Організація митного контролю - Державне регулювання - Скачать бесплатно

Діяльність митних органів України пов'язана із здійсненням митно­го контролю та митного оформлення товарів, речей, валюти, цінностей, транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України.

Митне оформлення та митний контроль здійснюються особовим складом підрозділів регіональних митниць, митниць, і є його повсяк­денною роботою. Як і будь-яка діяльність, робота з виконання мит­ного контролю та митного оформлення потребує належної органі­зації. Тобто всі операції, які здійснюються в процесі митного оформ­лення та контролю, мають бути належним чином упорядковані та відображені в нормативних актах (документах), технологічних схе­мах, порядках, що визначають правову основу та послідовність дій співробітників митниці. Така робота проводиться в митних органах України Управлінням організації митного контролю Держмитслужби України та відділами організації митного контролю регіональних митниць. У митницях функція з організації митного контролю по­кладається на одного із заступників начальника митниці або на один чи декілька спеціально створені підрозділи (відділ, сектор).

Управління організації митного контролю Державної митної служ­би України підпорядковується заступнику Голови ДМСУ, відділ органі­зації митного контролю регіональної митниці — начальнику регіональ­ної митниці та одному із його заступників. Структура Управління органі­зації митного контролю затверджується Головою ДМСУ (рис, 2.1), відділу організації митного контролю — начальником регіональної митниці.

Основними завданнями і напрямками організації митного контро­лю є:

— підготовка проектів законодавчо-нормативних актів з питань організації та розвитку митної інфраструктури;

— аналіз діючих та впровадження передових форм і методів мит­ного контролю та заходів підвищення їх ефективності;

— запровадження технологій митного контролю та митного оформ­лення;

— організація взаємодії митних органів (підрозділів) зі службами прикордонного, санітарного, фітосанітарного, радіологічного, ветери­нарного, екологічного контролю, іншими контрольними службами та правоохоронними органами при здійсненні митного контролю;

— розробка і запровадження нових систем захисту результатів митного оформлення;

— удосконалення видів особистих митних забезпечень, форм їх застосування.

Підготовка проектів законодавчо-нормативних актів з питань органі­зації та розвитку митної інфраструктури здійснюється на регіональ­ному (регіональні митниці, митниці) та центральному (центральний апарат ДМСУ) рівнях. Регіональні митниці на підставі практичної роботи оперативних підрозділів збирають, узагальнюють, системати­зують та аналізують інформацію щодо діючого порядку митного оформ­лення та контролю, розвитку інфраструктури регіональної митниці та підпорядкованих їй митниць, виявляють проблемні питання, ви­значають передовий досвід і готують пропозиції ДМСУ щодо вирішен­ня проблемних питань, розповсюдження передового досвіду, вдоско­налення порядку митного контролю та митного оформлення. Пере­дові форми та методи митного контролю, а також заходи з підвищення їх ефективності впроваджуються регіональною митницею у практику роботи підпорядкованих митниць. На підставі отриманої від мит­ниць інформації ДМСУ (управління центрального апарату) готує про­екти законодавчих актів і нормативні акти з питань митної справи й організації та розвитку митної інфраструктури. Одним з елементів митної інфраструктури є пункт пропуску через державний кордон України — це територія або частина території прикордонної заліз­ничної, автомобільної станції, морського, річкового порту (аеропорту) з комплексом будівель, споруд та інженерно-технічних засобів, де здійснюються визначені законодавством види контролю з метою про­пуску через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Пункти пропуску поділяються:

— за видами транспортного сполучення — на залізничні, авто­мобільні, морські, річкові, повітряні, пішохідні;

— за категоріями поїздок — на міжнародні (пропуск через кор­дон громадян і транспортних засобів усіх держав), міждержавні (про­пуск через кордон громадян і транспортних засобів України і суміж­ної держави), місцеві (спрощений пропуск через кордон громадян України і суміжної держави, які проживають у прикордонних облас­тях, районах, та транспортних засобів, що їм належать);

— за характером транспортних перевезень — на пасажирські, вантажні, вантажно-пасажирські;

— за режимом функціонування — на постійні, тимчасові, цілодо­бові й такі, що працюють у визначений на підставі двосторонніх договорів час.

Приклад поділу пунктів пропуску, розташованих у зоні діяльності Східної регіональної митниці (далі — РМ) та підпорядкованих їй митниць, наведено на другому форзаці.

Одним із напрямків організації митного контролю є розробка і запровадження в дію технологічних схем митного контролю та мит­ного оформлення.

