Ролевые игры на уроках английского языка - Педагогика - Скачать бесплатно
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний педагогічний університет ім.М.П.Драгоманова
Кафедра англійської філології
Курсова робота на тему:
Рольова гра на уроках англійської мови як елемент
комунікативного та особистісно-орієнтованого підходів до вивчення
іноземної мови
Студента ІV курсу
факультету іноземної філології
заочної форми навчання
Стаценко Любові Петрівни
Науковий керівник:
доц.
Колодько Тетяна Миколаївна
2002-2003 навч.рік
План
Вступ
............................................................................
..................................3
1.Місце рольової гри в методиці викладання англійської мови
..........8
2.Основні етапи підготовки до проведення рольових ігор. Класифікація
рольових
ігор........................................................................
.........................17
3.Використання рольових ігор у підручниках Project
..........................24
Висновки................................................................
........................................30
Бібліографія............................................................
........................................31
Додатки................................................................
..........................................36
Вступ
Згідно сучасних методичних засад основний акцент у викладанні
іноземних мов має бути зроблений на особистісно-орієнтованому та
комунікативному підходах.
Продекларовані в рішенні Колегії Міністерства освіти і науки
України від 17 серпня 2000р. та в Концепції розвитку загальної
середньої освіти зміни вимагають розуміння та організації процесу
навчання як процесу співпраці.
"Єдиноправильним і продуктивним підходом до розбудови системи
освіти України в сучасних умовах може бути лише особистісно-
зорієнтована педагогіка."[1]
Остання чверть XX та початок XXI століть орієнтовані на
комунікацію як мету навчання іноземних мов дітей та дорослих.
Сучасна методика викладає такі ідеї та принципи в навчанні:
. визнання першорядності процесу пізнання та доступності
інформації;
. цінність співпраці ; зокрема використання діалогів, полілогів,
імпровізацій та рольових ігор як основних форм роботи;
. визнання рівності пізнавальних та творчих можливостей усіх
учнів, а також свідомої участі учнів у процесі навчання;
. активна позиція учня в процесі навчання;
. принцип комунікативності, який передбачає побудову процесу навчання
як моделі процесу реальної комунікації;
. урахування індивідуально-психологічних особливостей учня в
процесі навчання.
Усі вищезгадані принципи взаємопов'язані. Реалізація кожного
принципу окремо не може не привести до певного підвищення ефективності
навчання, але значно ефективнішим є запровадження усієї методичної
системи в цілому.
Найбільш повно ці ідеї та принципи можуть бути реалізовані лише в
взаємодії вчителя та учня, або учнів між собою, тобто в їх
синергетиці ( від грец. synergos - наука про співпрацю ) освіти. Досягнення
такої взаємодії можливе в колективних формах та методах навчання, якими
зокрема є і рольові ігри.
Важливу роль у навчанні іноземних мов відіграють процеси
сприймання. Індивідуальні особливості сприймання виявляються в його
повноті, точності, швидкості. Вони можуть характеризуватися цілісністю,
емоційністю, якщо увагу учня привертають самі факти ( синтетичний тип ),
або переважаючою аналітичністю, коли увага спрямовується на значення і
пояснення фактів ( аналітичний тип ), іноді спостереження та
опис фактів поєднуються з їх поясненням ( аналітико-синтетичний тип ).
Це свідчить про необхідність індивідуалізації засобів та форм навчання,
особистісно-зорієнтованого підходу.
Загальновідомо, що різна навчальна інформація сприймається по-
різному.
Піраміда засвоєння навчальної інформації вказує , що 70% інформації
засвоюється під час навчальних дидактичних ігор, 50% - у групових
дискусіях,
У той час як інші стратегії та методи навчання не дають таких
результатів
засвоєння інформації , а отже і навчального матеріалу.
Серед провідних методів навчання, які відносяться до
найінформативніших та результативних з точки зору сприйняття ,
виокремлюють такі, як:
. дебати
. рольові ігри
. дискусії
. ігри
Якість оволодіння учнем іншомовною діяльністю значною мірою
зумовлена і мотивацією, яка викликає цілеспрямовану активність, стимулює
вибір засобів та прийомів для досягнення мети. Психологи називають
мотивацію "запускним механізмом" діяльності, у тому числі й мовленнєвої.
Майже всі учні бажають оволодіти іноземною мовою, але ,
зіткнувшись з різноманітними труднощами на шляху до досягнення мети, їх
мотивація може знижуватись, зникає активність, послаблюється воля,
погіршується успішність. Слід пам'ятати, що мотивація відноситься до
суб'єктивних якостей учня і вона визначається його особистими
спонуканнями, пристрастями і потребами. Тому вчитель може вплинути на неї
лише опосередковано, створюючи умови, на основі яких виникає особиста
зацікавленість у роботі.
