Чего вы ожидаете от 2009 года?
Результат
Архив

Главная / Русские Рефераты / Менеджмент / Методичні основи формування перспективного товарного асортименту промислових підприємств


Методичні основи формування перспективного товарного асортименту промислових підприємств - Менеджмент - Скачать бесплатно


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ
               КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


                             КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ



                               ВИПУСКНА РОБОТА
                            БАКАЛАВРА МЕНЕДЖМЕНТУ

студента факультету       Економіки та Управління
спеціальності                менеджмент у виробничій сфері
                      Васильківського Владислава Сергійовича
                           /прізвище, ініціали, підпис/

   Тема: Методичні основи формування перспективного товарного асортименту
                           промислових підприємств



                       Науковий керівник          Щербина О. В.


                       Робота допущена до захисту
                       Завідувач кафедри
                       канд.екон.наук, доцент     Соболь С.М.



                                  КИЇВ-1999
                                    ЗМІСТ


Вступ 3


І. Теоретико-методологічні основи формування товарного асортименту
підприємства, що функціонує в умовах ринкової економіки  5

  1.1. Економічна сутність та види товарного асортименту 5
  Глибина   7
  1.2. Перспективний товарний асортимент як складова частина економічної
  стратегії підприємства    9
  1.3. Методичні підходи щодо формування перспективного товарного
  асортименту    15

ІІ. Аналітична оцінка базового товарного асортименту та обгрунтування
механізму його формування на перспективу     28

  2.1. Техніко-економічна характеристика підприємства-об’єкту дослідження
  28
  2.2. Аналіз результатів господарсько-фінансової діяльності підприємства
  41
  2.3. Аналіз існуючого товарного асортименту підприємства    47
  2.4. Обгрунтування механізму формування перспективного товарного
  асортименту підприємства  53

Заключення  62


Список використаної літератури    64

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………….67



                                    Вступ

      Порівняно нещодавно  на  Україні,  та  і  в  інших  колишніх  державах
соцтабору,   діяла    командно-адміністративна    система    господарювання.
Підприємства знаходились в прямому підпорядкуванні  відповідних  міністерств
і відомств. В порядку наказу підприємства одержували  контрольні  цифри  для
укладання  своїх  планів  по  випуску  продукції,  собівартості   продукції,
використання  фінансів.  Керівництво  підприємства  чітко  знало,  які  види
продукції та в якому обсязі будуть випускатися найближчим часом.  Аналогічно
здійснювалося  і  матеріально-технічне  забезпечення  та   збут   продукції.
Заздалегідь були  відомі  постачальники  сировини  і  матеріалів,  споживачі
готової продукції.
       Актуальність  даного  дослідження  визначається  тим,  що  в   умовах
ринкової  економіки  цілеспрямоване  формування   перспективного   товарного
асортименту    підприємства    є     одним     їз     засобів     підвищення
конкурентоспроможності підприємства.
      В нинішній час, в умовах  ринкової  економіки,  підприємства  отримали
можливість самостійно формувати  свою  економічну  стратегію,  тобто  знайти
відповіді  на  наступні  питання:  які  види  продукції  виробляти,  в  якій
кількості, як і  якими  засобами,  для  кого  і  коли  виробляти.  Однією  з
основних задач є формування товарного  асортименту  продукції.  Підприємство
повинно  мати  перелік   певних   номенклатурних   позицій   продукції,   що
користуються  потенційним  попитом  на   ринку   і   забезпечать   виживання
підприємства в довгостроковому періоді.
      Мету даного дослідження полягає в  розгляді  методологічних  основ  та
практичних аспектів побудови товарного асортименту підприємства..
      Для досягнення даної мети були поставлені наступні завдання:
       - розгляд понять номенклатури та асортименту;
       - характеристика видів асортименту;
       - розгляд поняття перспективного товарного асортименту як  складової
         частини економічної стратегії підприємства;
       - визначення методів формування  товарного  асортименту  та  засобів
         його розширення,  на  основі  даних,  отриманих  на  підприємстві-
         об’єкті дослідження;
       - здійснення оцінки базового товарного асортименту  підприємства  та
         внесення  пропозицій  щодо  формування  перспективного   товарного
         асортименту.
      В якості об’єкту дослідження  виступає  київське  Відкрите  Акціонерне
Товариство “Електроприлад”. В результаті політичних  і  економічних  змін  в
державі  підприємство  отримало  господарську  самостійність   і   розпочало
формування свого портфеля замовлень на випуск продукції на власний розсуд.
       Теоретико-методологічною  основою  даного  дослідження  є   положення
сучасної економічної теорії, що  відноситься  до  формування  перспективного
товарного  асортименту  підприємства.  В  ході   дослідження    вивчено   та
узагальнено вітчизняні  та  закордонні  літературні  джерела  з  питань,  що
стосуються  методів  формування  перспективного  товарного  асортименту   та
засобів його розширення, а також данні статистичної звітності  підприємства-
об’єкта дослідження.
      Структура роботи складається  з  вступу,  двох  розділів,  заключення,
списку літератури та додатків.
      У вступній частині визначені актуальність дослідження,  його  мета  та
задачі, об’єкт дослідження, методологічна та інформаційна база.
      В першому розділі розкрита суть понять  номенклатури  та  асортименту,
визначені   методи   формування   перспективного    товарного    асортименту
підприємства.
      В другому розділі на основі даних по підприємству-об’єкту  дослідження
показано   механізм   формування   перспективного   товарного    асортименту
підприємства.
        В   заключенні   сформульовано   основні   результати   дослідження,
узагальнено висновки та пропозиції.

