Содержание, особенности и задание украинской политологии - Политология - Скачать бесплатно
Тема №10: ЗМІСТ, ОСОБЛИВОСТІ ТА ЗАВДАННЯ
УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТОЛОГІЇ.
ПЛАН.
1. Зміст Української політології.
2. Особливості розвитку і становлення української політології.
3. Основні завдання та проблеми української політології.
4. Висновок.
Список використаної літератури:
1. Гаєвський Б.А. Українська політологія. - К.: МАУП, 1994р.
2. Кирилюк Ф.М. Українська політологія; рівень розвитку, проблеми. -
Політологічний вісник, 1993р. - №4.
3. Кирилюк Ф.М. Основи політології. - К.: 1995р.
4. Потульницький В. Історія української політології. - К.: 1992р.
Творення нової України викликає нагальну необхідність в теоретичному
осмисленні і наданні будівничим силам наукового інструментарію, що зробить
досить ефективним сам процес цього творення. Без науки, яка безпосередньо
служить конкретній українській будівничій практиці, неможливе здійснення
нинішнім поколінням історичної місії - побудови вільної, демократичної,
правової, громадської держави як спільності, що зветься “народ України”.
Основне навантаження лягає на науки, покликані осмислювати політичне
життя, політичні відносини, політичну діяльність в Україні, оскільки саме з
ними пов(язані основні реформаційні процеси, саме вони сьогодні є одним з
найефективніших елементів української самоорганізації, за допомогою якої
народ України виходить на сучасний рівень цівілізованості.
Питання про рівень політизації суспільного життя і суспільної
свідомості в Україні сьогодні визначене досить виразно: вони набрали
характеру основного соціального руху за радикальні перетворення, насамперед
за допомогою політики, політичної організації, політичної діяльності,
політичного менталітету. Факт загального підвищення політизації
українського суспільства став незаперечним, а загальноукраїнська стратегія
кардинальних реформ за допомогою нової правової органїзації суспільних,
зокрема економічних, відносин принципово змінила роль політики у розбудові
нової України.
Отже, зміст української політології неважко визначити: це політичне
життя українського народу в його багатонаціональній структурності,
українська політична історія в еволюційному зв(язку з сьогоденням як певний
магістральний шлях нації, його національна і загальнолюдська сутність,
творчій зміст боріння українства, народу України за можливість
національного самоутвердження і набуття, таким чином, необхідних
інтеграційних якостей щодо загальнолюдської цівілізації.
Нинішній стан політики і політології в Україні нетиповий для, так
званого, цівілізованого світу, бо України лише створює своє політично -
організзаційне обличча. Тому й судити про політичні процеси в Україні не
можна с класичної точки зору західної політології, з її канонами історично
поступового державотворення. Можна відразу зауважити: американці, анцлійці,
французи будуючи свою державу, українську політичну думку не
використовували. Вони розробляли політологічні проблеми відповідно до
власних потреб, власного бачення. Отже, саме період початкового
будівництва, як правило, в усіх країнах був перідом інтенсивного пошуку
шляхів власного, зокрема національного самоутвердження. Протягом століть
політичної залежності в Україні формувалась певна духовна структура,
основні елементи якої були спрямовані на власне духовне розкріпачення.
Українська державність зазнавала тяжких історичних випробувань, протистояла
різним завойовникам з Візантії, Варшави, Москви, Відня, Прибалтії.
Політичні режими, які встановлювались завойовниками на українських
землях, булиздебільшого неорганичними для українства. Народ шукав заходи
самозбереження, виховувалось почуття національної гідності й
непримиренності до загарбників, що в політичному вигляді найбільш опукло
виявилось в житті українського козацтва та його державному оформленні -
Запорізькій Січі, зародку нової українськоїдержавності, політичного устрою
українства. Запорізька Січ та інститут гетьманів (від засновника
Вишневецького до Сагайдачного, Хмельницького, Мазепи, Орлика, Дорошенка…)
залишились в українському і світовому політичному світовому досвіді як
форма політичного суверінитету нації, а в українському політичному уявлення
- як власна політична традиція, варта не лише уваги, але й розвитку. Адже
політична організація часів гетьманщини може живити й сучасне політичне
життя України.
