Какая из вечных ценностей самая быстротечная:
Результат
Архив

Главная / Рефераты / Бухгалтерський облік, оподаткування / Особливості внутрішнього аудиту


Особливості внутрішнього аудиту - Бухгалтерський облік, оподаткування - Скачать бесплатно


Внутрішній аудит є одним із видів внутрішньогосподарського кон­тролю суб'єктів підприємницької діяльності. Забезпеченню ефектив­ності діяльності суб'єктів підприємницької діяльності багато в чому сприяють впровадження і правильна організація системи внутріш­нього аудиту,

В умовах становлення ринкової економіки в Україні неабиякий інтерес викликає досвід зарубіжних країн щодо організації внутріш­нього аудиту. Професійну організацію внутрішніх аудиторів у США було створено в 1941 р. як Інститут внутрішніх аудиторів. Свою діяльність Інститут будує на базі загальних професійних знань внут­рішніх аудиторів, програми безперервного професійного розвитку, економічного кодексу, норм і програм сертифікації. Внутрішні ауди­тори працюють як у державному, так і в приватному секторі. Внут­рішні аудитори здійснюють незалежне експертне оцінювання управ­лінських функцій фірми чи компанії. Вони надають своїй головній фірмі, яка здійснює управління, результати аналізу, оцінювання, ре­комендації, поради й інформацію про діяльність підприємства, яке вони перевіряють. В основному, внутрішній аудит розглядає бухгал­терську інформацію й її достовірність. Завдання внутрішнього аудиту — допомогти відповідним працівникам фірми чи компанії викону­вати свої обов'язки максимально кваліфіковано й ефективно.

Внутрішні аудитори звітують перед вищим керівництвом підприємства. За внутрішній аудит відповідає сама фірма або один із її відділів, тобто контрольний орган всередині фірми. Керівник такого контрольного органу (або внутрішній аудитор) підпорядкований керів­ництву підприємства. Внутрішній контрольний орган здійснює ауди­торські перевірки на самому підприємстві або в його підрозділах.

Будучи на повному утриманні підприємства, цей контрольний орган (чи сам внутрішній аудитор) повинен довести необхідність свого існування. Для цього він покликаний сприяти підвищенню ефектив­ності роботи підприємства, забезпеченню рентабельності й зміцнен­ню його фінансового стану.

Мета внутрішнього аудиту — удосконалення організації й управ­ління виробництвом, виявлення й мобілізація резервів його зростання.

Внутрішній аудит здійснюється на попередній стадії виконання комерційної, технологічної або фінансової угоди, у процесі її прохо­дження і після завершення. Він дає експертну науково обґрунтовану оцінку господарським операціям і процесам.

Внутрішній аудит аналізує ситуацію ризику і застерігає від банк­рутства, використовує ноу-хау для збільшення прибутку й ефектив­ності нової технології, вживає заходів, що сприяють фінансовій діяль­ності підприємства.

На наш погляд, доцільно в усіх галузях економіки, на кожному підприємстві запровадити систему внутрішнього аудиту з тим, щоб за цю роботу відповідала конкретна особа чи спеціальний відділ. Асиг­нування на утримання такої аудиторської служби слід здійснювати за рахунок виявлених внутрішнім аудитом резервів підвищення ефективності роботи підприємства, зниження собівартості й збільшен­ня прибутків.

Для аудиту адміністрації індивідуальних компаній наймають внутрішньогосподарських аудиторів. У США, наприклад, група внут­рішньогосподарських аудиторів на окремих великих фірмах може включати сотні і більше осіб, які звітують перед президентом чи аудиторським комітетом ради директорів.

Внутрішньогосподарські аудитори можуть проводити звичайні перевірки на відповідність (визначати, чи дотримано в господарській системі тих специфічних процедур або правил, які приписані персо­налу вищим керівництвом (адміністрацією), або займатися операцій­ним аудитом (перевірка будь-якої частини процедур і методів фун­кціонування господарської системи з метою оцінювання продуктив­ності й ефективності). Після закінчення операційного аудиту мене­джеру видають рекомендації для удосконалення операцій. Крім того, внутрішньогосподарські аудитори в останні роки набули високої кваліфікації щодо оцінювання комп'ютерних систем.

