Теорія розподілу влад - Теория государства и права - Скачать бесплатно

поданням  Президента  України  складу  Центральної
виборчої  комісії  з  виборів  Національних  Зборів  України  та  Президента
України;
      8) утворення за поданням Президента України Ради оборони України;
      9) схвалення рішення про надання військової допомоги  іншим  державам,
про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої країни  чи  допуск
підрозділів збройних сил іноземних держав на територію України;
      10)  затвердження  протягом  двох  днів  з  моменту  звернення  указів
Президента України про  запровадження  воєнного  чи  надзвичайного  стану  в
Україні  або  в  окремих  її  місцевостях,   про   загальну   або   часткову
мобілізацію, оголошення окремих місцевостей зонами екологічного лиха;
      11) утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і
міст,  віднесення  населених  пунктів  до  категорії  міст,  найменування  і
перейменування населених пунктів
і районів.
    В главі Президент  України  визначаються  головні  вихідні  повноваження
Президента:
     За статтею 105 Президент України:
     1) забезпечує    державну     незалежність,     національну     безпеку
і правонаступництво держави;

     2) звертається з посланнями до народу та із щорічними  і  позачерговими
посланнями  до  Національних  Зборів  про  внутрішнє  і  зовнішнє  становище
України;

     3) представляє державу  у  міжнародних  відносинах,  здійснює  загальне
керівництво  зовнішньополітичною  діяльністю  держави,  веде  переговори   і
укладає міжнародні договори України;

     4) приймає рішення про визнання іноземних держав;

     5)  призначає  за  згодою  Сенату   і   звільняє   глав   дипломатичних
представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях;
       приймає  вірчі  і  відкличні  грамоти   дипломатичних   представників
іноземних держав;
       6)  призначає  всеукраїнський  референдум   щодо   змін   Конституції
відповідно до статті 157 Конституції;
      проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою;
      7) призначає вибори до Палат Національних Зборів у строки, передбачені
Конституцією;
       8)  розпускає  Палату  депутатів  у  випадках,  передбачених  статтею
90 Конституції;
      9) призначає за згодою Палати депутатів  Прем'єр-міністра  України  та
звільняє його з посади;
      10) призначає за поданням  Прем'єр-міністра  України  членів  Кабінету
Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади,  а
також глав державних адміністрацій та звільняє їх з посади;
      11) призначає за згодою Сенату Генерального прокурора та звільняє його
з посади;
      12) призначає за згодою Сенату  Голову  Антимонопольного  комітету  та
звільняє його з посади;
       13)  утворює,  реорганізовує  та  ліквідовує  міністерства  та   інші
центральні органи виконавчої влади, діючи в  межах  коштів,  передбачених  у
Державному бюджеті на утримання цих органів;
      14) скасовує акти Кабінету Міністрів України, центральних  і  місцевих
органів виконавчої влади та уряду Автономії Крим;
      15) є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України;
      призначає і звільняє вище командування Збройних Сил України;
      16) входить до Національних Зборів з поданням про оголошення війни  та
приймає рішення про використання Збройних Сил у разі збройної а«ресії  проти
України;
      17) у випадку загрози нападу, небезпеки державній незалежності України
приймає рішення про  загальну  або  часткову  мобілізацію  та  запровадження
воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях;
       18)  оголошує  в  разі  необхідності  в  Україні  або  в  окремих  її
місцевостях надзвичайний стан;
       оголошує  в  разі  необхідності  окремі  місцевості  України   зонами
екологічного лиха;
      19) призначає половину складу Конституційного Суду України;
      20) утворює суди у визначеному законом порядку;
       21)  присвоює  вищі  військові  звання,  дипломатичні   ран«и,   інші
спеціальні звання;
      22) нагороджує державними нагородами, засновує президентські  відзнаки
і нагороджує ними;
       23)  приймає  рішення  про  прийняття  до  громадянства  України   та
припинення громадянства України, надання притулку;
      24) здійснює помилування;
      25) створює для здійснення своїх повноважень  консультативні,  дорадчі
та інші допоміжні органи і служби в межах коштів, передбачених у  Державному
бюджеті на утримання органів виконавчої влади;
      26) здійснює інші повноваження, передбачені Конституцією.
    Президент України на основі і на виконання Конституції і законів України
видає універсали, укази і розпорядження, які  обов'язкові  до  виконання  на
території України.
    Акти  Президента  України,  видані  в  межах  повноважень,  передбачених
пунктами 3, 4, 8, 10, 12, 13, 15, 16, 17, 18, 21 цієї  статті,  скріплюються
підписами Прем’єр-міністра  України  і  Міністра,  відповідального  за  його
виконання.
    Аналіз законодавства, що визначає статус Президента України свідчить про
те, що президентська республіка не є “вотчиною”, всевладдям президента і  не
веде до «захоплення очолюваної  ним  виконавчої  влади.  Цьому  запобігають,
крім  сказаного  вище,  юридичні  перестороги,  безпосередньо  закріплені  в
Конституції (Основному Законі) України.

                                  Висновок

      В структурно-організаційному плані правова  держава  пропонує  належне
розділення  сфер  діяльності,  праці  і  чіткого  розпреділення  функцій   і
компетенції між різними державними органами, тобто  все  те,  що  по  давній
юридичній традиції називається концепцією «розділення влади.
      Так само і в Україні мова повинна йти про розділ сфер, співробітництва
і компетенції  між  трьома  основними  владами —законодавчої,  виконавчої  і
судової.
      Кожна з цих влад в залежності від своєї природи, характером функцій  і
призначенням повинна  зайняти  своє  місце  в  загальній  системі  державної
організованої влади і вести  державні  справи  в  відповідних  їм  формах  і
межах, належними шляхами і засобами. Законодавча влада в концепції  правової
держави повинна виступати  як  орган,  що  виражає  волю  народу,  як  вищий
представницький заклад. Відповідно виконавча влада  (уряд  і  в  цілому  вся
виконавчо-розпорядча влада) повинна  формуватися  урядовими  органами,  бути
підконтрольною і підзвітною їм, діяти на  основі,  в  межах  закону.  Судова
влада повинна реалізовуватися незалежними від  всіх  інших  влад  судами  на
основі правових законів.
      Розподіл  влад  включає  в  себе  організаційно-правовий  механізм  їх
взаємодії, взаємних здержок і противаг з ціллю утримання кожною з них  своїх
повноважень і разом з тим забезпечення її незалежності від інших влад в  тих
же межах. В системній одиниці розділених влад суверенітет держави  знаходить
своє найбільш адекватне організаційне втілення.
      Розподіл  влад —це  резюме  і  показник  розвитку  права  і   держави,
організаційний вираз правового характеру держави, необхідна  передумова  для
правової законності і режиму панування права. Без належного  розподілу  влад
не може існувати правової держави і правових законів.

                           Використана література


     1. «Конституція України».
     2. Андрусяк Т.И. «Теория государства и права» - Львов. 1997 г.
     3. Ботыр К.И. «Всеобщая история государства и права» - Москва. «Юрист»
        1998 г.
     4.  Комаров  С.А.  «Общая  теория  государства  и  права  в  схемах  и
        определениях» - Москва. «Юрист» 1998 г.
     5. Хропанюк В.Н. «Теория государства и права» - Москва. 1993 г.
     6. Лазарев В.В. «Общая теория государства и права» -  Москва.  «Юрист»
        1996 г.
     7. Венгеров А.Б. «Теория государства и права» - Москва.  «Юрист»  1995
        г.
     8. «Государственное право буржуазных и освободившихся стран» -Киев.  –
        1998 г.