Технологічна схема — це встановлена керівництвом митного орга­ну, обов'язкова для виконання послідовність дій співробітників підрозділів митного органу під час здійснення операцій митного кон­тролю та митного оформлення. Технологічна схема може регламен­тувати діяльність як одного окремо взятого підрозділу, так і декіль­кох підрозділів митного органу в комплексі, а також взаємодію підрозділів митного органу з підрозділами інших контролюючих органів (служб): ветеринарної, санітарної, фітосанітарної, екологічної, підрозділами прикордонних військ України та ін. За допомогою тех­нологічних схем, погоджених з відповідними службами, врегульову­ються питання взаємодії під час здійснення митного контролю та митного оформлення.

Взаємодія — це комплекс організаційних заходів, спрямованих на узгодженість дій різних підрозділів, служб, посадових осіб під час здійснення митного контролю та митного оформлення.

Результати митного оформлення, з метою виключення підробок, фальсифікації, потребують спеціального захисту. Такий захист пе­редбачений на особистих митних забезпеченнях особового складу (осо­бистій номерній печатці, штампі «Під митним контролем»). Також використовується захист у вигляді нумерації бланків митних доку­ментів (митних декларацій, протоколів про порушення митних пра­вил тощо), нанесення на такі бланки спеціального малюнка, водяних знаків. Робота із запровадження нових систем захисту результатів митного оформлення є одним із напрямків організації митного конт­ролю. Одним із нових видів захисту, впровадженим Управлінням організації митного контролю ДМСУ, є нанесення на відбитки особи­стих митних забезпечень та митні документи спеціальних гологра­фічних етикеток з декількома ступенями захисту. Самі митні забез­печення та порядок їх застосування також постійно вдосконалюють­ся Держмитслужбою України. Так, у 1997 р. повністю було змінено

форми митних забезпечень на більш досконалі. В митній системі України використовується чотири типи митних забезпечень (рис. 2.2):

а — тип 1 — особиста номерна печатка інспектора; • б —тип 2 — штамп «Під митним контролем»; в — тип 3 — спеціальний пломбір з пуансонами; г — тип 4 — особиста металева печатка

• 1) особиста номерна печатка інспектора — проставляється на мит­них документах і свідчить про завершення митного оформлення;

2) штамп «Під митним контролем» — проставляється на митних документах і свідчить про знаходження вантажу під митним конт­ролем;

3) пломбір з пуансонами — для накладення спеціальних пломб на місця, приміщення, транспортні засоби, в яких зберігаються або переміщуються товари та інші предмети, що знаходяться під митним контролем;

4) особиста металева печатка — для накладення відтисків на при­міщення, сейфи, шафи тощо, в яких знаходяться митні документи, митне забезпечення інших видів або предмети під митним контролем.

Особисті митні забезпечення типів 1 і 2 (особиста номерна печат­ка інспектора та штамп «Під митним контролем») виготовлено на основі універсального дата-штампа зі спеціальними барабанами та матрицею. На барабанах нанесено службові символи, що змінюються відповідно до потреб та вимог і мають декілька ступенів захисту.

Для відтиску особистої номерної печатки інспектора або штампа «Під митним контролем» на барабанах набирається рядок із дев'яти символів, кожний символ якого може змінюватися окремо, незалежно від інших.

Наприклад: > 03 05 98 07, Е 01 01 98 09.

Перший символ рядка має п'ять значень:

— позначки у вигляді [> (на в'їзд); < (на виїзд) використовують­ся в особистій номерній печатці інспектора і вказують напрямок переміщення об'єктів митного контролю;

— три літерні значення у вигляді Е (експорт), І (імпорт), Т (тран­зит) застосовуються для штампа «Під митним контролем».

Символи з другого по сьомий відведено для позначення дати про­ставлення відтиску. Вони змінюються відповідно до поточної дати інспектором митниці самостійно.

Восьмий та дев'ятий символи рядка відведено для першого ступе­ня захисту від підробок. Змінюються інспектором митниці згідно з листом Державної митної служби України за підписом Голови ДМСУ або його заступників. Самостійно встановлювати інші значення цих символів забороняється.

Для роботи з особистими митними забезпеченнями типів 1 і 2 використовується спеціальна фарба різних кольорів (другий ступінь захисту від підробок), зміна кольору якої проводиться тільки цен­тралізовано Державною митною службою й одночасно по всіх митни­цях України.

Колір спеціальної фарби встановлюється єдиним для всіх митних органів України і може змінюватися тільки згідно з листом Держав­ної митної служби України, підписаним Головою ДМСУ або його заступниками.