Внутрішньогосподарський аудитор забезпечує адміністрацію цін­ною інформацією для прийняття рішень, які стосуються ефективного функціонування бізнесу. Він не залежить від функціонального управління, але не може не залежати від реальної ситуації. Користу­вачі зовні навряд чи захочуть покластися на інформацію, що пере­вірена внутрішнім аудитором, через відсутність у нього незалежності

— це найголовніша відмінність між результатами роботи внутрішніх аудиторів і аудиторських фірм (зовнішніх аудиторів). Деякі види діяльності внутрішніх аудиторів називаються операційним аудитом.

Операційний аудит (аудит результатів, або управлінський аудит)

— це вивчення аудиторами операцій компаній з метою формулювання рекомендацій щодо економічного використання ресурсів, досягнен­ня цілей.

Мета операційного аудиту — допомогти керівникам у виконанні їхніх обов'язків. Результатом цього може бути збільшення рента­бельності компанії. Таким чином, внутрішні аудитори розглядають операційний аудит як складову внутрішнього аудиту.

Внутрішній аудитор результати своєї роботи відображає у звіті, який дає йому можливість звернути увагу керівництва на відповід­ну проблему. Щоб досягти намічених цілей, звіт не варто розтягува­ти і перевантажувати зайвими подробицями. Він має бути чітким, точним, зрозумілим і своєчасним. Стандартної форми для звітів внутрішніх аудиторів немає і, ймовірно, ніколи не буде через ба­гатогранність об'єктів перевірки, відмінності у здібностях та інтере­сах керівників.

У звіті внутрішнього аудитора, що надсилається аудиторському комітету, слід вказати, які рекомендації виконано, а які вважаються неефективними через надмірні витрати. Тільки після отримання письмового звіту внутрішня аудиторська перевірка вважається за­кінченою.

Іншою процедурою, характерною для подання звітності внутрішніх аудиторів, є спільний з керівниками аналіз критикованих моментів і внесених рекомендацій до їх включення у кінцевий звіт внутріш­нього аудитора.

Основну увагу внутрішньому аудитору слід приділяти перевірці тих показників фінансово-господарської діяльності підприємства, які можуть позитивно вплинути на ефективність виробництва. Така перевірка має спрямовуватися на попередження (профілактику) відхи­лень від нормативно-правових актів чи зловживань. Важливо також ретельно дослідити ті господарські операції, які мають бути докумен­тально оформлені й своєчасно відображені в облікових регістрах та у фінансовій звітності.

Отже, внутрішній аудит контролює раціональне витрачення ма­теріальних, трудових і фінансових ресурсів, дотримання законності господарських операцій, виявлення допущених зловживань чи по­рушень.

На промислових підприємствах внутрішній аудит одночасно здій­снює технічний нагляд за виробничим процесом і якістю продукції. Матриця дій внутрішнього аудиту має такий вигляд (табл. 14.1).

Таблиця 14.1. Матриця дій внутрішнього аудиту

Перевірка на повноту відображення

Перевірка на точність відображення

Аудиторську перевірку слід починати з дослідження первинних документів.

Така перевірка суттєво знизить величину ризику для внутрішнього аудитора і він буде впевненим у тому, що звітність позбавлена матеріальних помилок і пропусків.

Нульовий ризик означатиме абсолютну впевненість у достовір­ності інформації. Але в даному ви­падку практика показує, що чим менший аудиторський ризик, тим більше документів слід взяти для тестування

Аудиторську перевірку слід почи­нати з аналізу балансу і фінансової звітності, щоб упевнитися в точнос­ті відображення в них повноти да­них усіх статей.

Така перевірка дає можливість виявити завищення сум витрат і активів

Внутрішній аудит передбачає попередній контроль на стадії розг­ляду первинних документів, під час візування договорів, наказів, кош­торисів. У такому разі внутрішній аудит претендує на роль про­філактичного заходу.

Поточний контроль здійснюється під час реєстрації господарських операцій та інвентаризації.

