Бухгалтерський облік в Україні в ХХ ст(період НЕПу) - Бухгалтерський облік, оподаткування - Скачать бесплатно
При переході до НЕПу значення бухгалтерського обліку зростало. У цей період бухгалтерський облік був покликаний поряд із здійсненням функцій контролю за збереженням соціалістичної власності сприяти розвитку товарно-грошових відносин, забезпечувати процес виявлення результатів госпрозрахункової діяльності підприємств і організацій, сприяти їх рентабельній роботі. Уряд приділив значну увагу вдосконаленню бухгалтерського обліку. У його рішеннях постійно розглядалося питання про необхідність посилення ролі бухгалтерського обліку як важливого джерела інформації про господарську діяльність підприємств і трестів та розробки дієвих способів контролю за раціональним витрачанням коштів, виділених державою для їх виробничої діяльності.
Підхід до ролі бухгалтерського обліку в економіці країни базувався на ленінських положеннях про облік і контроль.
У період НЕПу, особливо починаючи з 1924 р., виходить у великій кількості література з теорії і галузевих курсів бухгалтерського обліку (автори М.А. Блатов, О.М. Галаган, Я.М. Гальперін, О.П. Рудановський). Про посилення ролі бухгалтерського обліку в управлінні народним господарством в період НЕПу свідчить не тільки вихід великої кількості державних нормативних актів з питань обліку та поява численних періодичних бухгалтерських видань, але й мобілізація всіх працівників на рішення народногосподарських проблем. Передусім, це виявилося у створенні в 1924 р. масової громадської організації – Об’єднання працівників обліку (ОПО), яку в майбутньому було перетворено на Всесоюзне товариство сприяння соціалістичному обліку (ВТССО) зі своїми виділеннями в союзних республіках і великих промислових центрах країни. У 1925 р. був створений Інститут державних бухгалтерів-експертів (ІДБЕ) при НК РСІ СРСР, основною функцією якого стала постійна висококваліфікована допомога підприємствам і трестам в організації та методології бухгалтерського обліку, а також аналізу балансу. У ці ж роки при ОПО та ІДБЕ виникли загальносоюзні журнали і бюлетені. За даними бібліографічного довідника „Счетная литература СССР” за період 1917-1929 рр.
І все ж до Х з’їзду РКП(б) обліку приділяли недостатньо уваги. За даними Робітничо-селянської інспекції (РСІ) в 1922 р. термінів подання звітності не дотримувалися; калькуляція і розрахунок собівартості були відсутні; ціни встановлювалися на підставі кошторисних пропозицій; не виконувалася колація; не зводилися окремі баланси підприямств, які входили до трестів.
Вважають, що подією, яка відкриває нову сторінку в історії вітчизняного обліку, було видання ВРНГ 6 квітня 1922 р. „Положения о счетоводстве и отчетности”, в якому наводилась групова номенклатура рахунків і типові форми звітності.
Положення проіснувало лише рік: 10 квітня 1923 р. ВЦВК та РНК, не беручи до уваги його вимоги, видали Декрет „О государственных промышленных предприятиях, действующих на коммерческих основах (тресты)”.
Проте прийняття Декрету не внесло постійності та сталості в облікову роботу: ХІІ з’їзд РКП(б), який проходив з 17 по 25 квітня 1923 р., серед інших питань приймає рішення в галузі бухгалтерського обліку, а також ігноруючи щойно видані вищими державними органами нормативні документи.
Для організації бухгалтерського обліку був створений ще один документ: 10 вересня 1926 р. Рада Праці та Оборони (РПО) видала „Правила составления балансов и начисления амортизованных отчислений государственными предприятиями, а также акционерными обществами с преобладанием государственного капитала”.
9 листопада 1926 р. Раднарком СРСР видає новий документ щодо обов’язкового ведення рахівництва торговельними та промисловими підприємствами, в якому наводився поділ підприємств на декілька розрядів, і тільки торговельні підприємства не нижче V розряду і промислові не нижче VII розряду повинні були вести облік за подвійною бухгалтерією. У всіх інших випадках оподаткування проводили на підставі оборотів касової книги.
У грудні 1927 р. відбувся XV з’їзд ВКП(б), який дав директиви із складання першого п’ятирічного плану. Отже, значну роль в бухгалтерському обліку почали відігравати планові показники, увага була приділена контролю за їх виконанням, також робився акцент на бухгалтерському обліку як на засобі впровадження в життя господарського розрахунку та режиму економії, боротьби з бюрократизмом.