Установлюються такі порядкові номери кольорів спеціальної фарби:

1) зелений;

2)червоний;

3)синій.

Митне забезпечення типу 3 (пломбір) виготовляється на базі стан­дартного пристрою (ГОСТ 18680-73) зі змінними пуансонами, при­значеними для нанесення відтисків на металеву пломбу, на яких зображено: з одного боку — тризначний код митниці та номер спе­ціального пломбіра, з другого — зображення кадуцея, обрамлене об­рисом Золотих воріт.

Митні забезпечення типу 4 (особиста металева печатка) виготов­ляються для внутрішніх потреб митниці: опечатування робочих інди­відуальних портфелів, приміщень, сейфів, шаф. У внутрішньому колі відбито номер особистої металевої печатки, у просторі між внутрішнім та зовнішнім колами розташовано назву митниці — власника мит­ного забезпечення.

2.2. ЗДІЙСНЕННЯ МИТНОГО КОНТРОЛЮ ТОВАРІВ І ПРЕДМЕТІВ, ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ПРИ ПЕРЕМІЩЕННІ ЇХ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ СУБ'ЄКТАМИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ

Митні органи в межах своїх повноважень з метою законності пе­реміщення товарів, предметів, транспортних засобів через митний кордон України суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та фізичними особами мають право здійснювати митний контроль шляхом пере­вірки документів, огляду, переогляду та інших форм, що не супере­чить законам України.

У пунктах пропуску через митний кордон або в інших місцях митної території, в межах якої митниця здійснює митний контроль, визначається зона митного контролю. Режим її — це порядок досту­пу та перебування в таких зонах службових осіб, які безпосередньо забезпечують процес митного контролю, та громадян, що проходять митний контроль або уповноважені пред'явити контролю товари та інші предмети, а також порядок переміщення товарів та інших пред­метів за межі зони митного контролю.

Зони митного контролю в пунктах пропуску через державний кор­дон встановлюються в місцях оформлення пасажирів, транспортних засобів, вантажів.

На території та в приміщенні підприємств, що зберігають товари та інші предмети під митним контролем, митниця визначає території зон митного контролю за умови виконання підприємством вимог, що забезпечують здійснення митного контролю в повному обсязі.

2.2.1. Операції з товарами, що перебувають під митним контролем

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та фізичні особи, які переміщують через митний кордон України товари, на вимогу митно­го органу зобов'язані здійснювати навантаження, вивантаження, пе­ревантаження, усунення пошкоджень упаковки, упакування та пере­пакування товарів, що підлягають митному контролю та оформлен­ню, а також відкривати приміщення, ємності та інші місця, де можуть знаходитися такі товари.

Навантаження, вивантаження, перевантаження, усунення пошко­джень упаковки, розкриття упаковки, упакування або перепакування товарів, щодо яких митне оформлення не було закінчене, а також зміна ідентифікаційних знаків чи маркування на цих товарах або їх упаковці можуть здійснюватися тільки з дозволу митного органу.

Операції з товарами, що перебувають під митним контролем, здійснюються за рахунок підприємств чи громадян, які переміщують ці товари та предмети через митний кордон України.

При здійсненні митного контролю в разі необхідності митні орга­ни можуть залучати експертів та спеціалістів сторонніх організацій.

Виклик експерта або спеціаліста службовою особою митниці — обов'язковий для керівника тієї організації чи установи, де працює спеціаліст чи експерт.

2.2.2. Огляд та переогляд товарів, предметів та транспортних засобів. Огляд та переогляд ручної поклажі, багажу і несупроводжуваного багажу

З метою встановлення законності переміщення через митний кор­дон України транспортних засобів, товарів та інших предметів, об­ліку, обкладення їх митом і митними зборами митниця має право провести огляд транспортних засобів, товарів, предметів.

Переогляд транспортних засобів, товарів, предметів може бути про­ведено за наявності підстав вважати, що переміщувані через митний кордон транспортні засоби, товари, предмети містять:

— предмети контрабанди; предмети — безпосередні об'єкти пору­шення митних правил;

— предмети, що можуть завдати шкоди здоров'ю, або загрожувати життю населення та тваринного світу, або призвести до руйнування навколишнього середовища;

— продукцію, що містить пропаганду ідей війни, расизму та расо­вої дискримінації, геноциду та ін., що суперечить відповідним нор­мам Конституції (Основного Закону) України;

— товари, імпорт яких здійснюється з порушенням прав промис­ловості або інтелектуальної власності;

— щодо яких не було здійснено митного оформлення.

