Лучшие автора конкурса
1. saleon@bk.ru (141)
4. patr1cia@i.ua (45)


Вселенная:
Результат
Архив

Главная / Украинские Рефераты / Астрономія, авіація, космонавтика / Сторінками давньогрецької теогонії


Сторінками давньогрецької теогонії - Астрономія, авіація, космонавтика - Скачать бесплатно


Зміст:

1) виникнення астрономії (ст.2);

2) Міфологія і міфи (ст.2);

3) „Теогонія” Гесіода (ст.2-3);

4) міфологія у назвах сузір’їв (ст.3-8);

5) спроби змінити назви деяких сузір’їв (ст.8-9);

6) список використаної літератури (ст.10).

Астрономія (астрон – зірка і номос – закон) виникла ще в Стародавній Греції , адже космос завжди приваблював людство. Споконвічно небо розглядали безліч очей. І на небі все так само сяяла безліч зір. Людина поступово приходила до думки, що планета, на якій вона живе, — це лише частинка величезної світобудови. Вона побачила, що небо живе своїм життям, урочистим, загадковим, величним і вічним. На землі ж швидкоплинність життя, усіх процесів являли собою лише мить у порівнянні з незламністю Неба. Небесним світилам почали поклонятися, а найбільш яскраві й помітні групи зір об'єднали в сузір'я, кожному з яких дали своє найменування: Персей, Кассіопея, Андромеда, Південна Гідра, Телець, Центавр, Пегас, Овен тощо. Таким чином Міфологія, герої якої «оселилися» на небосхилі, тісно пов'язалася з небесними об'єктами. В давньогрецькій міфології є богиня Місяця – Афіна, богиня-уособлення Землі – Гея, бог Неба – Уран. Список, таким чином, становить 88 сузір'їв.

От , що нам каже про міфологію і міфи Словник античної міфології : МІФ (гр. Mythos — переказ, оповідання) — вигадане оповідання, в якому явища природи або історичні події зображуються й з’ясовуються в персоніфікованій формі . Міфологія виникає як родова свідомість, тобто людина у первісному світі існує як невід’ємна частина роду. Міф – це колективна свідомість. Людина не відрізняє себе від інших людей та від усього роду взагалі. Це одностайне ставлення до природи та родичів Міф не є ілюзією або вигадкою, а являє собою історичну необхідність. Міфи створюються не тільки для пояснення навколишнього світу, а й для того, щоб встановити з цим світом контакт. Міф – не продукт необізнаності, це просто інший спосіб ставлення до світу. Міф – це спроба знайти реальні зв`язки з природою. Міф не має чітко визначеного сюжету, не розповідається як казка, він переживається як реальне буття. Міф не має віри, оскільки природа є близькою і зрозумілою людині. Згодом міфічна свідомість стає суперечливою, бо виникає потреба поводитися інакше ніж того потребує природа, тобто крім родинних виникають інші стосунки, яких у природі до того не було: зародки мистецтва, політичної діяльності, перші правові норми.

Природно, що люди захотіли конкретизувати свої знання міфів і світу.

Перший відомий на ім’я давньогрецький поет, засновник дидактичного епосу, рапсод Гесіод (Hesiod, ’Ηεσιοδος) (VII-VIII ст. до н. е.) присвятив цьому свої твори, що, до речі, збереглися до сучасності. Ці твори :

- "Теогонія" (Θεογονια) , спроба об'єднати в послідовну систему міфи про початок світу , про походження богів (усього їх перераховано бл. 300) і героїв . Перші божества – це Хаос, Гея та Ерос . Хаос породжує Ереб (Морок) і Ніч , а від них виникає Ефір (Світло) і День . Гея породжує Урана (Небо) , Гори й Понт (Море) , тобто первинні природні сили , а потім , вже в союзі з Ураном , вона дає життя дванадцятьом Титанам , трьом Кіклопам і трьом Гекатонхейрам (Сторуким) . Уран залишається верховним владикою доти , доки його не скидає власний син-титан Кронос , який разом зі своєю дружиною Реєю дає початок новій династії . Серед нащадків Кроноса згадуються , зокрема , Деметра , Гера , Аїд , Посейдон і Зевс . Зевс скидає Кроноса , після чого, вступаючи в шлюб з різними богинями , породжує третє покоління богів . Цей перелік завершується списком богинь , які стали чоловіками смертних , і дітей , породжених від цих шлюбів.

- "Каталог жінок", ймовірно, уже після Гесіода була приєднана до "Теогонії" поема "Еойя" (перелік жінок, що родили дітей від богів). Від неї збереглися лише розрізнені фрагменти і доданий до "Теогонії" уривок, що мав з'єднати "Еойя" і "Теогонію" в єдине ціле.

-"Роботи і дні" (Επγα Και Ημεραι), найзначніший твір, дидактична поема, де описаний зворотний бік блискучого гомерівського суспільства: напружена праця селян і їхніх сподівань на правосуддя і справедливість. Закликавши Муз і Зевса на допомогу, Гесіод переконує брата Перса, котрий відняв у нього частину законної спадщини, не давати волі честолюбству, що доводить до гріха. Щоб життя склалося, людина має працювати. Роботи і турботи - така доля людини відтоді, як Зевс створив Шандору .Людська натура псується день у день, з часів Золотого віку і до нинішнього жорстокого. Ця частина поеми завершується закликом дотримуватися справедливості і кількома практичними порадами щодо гідного людини способу життя. Потім слідують рекомендації з землеробства, о́рання, сівби, жнивувавння, сільськогосподарському обладнання, зимових і літніх робіт, деякі вказівки щодо мореплавання і кращої пори для нього, а також поради тим, хто бере шлюб. Поема завершується вказівкою сприятливих і несприятливих днів і ще одним закликом до чесної праці.

