МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ
ФАКУЛЬТЕТ ПЕРЕПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ
К О Н Т Р О Л Ь Н А Р О Б О Т А
по дисципліні « СТРАХОВІ ПОСЛУГИ »
Слухач: Сидоркевич Дмитро
Іванович
Спеціальність, група: ЗФ – 02 ( фінанси )
Керівник: Ткаченко Наталія
Володимирівна
Результат, дата:
Реєстраційний номер, дата:
м. Черкаси
2001 р.
З М І С Т
1. Правила для 13 условий страхования
- 3
2. Разработать типовые правила (условия) вида страховых услуг - 8
Література
- 16
1.1. Правила для 13 условий страхования
У кожній країні права і обов’язки сторін, котрі беруть участь у
страхуванні, регулюються законодавчими нормами. В Україні юридичною основою
такого регулювання є Закон України від 7 березня 1996.року "Про
страхування". Він спрямований на утворення ринку страхових послуг,
посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ,
організацій та громадян. Зазначимо: його дія не поширюється на державне
соціальне страхування.
Згідно з названим Законом страховиками визначаються юридичні особи,
створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з
додатковою відповідальністю згідно із Законом України "Про господарські
товариства" з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом для
здійснення страхової діяльності в Україні. Займатись страховою діяльністю
мають право юридичні особи, які у встановленому порядку одержали ліцензію.
Загальна частка іноземних юридичних осіб та іноземних громадян у статутному
фонді страховика не може перевищувати 49 процентів. Предметом діяльності
страховика можуть бути страхування, перестрахування і фінансова діяльність,
визначена Законом "Про страхування". Іншими видами діяльності страховик має
право займатись лише у випадках, передбачених законодавством України.
Страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні громадяни, котрі
уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками згідно
із законодавством України. Страхувальники можуть укладати із страховиками
договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб).
Страхувальники мають право під час укладання договорів страхування
призначити громадян або юридичних осіб для отримання страхових сум
(страхового відшкодування), а також замінювати їх до настання страхового
випадку. Страховий випадок визначається як подія, передбачена договором
страхування або законодавством, що відбулася, і з настанням якої виникає
обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового
відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Під страховим ризиком розуміється певна подія, на випадок якої
проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості
настання.
У Законі "Про страхування" договір страхування визначається як письмова
угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на
себе зобов’язання у разі настання страхового випадку виплатити страхову
суму або відшкодувати завданий збиток у межах страхової суми страхувальнику
чи іншій особі, визначеній страхувальником, або на користь якої укладено
договір страхування (надання допомоги, внесення страхових платежів у
визначені терміни та виконання інших умов договору).
Страхова сума — це грошова сума, в межах якої страховик зобов’язаний
здійснити виплату з настанням страхового випадку відповідно до умов
страхування, а також сума, що виплачується за особистим страхуванням.
Виплати страхових
сум за договорами особистого страхування здійснюються незалежно від суми,
яку має отримати одержувач за державним соціальним забезпеченням, і суми,
що мають йому сплатити як відшкодування збитків. При страхуванні майна
страхова сума встановлюється в межах вартості майна за цінами і тарифами,
котрі діють на момент укладання договору, якщо інше не передбачено
договором страхування або умовами обов’язкового страхування.
Страхове відшкодування — це грошова сума, яка виплачується
страховиком за умовами манного страхування і страхування відповідальності з
настанням страхового випадку. Згідно із Законом страхове відшкодування не
може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором
страхування.
Якщо майно застраховано в кількох страховиків і загальна страхова
сума перевищує дійсну вартість майна, то і страхове відшкодування,
виплачуване усіма страховиками, не може перевищувати дійсної вартості
майна. При цьому кожний страховик здійснює виплату пропорційно розмірові
страхової суми за укладеним ним договором страхування.
Під страховим платежем (страховим внеском, страховою премією)
розуміється плата за страхування, яку страхувальник зобов’заний внести
страховику за договором добровільного страхування або за умовами
обов’язкового страхування.
Страховий тариф — це ставка страхового внеску з одиниці страхової
суми за визначений період страхування. Страхові тарифи при добровільній
формі страхування обчислюються страховиком самостійно. Конкретний розмір
страхового тарифу визначається в договорі страхування за згодою сторін.
Актами законодавства України про обов’язкове страхування встановлюються
максимальні розміри страхових тарифів та мінімальні розміри страхових сум.
Для укладання договору страхування страхувальник подає страховикові
письмову заяву за формою, встановленою страховиком, або іншим чином заявляє
про свій намір укласти договір страхування. Факт укладання договору
страхування може засвідчуватись страховим свідоцтвом (полісом,
сертифікатом).