Якщо є достатні підстави вважати, що громадянин переміщує через митний кордон України товари, які підлягають обліку і контролю інших державних органів; товари, з яких справляється мито, митні збори та інші митні платежі, а також товари, переміщення яких через митний кордон України заборонене або обмежене, митний орган має право провести огляд, а також переогляд ручної поклажі та багажу з розпакуванням багажу цього громадянина.

З метою припинення переміщення через територію України то­варів, заборонених для транзиту, огляду та переогляду можуть також підлягати ручна поклажа і багаж громадян, які перетинають транзи­том територію України.

Огляд та переогляд ручної поклажі та багажу громадянина здійсню­ються в присутності цього громадянина чи його уповноваженого пред­ставника, який діє на підставі належним чином оформленого дору­чення.

Огляд та переогляд ручної поклажі та багажу в разі відсутності громадянина чи його уповноваженого представника здійснюється :

• якщо є достатні підстави вважати, що несупроводжуваний ба­гаж містить товари, які становлять небезпеку для життя і здоров'я людей, тварин та рослин чи можуть завдати матеріальної шкоди гро­мадянам, підприємствам;

• якщо громадянин чи його представник не з'явився впродовж місяця з дня надходження несупроводжуваного багажу;

• якщо товари пересилаються в міжнародних поштових відправ­леннях;

• в разі залишення на території України ручної поклажі й багажу з порушенням зобов'язання про їх транзит через територію України.

Огляд та переогляд ручної поклажі і багажу в разі відсутності громадянина чи його уповноваженого представника здійснюються в присутності представників підприємства, що здійснює перевезення, пе­ресилання ручної поклажі та багажу чи їх зберігання.

Про здійснення огляду та переогляду складається акт, форму яко­го встановлює Державна митна служба України.

2.2.3. Особистий огляд

Особистий огляд, як виняткова форма митного контролю, може проводитися за письмовим рішенням начальника митного органу або особи, яка його заміщує, якщо є достатні підстави вважати, що громадянин, який прямує через митний кордон України чи перебуває в зоні митного контролю або в транзитній зоні міжнародного аеропор­ту, приховує предмети контрабанди чи товари, які є безпосередніми об'єктами порушення митних правил або заборонені для ввезення в Україну, вивезення з України чи транзиту через територію України. Перед початком огляду посадова особа митного органу повинна пред'я­вити громадянинові письмове рішення начальника митного органу або особи, яка його заміщує, ознайомити громадянина з його правами та обов'язками під час проведення такого огляду і запропонувати добровільно пред'явити приховувані товари.

Особистий огляд проводиться посадовою особою митного органу однієї статі з громадянином, який проходить огляд, у присутності не менш як двох понятих тієї ж статі (не зацікавлених у справі) в ізольованому приміщенні, що відповідає встановленим санітарно-гігієнічним вимогам. Доступ у це приміщення громадян, які не бе­руть участі в огляді, і можливість спостерігати за проведенням осо­бистого огляду з боку таких громадян мають бути виключені. Обсте­ження органів тіла громадянина, який підлягає огляду, має проводитися лише медичним працівником.

Під час проведення особистого огляду складається протокол за формою, що встановлюється Державною митною службою України за погодженням із Міністерством юстиції України.

Протокол підписується посадовою особою митного органу, яка про­водила огляд; громадянином, який проходив огляд; понятими, які були присутні під час огляду, а в разі обстеження медичним праців­ником — також і ним. Громадянин, який проходив огляд, має право зробити заяву в такому протоколі.

2.3. ОСОБЛИВІ РЕЖИМИ МИТНОГО КОНТРОЛЮ

Відповідно до п. 2. Постанови Кабінету Міністрів України від 09.07.97 р. № 574 поняття митного режиму включає сукупність положень, що визначають для митних цілей статус транспортних засобів, товарів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України.

Застосування митних режимів дозволяє митним органам одно-типно визначати статус переміщуваних через митний кордон Украї­ни транспортних засобів, товарів та інших предметів і відповідно до передбачених законодавством положень щодо встановлення засобів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяль­ності контролювати їх виконання суб'єктами ЗЕД під час здійснення ними зовнішньоекономічних операцій.

Статус переміщуваних через митний кордон України транспорт­них засобів, товарів та інших предметів визначається умовами зовніш­ньоекономічних контрактів, укладених відповідно до вимог чинного законодавства України суб'єктами ЗЕД з використанням необхід­них для митного контролю та оформлення документів.

