Взаимосвязь соціальной роботи з іншими науками - Социология - Скачать бесплатно
Мф Наукма
Реферат на тему:
Роль фундаментальних наук у підготовці спеціаліста соціальної
работи
Реферат написан матом, если чесно....Содержание нормальное,
Оформление ужасное.....
План
План
2
Предмова
3
Взаємозв’язок соціальної роботи з іншими науками 7
Соціальна робота і філософія
10
Соціальна робота і історія
12
Соціальна робота і психологія
14
Соціальна работа і валеологія 16
Висновки
18
Література
21
Передмова
Порівняно зі своїми столітніми сестрами англійкою Social
Work, німкенею Sozial Arbeit та француженкою Travalle Social,
Українська Соціальна Робота, що не налічує й десяти років, справді
робить тільки перші кроки. На теренах, де багато десятиліть
володарювали Соціальний Захист та Соціальне Забезпечення, вона
намагається знаті своє місце.
Першим і найзначнішим кроком Української Соціальної Роботи
стало ті, що
Вона зацікавила своїм змістом, теоріями, методами як
міністерських Чиновників І викладачів вищих та середніх
навчальних закладів, так і практичних працівників, які
безпосередньо надають соціальні послуги клієнтам. Якщо в 1994 році
майже не зустрічалося працівників соціальної сфери, які б не
робили здивованого вигляду, дізнавшись про нову спеціальність, те в
1999 році можна почути з вуст офіційних осіб думку про ті, що
наявність достатньої кількості добрі підготовлених працівників
допоможе розв'язати більшість проблем українського суспільства.
Без застережень можна стверджувати, що в Україні відбувається
своєрідній бум Соціальної Роботи. Створено десятки тисяч робочих
місць, де мають працювати соціальні працівники різних рівнів
підготовки, відкрито понад два десятки кафедр, факультетів,
відділень, які готують соціальних працівників. Щороку виникають
усі нові і масштабніші проекти як для впровадження нових підходів
до розв'язання соціальних проблем з використанням теорій і методів
соціальної роботи, так і для підготовки та перепідготовки
соціальних працівників. Найбільшу активність виявляють у цьому
процесі Міністерство праці та соціальної політики України, а також
Державний комітет у справах сім'ї та молоді, значних зусиль по
впровадженню нової спеціальності докладають Міністерство внутрішніх
справ та Міністерство оборони України. Нажаль, потенційно
найбільший, як свідчить світовий досвід, замовник на працівників
соціальної роботи – Міністерство охорони здоров'я – ще тільки
починає придивлятись до нової спеціальності.
Іншим важливим кроком можна вважати розпочатий, хоч і не
завершень, процес самоусвідомлення молодої української Соціальної
Роботи, що поширюється в двох напрямах. З одному боку, це створення
професійних об'єднань. До Української асоціації соціальних
педагогів та соціальних працівників, яка працює вже майже 10 років
і є членом міжнародних організацій, додаються Ліга соціальних
працівників та Асоціація шкіл соціальної роботи. Окремий соціальний
працівник чи установа тепер матимуть можливість вибору професійної
спілки, до якої смороду хотіли б належати. Ще попереду дискусії про
ті, чи варто мати декілька всеукраїнських організацій, чи краще
об'єднати зусилля, як це роблять відповідні європейські та
всесвітні асоціації, алі в будь-якому разі тієї факт, що
професіонали об'єднуються і формалізують свої організації, свідчить
про їхню зрілість і бажання існувати в Україні на рівні з іншими
професійними спільнотами.
Спеціалісти, що займаються соціальним захистом, соціальною
допомогою, соціальною політикою, соціологією, прикладною
психологією, лікарі і медичні сестри, вчителі і працівники
пенітенціарних закладів з повним правом говорять про ті, що
смороду займаються соціальною роботою як одним з аспектів своєї
діяльності. І проти цього важко заперечувати. Алі Соціальна Робота
саме й покликана знайти спільне, що роблять представники
перелічених досить далеких одна від одної професій, осмислити Цю
діяльність, створити загальні, універсальні концепції цієї
діяльності і зробити її ефективнішою.
Якщо визначити, що соціальна робота – це система теоретичних
знань і заснована на них практика, яка має на меті забезпечення
соціальної справедливості шляхом наснаження і підтримки найменш
захищених верств суспільства та протидії факторам соціального
виключення, більшість представників суміжних дисциплін погодяться,
по-перше, що жодна з їх не ставити перед собою таких завдань і, по-
другу, що дисципліна, яка ставити перед собою такі завдання, вкрай
необхідна в українському сьогоденні.
Взаємозв'язок соціальної роботи з іншими науками
Соціологія вивчає суспільство, поводження і переконання
специфічних груп - сімей, дітей, чоловіків, жінок, обличчя
девиантного поводження, похилого віку й ін. Пізнання в області
соціології дозволяють соціальному робітнику досліджувати соціальні
проблеми, опановувати інтерперсональными навиками і технологіями.