Важливо глибоко продумати стимули для мовлення,
заохочувати учнів до активних мовленнєвих дій у зв'язку з певною
ситуацією. Таким чином буде реалізована взаємодія та співпраця вчителя з
учнем, а також розвиток інтересу учня до вивчення мови. За наявності в
учнів інтересу до мови, вивчена мова не забувається учнями, навіть якщо
знання цієї мови не буде використовуватись протягом довгого часу. Одним
з основних стимулів є гра. З психології відомо, що дитина грає
завжди.
Гра - рід діяльності, вільної та свідомої, яка дає дитині не
тільки насолоду, але й дозволяє самостверджуватись у заняттях, які її
цікавлять.
Гра - розумна, планомірна, підпорядкована відомим правилам
система поведінки. За визначенням Виготського Л.С. гра є природньою
формою праці дитини, властивою лише їй формою діяльності.
Особливість дитячої гри в тому, що її мотив не в результаті, а в змісті
ігрової дії. Ігрові ситуації сприяють створенню особливого простору
навчальної діяльності, у якому учень готується до рішення життєвоважливих
проблем і реальних ускладнень.
За допомогою мовної гри реалізується активна позиція учня в
навчальному процесі, адже учень передає не лише інформацію, але й своє
ставлення до неї, а також фіксує і враження інших учасників гри.
Одним із видів мовної гри є рольова гра.
"В основі концепції рольової гри лежить звернення до учня з
проханням представити себе чи когось іншого в конкретній сутуації,
потім гравцям пропонують поводитись відповідно до того, що б вони
очікували від цієї людини." [2]
У результаті кожен гравець виступає як частина
соціального оточення інших і демонструє шаблон, у рамках якого вони
можуть спробувати свою власну поведінку.
Сама назва "рольові ігри" свідчить про ті, що в ній учні отримують
певну роль, яку вони повинні зіграти.
Рольові ігри:
. сприяють пізнанню про процеси та почуття інших учасників гри
. створюють умови, коли учні розв'язують певну проблему, обігруючи
ролі
. створюють сприятливі умови для обговорення
Кінцева мета рольової гри - набуття нових знань та їх
відпрацьовка до рівня навичок, процес пізнання визнається першорядним.
Ідея використання рольової гри полягає в тому, щоб дати можливість
учням потренуватись у спілкуванні з оточуючими, взявши на собі ролі за
сценарієм. Крім того гра - це змагання, воно активізує пам'ять дітей,
відображує сприйняття ними світу.
Учасники рольової гри не тільки роблять повідомлення з
певної тими, але й невимушено вступають у бесіду, намагаються
підтримати її. Вони цікавляться думкою інших, погоджуються,
сперечаються, відстоюють свою позицію... Гра проходити в жвавій творчій
атмосфері, і, зрештою, розмова стає невимушеною.
Згідно всього вищезазначеного виокремлюються такі основні
завдання курсової роботи:
. розглянути місце рольових ігор у сучасній методиці викладання
іноземних мов, зокрема в комунікативному та особистісно-
орієнтованому підходах до вивчення іноземних мов;
. довести доцільність використання рольових ігор як елементів
комунікативного та особистісно-орієнтованого підходу;
. виділити основні етапи підготовки до проведення рольових ігор;
. показати можливості практичного використання рольових ігор на
основі підручника Project .
Мета цієї роботи полягає в тому, щоб показати можливості
використання рольових ігор у навчанні іноземної мови як елементу
комунікативного та особистісно-орієнтованого підходів на основі
підручника Project English згідно з сучасними методологічними засадами
вивчення іноземних мов.
Місце рольової гри в методиці викладання англійської мови
Основними умовами для продуктивного оволодіння іноземною мовою,
як і рідною, є:
. включення учня в предметно-комунікативну діяльність;
. тісне спілкування;
. сукупність реалізації соціальних функцій.
Як організувати навчальний процес так, щоб забезпечити реалізацію
цих умов?
Згідно сучасних методичних засад основний акцент у викладанні
іноземних мов має бути зроблений на особистісно-орієнтованому та
комунікативному підходах. Термін "підхід" означає стратегію навчання.
Під особистісно-орієнтованим підходом мається на увазі навчання
учнів іноземного мовлення у класі за єдиною програмою, але з
урахуванням їх індивідуально-психологічних особливостей. Вчені визначають
такі основні завдання та цілі особистісно-орієнтованого підходу:
. заповнення прогалин у вихідному рівні володіння учнем іншомовним
мовленням і своєчасне усунення нового відставання, якщо таке
з'являється;
. розвиток інтелектуального кругозору, психичних процесів і
якостей особистості учня, які відіграють провідну роль у навчанні
іншомовного мовлення;
. активізація та стимулювання навчальної та навчально-виховної
діяльності учнів
тощо.
Перелічені цілі та завдання можуть бути реалізовані практично
шляхом використання різних видів індивідуалізації. Найвищий рівень
інтересу та успішності при вивченні іноземної мови досягається при
співвідношенні зовнішньої та внутрішньої мотивації як 70% до 30%,
отже, мова іде про так звану мотивуючу індивідуалізацію. Вона
передбачає врахування сталої системи мотивів оволодіння учнем
іноземним мовленням та цілеспрямоване формування нових, складніших
мотивів та поки що відсутніх у них видів мотивації.
