і картон | 3,399 млрд. ам. | зростання на 3,7 відсотки |
| | дол. | |
|--------------------+-------------------+-------------------------------|
| рафіновані | 5,366 млрд. ам. | зростання на 60,6 відсотки |
| нафтопродукти | дол. | |
|--------------------+-------------------+-------------------------------|
| залізняк | 4,227 млрд. ам. | зростання на 65,6 відсотки |
| | дол. | |
|--------------------+-------------------+-------------------------------|
| добриво | 1,653 млрд. ам. | зниження на 25,4 відсотки |
| | дол. | |
|--------------------+-------------------+-------------------------------|
| соєві боби | 4,905 млрд. ам. | зростання на 120,5 відсотки |
| | дол. | |
|--------------------+-------------------+-------------------------------|
| паперова маса | 2,453 млрд. ам. | зростання на 23,7 відсотки |
| | дол. | |
|--------------------+-------------------+-------------------------------|
| вироби з алюмінію | 1,336 млрд. ам. | зростання на 14,8 відсотки |
| | дол. | |
+------------------------------------------------------------------------+
0x01 graphic
Список літератури
1. www.allchina.ru/rus
2. china.worlds.ru
3. Игорь Липсиц „Экономика без тайн”, 1994
1. Исмаилова С.Т. „Энциклопедия для детей” Том 3 1994
2. Антоненко И.А. „Страны мира” 1989
3. Ярошенко Г.К. „Планета чудес и загадок” 1999
4. „Страны мира”, Справочник. М., 1997г.
2
Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №18
Черкаси
2005
|