Відомості про митний режим зазначаються уповноваженою осо­бою суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, яка здійснює деклару­вання митним органам будь-яких товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України, в другому полі графи 1 вантажної митної декларації шляхом внесення до неї графи дво­значного коду митного режиму відповідно до розділу І класифікатора процедур переміщення через митний кордон України, визначених до­датком № 2 до «Інструкції про порядок заповнення вантажної мит­ної декларації», затвердженої зареєстрованим Міністерством юстиції України 24.09.97 р. за № 443/2247 наказом Державної митної служби України від 07.09.97 р. № 307. Найменування та коди мит­них режимів наведено в табл. 2.1.

Наказом ДМСУ від 30.06.98 р. № 380, зареєстрованим у Мініс­терстві юстиції України 22.07.98 р. за № 469/2909, визначено окремі порядки заповнення граф вантажної митної декларації відпо­відно до митних режимів експорту, імпорту (випуску у вільний обіг), транзиту, тимчасового ввезення (вивезення), митного складу, магази­ну безмитної торгівлі.

У зв'язку з відсутністю на сьогоднішній день достатньої законо­давчої бази на території України митних режимів реекспорту, реім­порту, відмови на користь держави, вільної митної зони, вільного складу, переробки під митним контролем та знищення, ці режими при митному оформленні вантажів не застосовуються.

Поряд із визначеними вище загальними митними режимами гла­вою 3 Митного кодексу України визначено можливість застосування в окремо передбачених законодавством України випадках особливих режимів митного контролю.

Особливий режим звільнення від митного контролю використо­вується відповідно до ст. 34 Митного кодексу України лише у випад­ках, установлених цим Кодексом та іншими законами України, в тому разі, коли митниця не має права застосувати всі чи окремі захо­ди щодо здійснення митного контролю.

Митні пільги щодо проходження митного контролю надаються українським державним органам, підприємствам, їх службовим осо­бам та громадянам виключно законами України.

Незастосування митного контролю не повинно означати звільнен­ня державних органів, підприємств, їх службових осіб та громадян від обов'язку дотримання порядку переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів.

Відповідно до чинного законодавства України до категорії ван­тажів, на які можуть розповсюджуватися спеціальні режими митного контролю, відносяться окремі вантажі військового та загального при­значення, які переміщуються через митний кордон України як юри­дичними, так і фізичними особами за особливих умов.

Особливий режим звільнення від митного огляду військових транс­портних засобів та військової техніки при проходженні ними митно­го кордону України відповідно до ст. 35 Митного кодексу України, якщо інше не передбачено законодавчими актами України, застосо­вується до:

1) військових кораблів, суден забезпечення Військово-Морських Сил, укомплектованих повністю військовою командою;

2) бойових повітряних суден;

3) суден забезпечення Військово-Морських Сил, укомплектованих змішаною командою;

4) військово-транспортних повітряних суден та інших суден, що згідно із спеціальною заявою Міністерства оборони України викону­ють завдання військово-оперативного характеру;

5) військової техніки, яка рухається своїм ходом.

Іноземні військові кораблі (судна), бойові та військово-транспортні повітряні судна, а також військова техніка, що прибувають до України чи вибувають за кордон, митному огляду не підлягають.

Речі, що належать військовослужбовцям, не звільняються від огляду, якщо інше не передбачено законодавством України.

Командири (капітани) кораблів та суден, а також військових час­тин, до складу яких входить така військова техніка, несуть відпові­дальність за дотримання положень цього Кодексу та інших актів законодавства про митну справу.

Всі із зазначених вище видів військових транспортних засобів та військової техніки відповідно до переліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.12.97 р. за № 1358 «Про затвердження Положення про порядок державного контролю за міжнародною переда­чею товарів військового призначення», підлягають митному контролю та оформленню відповідно до затвердженого наказом Державної мит­ної служби України 20.01.99 р. № 38 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.99 р. за № 73/3366 «Порядку пропуску через митний кордон України продукції, що підлягає експортному контролю» і здійснюються митними органами виключно за наявності дозволу Дер­жавної служби експортного контролю України.

У разі переміщення через митний кордон військової техніки, транс­портних засобів та спецтехніки у зв'язку із заходами, що проводяться Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України за межами її території або військовими формуваннями іноземних держав на території України в рамках міжнародних договорів, здійснюється відповідно до абзацу першого пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.12.97 р. № 1358 без дозволу Державної служби експорт­ного контролю, на підставі звернення Міністерства оборони України до ДМСУ та відповідного підтвердження ДМСУ такого факту переміщення митним органам, у зоні діяльності яких воно буде здійснюватися.