Для 1925 р. характерним було подальше удосконалення техніки облікової справи. Окрім розповсюдження карткового кількісно-сумового обліку товарів, а також карткового обліку розрахункових операцій, з’явились нові форми. Такими були форми В.К. Мнюха і К. Петрова. Вони вважали, що не шаховий баланс, а ордер, або, правильніше, картка-ордер є базою для побудови всієї системи обліку; саме картка-ордер є останньою ланкою у ланцюгу змін, яких зазнала книга.
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК В НЕЗАЛЕЖНІЙ
УКРАЇНІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО РОЗВИТКУ
Протягом ХХ ст. у суспільному житті України відбулися дві визначні події – формування нової економічної формації, названої соціалізмом (1917 – 1991 рр.) та отримання країною незалежності і перехід від соціалізму до капіталізму, або до ринкової економіки (1991 р.). Ці події не могли не вплинути на розвиток облікової системи та не зачепити інтереси людей, які займаються теорією та практикою обліку, в переломні моменти історії.
Історія розвитку бухгалтерського обліку в СРСР (це стосується і України, як його складової частини) висвітлені в економічній літературі і досить грунтовно у роботах В.А. Маздорова та Я.В. Соколова [Маздоров В.А. История развития бухгалтерского учета в СССР.– М.: Финансы, 1972.– 320 с. Соколов Я.В. История развития бухгалтерского учета.– М.: Финансы и статистика, 1985.– 367с.].
Зокрема, Я.В. Соколов у нарисах історії бухгалтерського обліку пропонує таку періодизацію етапів розвитку системи обліку [Соколов Я.В. Очерки по истории бухгалтерского учета.– М.: Финансы и статистика, 1991.– 269 с.].
1917-1918 рр. – адаптація традиційних методів обліку до нової системи господарювання;
1918-1921 рр. – розвал старої системи і форми бухгалтерського обліку;
1921-1929 рр. – реставрація традиційної системи обліку;
1929-1953 рр. – деформація принципів бухгалтерського обліку;
1953-1984 рр. – удосконалення виробничого обліку, аналіз його організаційних структур і поширення механізованої обробки економічної інформації;
1984-1991 рр. – перебудова соціально-економічних відносин та спроба відродження класичних принципів бухгалтерського обліку.
ПЕРІОДИЗАЦІЯ СОЦІАЛІСТИЧНОГО ОБЛІКУ [18]
|
Роки
|
Етапи розвитку обліку
|
|
1917-1932 рр.
|
Облік перехідного періоду від капіталізму до соціалізму (характеризується поступовим відходом від форм і методів обліку попереднього періоду та формуванням основ обліку соціалістичного типу. Цей період закінчується утворенням спеціального бюрократичного органу держави – Центрального управління народногосподарського обліку).
|
|
1932-1945 рр.
|
Розвиток методології та організації обліку, спрямованого на контроль за виконанням планів, збереженням соціальної власності, здійсненням режиму економії, створенням нових форм обліку, прийомів та методів обліку витрат і калькулювання собівартості продукції, становлення внутрішньогосподарського контролю та галузевого обліку.
|
|
1945-1965 рр.
|
Удосконалення єдиної системи бухгалтерського обліку в масштабі країни: оновлення нормативних актів з окремих об’єктів обліку, які відповідають новим умовам господарювання, впровадження нових планів рахунків, форм обліку, регламентація змісту первинної документації, впровадження нормативного методу обліку та калькулювання.
|
|
1965-1991 рр.
|
Проведення економічної реформи, направленої на розширення повноважень підприємств, зміна методики планування обсягу реалізації, посилення ролі госпрозрахункових показників, удосконалення плану рахунків,розроблення загальних і галузевих положень з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції, створення автоматизованих систем управління, розширення набору і випуску спеціалістів з бухгалтерського обліку, підготовка кандидатів і докторів наук з обліку, активізація наукових досліджень з методології та організації обліку.
|
|
1991-2000 рр.
|
Перехідний період, пов’язаний зі зміною жержавного устрою. Формування обліку перехідного періоду до ринкових відносин.
|
|
2000-до цього часу
|
Становлення національної системи обліку з урахуванням міжнародних стандартів. Прийняття нового плану рахунків, нових регістрів обліку та форм фінансової звітності. Вдосконалення методології оцінки активів, зобов’язань, капіталу. Розвиток аудиту.
