Технічне переоснащення деревообробного цеху. - Технология - Скачать бесплатно
= 655,5 Fц = 1008 м2 2.12 Управління якістю продукції. Стандартизація і
метрологічне забезпечення. 2.11.1 Управління якістю продукції передбачає комплекс
заходів, які встановлюють, забезпечують і підтримують якість продукції на
оптимальному рівні і процесі розроблення, виробництва й споживання. Це
здійснюється за відповідною системою контролю й спрямованої дії на фактори, що
впливають на якість продукції Оскільки система являє собою сукупність органів і
об\\\\\\\'єктів, які управляють якістю продукції за допомогою матеріальних,
технічних та інформаційних засобів, то вона може бути реалізована тільки тоді,
коли всі ланки діють безперервно і злагоджено. Промислова продукція , що
випускається підприємствами, піддається атестації. Атестація дає повну оцінку
технічного рівня і якості продукції, сприяє вдосконаленню технології її
виробництва. Промислова продукція за якістю на категорії, кількість яких
визначається методикою атестації. Продукція деревообробки за якістю поділяється на
дві категорії: вищу й першу. До вищої категорії якості належить продукція, яка за
своїми показникахми технічного рівня і якості відповідає кращим вітчизняним і
зарубіжним досягненням або перевищує їх. Продукція вищої категорії якості
конкурентно здатна на внутрішньому й зовнішньому ринку. Оскільки продукція вищої
категорії якості визначає технічний прогрес у народному господарстві , то при
цьому вирішується комплекс проблем, таких як значне підвищення продуктивності
праці, економія матеріальних , трудових і енергетичних ресурсів, якомога повніше
задовольняються вимоги споживача. Продукція вищої категорії якості
характеризується стабільністю показників завдяки суворому дотриманню технологічної
дисципліни й культури виробництва. До першої категорії якості належить продукція,
яка за своїми показниками технічного рівня й якості відповідає сучасним вимогам
стандартів, задовольняє вимоги споживача і характеризується стабільністю
показників якості. Продукція , яка за своїми показниками якості не відповідає
сучасним вимогам, користуються незначним попитом споживача, модернізується або
знімається з виробництва. Атестована продукція належить до відповідної категорії
якості на відповідний строк: до вищої категорії якості до 3 років, до першої
категорії якості до 2-3 років. Для атестації промислової продукції за якістю
створюється комісія, яка затверджується відповідним міністерством або комітетом
галузі. До складу комісії повинен входити представник Держстандарту, або основного
споживача. Якість продукції оцінюють за показниками: технічного рівня,
стабільності, якості, економічної ефективності, нормативно-технічної документації.
При атестації продукції за вищою категорією якості результати реєструються в
Держстандарті і на атестовану продукцію видається свідоцтво. Стабільність якості і
нормативно-технічної документації оцінюється на основі аналізу надійності і
терміну гарантії продукції, а також її відповідності нормативно-технічної
документації. При визначенні показника надійності враховують рівень виконання при
виготовленні продукції. Щодо оцінки якості нормативно-технічної документації, то
її зіставляють з вимогами державної системи стандартизації і галузевою
нормативно-технічною документацією. Результати оцінки якості продукції
відображаються в карті технічного рівня й якості. Конструюючи вироби з деревини,
конструктор повинен передбачити відповідні норми точності деталей для забезпечення
їх взаємозамінності. Розміри, які визначив конструктор і поставив їх на кресленні
деталі, називають номінальними. Ці розміри визначають на основі розрахунків або
беруть виходячи з конструктивних міркувань. При цьому повинні бути враховані
рекомендації й нормативи, які передбачені галузевою системою уніфікації і
нормалізації. 2.13. Заходи по охороні оточуючого середовища. В цеху приділяється
певна увага стану техніки безпеки і охорони праці та пожежобезпеки. Оскільки
підприємство являється пожежно небезпечним, то на території забороняється курити
на що і вказують знаки, розташованих по територіях і цехах підприємства. ^ ^ Все
обладнання заземлене, що з\\\\\\\'єднується із зовнішнім контуром.
