Олександр Грехам Белл - Історія Всесвітня - Скачать бесплатно
(1847 – 1922рр. )
Олександр Белл народився в Единбурзі 3 березня 1847 року в сім`ї філологів. Олександр ріс в атмосфері музики і декламування, де звукам людського голосу приділялась особлива увага. В 14 років він переїхав до дідуся в Лондон, під керівництвом якого вивчав літературу і ораторське мистецтво. А через три роки вже почав самостійне життя, викладаючи музику і ораторське мистецтво в академії Уестон - Хаус Фундаментально вивчивши за 9 років акустику і фізику людської мови, Белл став асистентом свого батька, професора Лондонського університету.
Весною 1870 року Белл захворів, і лікарі порадили йому змінити клімат. Сім’я переїхала до Канади, а в 1871 році він жив уже в північноамериканському Бостоні, викладаючи в школі для глухонімих з використанням системи видимої мови.
В цей час компанія «Вестерн Юніон» шукала спосіб одночасної передачі декількох телеграм по одній парі проводів, щоб позбавитись від необхідності прокладання допоміжних телеграфних ліній. Компанія оголосила про величезну грошову премію винахіднику, який запропонує подібний спосіб.
Белл став працювати над цією проблемою, використовуючи свої знання з законів акустики. Він задумав встановити на передаючому пункті декілька камертонів, кожний із яких створював би в загальній лінії струм, пульсуючий зі строго визначеною частотою. На приймальному пункті ці пульсації повинні були сприйматись також камертонами, настроєними на відповідну частоту. Так Белл збирався передавати одночасно сім телеграм, по числу музикальних нот, які запали йому в душу ще з дитинства. В роботі над «музикальним телеграфом» Беллу допомагав юний житель Бостона Томас Ватсон. Кругозір Белла був надзвичайно широкий , що відзначалось його сучасниками; різностороння освіта поєднувалась в ньому з гострою уявою і це дозволяло йому легко поєднувати в своїх експериментах такі різні сфери науки і мистецтва - акустику, музику, електротехніку і механіку.
Так як Белл не був електриком, тому консультувався у другого відомого бостонця, вченого Д.Генрі, іменем якого названа одиниця індуктивності. Подивившись на перший зразок телеграфу в лабораторії Белла, Генрі вражено вигукнув: «Ні за яких умов не кидайте розпочатого!».
Не покидаючи роботи над «музикальним телеграфом», Белл в той же час почав будувати деякий апарат, за допомогою якого розраховував зробити звуки мови видимими для глухонімих відразу і безпосередньо, без всяких письмових позначень. Для цього він майже рік проробив в Массачусетському отоларингологічному госпіталі, проводячи різні експерименти з вивчення людського слуху.
Головною частиною апарату повинна була стати мембрана; закріплена на останній голка записувала б на поверхню обертаючого барабана криві, які відповідали різним звукам, складам і словам.
Роздумуючи над роботою мембрани, Белл прийшов до ідеї іншого приладу, за допомогою якого, як він писав, «стане можлива передача різних звуків, якщо можливо викликати коливання інтенсивності електричного струму, яке відповідає тим коливанням в повітрі,, які відтворюють даний звук». Цьому неіснуючому поки що апарату Белл дав ім’я «телефон». Так робота над завданням допомогти глухонімим привела до думки про можливість створення приладу, який виявився необхідним всьому людству і звичайно вплинуло на подальший хід його розвитку.
Працюючи над «музикальним телеграфом», Белл і Ватсон працювали в різних кімнатах , де були встановлені передаючі і сприймаючи апарати. Роль камертонів виконували стальні пластинки різної довжини, міцно закріплені одним кінцем, а другим замикаючи електричне коло.
Винахід телефона прийшовся на час найвищого розквіту електричного телеграфу і виявився зовсім випадковим.
В 1876 році О.Белл демонстрував вій апарат на Філадельфійській всесвітній виставці. В стінах виставочного павільйону вперше прозвучало слово «телефон» - так відрекомендував винахідник свій «говорячий телеграф». До здивування журі із рупора цієї штуковини почувся монолог Принца Датського «Бути чи не бути?», який виконувався в цей час, але в іншому приміщенні містером Беллом.
Винахід Белла став сенсацією Філадельфійської виставки. І це не дивлячись на те, що перший телефонний апарат працював з жахливим спотворенням звуку, розмовляти за допомогою нього можна було не далі 250 метрів, так як працював він ще без батареї, а лише силою електромагнітної індукції, його приймальні і передаючі прилади були однаково примітивні.
Організувавши «Телефонну компанію Белла», винахідник почав настирливу роботу з вдосконалення дітища, і вже через рік запантував нову мембрану і арматуру для телефона. А потім застосовував для збільшення відстані передачі мікрофон Юза і живлення від батареї. В такому вигляді телефон проіснував більше ста років.
11 червня 1877 року Олександр Белл одружується з Мейбл Хаббард і молода пара відправляється в Англію.
Ця поїздка відіграла в історії телефона величезну роль. В Англії з успіхом продовжував демонстрації, збираючи величезну кількість публіки. «Нечуване телефонне шоу» було дано самій королеві і королівській сім`ї. Титуловані особи співали, декламували, розмовляли один з одним по проводам, перебиваючи себе питаннями чи добре їх чути. Королева залишилась задоволена.
Газети так розрекламували успіх телефона в Англії, що «Вестерн Юніон» прийшлося змінити своє ставлення до винахідника. Президент компанії Ортон вирішив, що якщо електричний телефон винайшов простий вчитель для глухих, то такі спеціалісти, як Едісон і Грей, зможуть створити апарат значно кращий. І на початку 1879р. компанія «Вестерн Юніон» створила фірму «Американо – розмовна телефонна компанія», яка зайнялась виготовленням телефонів, ігноруючи патентне право Белла.
Прихильники Белла, взявши кредити, створили у відповідь «Нову англійську телефонну компанію» і рвонули у бій. Результатом боротьби стало створення в к. 1879року об’єднаної «Белл компані». В грудні того ж року ціна акції піднялася до 995 доларів. Белл став надзвичайно багатою людиною. Багатству відповідала слава і світове визнання. Франція присудила його затверджену ще Наполеоном премію Вольтера, розміром в 50 тисяч франків. В 1885 році він прийняв американське громадянство.
А дощовим ранком 4 серпня 1922року в США і в Канаді були вимкнені всі телефони. Америка хоронила Олександра Грехама Белла. 13 мільйонів телефонних апаратів, тисячі різних видів і конструкцій замовкли на честь великого винахідника.
|