|
Отже, формування нового знання про бухгалтерський облік в умовах переосмислення ролі бухгалтера в управлінській діяльності створює необхідні передумови для розробки і реалізації принципового нового підходу до досліджень концептуальних засад внутрішнього контролю на мікрорівні (підприємство, корпорація, конгломерат та ін.). Його суть полягає в тому, що:
– побудова системи внутрішнього фінансового контролю і її головних складових: бухгалтерського контролю і контролю підрозділу внутрішнього аудиту можлива при багатозмістовному тлумаченні контролю, тобто антологічних, гносеологічних, управлінських та інформаційних аспектів;
– головним аргументом щодо діяльності сприйняття функцій обліку і контролю в єдності, а не в тотожності є те, що контроль у діяльності бухгалтера реалізується багатомірно і як контроль іманентний діграфічній системі накопичення інформації. Іманентність контролю самій системі бухгалтерського обліку в деякому ступені присутня через сутність самих рахунків як частини логічно заданої системи рахівництва. Вони необхідні для відображення кількісних змін об’єктів, що обліковуються. Проте, якщо виходити з того, що на рахунках обліковуються не самі факти господарського життя, а інформація про них, то саме це і припускає момент суперечності, що й викликає до життя необхідність додаткової реалізації контролю як функції управління.[16]
На мою думку, здійснена реформа бухгалтерського обліку в Україні в цілому не вплинула на порядок проведення інвентаризації статей балансу, а лише доповнила перелік завдань, які вона повинна розв’язати, а саме: визнання й оцінка активів і зобов’язань підприємства, оцінка біологічних активів, уточнення вартості пайового фонду колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, їх активів і зобов’язань тощо. При цьому слід зазначити тісний зв’язок історії формування інвентаризації з сучасними завданнями, які постають перед інвентаризаційним процесом.
Список використаної літератури:
ЗАКОНИ УКРАЇНИ
Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999// Відомості Верховної Ради України.– 1999.– №40
Научно-практический журнал «Бухгалтерский учет и аудит» № 7/ 2002 г.
Левицький К., Савчак Д., Порадник писарський.– Л., 1899.– 64 с.
Герасимович С. Підручник до ведення книг в кооперативних, господарсько-торгівельних і споживчих спілках.– Л., 1920.– 110 с.
Стернюк І. Підручник торговельно-кооперативного книговодства.– Л., 1926.– 64 с.
Павлюк М. Порадник у книговодстві кредитових кооперативів (ч. І., Б-ка РСУК. Ч. 20) – Л., 1930.– 80 с.
Нестерович В. Упрощене книговодство і податки.– Л., 1935.– 128 с.
Безкровний К. Торговельне рахівництво (курс лекцій).– Подебради; 1932-1933.– 200 с.
Івасюк І. Банківська справа.– Подебради, 1925.
Міжнародний науково-виробничий журнал „Економіка АПК” № 9/2004
Соколов Я.В. Бухгалтерский учет: от истоков до наших дней: Учебн. пособ.– М.: Аудит, ЮНИТИ, 2000.– С. 296.
Соколов Я.В. Бухгалтерский учет: от истоков до наших дней: Учебн. пособ.– М.: Аудит, ЮНИТИ, 2000.– С. 296.
Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку: Підр. – 5-тє вид., перероб. і доп. – К.: Вища шк., 2001.– С. 226.
Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік: Підр. – Житомир: ЖІТУ, 2000.– С. 489.
Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік: Підр. – Житомир: ЖІТУ, 2000.– С. 489.
Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку 2001: змін. та доповн. / Перекл. з англ. за ред. С.Ф. Голова.– К.: Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України, 2001.– С. 75-77.
Бухгалтерське та податкове забезпечення майнових і земельних відносин у новостворених сільськогосподарських підприємствах (посіб.) / За ред. академіків УААН П.І. Гайдуцького і П.Т. Саблука.– К.: ІАЕ, 2002.– С. 178.
Науково-практичний журнал „Бухгалтерський облік і аудит” № 5 /2003 р.
М.С. Пушкар, Н.В. Гавришко, Р.В. Романів. Історія обліку та контролю господарської діяльності.– К.: 2000.– С. 256.
Пушкар М.С. Тенденції та закономірності розвитку бухгалтерського обліку в Україні (теоретико-методологічні аспекти): Монографія.– Тернопіль: Економічна думка, 1999.– С. 90-91.
|