Дерев\\\\\\\'яна частина цеху оброблених вогнестійкою речовиною. Деревообробна
галузь є одна із небезпечних для здоров\\\\\\\'я. Тому слід звертати велику увагу
на захисні пристрої на обладнаннях і безпеку праці. В цеху всі верстати обладнанні
захисними пристроями і небезпечні ділянки мають огородження , хоча часто робітники
для зручності у роботі їх знімають. В цеху працює вентиляція, що є величезним
плюсом під час працювання на верстатах. Шум у цеху перевищує допустимий і тому
робітники працюють в наушниках. Для зручності працювання за верстатом робітникам
видається спецодяг. В цеху є кімната інструктажу де проводяться інструктажі по
техніці безпеки. 3. НАУКОВО - ДОСЛІДНИЙ РОЗДІЛ. Забезпечення точності обробки
деталей. 3.1 Стан питання і постановка задачі. Точність розмірів виготовлених
деталей значною мірою залежить від точності від використаного обладнання. Адже
верстати, що застосовуються для первинної і вторинної механічної обробки заготовок
можуть забезпечувати формування розмірів деталей, особливо елементів, які
спряжуться ( шипи, провушини, гнізда тощо ), з відповідним полем розсіяння.
Величина цього поля залежить від класу точності обладнання. Деревообробні верстати
за технологічною точністю поділяються на чотири класи: о - особливої точності; п
— підвищеної; с - середньої і н - низької. Якщо поєднати нормативне поле
розсіяння розмірів кожного з вказаних верстатів з квалітетом то виявиться, що
обладнання відповідної точності може забезпечувати точність обробки в межах
відповідного квалітету. Розміри виготовлених елементів деталей підпорядковані
закону нормативного розподілу і в середину поля розсіяння попаде найбільша
кількість деталей. Для обробки деталей практично можна використовувати верстати
будь - якого класу точності. Але за використанням верстатів низької точності певна
кількість в партії оброблених деталей буде мати поле розсіяння розмірів, яке не
вкладається в поле допуску і в цьому випадку не буде забезпечуватись умова
взаємозамінюваності. В партії оброблених деталей виявиться значна кількість таких,
які за точністю не вкладаються в поле допуску і буде мати місце певна кількість
виправного і невиправного браку. За використаними верстатів особливо високої
точності розсіяння розмірів виготовлених деталей може виявитися значно меншим
порівняно з нормативним допуском. Для визначення дійсної величини поля розсіювання
і встановлення важливості обладнання забезпечувати відповідну точність розмірів
оброблюваних заготовок проводиться його перевірка на технологічну точність. Для
цього проводиться налагодження верстата на обробку деталей на заданий розмір. З
обробленої партії деталей беруть 100 шт. , замірюють контрольовані розміри з
точністю до 0,01 мм. І результати спостережень піддають статистичній обробці. За
результатами обробки встановлюється технологічна точність верстата і його
можливості. При налагодженні необхідно займатися щоб центри групування розмірів,
які отримані в результаті обробки заготовок чисельно співпадають з номінальними
налагоджувальними розмірами, що відповідає середині поля допуску. Оскільки на
практиці цього добитися важко, то в кожному випадку буде відповідна величина
похибки налагодження. Будівельний розділ 4.1. Кліматичні показники та інженерна
геологія. Розрахункова температура повітря (середня температура найбільш холодно
п\\\\\\\'ятиденки) становить - 20°С (СНІП 2.01.01 - 82). Розрахункова
температура повітря для проектування вентиляції (середи* температура найбільш
холодного періоду) - 9°С Глибина промерзання ґрунту 0,7м Вага снігового
покриву 800 н/м\\\\\\" Ґрунтом для фундаменту служить суглинок. Сейсмічність
району - 4 бали. Основний напрям вітру - північно-західний. 4.2. Генеральний план
підприємства. ТОВ „ ЕНІ \\\\\\" розташоване на одному промисловому
майданчику. В цеху виготовляються столярні вироби з натуральної деревини: віконні
блоки з скло пакетами, двері ріноманпніхтних модифікацій, та матеріали для
будівництва дахіа Ремонтно - механічні майстерні проводять ремонт обладнання,
виготовленням нестандартного обладнання. Транспортна схема; Обидві промислові
площадки примикають, до магістральних колій залізниці і мають під\\\\\\\'їзні
колії, Постачання не великих партій матеріалів і сировини, а також готової
продукції здійснюєгься автотранспортом з використанням - міських транспортних
магістралей , якими є вулиці Проектна та Миру. Наближеність до залізниці , міських
та обласних транспортних шляхів дозволяє оперативно поставляти продукцію замовнику
я в межах Украши так і в інші країни. Підприємство має сітку господарського -
життєвого і протипожежного водопроводу, які приєднані до заводських сіток.
