Аналіз імовірності банкрутства - Фінанси - Скачать бесплатно

Під банкрутством розуміється встановлена у судовому порядку фінансова неспроможність боржника здійснювати платежі за своїми забов’язанями. До стану банкрутства підприємство може призвести погіршення усіх показників, які визначають його фінансову стійкість тому саме на них базується аналіз ймовірності настання такого стану.

Щоб дати оцінку ймовірності банкрутства підприємства, треба побудувати певний інтегральний показник, який би включав в себе найважливіші характеристики фінансової стійкості. Для цієї мети можна рекомендувати такий набір показників фінансової стійкості підприємства.

рентабельність капіталу за «чистим прибутком»;

рентабельність продукції;

оборотність коштів, вкладених в оборотні активи;

коефіцієнт фінансової незалежності;

ліквідність (коефіцієнт покриття поточних пасивів).

За основу розрахунку інтегрального показника береться порівняння кожного з перерахованого параметрів за достатньо тривалий період роботи підприємства з найвищими досягненнями підприємства за цими параметрами протягом аналізованого періоду. Такий прийом дає змогу проаналізувати у динаміці фінансову стійкість підприємства й оцінити її з точки зору відхилення фактичних результатів від максимальних, досягнутих у минулі періоди. Цей прийом може бути проілюстрований розв’язком аналітичної задачі на прогнозування банкрутства заводу металовиробів (за дворічний період роботи).

Задачу доцільно розв’язувати за допомогою персонального комп’ютера і підтримувати автоматизовану базу даних (як вихідних та і розрахункових за кожний наступний квартал або інший період, взятий для аналізу). Спочатку в електрону таблицю вводяться вихідні дані, необхідні для аналізу наявності тенденції до банкрутства у базовому і звітному роках (у розрізі кварталів), і визначаються показники умовно-оптимального кварталу (тобто дається команда машині «вибрати» найкращі з показників із 8 кварталів). На моніторі з’являється така таблиця (див. табл. 1).

Далі машині дається команда обчислити коефіцієнти, які відображають співвідношення фактично досягнутих показників із показниками умовно оптимального кварталу та інтегральні (рейтингові) коефіцієнти кожного кварталу за формулою:

Де РК – інтегральні (рейтингові) коефіцієнти відповідного кварталу;

Х – відповідні показники фінансової стійкості у співвідношенні до «оптимального»;

n – кількість показників.

Електрона таблиця має такий вигляд (див. табл. 2).

Розрахунки квартальних інтегральних (рейтингових) коефіцієнтів (зроблені машиною):

І квартал базового року:

РК=√0,086² + 0,051² + 0,158² + 0,013² + 0,011² =0,187 ;

ІІ квартал базового року:

РК=√0,020² + 0,038² + 0,138² = 0,145;

ІІІ квартал базового року:

РК = √0,130² + 0,007² + 0,045² = 0,138;

ІV квартал базового року:

РК = √0,039² + 0,003² + 0,025² + 0,027² + 0,133² = 0,144;

І квартал звітного року:

РК = √0,066² + 0,103² + 0,020² + 0,129² = 0,179;

ІІ квартал звітного року:

РК = √0,132² + 0,164² + 0,045² + 0,093² = 0,235;

ІІІ квартал звітного року:

РК = √0,092² + 0,144² + 0,030² + 0,048² + 0,153² = 0,236;

ІV квартал звітного року:

РК = √0,112² + 0,137² + 0,055² + 0,056² + 0,158² = 0,250.

Якщо виявляється чітко виражена тенденція до погіршення такого інтегрованого коефіцієнта (див. Наведені дані, розраховані за результатами аналізу показників фінансової діяльності заводу металовиробів), це повинно спонукати керівництво підприємства до вжиття термінових заходів, спрямованих на поліпшення стану використання фінансових ресурсів. Особливо небезпечним з точки зору ймовірності банкрутства є становище, коли на фоні стійкого погіршення інтегрального показника спостерігається спад окремих параметрів, що його формують, до нижніх граничних значень. Останні визначаються як самою логікою ринкових відносин, конкурентної боротьби, так і багаторічним досвідом функціонування ринку, розробками і рекомендаціями вчених – фінансистів і широко використовуються на практиці. В умовах України в період переходу до ринкової економіки п’ять параметрів, прийнятих за основні для характеристики ймовірності банкрутства (див. табл. 1), можуть враховуватися у таких розмірах:

Спираючись на них і на значення показників, що фігурують у табл..1, можна стверджувати, що ймовірність банкрутства заводу м металовиробів досить висока:

По-перше, наявна виразна тенденція до зростання (тобто погіршення ) інтегрального коефіцієнта, яка встановилася з І кварталу звітного року і не змінився до кінця року;

По-друге, рівень рентабельності капіталу підприємства значно менший від мінімального граничного рівня. Якщо взяти до уваги умовний темп інфляції звітного року 22,7%, то цей граничний рівень становить 0,35 (0,10 + 0,227 + 0,10 * 0,227); граничний нижній рівень рентабельності продукції становить 0,41 (0,15 + 0,227 + 0,15 * 0,227), тобто як на підприємстві в кінці року він становить 0,25. фактично у ІV кварталі фінансові ресурси підприємства вкладені в оборотні активи, мають коефіцієнт оборотності 0,5213,що відповідає швидкості одного обороту на рівні 173 днів, в той час як середня оборотність добротних коштів у металообробній промисловості становить 80-90 днів.