Страхове свідоцтво — це документ, який включає: назву та адресу
страховика; прізвище, ім’я та по батькові або назву страхувальника і його
адресу; зазначення об’єкта страхування; розмір страхової суми; перелік
страхових випадків;строк дії договору; визначення розміру тарифу, розмір
страхових внесків і терміни сплати їх; порядок зміни і припинення дії
договору; інші умови за згодою сторін, підписи сторін.
Договір страхування стає чинним з моменту внесення першого страхового
платежу, якщо інше не визначено умовами страхування.
Виплата страхових сум і страхового відшкодування здійснюється
страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі
заяви страхувальника і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий
акт складається страховиком або уповноваженою ним особою.
У разі необхідності страховик може робити запити про відомості,
пов’язані із страховим випадком, до правоохоронних органів, банків,
медичних закладів та інших підприємств, установ і організацій, що володіють
інформацією про обставини страхового випадку, а також має право самостійно
з’ясовувати причини та обставини страхового випадку. Підприємства, установи
і організації зобов’язані надсилати відповідь страховикові на запит про
відомості, пов’язані із страховим випадком, у тому числі й дані, що є
комерційною таємницею. При цьому страховик несе відповідальність за
розголошення їх у будь-якій формі, за винятком випадків, передбачених
законодавством України.
Дія договору страхування припиняється за згодою сторін, а також у
разі:
1) закінчення терміну дії;
2) виконання страховиком зобов’язань перед страхувальником у повному
обсязі;
3) несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором
терміни;
4) ліквідації страхувальника — юридичної особи, смерті страхувальника-
громадянина чи втрати ним дієздатності, за винятком випадків, передбачених
законодавством;
5) ліквідації страховика в порядку, встановленому законодавством України;
6) прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним;
7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
1.2. ПРАВОВЕ ОФОРМЛЕННЯ ВІДНОСИН СТРАХОВИХ ПАРТНЕРІВ
Згідно з нормами Закону "Про страхування" страховик зобов’заний:
1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;
2) з одержанням відомостей про настання страхового випадку протягом
двох робочих днів вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів
для вчасної виплати страхової суми або страхового відшкодування
страхувальнику;
3) з настанням страхового випадку здійснити виплату страхової суми
або страхового відшкодування у передбачений договором термін. Страховик
несе майнову відповідальність за невчасну виплату страхової суми
(страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу,
пені), розмір якої визначається умовами договору страхування;
4) відшкодувати витрати, завдані страхувальнику при настанні
страхового випадку, щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це
передбачено умовами договору;
5) за заявою страхувальника в разі проведення страхових заходів, що
зменшили страховий ризик, або в разі збільшення вартості майна, переукласти
з ним договір страхування;
6) тримати в таємниці відомості про страхувальника і його майновий стан,
за винятком випадків, передбачених законодавством України. Умовами договору
страхування може бути передбачено також інші обов’язки страховика.
У свою чергу страхувальник зобов’язаний:
1) вчасно вносити страхові платежі;
2) під час укладання договору страхування надати інформацію
страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для
оцінки страхового ризику, і надалі інформувати страховика про будь-яку
зміну страхового ризику;
3) повідомити страховика про інші діючі договори страхування щодо
цього об’єкта страхування;
4) вжити заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих
внаслідок настання страхового випадку;
5) повідомити страховика про настання страхового випадку в термін,
передбачений умовами страхування.
Умовами договору може бути передбачено також інші обов’язки
страхувальника.
У разі смерті страхувальника-громадянина, який уклав договір майнового
страхування, права і обов’язки страхувальника переходять до особи, котра
одержала це майно в спадщину. В інших випадках права і обов’язки
страхувальника можуть перейти до іншого громадянина або юридичної особи
лише за згодою страховика, якщо інше не обумовлено договором страхування.
У разі смерті страхувальника, який уклав договір особистого страхування
на користь третіх осіб, його права і обов’язки можуть перейти як до цих
осіб, так і до осіб, на яких відповідно до чинного законодавства покладено
обов’язки щодо охорони прав і законних інтересів застрахованих.
Якщо в період дії договору страхування страхувальник втрачає права
юридичної особи внаслідок реорганізації, то права і обов’язки, що
випливають з договору страхування, переходять до правонаступника
страхувальника за згодою страховика.