     І. Теоретико-методологічні основи формування товарного асортименту
           підприємства, що функціонує в умовах ринкової економіки



           1.1. Економічна сутність та види товарного асортименту


      Будь-яке підприємство, що виробляє яку-небудь  продукцію  або  надає
послуги,   має   свою   номенклатуру   продукції   та   свій   асортимент.

      Номенклатура продукції - це перелік найменувань виробів, завдання по
випуску яких міститься в плані виробництва продукції.
       Асортимент  -  це  сукупність  різновидів  продукції  за   марками,
найменуваннями, розмірами, типами, сортами, що відрізняються  відповідними
техніко-економічними показниками.
      Асортиментна політика –  система  заходів,  по  визначенню  переліку
товарних груп, які мають найбільшу перевагу  для  успішної  діяльності  на
ринку, і які забезпечують економічну ефективність діяльності  підприємства
в цілому.[5, с. 75]
       Основними задачами асортиментної політики є:
     1. Задоволення потреб споживачів;
     2. Завоювання нових покупців;
     3. Оптимізація фінансових результатів підприємства;
        Отже,  -  задоволення  потреб  споживачів.  Потреба  споживачів  -
величина  змінна.  Вона  залежить  від  цілого  комплексу  факторів,   які
впливають на неї. Це і соціальний  статус,  і  рівень  доходів  населення,
очікування, і навіть смаки, які є різні у кожної людини.  Отже,  підходити
до розробки асортименту і номенклатури продукції чи послуг також  потрібно
комплексно і всебічно, з урахуванням  всіх  вище  перерахованих  факторів.
Підприємство  нездатне  задовольняти   потреби   усіх   верств   населення
одночасно.  Виходячи на ринок, воно обирає сегмент  господарювання  і  тим
самим обирає контингент споживачів, який має свої особливості.  Асортимент
і  номенклатуру  потрібно  розробляти  з  максимальним   врахуванням   цих
особливостей, і навіть більше того. Це дасть  можливість  розширити  ринки
збуту і завоювати нових покупців. Завоювання нових покупців можливе лише у
випадку  стійкої  позиції  підприємства  на  ринку,  досконалої  рекламної
кампанії та гарної репутації, і, звичайно, можливості задовольнити потреби
нових споживачів. Ефективне впровадження і здійснення політики  завоювання
нових  покупців  неодмінно  сприятиме   подальшій   стабілізації   позиції
підприємства на ринку і призведе  до  оптимізація  фінансових  результатів
діяльності.
       В глобальному плані - асортимент є одним з вихідних і найважливіших
пунктів здійснення ефективної діяльності підприємства, і вміла та  розумна
його розробка є однією із запорук успіху.
       Номенклатури продукції розрізняються по ширині охоплення (кількості
різних  категорій  товарів)  і  ємності  (кількості   товарів   в   кожній
категорії).
        Підприємство,  що  випускає  електроприлади  та  товари  народного
вжитку, має широку і  і ємну  номенклатуру виробів.
       Ширина  номенклатури  визначається  такими  видами  продукції,   що
випускається:
      . електровимірювальні прилади;
      . прилади контролю за технічними процесами;
      . товари народного вжитку;
      Окремі види продукції мають в своєму складі великий перелік товарів.
Наприклад,  товари  народного  вжитку  –  це  закаточна  машинка,  садовий
секатор, підставка під  телевізор,  котушка  спінінгова,  дитячі  іграшки,
обприскувач та ін.
        Всі  товари  можна  класифікувати   за   наступними   категоріями:
Споживчі товари, що в свою чергу діляться на три підгрупи в залежності від
підходу людей до покупки - товари повсякденного попиту,  товари  тривалого
користування, товари спеціального асортименту.
      Товари повсякденного попиту - легкодоступні,  дешеві  і  товари,  що
широко рекламуються, що часто і охоче купують споживачі. Оскільки споживач
вже знайомий з цими товарами, то саме звичка виявляє  серйозний  вплив  на
його рішення про покупку. Прикладом можуть слугувати газети чи хліб.
      Товари тривалого користування - товари, при покупці  яких  споживачі
витрачають багато часу на порівняння цін, якості, стиля. Це досить важливі
товари, що люди не купують щодня. Наприклад  обігрівачі.  Подібні  покупки
вимагають більш  вимогливого  відношення  до  відмінностей  між  торговими
марками, що виявляються в цінах, споживчих характеристиках, якості  товару
або репутації фірми, тому споживачу потрібно порівнювати ці показники  при
покупці.
       Товари спеціального асортименту -  товари,  заради  придбання  яких
споживач готовий додавати додаткові зусилля. Наприклад,  секатор  садовий.
Покупця головним чином привертають споживчі характеристики товару,  але  і
реклама допомагає створити враження його специфічної цінності.
      Товари для інституціональних споживачів. Інституціональні  споживачі
– це юридичні особи , організації (найрізноманітнішого профілю),  заклади,
підприємства.  Товари  для  цієї  категорії  споживачів  діляться  на  дві
загальні підгрупи, що визначаються вартістю і тривалістю  терміну  служби.
Це товари короткочасного користування і капітальні товари.[35, с. 87]
      Інституціональні споживачі при виборі товарів і послуг керуються, як
правило,  об'єктивними  критеріями,  такими  як::  ефективність,  технічне
обслуговування, гарантія і вартість  власності,  тобто  загальна  вартість
придбання і володіння товаром. Однак їхній специфічний підхід  до  покупок
змінюється в залежності від призначення і ціни товару, що купується.
      Товари короткочасного користування - це порівняно  дешеві  товари  і
послуги,  що  звичайно  споживаються  впродовж  року  з  моменту   їхнього
придбання. Наприклад сировина чи  якісь  витратні  матеріали  (паливо  для
техніки, замінні радіатори)
      Капітальні товари коштують дорожче і  мають  більш  тривалий  термін
служби. Фактично, в більшості організацій прийнято заздалегідь закладати в
бюджет певну суму на  придбання  товарів.  До  капітальних  товарів  можна
віднести нерухомість, обладнання, транспортні засоби.
      До асортименту підприємства можуть входити товари, що відносяться до
одного або декількох типів. В залежності від цього  асортимент  може  мати
декілька видів, що схематично зображено на рис 1.1.

          Ширина
          асортименту

               Широкий



                    Вузький



                                 Дрібний                 Глибокий

                                   Глибина

                                     асортименту
Рис 1.1. Матриця “Види асортименту” [12, c. 264].