Приклад 1. Танки українського виробництва переміщуються через митний кордон України державною зовнішньоторговельною фірмою з метою їх продажу і підлягають митному контролю та оформленню у внутрішній та прикордонній митних установах за умови представлення дозволів, виданих Державною служ­бою експортного контролю, заповнених відповідно до митного режиму експорт, ВМД товаросупровідних та інших необхідних для митного контролю документів.

Але митне оформлення танків, які переміщуються через митний кордон у зв'язку із заходами, що проводяться Збройними Силами та іншими військови­ми формуваннями України за межами її території або військовими формуван­нями іноземних держав на території України в рамках міжнародних договорів, здійснюється без дозволу Державної служби експортного контролю на підставі звернення Міністерства оборони України до ДМСУ та відповідного підтвердження Державною митною служби України факту такого переміщення.

Приклад 2. Спеціальні відправлення, що перевозяться службами спеціаль­ного зв'язку, відповідно до вимог ст. З Положення «Про міждержавний обмін відправленнями спеціального зв'язку», затвердженого 23.12.93 р. Угодою ради керівників Урядів Співдружності Незалежних Держав, не підлягають митному і прикордонному огляду, що однак не є підставою для звільнення їх від митного оформлення. Зазначені відправлення спецзв'язку, які підляга­ють експортному контролю, видаються адресату або приймаються до переве­зень після проведення їх повного митного оформлення.

Відповідно до ст. 35 Митного кодексу України спеціальні митні режими огляду речей можуть використовуватися митними органами України за погодженням з ДМСУ.

Спеціальні режими застосовуються в разі переміщення громадя­нами через митний кордон України речей, що не підлягають обов'яз­ковому декларуванню та митному обкладенню і не підпадають під категорії предметів, на переміщення яких через митний кордон України встановлено заборони чи обмеження.

Спеціальні режими використовуються в митницях, де обладнано зони (коридори) спрощеного митного контролю. Громадяни, які про­ходять через зони (коридори) спрощеного митного контролю, звільня­ються від подання митної декларації.

Спеціальні режими огляду речей громадян, які перетинають мит­ний кордон за принципом «зеленого коридора», застосовуються в пунктах пропуску на кордоні України.

Поняття «зелений коридор» означає застосування в пунктах про­пуску на кордоні спрощеного режиму пропуску особистих речей та інших предметів некомерційного характеру, які переміщуються через митний кордон України громадянами.

Як правило, «зеленим коридором» користуються громадяни, в яких відсутні супроводжуваний багаж та предмети, які згідно з діючим законодавством підлягають обов'язковому декларуванню і на які законодавством не передбачено обмеження чи заборони при їх пере­міщеннях через митний кордон України.

Громадяни, які користуються зоною спрощеного митного контро­лю по «зеленому коридору», не звільняються від декларування мит­ним органам переміщуваних через митний кордон предметів. Декла­рування таких предметів проводиться особою, що їх переміщує через митний кордон, в усній, а за її бажанням — і в письмовій формах.

Звільнення від подання митної декларації не означає звільнення громадян від обов'язку дотримуватися порядку переміщення через митний кордон України речей та інших предметів.

Громадяни, які порушили умови переходу через зони (коридори) спрощеного митного контролю, несуть відповідальність за статтями 118, 120 цього Кодексу.

Законодавчими актами України передбачено застосування особ­ливих режимів митного контролю лише у викладених вище випад­ках та окремих випадках, передбачених умовами міжурядових угод, укладених за участю України і доведених ДМСУ до митних установ України для використання в роботі.

Висновки

1. Загальні митні режими визначають статус переміщуваних через митний кордон України товарів та інших предметів і застосовуються в практиці роботи митних органів України для однотипного прове­дення процедур митного контролю окремих видів зовнішньоекономіч­них операцій суб'єктів ЗЕД.

2. Особливі режими митного контролю використовуються поряд із загальними митними режимами в окремо передбачених законодав­ством України випадках відповідно до статей 34—36 Митного ко­дексу України.

2.4. ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ МИТНОГО КОНТРОЛЮ

Митні органи при втіленні в життя митної політики вирішують ряд завдань, серед яких одним із найважливіших є припинення кон­трабандного вивозу з митної території України історичних, культур­них цінностей та ввозу наркотичних, сильнодіючих, радіоактивних, ви­бухових речовин, а також вогнепальної і холодної зброї. Також чин­ним законодавством України обмежене переміщення через кордон деяких видів інформації, що переміщуються на матеріальних носіях.