Якщо в період дії договору страхування страхувальника-громадянина визнано
судом недієздатним або таким, у якого обмежена дієздатність, то права і
обов’язки страхувальника переходять до його опікуна або піклувальника. При
цьому дія договору страхування цивільної відповідальності припиняється з
часу втрати або обмеження дієздатності.
Страховик має право відмовитися від виплати страхових сум (страхового
відшкодування) у випадку, коли встановлено:
1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь котрої укладено
договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена
норма не поширюється на дії, пов’язані з виконанням ними громадянського чи
службового обов’язку або захисту майна, життя, здоров’я, честі, гідності та
ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь
котрої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного
законодавства України;
2) вчинення страхувальником-громадянином або іншою особою, на користь
котрої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до
страхового випадку;
3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про об’єкт
страхування;
4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим
страхуванням від особи, винної за заподіяне;
5) невчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку
без поважних на це причин або створення страховиком перешкод у визначенні
обставин, характеру та розміру збитків;
6) інші випадки, передбачені законодавством України. Умовами договору
страхування може бути передбачено інші підстави для відмови від виплати
страхових сум, якщо це не суперечить законодавству України. Рішення про
відмову від виплати страхових сум приймається страховиком та повідомляється
страхувальнику в письмовій формі з обгрунтуванням причин відмови. Відмова
страховика від виплати страхових сум може бути оскаржена страхувальником у
судовому порядку.
До страховика, котрий виплатив страхове відшкодування за договором
майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги,
яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має
до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Для ринкової економіки властива свобода підприємництва,
різноманітність його форм, орієнтація всіх суб’єктів господарювання на
споживача з метою забезпечення зростання прибутку. В ринкових умовах
держава безпосередньо не втручається в діяльність підприємницьких структур,
у їхні взаємовідносини з партнерами й клієнтами, банками тощо. Водночас
держава визначає найважливіші правила ринкового господарювання для всіх
видів підприємницької діяльності та особливі умови для певних галузей
виробничої й невиробничої сфер. Дотриманню встановлених вимог (нерідко
досить суворих) сприяє система фінансових, податкових, митних та інших
важелів.
Ефективність ринкової економіки забезпечується гнучким і погодженим
використанням економічних та неекономічних методів управління нею. З цією
метою використовується і страхування. Воно відіграє роль одного з елементів
такого регулювання економіки і саме виступає об’єктом управління, що
функціонує у межах загальних і специфічних для нього особливостей.
Головною ознакою організації страхової діяльності на сучасному етапі
є його демонополізація. Колись єдина на )/ страховому ринку України
організація Укрдержстрах, яка діяла в системі державного страхування, вже
не повністю визначає страхову політику. Поряд з державним страхуванням в
Україні виникло і розвивається страхування, що здійснюється акціонерними
товариствами коодеративними та іншими організаціями. Державна форма
страхування д відображає відносини між державною страховою організацією і
застрахованим. Це форма страхування може здійснюватись як в умовах
абсолютної монополії держави на проведення всіх видів страхування, так і
тоді, коли немає будь-якої державної страхової монополії. На сучасному
етапі спостерігається тенденція до розвитку недержавного варіанта
страхування в Україні. Звичайно, не виключається і пріоритет держави в
проведенні деяких видів обов’язкового страхування.
Що ж являють собою недержавні варіанти страхування?
Під акціонерною формою страхування розуміється така організація страхової
діяльності, коли страховиками виступають акціонерні товариства, що формують
свій статутний фонд шляхом випуску переважно акцій (інколи облігацій). Така
форма дозволяє засновникам з відносно невеликими власними коштами за
рахунок залучення грошових ресурсів забезпечити швидше зростання обсягу
страхових операцій.
Взаємне страхування - така організаційна форма відносин, коли кожний
застрахований є одночасно і членом страхового товариства, тобто всі разом
вони створюють об’єднання з метою забезпечення взаємодопомоги. Для цієї
форми страхування властива менша комерційна зацікавленість у кінцевих
результатах, ніж для акціонерного страхування.
Аналогічний зміст із взаємним страхуванням має кооперативна форма його
організації.
Можна передбачити, що по мірі оформлення страхового ринку України на
ньому будуть на рівноправних засадах діяти державні, акціонерні та взаємні
страхові товариства. Це зумовить конкуренцію між страховиками щодо
залучення коштів бажаючих застрахуватись, створення їм зручних умов,
вигідне інвестування частини страхового фонду з метою досягнення високих
кінцевих результатів. Звичайно, конкуренція, як правило, стосується
добровільного страхування.
Враховуючи, що страхування - особлива сфера фінансового кредиту
фізичних осіб, воно має бути надійним і гарантованим. Це зумовлює
необхідність використання як загальноприйнятих, так і особливих важелів
державного управління, відповідної юридичної бази.