Наступний контроль проводиться на стадії узагальнення й аналі­зу облікової і звітної інформації.

Таким чином, внутрішній аудит є системним і строго докумен­тальним, безперервним, універсальним (суцільним) заходом.

Орієнтовні основні методологічні положення щодо організації внутрішнього аудиту полягають у тому, що насамперед слід укомп­лектувати штат внутрішніх аудиторів, відтак оптимально розподіли­ти контрольні функції, виробити методичні вказівки з питань внут­рішнього аудиту.

На підприємстві мають складатися графіки здавання звітів мате­ріально відповідальними особами, а також графіки передачі доку­ментів на автоматизовану обробку.

Не менш важливо розробити проекти планів проведення інвента­ризацій грошових коштів, матеріальних цінностей, розрахунків. При цьому пріоритетне значення надається розробці проекту плану про­ведення річної інвентаризації всіх статей балансу (як правило, ста­ном на 1 жовтня відповідного року).

Представляємо організаційну модель внутрішнього аудиту (табл. 14.2).

Об'єкти внутрішнього

аудиту

Джерела інформації

Методичні прийоми і способи аудиту

Майнові ресурси (ос­новні засоби, МШП, сировина, матеріали, товари тощо)

Законодавчі акти

Суцільні перевірки

Касові, банківські операції (звіти ка­сира, виписки банку)

Нормативні документи з обліку і аудиту

Вибіркові перевірки при аудиторському тестуванні

Праця і заробітна плата

Первинні й зведені документи

Інвентаризація

Розрахунки з постачальниками, покупцями та іншими дебіторами,

кредиторами

Регістри бухгалтерського обліку

Лабораторний аналіз і експертні перевірки

Власний капітал (статутний, пайовий,

резервний, додат­ковий тощо)

Баланси і фінансові звіти

Економіко-математичне моделювання

Витрати

Засновницькі документи (статут, протоколи зборів

засновників, свідоцтво, ліцензія)

Методи порівняльного аналізу

Фінансові результати

Акти перевірок (до­відки, висновки) по­даткової адміністра­ції, банку, держав­них фондів тощо

Технологічний і хіміко-технологічний контроль

Прогнозування результатів діяльності

Перевірка якості товарів, складання рекламаційних актів

Оформлення результатів перевірки і їх реалі­зація (групувальні відо­мості, акти обстежень, аудиторські висновки)

Внутрішньому аудиту доцільно забезпечити співпрацю з юрискон­сультом з питань дотримання законів, положень (стандартів) бухгалтер­ського обліку, Плану рахунків та Інструкції про його застосування, Ін­струкції з інвентаризації, Положення про ведення касових операцій тощо.

Основні функції внутрішнього аудиту: контроль за правильні­стю оформлення, приймання і відпуску матеріальних цінностей, опри­буткування, видачі й перерахування грошових коштів, створення і витрачання власного капіталу; контроль за дотриманням правил штатно-фінансової дисципліни, правильним створенням і розподі­лом прибутків.

Перелік контрольних функцій внутрішнього аудиту слід оформити відповідним наказом керівника підприємства. У ньому необхідно також передбачити своєчасне й кваліфіковане проведення перевірки з метою прогнозування господарських ситуацій, які призводять до порушення нормативних актів, що дасть можливість своєчасно вжи­ти заходи для попередження (профілактики) правопорушень. За до­помогою поточного контролю слід здійснити вибіркові перевірки правильності господарських операцій разом із суцільними перевірка­ми каси, банку, розрахунків з підзвітними особами, списання матері­алів на витрати, забезпечення фінансових результатів, реагування на виявлені порушення.

Структура внутрішнього аудиту підприємства включає три еле­менти: умови проведення аудиту, систему бухгалтерського обліку і процедури аудиту. Кожний елемент розуміють як наявність правил, процедур, методики і документації, розроблених для захисту своїх коштів, отримання надійної інформації з фінансів, підвищення ефек­тивності роботи і дотримання відповідних вимог. У поєднанні всі пе­рераховані елементи структури внутрішнього контролю забезпечу­ють підприємству зниження небажаного ризику ділової і фінансо­вої діяльності, а також ризик помилок у бухгалтерському обліку.