Дещо знижує ймовірність настання стану банкрутства підприємства те, що інші два показники, які характеризують стан його фінансової стійкості (коефіцієнт фінансової незалежності і коефіцієнт ліквідності), за негативної динаміки протягом останніх 8 кварталів діяльності підприємства, все ж заходяться на рівнях, які значно вищі граничних мінімальних. Тому підприємство може запобігти банкрутству, якщо в найближчий час відшукає додаткові резерви для підвищення рентабельності своєї продукції (як показує аналіз собівартості продукції і факторний аналіз прибутку, це можливо лише при досягненні запланованого рівня витрат на одну гривню товарної продукції, ліквідації не продуктивних виплат, повнішого використання потужності підприємства з випуску продукції), здійснить заходи щодо прискорення оборотності оборотних коштів (насамперед за рахунок наведення порядку в організації матеріально-технічного постачання з меткою недопущення накопичення понаднормативних запасів сировини, матеріалів, інших виробничих запасів, готової продукції, прискорення розрахунків за відвантажену продукцію і на цій основі – прискорення оборотності коштів, вкладених в дебіторську заборгованість та інших коштів у сфері розрахунків).

Одним із засобів передбачення і боротьби з банкрутством виступає систематичне проведення фінансового аналізу.

Розраховується коефіцієнт відтворення (втрати) платоспроможності (Кпл ) за формулою:

Де :Кпп, Кпк – коефіцієнти поточної ліквідності на початок і на кінець звітного періоду відповідно;

Y- період відтворення платоспроможності;

Т – тривалість звітного періоду, місяців;

2 – нормативне значення коефіцієнта поточної ліквідності.

При розрахунку коефіцієнта відтворення платоспроможності Y=6 міс., коефіцієнта втрати – Y=3 міс.

Якщо коефіцієнт відтворення < 1, то це означає, що у підприємства в найближчі 6 місяців не має реальної можливості відтворити платоспроможність. Якщо значення коефіцієнта відтворення > 1, то це означає, що підприємство має можливість відтворити свою платоспроможність.

Значення втрати платоспроможності > 1 означає наявність у підприємства реальної можливості не втратити платоспроможності протягом найближчих 3-х місяців.

Коефіцієнт втрати < 1 вказує на те, що підприємство в найближчі з місяці може втратити свою платоспроможність.

Тестові показники прогнозування банкрутства.

Основоположником цього методу є відомий американський економіст Едвард Альтман, який в 60-70-х роках розбив і запропонував кілька тестових моделей для визначення ймовірності банкрутства.

Найпростішою з них є двофакторна модель, яка має такий вигляд:

Z = -0.3877 – 1.0736 X1 + 0.0579 X2 .

Де Х1 – коефіцієнт покриття (поточні активи/поточні пасиви);

Х2 – коефіцієнт фінансової залежності (залучений капітал/загальний капітал).

Якщо одержана величина Z<0, імовірність банкрутства буде більша 50%, якщо Z >0, вона становитиме менше 50% і в разі, коли Z=0, імовірність банкрутства 50%. Таким чином, через ігнорування багатьох факторів точність розрахунку за цією моделлю досить приблизна.

Точніші результати можна одержати при використанні пятифакторної моделі Е. Альтмана, яка має такий вигляд:

Z = 1.2X1 + 1.04X2 + 3.3X3 + 0.6X4 + 0.99X5.

Де Х1- частка оборотних активів у їхній загальній величині, тобто відношення оборотних активів до ї загальної суми;

Х2 – рентабельність активів, тобто відношення нерозподіленого прибутку до загальної величини активів;

Х3 – рентабельність активів розрахована, через використання величини чистого прибутку;

Х4 – коефіцієнт покриття за ринковою вартістю власного капіталу. Розраховують як відношення останнього до поточних зобов’язань;

Х5 – рентабельність активів, розрахована через використання обсягу реалізації, тобто відношення останнього до загальної суми активів.

Ця модель була розроблена в 1968 р. для оцінки ймовірності банкрутства корпорації США. Імовірність банкрутства оцінюють через значення Z-рахунка, обчисленого за реальними даними підприємства, і визначають такою:

до 1,8 – дуже висока;

від 1,81 до 2,7 – висока;

від 2,8 до 2,9 – можлива;

понад 3,0 – дуже низька.

Список використаної літератури:

Фінанси підприємств: Підручник / За ред. А.М. Подерьогіна – К: КНЕУ, 2004.

Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа - М: ИНФРА, 2000.

Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” от 16 липня 1999. №996-XIV

Положення (стандарти) бухгалтерського обліку №1,2,3,4,5 від 31 березня 1999р. №87.

Лахтіонова Л.А., Фінансовий аналіз сільськогосподарських підприємств -К: КНЕУ, 2005.