      Широкий асортимент включає велику кількість  різноманітних  товарних
груп.
      Вузький асортимент складається з незначної кількості товарних груп;
      Глибокий асортимент виникає,  якщо  в  товарній  групі  пропонуються
багаточисельні альтернативні якості, кольори, зразки, розміри, форми, ціни
та інше;
      Дрібний асортимент характеризується тим, що пропонуються окремі
товарні групи  в незначних варіантах.
      Виходячи на  ринок, підприємству не одразу вдається  зайняти  стійкі
стабільні позиції. Це навіть не всім вдається. І як вже зазначалося  вище,
одним із ключових питань на шляху досягнення успіху є саме вірна  розробка
асортименту продукції.
      В залежності від ринкової позиції підприємства та  його  потенційних
можливостей розробляється і  відповідний  вид  асортименту.  “Початківці”,
зазвичай, пропонують відносно вузький та дрібний варіант  асортименту.  Це
пояснюється як  можливостями, так і очікуваннями на реакцію споживача.  Не
маються на увазі філії могутніх закордонних концернів та  корпорацій.  Хоч
вони і є початківцями на вітчизняному ринку, але потенціал,  з  яким  вони
починають,  відкриває  перед  ними  дуже  широкі  можливості  і   дозволяє
пропонувати  часом  дуже  велику  кількість  товарних  груп  з  величезною
кількістю варіантів. Прикладом можуть слугувати такі  світові  гіганти  як
“Philips”,  ”Sony”,  ”Hewlet  Packard”,  та  інші.  Широкий  та   глибокий
асортимент також пропонують і деякі вітчизняні товаровиробники, які вчасно
і вірно зорієнтувалися у середовищі, що швидко змінюється і перевели  своє
виробництво на потрібні рейки.
      Глибокий асортимент характерний для  виробників  чи  дистриб’ютерів,
які займаються продукцією відносно вузької спеціалізації. Це  можуть  бути
спеціалізовані комп’ютерні фірми. Сюди також  можна  віднести,  наприклад,
корпорації, які виробляють автомобілі. Оскільки шириною  асортименту  вони
не виділяються (не існує такого автомобільного заводу чи  компанії  яка  б
виробляла   легкові  і  вантажні  автомобілі,   автопогрузчики  і  тягачі,
мотоблоки та мотоцикли, трактори та комбайни і  багато  іншого  і  це  все
одночасно і в межах одного підприємства),  то  глибокий  асортимент  –  їх
характерна властивість.
      Широкий товарний асортимент можуть представляти концерни, корпорації
чи  інші  об’єднання   підприємств,   які   поєднали   під   своїм   дахом
найрізноманітніших виробників.  Яскравим прикладом  є  усесвітньо  відомий
корейський концерн “Деу” та японська корпорація “Мацусіта денкі”. В  цьому
випадку можна з впевненістю говорити про величезну кількість товарних груп
та багаточисельність їх  варіантів.  Ці  гіганти  представляють  продукцію
важкої та легкої промисловості, електроапаратуру різного рівня  складності
та різного профілю, займаються розробками у  сфері  комп’ютерної  техніки,
літако- та автомобілебудування і багато іншого.


   1.2. Перспективний товарний асортимент як складова частина економічної
                           стратегії підприємства