Організація страхових операцій у ринкових умовах передбачає наявність
та аналіз інформації про діяльність усіх страхових підприємств. Вона не
мусить обмежуватися лише рекламним повідомленням про види страхування,
порядок укладення договорів і виплати страхового відшкодування, а й має
включати загальні відомості про страхове підприємство, послуги, які воно
пропонує, його статутний капітал, звітний баланс. Тільки за наявності такої
інформації у бажаючих застрахуватись буде реальна можливість свідомо і
виважено обирати собі партнера.
2. Разработать типовые правила (условия) вида страховых услуг
ЗАКРЫТОЕ АКЦИОНЕРНОЕ ОБЩЕСТВО "АКЦИОНЕРНАЯ СТРАХОВАЯ КОМПАНИЯ "ОСТРА-КИЕВ"
ОБЩИЕ УСЛОВИЯ СТРАХОВАНИЯ ОТ ОГНЯ И ДРУГИХ ОПАСНОСТЕЙ ПРОМЫШЛЕННЫХ И
КОММЕРЧЕСКИХ ПРЕДПРИЯТИЙ
§ 1. ЗАСТРАХОВАННЫЕ ОПАСНОСТИ
1. По договору страхования, заключенному в соответствии с настоящими
Общими условиями, АСК "ОСТРА-КИЕВ" предоставляет страховую защиту от
повреждения или гибели имущества вследствие пожара, удара молнии, а также
взрыва газа, употребляемого для бытовых надобностей.
2. Под пожаром подразумевается возникновение огня, способного
самостоятельно распространяться вне мест, специально предназначенных для
его разведения и поддержания. Убытки от повреждений огнем, возникшие не в
результате пожара, а также убытки, причиненные застрахованному имуществу в
результате их обработки огнем, теплом или иного термического воздействия на
них с целью их переработки или в иных целях (например, для сушки, варки,
глажения, копчения, жарки, горячей обработки или плавления металлов и т.д.)
не покрываются страхованием и возмещению не подлежат.
3. Подлежат возмещению убытки, происшедшие вследствие мер, принятых для
спасания имущества, для тушения пожара или для предупреждения его
распространения.
4. Дополнительно по соглашению сторон может быть предоставлена
страховая защита от повреждения или гибели имущества вследствие:
4.1. Падение на застрахованное имущество пилотируемых летающих объектов
или их обломков.
4.2. Стихийных бедствий, а именно землетрясения, извержения вулкана или
действия подземного огня, оползня, горного обвала, бури, вихря, урагана,
наводнения, града или ливня.
4.3. Взрыва паровых котлов, газохранилищ, газопроводов, машин,
аппаратов и других аналогичных устройств.
4.4. Повреждения застрахованного имущества водой из водопроводных,
канализационных, отопительных систем и систем пожаротушения.
4.5. Кражи со взломом.
4.6. Боя оконных стёкол, зеркал и витрин.
4.7. Перерыва в производстве после пожара или потери прибыли в связи с
этим.
4.8. Потери арендной или квартирной платы в связи с пожаром.
4.9. Злоумышленных действий третьих лиц (под злоумышленными действиями
понимается умышленное повреждение или уничтожение имущества, покрываемого
страхованием).
4.10. От других причин (указать каких).
5. АСК "ОСТРА-КИЕВ" возмещает страховую стоимость застрахованного
имущества, поврежденного или погибшего в результате одного из событий,
перечисленных в п.1 § 1 или, если это особо предусмотрено договором
страхования, в п.4 § 1.
6. АСК "ОСТРА-КИЕВ" возмещает также страхователю разумные и
целесообразные расходы, которые он произвел в случае наступления убытка с
целью его предотвращения или уменьшения. Суммы возмещения по этим расходам
не могут, однако, вместе с суммами возмещения за поврежденное или погибшее
имущество превышать установленную договором страхования страховую сумму.
7. Во всех случаях не подлежат возмещению убытки, происшедшие в
следствие:
а) военных действий всякого рода, гражданской войны или их последствий,
народных волнений, забастовок, локаутов, конфискации, реквизиции, ареста,
уничтожения или повреждения имущества по распоряжению военных или
гражданских властей;
б) воздействия ядерной энергии в любой форме;
в) умысла или грубой небрежности страхователя, выгодоприобретателя или
их представителей;
г) самовозгорания, брожения, гниения или других естественных свойств
застрахованных предметов;
д) обвала строений или части их, если обвал не вызван страховым
случаем;
е) кражи или расхищения имущества во время или непосредственно после
страхового случая.