Політичне становище українства у труднювалося тим, що воно вело
визвольну війну без підтримки. Хоча царська Росія була тюрмою народів, будь
- яка визвольна акція чи рух не могли одержати світової підтримки, ьо це
було б “втручання у внутрішні справи Російської імперії”, а після
встановлення Радянської влади колоніальне становище України було прикрите
славнозвісною “соціалістичною дружбою народів”. Об(єктивне тяжіння народів
до миру і злагоди, до співробітництва використовувалось для збереження і
зміцнення більшовицької диктатури. Диктат більшовицької політичної системи
перетворював українську національну ідею в антиімперську, антирадянську.
Хоча і за більшовицького режиму багато національно свідомих українців
робиле все можливе і неможливе, щоб зберегти власну націю. Для цього
потрібна була принципово інакша методологія, що століттями визрівала в
українстві й згодом набула рівня розвитку, який дав їй змогу стати
українською національною ідеєю, що покладена в основу стратегії і тактики
української національно визвольної революції, а в сучасних умовах -
будівництва української державності.
Революційним за своїм місцем в історії українського народу єАкт
проголешення незалежності України 1991 року, який став логічним
результатом, великою політичною перемогою українського національно-
визвольного руху, початком нової історії Українства. Як і будь - яке
політичне рішення, Акт проголошення незалежності України покладає лише
правовий початок повній незалежністі, яка можлива лише як нрезультат
всебічного творення матеріальних і духовних основ існування і розвитку
народу України.
Українська політологія може бути принципово саамодостатньою і досить
ефективною, якщо охоплюватиме необхідне нині коло проблем та завдань
Політична думка Українства постійно спрямовувалась не на прогрес
власної нації, а на боротьбу за існування, що позначилося на її
конструктивному, будівничому рівні. Тому завдання політології - представити
конструктивізм української політичної думки як класичну методологію
українського політичного менталітету, служитиме сучасній політичній
практиці в Україні.
Завдання української політології - простежити становлення і розвиток
української національної ідеї, її основні форми в історії політичної думки
в Україні, розмаїття поглядів і течій в українському суспільстві протягом
століть боротьби “українського духу” за своє розкріпачення і утвердження в
суспільній свідомості.
Завдання української політології - дати оцінку політологічним основам
сучасного українського націоналізму. Доцільно розповідати про політичну
еволюцію українського націоналізму, його різні течії, про потворну сутність
“радянського патріотизму”.
Проблемою українськоїполітології, яка вимагає першочергового
розв(язання, є реальний стан політичних відносин в Україні. Їх треба
корегувати, виправляти, оскільки саме політична сфера - один з
найнебезпечніших каталізаторів порушення стабільного розвитку суспільства.
Потребує вивчення проблема сучасної української політичної системи і
національних політичних традицій. Насамперед, виникає питання про
природність парламентарізму для України, принаймні у його теперішньому
вигляді. Система виборів, яка пропонується сьогодні недосконала. Якого типу
парламент і президент нам потрібні і як домогтися обрання саме таких
основних політичних інституцій.
Практично не розпочиналось ще вивчення проблеми національного
лідерства. Сучасний розвиток цівілізації та демократизму, як її форми,
характерний наявністю політичного лідерства. Економічні й соціальні
підвалини лідерства ще тільки визрівають. Тому будівництво української
демократії - це економічне і культурне явище, хоча будівництво нової,
незалежної України і відбувається за допомогою ораганізаційних заходів, що
з неминучістю підносить роль лідерства, зокрема політичного, у становленні
української державності.
Висновок.
В цій контрольній роботі розглянуті деякі основні завдвння і проблеми
української політології. Ця наука досить молода, але вже стала досить
ефективним знанням, намагається забезпечити можливу безпомилковість
політичних рішень, їхній оптимальний вплив на життя народу України.
Українська політологія- це політична мудрість, яка в боротьбі політичних
сил бачить її першоджерело, фактори, що полягають в основі тих чи інших
політичних явищ, кроків, акцій.
Спрямування наукового пошуку саме на них і є вищим призначенням
української політології, їїосновною проблематикою.
|