Каналізація, водопостачання та газопостачання сполучені з міськими комунікаціями.
Цех що підлягає реконструкції - деревообробний, складається з трьох дільниць. Цех
забезпечений необхідними під\\\\\\\'їздами та площадками для розвороту
транспортного обладнання. Постачання сировини в цех проводиться за допомогою
автонавантажувача зі складу пиломатеріалів. Стіни сушильного цеху з цегли, підлога
бетонна. Згідно з Сніп 2.01.02-85 цех відноситься до 2 ступеню вогнестійкості.
Протипожежні розриви між цехом і спорудами відповідають нормативним. До
деревообробного цеху з усіх сторін підведені асфальтобетонні шляхи. 4.3.
Виробничий режим цеху. Після реконструкції виробничі процеси в цеху по вибухо
-пожежонебезпечності будуть відноситись до наступних категорій: а) дільниця
розкрою, первинної і вторинної машинної обробки В; б) дільниця шліфування Б;
в)склад готової продукції В; 4.4. Розряди зорової роботи. Внутрішньоцеховий
транспорт - рольганги, вагонетки, візки. Тепловиділення від електродвигунів
незначне. На ділянці шліфування -виділення пилу. Роботи в цеху відносяться до
середньої точності при найменших розмірах об\\\\\\\'єктів розпізнання. 4.5.
Архітектурно-конструктивне рішення будинку. Стіни в цеху цегляні, перекриття
залізобетонне, підлога бетонна. Довжина цеху 18 м +30м+24м = 72м, ширина 15 м.
Площа приміщення складає 1008 м2 Зовні стіни цеху поштукатурені; в середині
побілені розчином вапна. 4.6. Санітарна техніка. Опалення цеху з врахуванням
санітарних вимог Сніп 2.04.05-80 - парове (розрахунок опалення подано в
технологічному розділі). Вентиляція витяжна. 4.7. Адміністративно-побутові
приміщення. Необхідна кількість шаф, умивальників, душових кабін, унітазів лавок у
роздягальнях гардеробні та інші визначається згідно Сніп 2.09.04 - 87
„Допоміжні будівлі і приміщення промислових підприємств\\\\\\". Таблиця
4.1 Зведена відомість робітників Санітарна ктєристика >бничих іесів Обліковий
склад тиків Ізміна 2зміна Ззміна Ч Ж Ч Ж Ч ж Ч ж 1 16 21 4 21 4 і 4.7.1.
Гардеробні Кількість відділень і розміри шафок приймаємо за методичними
вказівками. А. Чоловіча гардеробна Для робітників групи 16 необхідно 21 відділень
для верхнього і домашнього одягу і 21 відділень для спец, одягу. Всього необхідно
42 відділень розміром 250*500мм. Гардеробні обладнуються лавами шириною 300мм, які
розміщені біля шаф по всій довжині їх рядів. Б. Жіноча гардеробна Для робітників
групи 16 необхідно 4 відділення для верхнього і домашнього одягу і 4 відділення
для спеціального одягу. Всього необхідно 8 відділення розміром 250*500мм.
Гардеробні обладнуються лавами шириною 300мм. які розміщенні біля шаф по всій
довжині їх рядів. 4.7.2. Душові Кількість душових визначається за методичними
вказівками. А. Чоловіча душова Для робітників групи 16 21: 15=1,4 шт. Приймаємо 2
душових сіток. Лави в перед душовій завширшки 300мм, завдовжки 800мм. на одну
душову сітку. Б. Жіноча душова. Для робітників групи 16 2x0,8= 1,6 п.м, 4: 15=*
0,27 шт. Приймаємо 1 душову сітку. Лави в перед душовій завширшки 300мм, завдовжки
800мм на одну душову сітку. 4.73. Умивальні. Кількість кранів визначається за
методичними вказівками. А. Чоловіча умивальня. Для групи 16 21: 10 =2,1шт.
Приймаємо 2 крани. Б. Жіноча умивальня. Для групи 1 б 4: 10= 0,4 шт. Приймаємо 1
кран. 4.7.4. Убиральні. Ведемо розрахунок у відповідності з методичними
вказівками. А.Чоловіча убиральня. 21 : 18 = 1,2 шт. Приймаємо 1 унітаз і 1 пісуар.