      Будь-яка дія починається  з  її  попередньої  теоретичної  розробки.
Неможливо розпочати щось робити завчасно не склавши план дій. Це аксіома.
      Виробнича діяльність, як ніяка інша, потребує особливої уваги з боку
планування.  І  це  планування  повинно  бути,  по-перше,  комплексним  та
всебічним. По-друге, воно повинно відповідати усім вимогам  середовища  та
організації. І, по-третє, не  менш  важливо  дотримуватись  реалістичності
планових показників, тобто плани повинні бути досяжними у реальні строки.
      Всі вище перераховані  сторони  планування  діяльності  підприємства
повинні функціонувати у межах  єдиної  зваженої  системи,  що  забезпечить
більшу ефективність їх здійснення.
      Еволюція  теорії  та  практики  управління   в   умовах   зростаючої
мінливості  характеру  середовища  діяльності  підприємства  призвела   до
формування стратегічного підходу до управління, зокрема планування.
      Стратегія – це генеральна  комплексна  програма  дій,  яка  визначає
пріоритетні  для  підприємства  проблеми,  його  місію,  головні  цілі  та
розподіл ресурсів для їх досягнення. Вона формулює цілі та  основні  шляхи
їх досягнення таким чином, що підприємство має спільний  (об’єднуючий  всі
його підрозділи) напрямок розвитку.        [10, с. 62]
      Розробка стратегії представляє  собою  складний  ітеративний  процес
розгляду певної кількості  альтернатив  розвитку  підприємства,  постійної
переоцінки і періодичної перевірки здійснюваної стратегії в залежності від
стану середовища діяльності.
      Економічна  стратегія  -  ефективне  досягнення  мети   підприємства
економічними засобами.
      Економічна  стратегія  підприємства  виробляє  правила   і   прийоми
економічно-ефективного  досягнення  однотипових  по  масштабам  впливу  на
конкурентний статус підприємства стратегічних цілей. Взаємне поєднання  за
часом та ресурсами локальних стратегічних дій дозволить досягти глобальної
мети економічної стратегії - створення і підтримання конкурентної переваги
підприємства.
      Економічна стратегія має дати відповіді на такі питання:
      - що і в якій кількості виробляти?
      - як і якими засобами виробляти?
      - для кого і коли виробляти?
      Для того, щоб  відповісти  на  ці  запитання,  економічна  стратегія
підприємства повинна виробляти правила і прийоми:
     1) дослідження умов конкурентної переваги;
     2) дослідження ринків потенційних товарів і послуг,  що  відповідають
        місії   підприємства,   і   вибору    таких    стратегічних    зон
        господарювання,  що  здатні  в  тривалій  перспективі  забезпечити
        зовнішню гнучкість підприємства, тобто  можливість  переорієнтації
        підприємства  на   функціонування   в   найбільш   сприятливих   з
        економічної, політичної, правової, соціально-культурної,  науково-
        технічної і екологічної точок зору зонах;
     3) формування перспективного товарного асортименту підприємства, що в
        найбільшому  ступені  задовольнить   актуальні   індивідуальні   і
        виробничі потреби потенційних покупців в середині країни та за  її
        межами, і що забезпечує  на  цій  основі  систематичний  прибуток,
        тобто прибуток, що дозволить  реалізовувати  програми  розширеного
        відтворення;
     4)  розподілу  наявних  в   розпорядженні   підприємства   додаткових
        ресурсів, що взаємодіють між різноманітними напрямками діяльності,
        що   забезпечує   максимальну   продуктивність    (рентабельність)
        використання цих ресурсів;
     5)  формування  ефективної  цінової   політики,   що   забезпечує   в
        довгочасній   перспективі   тривале   положення   підприємства   в
        традиційних і нових сегментах ринку, що освоюються;
     6) раннього виявлення кризових тенденцій  як  в  рамках  національної
        економіки  та  її  галузей,  так  і  всередині   підприємства,   і