Наприклад, основна навичка спеціаліста соціальної сфери - це
уміння спілкуватися, що припускає уміння так розмовляти з
чоловіком, що має ту чи іншу проблему, щоб він зміг розкритися,
довіритися і відчути себе в безпеці. Зібравши інформацію і
проаналізувавши її, соціальний працівник намічає далі план дій для
рішення проблеми. Знання соціології, особливо прикладний, корисно
для соціальної роботи, але не підмінює її. Тому змішання двох Цих
понять у повсякденній свідомості населення неправомірно.
Крім соціології соціальні працівники використовують дані
інших дисциплін, наприклад психології. Ця дисципліна тісно зв'язана
із соціальною роботою. Психологи вивчають індивідів і намагаються
зрозуміти механізми їхнього розвитку, важливі фактори, що впливають
на психіку і поводження людини, а також психологію колективів.
Для з'ясування розходжень між соціальною роботою і
психологією доцільно використовувати визначення першої як професії,
зв'язаної з відносинами між людьми і їх оточенням . З цього
визначення випливає ,що соціальні працівники повинні
використовувати знання і соціології, і психології, щоб оцінити
проблеми клієнтів і здійснити плани необхідного втручання. При
цьому соціальні працівники не можуть зосередитися тільки на
індивіді, як Це роблять психологи, чи на соціальному оточенні, як
соціологи. Вони вивчають різні аспекти того й іншого кола проблем,
сприяють виробленню конструктивного їхнього рішення. Суміжної для
соціальної роботи є і психіатрія. Яка зосереджується на вивченні
паталогій внутрішнього світу людини.
Соціальна робота також взаємозалежна із соціальною екологією.
Подвійне фокусування її і на людині, і на навколишнім середовищі,
а ще ширше – людині і природі, - обумовлює її Екологічну
сутність. Вона дозволяє визначити моделі відносин між людиною і
природою. Для цього необхідно знання не тільки вже згаданих
соціології і психології, але і біології. Остання допомагає
зрозуміти, як функціонує людський організм, який містить
репродуктивні процеси і вплив генетики на поведінку і сприйняття.
Наступна область ,зв'язана із соціальною роботою,-це питання
урбанізації. Якщо фахівець, що знає особливості функціонування
міста і роль міського озброєння, включається в процес дозволу
проблем клієнта ,осередком змін є не індивід, а широка система.
Соціальна робота і філософія
У процесі вивчення філософії варто прагнути до вироблення
здатності інтегрувати теоретичні здібності і практичні знання,
здобувати і критично використовувати інформацію, проникати в зміст
робіт класиків філософії, зіставляти ідеї древніх мислителів з
реальними проблемами сьогоднішнього дня.
Філософія – це методологія наукового пізнання, наука про
найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства,людини.До
філосовских дисциплін відносять логіку, естетику, етику й ін.
Будучи системой наукових знань, соціальна робота складається
з двох наукових розділів: теоретикометодологічного і прикладного.
Соціальний працівник у своїй діяльності має справу з людиною,
взаєминами між особистістю і колективом, між соціальними групами.
Уся його діяльність спрямована на удосконалювання людських
відносин, на проведення в життя ідеалів гуманізму. Саме через
розвиток ідеї гуманізму розглядається зв'язок соціальної роботи з
філосовскою проблематикою.
Гуманістична ідея про людину як найбільшу цінність і вищу
мету, сформульована ще античними філософами, потім розвивалася в
Середні століття й у Новий час широке розповсюдження як у
росіянки, так і в закордонної сучасної соціальної філософії.
А Демокрит,Платон, Аристотель, М.Квинтилиан, Т.Мор,
Т.Кампанелла, .Я.А.Коменский, Дж.Локк, Ж.Ж.Руссо, И.Песталоцци, Р.
Оуэн, К. Маркс, Ф. Энгельс, А.Дистверг, П.Наторп, Дж.Дьюи, Г.
Плеханов, В.Ленін, П.Сорокін, Н.Бердяєв, П.Лесгафт, П.Каптерев,
Н.Пирогов, К.Ушинский і багато інших філософів до наший і нашої
ери зараховуються сегодні до засновниками психології, педагогіки,
права, экономики і, втому числі , соціальної роботи.
Апарат філософії соціальної роботи містить універсальні
категорії Культури і форми мислення: людина, культура, соціум,
воля, гуманізм, конфлікт, соціальний час і простір, суспільна
діяльність, ситуація, життя, смерть, суб'єкт і об'єкт, спосіб
життя, картина світу, душа, соціальна екологія і т.п.