Внутрішній аудит здійснюється або на основі рішення органів управління фірми, або відповідно до порядку, встановленого зако­нодавством.

Внутрішній аудит є складовою внутрішнього контролю і здій­снюється за рішенням органів управління фірми для контролю й аналізу господарської діяльності.

Головна мета внутрішнього аудитора — визначити, чи має фінан­сова звітність підприємства суттєві перекручення.

Термін "Внутрішній аудит" означає діяльність внутрішньої ауди­торської служби (або служби внутрішніх ревізорів підприємства).

Основні функції служби внутрішнього аудиту, як правило, скла­даються з процедур дослідження окремих операцій підприємства, оцінювання і контролю відповідності цих операцій, відображених у бухгалтерському обліку, а також контролю за функціями внутріш­ньої системи контролю підприємства.

Можливості й мета діяльності служби внутрішнього аудиту ма­ють широкий спектр та напрямки і залежать від розміру та струк­тури підприємства, а також потреб керівництва. Як правило, функції внутрішнього аудитора складаються з контролю за функціону­ванням та організацією систем бухгалтерського обліку і внутріш­нього контролю.

Контроль за організацією системи бухгалтерського обліку — це виконання частини функцій керівництва підприємства. Служба внутрішнього аудиту, як правило, відповідає перед керівництвом підприємства за постійне спостереження та контроль за функціо­нуванням цих систем. Фахівці внутрішнього аудиту надають ре­комендації з удосконалення цих систем; проводять експертизи фінансової й оперативної інформації, огляд коштів, які використо­вуються для ідентифікації, виміру, класифікації та інформування; готують огляди ефективної діяльності підприємства, у тому числі нефінансових засобів керівництва; здійснюють контроль за дотри­манням українського законодавства і виконанням всіма підрозді­лами підприємства його внутрішньої політики щодо здійснення діяльності.

Роль і функції внутрішнього аудиту визначаються керівництвом підприємства і метою його розвитку.

Функції внутрішнього аудиту змінюються залежно від вимог ке­рівництва підприємства.

Ефективна діяльність служби внутрішнього аудиту дає змогу зов­нішньому аудитору змінювати характер і термін виконання та ско­рочувати обсяги аудиторських процедур, але не може зумовити пов­не невиконання ним раніше запланованих процедур перевірки.

Внутрішній аудит проводять особи, які мають відповідний рівень професійної освіти, досвіду і компетенції, а робота помічників на­лежним чином контролюється, аналізується і документально оформ­люється.

Основними об'єктами внутрішнього аудиту є:

• стан і ведення бухгалтерського фінансового обліку;

• фінансова звітність, її вірогідність;

• стан необоротних активів і запасів;

• забезпеченість підприємства власними обіговими коштами;

• платоспроможність і фінансова стійкість;

• система управління підприємством;

• робота економічних і технічних служб підприємства;

• оподаткування: правильність визначення доходу, що підлягає оподаткуванню, своєчасність і повнота сплати податків;

• планування, нормування і стимулювання;

• внутрішньогосподарський контроль;

• виробничо-господарська діяльність;

• достовірність проектно-кошторисної документації тощо. Основними процедурами внутрішнього аудиту є:

• вивчення засновницьких документів;

• дослідження первинної документації, регістрів бухгалтерського фінансового (управлінського) обліку, фінансової звітності;

• зустрічна перевірка документів І господарських операцій, по­рівняння даних синтетичного і аналітичного обліку тощо.



Назад


Новые поступления

Украинский Зеленый Портал Рефератик создан с целью поуляризации украинской культуры и облегчения поиска учебных материалов для украинских школьников, а также студентов и аспирантов украинских ВУЗов. Все материалы, опубликованные на сайте взяты из открытых источников. Однако, следует помнить, что тексты, опубликованных работ в первую очередь принадлежат их авторам. Используя материалы, размещенные на сайте, пожалуйста, давайте ссылку на название публикации и ее автора.

281311062 © il.lusion,2007г.
Карта сайта


  

МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Союз образовательных сайтов