Кількість кранів і електрорушників в тамбурі убиральні. 21 : 72 = 0,29 шт.
Приймаємо 1 кран і 1 електрорушник. Б. Жіноча убиральня. 4: 12 = 0,33шт. Приймаємо
1 унітаз. Кількість кранів і електрорушників в тамбурі убиральні. 1 :48 = 0,02шт,
Приймаємо 1 кран і і електрорушник. 4.7.5. Кімната для куріння. Площа кімнати
розраховується із розрахунку 0,08м2. на одного робітника. 25x0,08 = 2 м2.
Приймаємо площу 9м . 4.7.6. Приміщення особистої гігієни жінки. Приміщення
особистої гігієни жінки повинні розміщуватись в убиральнях. Найменші розміри 1,8 х
0.9 м. Кількість кабін визначаються із розрахунку 1 кабіна на 75 жінок. Приймаємо
І кабіну. 4.7.7. Конторські приміщення. Площу приміщень слід приймати із
розрахунку 4м~ на І працівника контори, і 6 м2 на одного працівника
конструкторського бюро. 5. Енергозабезпечення 5.1. Опалення, вентиляція та
кондиціонування повітря. Деревообробний цех по виготовленню столярних виробів
розташований в м. Хмельницькому. • будівельна кубатура будинку - 6048 м ;
• тривалість опалювального сезону - 189 діб. • розрахункова температура
для опалення - - 18 °С; • розрахункова температура для вентиляції в
холодний період (-9) С; Роботи в деревообробному цеху відносять до категорії
середньої важкості. Згідно з БНіП 245-71 (Санітарні норми промислових підприємств)
для холодного і перехідного періоду року оптимальними є наступні параметри повітря
в цеху: • температура повітря 17-19 \\\\\\"С; • відносна вологість
повітря 60-30 %; • швидкість руху повітря не більше 0,3 м/с. 5.1.1. Вибір
системи опалення і вентиляції. В приміщенні цеху з передбаченим штучним
повітрообміном шляхом місцевих відсмоктувачів та загально обмінною вентиляцією
застосовано повітряне опалення, суміщене з приточною вентиляцією. Це пояснюється
необхідністю подавати в холодний період року замість видаленого повітря зовнішнє з
підігрівом. В побутових приміщеннях використовуємо водяне опалення високого та
низького тиску. Визначення повітрообміну Повітря із цеху видаляється такими
установками: - загальнообмінною вентиляцією. Визначення виробничих шкідливостей що
виділяються в цеху приведені в таблиці 5.1. Виробничі шкідливості що виділяються в
цеху Таблиця 5.І Місце виділення Вид Одиниці Кількість виділень Примітка виділення
виміру 3 одиниці Всього Прес Тепло Ккал/год 34500 34500 Встановлено один прес
Електродвигуни Тепло Ккал/год 150 24097,5 Сумарна встановлена потужність, кВт -
160,65 Деталі після витримки Тепло Ккал/год 80 12320 Вага личкованих деталей - 154
кг/год. 5.1.2. Визначення витрати тепла. Витрата тепла на 93623 калл\\\\\\\\год
(5.2) 5.1.2.1. Витрата теплоти на вентиляцію. Qв = C * Gп * (tв- tн) (5.3) де: Оп
- кількість повітря, яке видаляється з цеху, кг/м3; С - теплоємність повітря,
ккал/кг °С. 0в= 0,24-70917,5-36 = 612727,2 ккал/год (5.4) 5.1.2.2. Загальний
розхід тепла по цеху. Qзаг = Q0 + Qв – Qт.в. = 93623+612727,2 -
70917,5=635432,7 ккал/год (5.5) 5.1.3.2. Тепловіддача калориферів розраховується
за формулою: б. = Fк * k * (tм – tсер)= 214,2-23,8-(142,9-0,7)=724929,9
ккал/рік (5.22) Тепловіддача прийнятих калориферів більша розрахункової в Кзап =
724929,9/635432,7 = 1,15 (5.23) Бажано, щоб тепловіддача калорифера була більшою
розрахункової в 1,15... 1,2 раза. Тому, вибраний калорифер задовольняє цю вимогу.