Митний кодекс України у ст. 27 обумовлює необхідні умови за­стосування технічних засобів: «Для здійснення митного контролю можуть використовуватися технічні та спеціальні засоби, безпечні для життя та здоров'я людини, тварин і рослин, та такі, що не завда­ють шкоди підприємствам і громадянам».

Технічні засоби митного контролю можна розподілити на пошукові засоби, засоби ідентифікації та засоби аудіовізуального контролю.

2.4.1. Пошукові засоби митного контролю

Рентгенапарати. Рентгенівські апарати перетворюють електричну енергію в рентгенівське випромінювання. Використання його засно­вано на тому, що при проходженні через речовину інтенсивність ви­промінювання зменшується внаслідок взаємодії з речовиною. Залежно від складу речовини, її товщини та характеру випромінювання втра­ти енергії випромінювання різні. Тому при проходженні рентгенів­ських променів через предмет у них закладається інформація про його конструкцію і внутрішню будову.

Сучасні рентгенапарати обладнані телевізійними камерами та мо­ніторами, що створюють комфортабельні умови для роботи операто­ра. Блок пам'яті дозволяє дослідити зображення предмета впродовж тривалого часу після короткочасної (частки секунди) дії на нього Імпульсу рентгенівського випромінювання. За цей час не встигає зруй­нуватися навіть світлочутливий шар фотоплівки.

Рентгенівські апарати можуть з успіхом використовуватися для оперативного виявлення заборонених вкладень у предметах та ван-

тажах, які перетинають митний кордон. Причому тільки вони мо­жуть дати найбільш достовірну інформацію про наявність прихова­них вкладень за дуже короткий час.

Металошукачі. Металошукачі призначені для виявлення метале­вих предметів у неметалічному середовищі. Це один із головних видів технічних засобів контролю.

Робота приладів ґрунтується на зміні частоти автогенераторів за наявності металевих предметів в електромагнітному полі пошукових елементів, яка приводить до спрацювання звукової сигналізації, кот­ра іноді доповнюється світловою, але оскільки це вимагає додаткових витрат енергії, комбінована сигналізація частіше застосовується в стаціонарних металошукачах, які живляться від мережі. Як стаціо­нарні Металошукачі використовуються декілька типів приладів, на­приклад типу «КС-7», «Метекс».

Переносні Металошукачі типів «МКХ-900», «МКД-9903», «КС-1», «Денсок», «Гама», «ІМ-1» живлятся від батарей, які розміщуються в корпусі приладу або у виносному пеналі при роботі приладу в зоні від'ємних температур.

Під час роботи з металошукачем у транспортних засобах необхід­но заздалегідь визначити місця наявності металу і не підносити близько до них металошукач для запобігання неправильних спрацювань при догляді.

Слід зазначити, що Металошукачі служать для підвищення ефек­тивності й оперативності огляду тільки в руках творчо працюючого інспектора.

Оглядові дзеркала. Для огляду важкодоступних неосвітлених місць у транспортних засобах використовуються комплекти дзеркал з підсвіченням. Для огляду в кабінах та салонах автомашин, літаків та інших місцях можна застосовувати дзеркала типу «CF-142», теле­скопічна ручка яких складається з двох частин. У складеному ви­гляді дзеркало легко вміщається в кишені.

Електрощуп. Електрощуп типу «QFA/800» складається з футля­ра для батарей та гнучкого шнура з лампочкою. Завдяки маленько­му діаметру лампочки електрощупом можна з успіхом користувати­ся при підсвітленні вузьких щілин з меблями, ящиками, простору за решітками вентиляції та в багатьох інших місцях. У ряді випадків щуп може з успіхом використовуватися як ліхтар.

Ендоскопи

• Трубка оглядова гнучка ТСГ призначена для неруйнуючого кон­тролю елементів конструкції.

• Трубка оглядова ТСС використовується для візуального конт­ролю важкодоступних порожнин транспортних засобів і вантажів при їх огляді.

• Блок підсвічування БП призначений для створення необхідно­го рівня освітленості об'єкта, що досліджується.

• Зарядний пристрій ЗУ застосовується для підзарядки акумуля­торів.

• Фотоперехідник ФП призначений для приєднання трубки огля­дової до фотоапаратів.