Регулююча індивідуалізація спрямована на врахування вчителем
реального рівня знань, умінь та навичок учнів на кожному етапі
навчального процесу, тобто можливість спрощення і варіювання завдань
для менш підготовлених учнів та ускладнення завдань для добре
підготовлених і зацікавлених іноземною мовою учнів.
Формуюча індивідуалізація має за мету сприяти формуванню в учнів
індивідуального стилю оволодіння іншомовною мовленнєвою діяльністю з
урахуванням та опорою на індивідуальні особливості нервової системи
учня та стиль діяльності, який вже склався. Слід використовувати різні
прийоми навчання відповідно до змісту різних індивідуалізацій.
Зміни в освіті вимагають іншого підходу до особистісно-
орієнтованого навчання. На перший план виходить синергетика ( співпраця
) у процесі навчання.
Ця модель навчання також відповідає основним вимогам рішень
Колегії Міністерства освіти і науки України, Концепції розвитку
загальної середньої освіти та Програми для загальноосвітніх навч.
закладів з англійської мови.
За визначенням Б.Житника можна скласти таку модель синергетичної
( від грец. synergos - наука про співпрацю ) освіти:
|СИНЕРГЕТИЧНА МОДЕЛЬ ОСВІТИ |
v
СПІВПРАЦЯ
( (
ВЧИТЕЛЬ ? УЧЕНЬ
v v
СУБ'ЄКТ ? ОБ'ЄКТ
(__________(
ПРОДУКТИВНО-ІНТЕРАКТИВНА ФОРМА НАВЧАННЯ
З наведеної схеми зрозуміло, що продуктивним буде лише таке
навчання, яке здійснюватиметься у взаємодії та співпраці вчителя з
учнем, що у деяких видах роботи можливо замінити співпрацею між
учнями. Ця модель освіти спирається на такі основні ідеї та принципи ,
як:
. визнання першорядності процесу пізнання та доступності
інформації, залучення учнів до пізнання;
. цінність співпраці , зокрема використання діалогів, полілогів,
імпровізацій та рольових ігор як основних форм роботи;
. визнання рівності пізнавальних та творчих можливостей усіх
учнів, а також свідомої участі учнів у процесі навчання, довіри
до пізнавальних можливостей усіх учнів та віри в їх творчі
можливості ;
. необхідність активної позиції учня в процесі навчання; учитель -
лідер, а учень - працівник, який займає активну позицію.
Синергетична освіта як особистісно-орієнтована передбачає також
використання таких загально-методичних принципів, як , зокрема, принцип
індивідуалізації навчання:
- засвоєння знань в учнів повинно проходити в темпі їх
здібностей і лише мінімум є загальнообов'язовим;
- здібні учні повинні отримувати максимальні можливості для розвитку
їхніх можливостей;
та принцип максимального наближення навчального матеріалу до
реалій життя, близьких школярам:
- це сприятиме розумінню важливості знань та розвитку необхідної
усвідомленої вмотивованості.
Чимало стратегій та методів навчання сприяють втіленню та
реалізації цих принципів на практиці, і серед них такі, як:
. дебати
. рольові ігри
як методи взаємодіючого (синергетичного ) навчання
. дискусії
. рольові ігри
. ігри
як методи, що грунтуються на досвіді
Обидві групи методів містять рольові ігри, які мають певні переваги,
такі як:
- стосуються виду діяльності, у якому учні отримують роль, яку
вони повинні зіграти;
- використовуються, щоб дізнатися про процеси, які відбуваються
в інших групах, або про почуття інших учасників гри;
- учитель лише дає учням завдання і пропонує зіграти ролі, як
це зробити - обирають учні;
- учням дуже подобається можливість опинитися на місці когось
іншого;
- створюється сприятлива нагода для обговорення.
Якість оволодіння учнем іншомовною діяльністю значною мірою зумовлена
впливом окремих психологічних процесів. На сучасному етапі розвитку
методики вчені вважають необхідним усвідомлене оволодіння іношомовними
навичками та уміннями з опорою на мисленнєві процеси аналізу та
синтезу. Набуті таким шляхом навички та уміння є більш гнучкими та
сталими. Мислення учнів характеризується різними особливостями такими,
як самостійність, глибина розуміння, швидкість. Мислення функціонує в
єдності з мовленням. Наявність індивідуальних відмінностей мислення
вимагає застосування різних прийомів навчання.
Важливу роль в оволодінні іноземною мовою відіграє також
пам'ять. Участь в комунікативній діяльності можлива лише у тому
випадку, коли у довгочасній пам'яті ( свідомості ) людини міцно
зберігаються мовні засоби. Існують різні типи пам'яті; одні учні краще
запам'ятовують предмети ( образна пам'ять ), інші - слова ( вербальна
пам'ять ).
|