5.1.4. Вибір вентиляторів. Всю систему повітряного опалення розбиваємо на три
одинакові установки, кожна з яких складається з 4-х калориферів моделі КФС №8 і
центробіжного вентилятора. Продуктивність кожного вентилятора повинна бути: V = G
/ 3 *y = 85101/ 3 *1.145 = 25000 m3/год Густина повітря при температурі 25 °С
прийнята у— 1,145 кг/м3. Повний опір системи складає Н = 110 кг/м~. За
звітним графіком вибираємо вентилятор: перетин координат У-Н визначають точку, яка
лежить на робочій характеристиці А10 - 6 , якій відповідає вентилятор типу Ц-4-70
№10 Потужність електродвигуна розраховується за формулою: Р роз = V * H / 3600
*102 *ŋв *ŋн = 25000 *110 / 3600* 102 * 0,8 * 1 = 10,1 к Вт(5.24)
Встановлена потужність електродвигуна: Рвст = а * Ррозр кВт (5.26) де: а -
коефіцієнт запасу потужності, рівний 1,1: Рвсг =1,1*10,1 =11,1 кВт. (5.27)
Приймаємо електродвигун типу АО2-61-4 потужністю ІЗ кВт. 100 5,2. Розрахунок
потреб в електроенергії. Електроенергія на деревообробних підприємствах
поділяється на силову та освітлювальну. Розраховується спочатку кожна окремо, а
потім загальні потреби електроенергії. 5.2.1. Розрахунок потреб в силовій
електроенергії. Споживання силової електроенергії в деревообробних цехах і
дільницях являється: технологічне обладнання; силові установки (компресори,
вентилятори); транспортні засоби. Розрахунок потреб в силовій електроенергії
проводиться для по кожному виду споживачів і зводиться в форму, представлену у
вигляді таблиці. Визначається коефіцієнт попиту споживачів за формулою: Кн = Ко *
Кз / ŋд*ŋм (5.28) де: Ко - коефіцієнт одночасної роботи споживачів, Ко
=0,6.. 0,8; ( для вентиляторів ); К3 - коефіцієнт завантаження обладнання,
визначається за формулою: К3 = Рз / ŋм де: Р3 - відсоток завантаження
споживачів, (для вентиляторів та транспортних засобів приймається, як середній
відсоток завантаження обладнання). Для компресорів коефіцієнт завантаження
приймається в межах: К3 =0,3...0,4. ŋд - коефіцієнт корисної дії
електродвигуна; ŋм - коефіцієнт корисної дії електромережі, ŋм
=0,95...0,97. По кожному споживачу річна потреба в електроенергії визначається за
формулою: Wгод=Рвст*п*Кп*Тр,кВт*год/рік (5,32) де: Рвст - встановлена потужність
одного споживача, кВт год; п - кількість однотипних споживачів, шт. - для
технологічного обладнання береться з розрахунку кількості і завантаження
обладнання; - для компресорів — з розрахунку і вибору компресора; - для
вентиляторів і транспортних засобів знаходиться за формулою: Тр=8*п*т*Кр,год (533)
де: п - кількість робочих змін в день, шт.; т - кількість робочих днів в рік, шт.;
Кр - коефіцієнт використання вентиляторів та транспортних засобів; Після
розрахунку потреб в електроенергії по кожному з споживачів, проводиться розрахунок
потреб в електроенергії по групам споживачів та визначення загальної потреби в
електроенергії, які заносяться у таблицю 5.2. 5.2.2. Розрахунок потреб в
освітлювальній електроенергії. Освітлювальна електроенергія визначається на
освітлення приміщення цеху та освітлення допоміжних, адміністративних, конторських
та побутових приміщень. Кількість годин освітлення береться: - при двозмінній
роботі - 2200 годин; - при однозмінній роботі — 700 годин. Річні потреби в
електроенергії на освітлення розраховуються по кожному з споживачів за формулою: Р
ос = W * F * Тос * Кд / 1000 де: F - площа споживача освітлювальної
електроенергії, м2; W - питома потреба в електроенергії на освітлення 1 м2, Вт/м2;
Тос ~ тривалість освітлювального періоду, год; Кд — коефіцієнт, що враховує
витрати електроенергії на аварійне освітлення, Остальное - смотрите по ссылочке
\\"Скачать!\\"
|