        попередження банкрутства підприємства.[21, с. 176]
      Виробляючи правила і прийоми  ефективної  реалізації  цих  напрямків
діяльності, економічна стратегія підприємства - з моменту визначення  його
місії, формування його  виробничого  профілю  і  протягом  всього  періоду
функціонування - повинна  бути  орієнтована  на  підтримання  конкурентної
переваги, запобігання його банкрутства, забезпечення тривалого процвітання
у середовищі, що постійно змінюється.
      Отже, формування перспективного товарного асортименту підприємства є
складовою  економічної  стратегії  підприємства.  Причому   дуже   вагомою
складовою. Від структури асортименту продукції прямо пропорційно  залежить
процес розподілу сировинних ресурсів  підприємства.  Лише  їх  розумне  та
збалансоване використання дасть змогу  запобігти  перевитрат  сировини  та
отримати  максимальний  результат  від  її  використання.  Відповідно   до
розподілу  сировини  відбувається  формування  фінансових   потоків,   які
охоплюють всі “клітини” виробництва чи будь-якого процесу на підприємстві.
Така собі “кровоносна система”.
      Асортимент продукції, за умови, якщо він  визначений  не  точно  (не
точно  –  поняття  відносне,  і  мається  на  увазі,   що   відхилення   у
співвідношеннях товарних груп  будуть  більші,  і  призведуть  до  більших
втрат,  ніж  це  передбачено),  являє  собою  “бомбу  сповільненої   дії”.
Асортимент  розробляється,  затверджується  і  йде   у   виробництво.   По
завершенню виробничого процесу, виявляється,  що  попит  на  одну  товарну
групу нижчий, ніж сподівалися з причини її моральної  старості,  оскільки,
за час, який товар був  у  розробці  і  виробництві  з’явились  аналогічні
товари,  але  вже  з  новими  споживчими  якостями.  Інша  товарна   група
представлена у  надто  великій  кількості,  і  попит  не  зможе  перекрити
пропозицію. Ще  одна  товарна  група  стала  нерентабельною  в  результаті
підвищення цін з боку постачальників сировини. І таких варіантів може бути
дуже багато,  якщо  їх  не  розрахувати  і  не  здійснити  заходів  по  їх
запобіганню (зрозуміло, що  всього  передбачити  неможливо,  але  прогнози
стосовно  розробки  асортименту  повинні  бути  максимально  наближені  до
реальності). А в результаті - нецілеспрямоване  використання  сировини  та
матеріалів, втрачені кошти. Час та ресурси, які можна було  б  використати
на підвищення конкурентоспроможності продукції і  підприємства  в  цілому,
підуть на мобілізацію нового потенціалу, що звичайно  не  тягне  за  собою
позитивних наслідків.
      Склад та характеристики товарного асортименту, як відомо,  багато  в
чому залежать від зони  господарювання  підприємства  (ринку  чи  сегменту
ринку). Отже, при формуванні  перспективного  товарного  асортименту  дуже
важливо враховувати такий фактор як то  стратегічна  зона  господарювання.
Стратегічна  зона  господарювання  (СЗГ)  -  окремий  сегмент  зовнішнього
середовища підприємства, на який воно має, або хоче мати вихід.[5, с. 49]
      Вибір СЗГ  безпосередньо  пов'язаний  з  місією  підприємства.  Якщо
місією підприємства є обслуговування ринку споживчих товарів і послуг,  то
в якості СЗГ  виступають  або  окремі  сегменти  ринку  товарів  народного
споживання, або різноманітні поєднання цих сегментів. Це  можуть  бути  як
усвідомлені, так і неусвідомлені більшістю соціальних груп потреби  в  тих
або інших товарах  та  послугах.  В  якості  СЗГ  можуть  також  виступати
регіональні ринки окремих товарів або їх поєднання.
      Місія підприємства може обумовлюватися  як  однією  СЗГ,  так  і  їх
набором.
      Для  виділення  СЗГ  застосовують  такі  параметри,  як:  перспективи
зростання в даній СЗГ, перспективи рентабельності виробництва  продукції  в
даній СЗГ, очікуваний рівень нестабільності зовнішнього середовища.
      Зазначені параметри визначають по кожній потенційній  СЗГ  на  основі
аналізу, порядок якого наведено на рис.1.2.