8. Если это особо не оговорено в договоре страхования, АСК "ОСТРА-КИЕВ"
не выплачивает возмещение по убыткам, наступившим вследствие:
а) перерыва в производстве и торговле;
б) утраты поступлений арендной или квартирной платы;
в) потери прибыли;
г) расчистки территории и слома строений;
д) иные косвенные убытки (например упущенная выгода), хотя они и были
вызваны страховым случаем.
§ 2. ЗАСТРАХОВАННОЕ ИМУЩЕСТВО
1. Если договором страхования не предусмотрено иное, застрахованным
считается лишь имущество, принадлежащее страхователю. Застрахованным
считается также имущество, приобретенное страхователем в кредит и
являющееся обеспечением этого кредита.
2. Если иное не обусловлено в договоре страхования, страхование не
распространяется на:
а) наличные деньги в советской и иностранной валюте;
б) акции, облигации и другие ценные бумаги;
в) рукописи, планы, чертежи и иные документы, бухгалтерские и деловые
книги;
г) модели, макеты, образцы, формы и т.п.;
д) драгоценные металлы в слитках и драгоценные камни без оправ;
е) технические носители информации компьютерных и аналогичных систем, в
частности, магнитные пленки и кассеты, магнитные диски, блоки памяти и
т.д.;
ж) марки, монеты, денежные знаки и боны, рисунки, картины, скульптуры
или иные коллекции или произведения искусства;
з) взрывчатые вещества;
и) товары на хранении или на комиссии;
к) средства транспорта, передвижные строительные, сельскохозяйственные
или иные машины;
л) находящиеся в застрахованном помещении, но не принадлежащие
страхователю имущество.
3. Страхование перечисленных в п.2 предметов может быть заключено по
особому соглашению сторон и должно быть оформлено специальными дополнениями
к страховому полису.
§ 3. СТРАХОВЫЕ СУММЫ
1. Страхование не может служить источником необоснованного обогащения
страхователя. Основой для определения суммы возмещения является
действительная стоимость застрахованного имущества на дату наступления
страхового случая, определяемая исходя из новой стоимости застрахованного
предмета за вычетом износа.
2. Действительная стоимость определяется:
а) для оборудования, машин, инвентаря, предметов домашнего обихода и
личного пользования - исходя из суммы, необходимой для приобретения
предмета, полностью аналогичного погибшему, за вычетом износа;
б) для зданий и сооружений - стоимость строительства полностью
аналогичного погибшему зданию в данной местности с учетом износа и
эксплуатационно-технического состояния погибшего (поврежденного) здания или
сооружения;
в) для товаров, изготовляемых страхователем (как незавершенных
производством, так и готовых) - издержки производства, необходимые для
повторного изготовления погибших предметов, но не свыше их продажной цены;
г) для товаров, которыми страхователь торгует, а также для сырья,
закупленного страхователем - их стоимость по ценам, необходимым для
повторной их закупки, но не свыше цен, по которым они могли бы быть
проданы на дату страхового случая.
Действительная стоимость рассчитывается исходя из цен, действующих на
дату наступления страхового случая.
3. Страховая сумма по каждому застрахованному объекту должна
соответствовать его действительной стоимости.
4. Если страховая сумма, установленная в договоре страхования, окажется
меньше действительной стоимости застрахованного объекта на момент
наступления страхового случая, сумма убытка и расходы выплачиваются
пропорционально соотношению страховой суммы и действительной стоимости
застрахованного объекта. Соответствие страховых сумм действительной
стоимости устанавливается отдельно по каждому застрахованному объекту, или
совокупности объектов, указанных в страховом полисе.
5. Если окажется, что страховая сумма значительно превышает
действительную стоимость застрахованного объекта, как АСК "ОСТРА-КИЕВ", так
и страхователь могут потребовать снижения страховых сумм и соответствующего
перерасчета страховой премии.
6. Во всех случаях выплаты страхового возмещения по убыткам, включая
расходы, предусмотренные п.3 § 1, не должны в целом превышать страховую
сумму.
7. После выплаты страхового возмещения страховая сумма уменьшается на
величину выплаченного возмещения. Уменьшение страховой суммы производится
со дня наступления страхового случая. При восстановлении или замене
пострадавшего имущества страхователь имеет право за дополнительную премию
восстановить первоначальные страховые суммы.
§ 4. МЕСТО СТРАХОВАНИЯ
Движимое имущество считается застрахованным только в тех помещениях,
которые указаны в договоре страхования (место
|