Соціальна робота й історія
У 60-і–70-і роки ХХ століття намітилася тенденція зближення
історії з іншими суспільними науками – педагогікою, психологією,
соціологією, демографією, антропологією. Результатом цього стала
поява так називаної соціальної історичної науки. (С.И.Григор'єв)
Соціальна історія в додатку до соціальної роботи може трактуватися
як:
1. Історія суспільства в цілому. Соціальна робота в цьому випадку
розглядається в контексті історичного розвитку, виникнення і зміни
формацій, цивілізацій, епох, подій, державних устроїв, систем
життєзабезпечення;
2. історія конфронтації цивілізацій: китайської, індійської,
мусульманської, західний, виниклих навколо конфуціанства,
індуїзму, магометанства, християнства. Соціальна робота в цьому
випадку розглядається як могутній засіб підтримки балансу сил
цивілізацій;
3. історія розвитку соціальної структури суспільства, еволюції,
зародження, розквіту і зникнення, трансформації різних соціальних
шарів, суспільних груп, етносів, націй. Соціальна робота
представляється в рамках такого підходу більш різноманітно, тому що
в суспільстві по різних підставах виділяються найрізноманітніші
шари, які відрізняються за рівнем добробуту, здоров'ю, місцеві
проживання й ін.;
4. історія розвитку соціально-побутової сфери суспільства, системи
закладів соціального обслуговування, способів і можливостей
задоволення соціально-побутових потреб населення. Найчастіше
така позиція аргументується тим, що в суспільстві існує відносно
самостійна соціальна сфера, що має свою логіку розвитку, свою
логіку розвитку, свою історію, хоча і є елементом, під структурою
суспільства в цілому;
5. історія бідності і багатства, історія підтримки бідних, ображених
долею .Такий підхід широко розповсюджений у закордонних вищих
навчальних закладах, що готують соціальних працівників. Правда, він
досить часто доповнюється проблематикою економічної історії
суспільства. Таким чином, соціальна історія фактично
представляється як соціально-економічна історія;
6. історія соціальних інститутів, що забезпечують життєстійкість
суспільства як системи, цілого, що розвивається, його організацію:
охорони здоров'я, утворення, науки, родини, засобів масової
інформації, трудової асоціації, транспорту,церкви й ін.Такий підхід
дозволяє саму соціальну роботу розглядати як самостіний суспільний
інститут, що грає специфічну роль, який еволюнизирує разом із
суспільством і людиною;
Соціальна робота і психологія
З поняттям «психологія» ми зіштовхуємося досить часто.Як
система життєвих явищ психологія знайома кожній людині. Вона
представлена йому у виді власних відчуттів, образів, явищ пам'яті,
мислення, мови, волі, уяви, емоцій, почуттів і багато чого іншого.
Основні психічні явища ми безпосередньо можемо знайти в самих себе
і побічно спостерігати в інших людей.Кожна людина – психолог у
якомусь змісті цього слова. Не вивчаючи ще науки, ми з дитинства
вживаємо слова «пам'ять», « у нього такий характер», «чуйний»,
«неуважний», уміємо визначати настрій близьких нам людей по
зовнішніх ознаках: жестам, вираженню обличчя і прекрасно
користаємося цими знаннями в процесі спілкування.
Психологія – це наука про закономірності розвитку і
функціонування психіки як особливої форми життєдіяльності. Психіка
– внутрішній суб'єктивний світ особистості, що виникає в процесі
активної взаємодії людини з навколишнім зовнішнім світом, у процесі
відображення цього світу у виді образів, думок, почуттів і вчинків.
Інакше кажучи, поводження людини завжди обумовлено дією
об'єктивного світу. Відбиваючи зовнішній світ, людина не тільки
пізнає закони розвитку природи і суспільства, але і робить на них
визначений вплив, щоб пристосувати навколишній світ до найкращого
задоволення своїх матеріальних і духовних потреб .
Народження психології як самостійної дисципліни, її
покликання і доля нерозривно зв'язані з виникненням «соціального»
як особливого простору мислення і реальності. Психологія як наука
розвивалася паралельно з такими поняттями, як «суспільна
діяльність», «добробут», «соціальна робота», «соціальні служби» і
т.д.
Психологічні знання є базовою основою професійного навчання
соціальній роботі.
Соціальна робота і валеологія
Високий рівень професіоналізму соціального працівника,
міцне здоров'я, сімейне щастя, творче довголіття – основні стрижні
життєвого успіху фахівця.
Тільки здорова людина з гарним самопочуттям , оптимізмом,
психологічною стійкістю, високою розумовою і фізичною
працездатністю здатний активно жити, успішно переборювати
професійні і побутові труднощі. І справжня краса людини – це
фізична досконалість, інтелект і здоров'я.
Якщо врахувати, що функціональні можливості організму людини і
його стійкість до
|