      Рис. 1.2. Процес виділення СЗГ.[32, с. 184]
      Як видно з малюнку, процес виділення СЗГ  починається  з  визначення
потреб  потенційних  споживачів  продукції.  В  залежності  від  характеру
засобів задоволення цих потреб досліджують  можливі  технологічні  рішення
пов'язані  з  виробництвом  цих  засобів.  На   основі   аналізу   засобів
задоволення потреб і технології їх виробництва  прогнозують  можливий  тип
клієнта (покупця), що може в перспективі придбати  такі  засоби  по  ціні,
зумовленій витратами виробництва по  даній  технології  виявлених  засобів
задоволення потреби. Після цього визначають географічний регіон,  в  якому
можуть концентруватися більшість потенційних клієнтів.
      Шляхом аналізу зазначених  чинників  визначають,  які  з  них  можуть
забезпечити успіх підприємства в даній СЗГ.
      В ході аналізу досліджують чинники, які  безпосередньо  впливають  на
конкретні значення кожного параметру СЗГ.
      Ключовою задачею стратегічного аналізу є внесення до набору СЗГ нових
зон, і відокремлення тих, які більше не відповідають  параметрам  стратегії
зростання підприємства.
      Для порівняння різноманітних СЗГ застосовують різні підходи. Одним  з
них є підхід, запропонований Бостонською консультативною групою (БКГ)  США.
Його  суть  полягає  у  визначенні  за  допомогою  матриці   співвідношення
зростання обсягу попиту і  показника,  що  характеризує  відношення  частки
ринку, що належить підприємству, до частки ринку, що належить  її  ведучому
конкуренту (рис.1.3.). Це співвідношення визначає  порівняльні  конкурентні
позиції  підприємства  в  перспективі.  Для  кожної  СЗГ  робиться   оцінка
наведених двох параметрів, що вписуються в відповідні клітинки.


                           Високий



Зростання
обсягу
попиту


                               Низький



                           

назад |  1  | вперед


Назад
 


Новые поступления

Украинский Зеленый Портал Рефератик создан с целью поуляризации украинской культуры и облегчения поиска учебных материалов для украинских школьников, а также студентов и аспирантов украинских ВУЗов. Все материалы, опубликованные на сайте взяты из открытых источников. Однако, следует помнить, что тексты, опубликованных работ в первую очередь принадлежат их авторам. Используя материалы, размещенные на сайте, пожалуйста, давайте ссылку на название публикации и ее автора.

© il.lusion,2007г.
Карта сайта
  
  
 
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Союз образовательных сайтов