Галогенові акумуляторні ліхтарі. Призначені для використання у вибухонебезпечних, задимлених і вологих середовищах, при огляді великих ємностей, цистерн і трюмів на транспортних засобах, мають підвищений рівень світлового потоку. Типи галогенових акумуля­торних ліхтарів — «Rangersun», «Mag-lite», «Varta».

Ультрафіолетові ліхтарі. Складаються з перетворювача напруги та двох ламп: одна — джерело звичайного світла, друга — ультра­фіолетового.

Лампа ультрафіолетового світла дозволяє побачити в ряді випадків сліди підробок митних документів, валюти.

Основне призначення ультрафіолетового ліхтаря — використання його в комплексі з фломастером, заправленим флюорисцентною ріди­ною, яка невидима при звичайному освітленні, але світиться при дії на неї ультрафіолетовим світлом. Ультрафіолетові ліхтарі застосо­вуються для запобігання використання приписок у декларації з ме­тою легалізації вивозу незаконно придбаних на території країни пред­метів та валюти.

Мініскопи. Це портативні мікроскопи тридцятикратного збільшен­ня. Мініскоп моделі «1171» призначений для мікроскопічних дослі­джень різних об'єктів. При митному догляді може використовувати­ся для:

• досліджень службових документів з метою виявлення в них підробок та змін;

• зчитування проби на виробах з дорогоцінних металів;

• установлення фактів заміни дорогоцінних каменів у ювелірних виробах;

• ідентифікації головних рослинних наркотичних речовин, які хімічно не оброблені попередньо, і т.ін.

• дослідження поверхонь різних видів матеріалів, таких як метали, тканини; оцінки дефектних матеріалів, а також при митному огляді.

Детектори контрабанди. Мають джерело рентгенівського випро­мінювання, за допомогою якого визначаються наявність та ступінь заповненості порожнеч у різноманітних предметах. Мають високу ефективність використання при обстеженні важкорозбірних предметів з визначеним ступенем заповненості їх об'єму (колеса та двері авто­мобілів, порожнечі стінок у залізничних вагонах).

3.2.6. Загальний порядок оформлення ВМД

ВМД заповнюється на товари, фактурна вартість яких перевищує суму, еквівалентну 100 доларам США, а також на товари незалежно від їх фактурної вартості у випадках, передбачених законодавством.

ВМД складається на партію товарів за умови, що до всіх товарів означеної партії застосовується єдиний митний режим.

Партія товару — це:

— товари та інші предмети, що надсилаються на адресу одного одержувача за одним товаро-транспортним документом (накладною, коносаментом тощо), а також товари, що пересилаються за однією поштовою накладною або переміщуються як ручна поклажа однією особою, яка перетинає митний кордон України;

— товари та інші предмети, що надходять на станцію призначення одночасно у складі однієї відправки, на адресу одного вантажоотриму­вача, від одного вантажовідправника, з однієї станції відправлення;

— товари, що поставляються трубопровідним транспортом або лініями електропередач за одним актом приймання — передачі впро­довж терміну, необхідного для переміщення товару обсягом, зазначе­ним в акті. Визначений термін не може бути більше одного місяця.

Декларація складається на основному аркуші ВМД (МД-2) на кожну партію товарів.

Якщо партія складається з товарів, що мають різні коди за прави­лами кодифікації за УКТ ЗЕД, а також у випадках, коли товари з однаковим кодом за УКТ ЗЕД мають різні дані (країна походження, торгуюча країна, валюта оцінки та ін.), які впливають на застосування до таких товарів неоднакових заходів тарифного та (або) нетарифного регулювання, інших заходів державного контролю, складається додат­ковий аркуш ВМД (МД-3), який дає можливість декларувати товари ще трьох найменувань. Одна декларація складається не більше як на 99 товарів. При оформленні однієї декларації загальна кількість до­даткових аркушів не повинна перевищувати 33. Додаткові аркуші можна використовувати тільки в тому випадку, коли митний режим щодо зазначених у них товарів співпадає з митним режимом товару, вказаного в основному аркуші. ВМД заповнена з підчистками та по­милками, для оформлення не приймається. Виправлення можуть бути зроблені шляхом перекреслення помилкових та внесення правильних відомостей (друкованим способом або від руки). У графах 12, 22, 37, 42, 45, 46, 47 виправлення не допускаються. Кожне виправлення зас­відчується печаткою декларанта. Посадові особи органів Державної митної служби не мають права з власної ініціативи, за дорученням або проханням декларанта заповнювати ВМД, змінювати або допов­нювати відомості, зазначені в ній, за винятком тих граф або відомос­тей, заповнення яких належить до компетенції органів Державної митної служби.