Тепер дещо про назви сузір'я і міфи, які пов'язані із їхніми назвами.

Деякі назви (Південний Хрест, Південний Трикутник, Дельфін, Індіанець, Павич, Летюча Риба тощо) відбивають епоху географічних відкриттів. Зауважимо, що змінюються назви міст ікраїн, і людина може змінити своє ім'я, але не змінюються назви сузір'їв, хоча й вони ледь було не постраждали, але про це трохи пізніше. У нічний час зорі холодно дивляться на нас, не знаючи, що сьогодні спостерігачі вимовляють те ж саме, що й три-чотири тисячі років тому: Волосся Вероніки, Лев, Рак, Телець, Стрілець іт. ін.

Не всі сузір'я яскраві й добре помітні на небі неозброєним оком. Але навіть ті, що бачиш, не завжди відповідають своїм назвам. Наприклад, сузір'я Великої Ведмедиці за обрисами схоже на ківш, і навіть якщо мати надзвичайно багату уяву, все одно не побачиш контурів ведмедиці. В атласі ж зоряного неба завжди можна знайти сузір'я, контури тварин у яких добре «вписуються» у свою групу зір. Розглядаючи сузір'я, потрібно хоча б трохи знати легенди й міфи, щоб зрозуміти їхнє накреслення. Усього ж нараховується близько 46 сузір'їв, які мають міфологічне походження, серед яких є як найдавніші, так і більш пізні.

Розглядаючи сузір'я Тельця, потрібно сказати, що в давніх народів воно символізувало початок року, весняне відродження природних сил. Оскільки в житті людей величезну роль відігравало скотарство, то з биком (тельцем) пов'язували саме те сузір'я, яке після завзятої боротьби із зимовим небом з'являлося на весняному небі як перша ознака приходу тепла. У багатьох культурах відоме поклоніння бикові. Так, у Давньому Єгипті народ поклонявся священному бику Апісу, у критській міфології існував Мінотавр, герої Еллади втихомирювали биків. А вже згадавши аргонавтів, які добули золоте руно барана (Овна), не дивно знайти на небі й сузір'я Овна, а також сузір'я Кіль, Корму і Вітрила, що складають головну частину сузір'я Корабля, на якому аргонавти помандрували до Колхіди.

Сузір'я Близнюків назване так на честь аргонавтів Діоскурів — Кастора й Поллукса — синів Зевса і Леди. У сузір'ї є дві яскраві й дуже близько розташовані одна до одної зорі. Брати Діоскури вважалися в давнину заступниками моряків, що потрапили в бурю.

Кастор славився як вправний візник, а Поллукс — як неперевершений кулачний боєць. Одного разу Діоскури не поділили здобич зі своїми двоюрідними братами, велетнями Ідасом і Лінкеєм. У битві з ними брати сильно постраждали. Коли Кастор помер від ран, Поллукс не захотів розлучитися з ним і попрохав батька не розлучати їх. З того часу завдяки Зевсові брати півроку проводять у царстві похмурого Аїда, а півроку — у променях Олімпу. Бувають періоди, коли в той самий день зорю Кастор видно на світанку, а Поллукс — увечері. Можливо, саме ця обставина і сприяла народженню легенди про братів, які живуть то в царстві мертвих, то на небі.

Існує безліч легенд про найвідоміші сузір'я Великої й Малої Ведмедиці. За одним з грецьких міфів, Каллісто, дочка царя й правителя Аркадії Лікаона, була надзвичайною красунею. Верховний бог Зевс спокусився красою Каллісто і з'явився до неї в образі Аполлона. Розгнівана дружина Зевса, Гера, перетворила Каллісто на потворну ведмедицю. (За деякими міфами, Зевс власноручно перетворив Каллісто на сузір'я Великої Ведмедиці, щоб врятувати її від помсти Гери). Одного разу юний Аркад, син Каллісто і Зевса, повертаючись з полювання, побачив біля дверей свого будинку дику ведмедицю. Зевс стримав руку Аркада від убивства власної матері, а Каллісто він узяв до себе на небо, увічнивши в сузір'ї Великої Ведмедиці. На сузір'я Малої Ведмедиці він перетворив улюбленого собаку Каллісто. Зевс забрав на небо й Аркада, якого перетворив на сузір'я Волопаса, щоб той століттями стеріг на небесах свою матір. Головна зоря сузір'я Волопаса — Арктур, що означає «страж ведмедиці». А Велику й Малу Ведмедицю ми можемо спостерігати протягом цілого року, тому що вони є сузір'ями, що не заходять за обрій. Вони найяскравіші й найпомітніші на північному небі. За зорями цих сузір'їв перевіряють зір: кожна зоря повинна бути добре помітна.

На небі також є сузір'я Кассіопеї. Грецька міфологія розповідає, що колись Ефіопією правив цар Цефей, у якого були красуня-дружина Кассіопея і не менш чарівна дочка Андромеда. Якось Кассіопея мала необережність похвалитися перед нереїдами, божествами моря, своєю красою й красою дочки. Красуні-нереїди обурилися й нарадили своєму батькові Посейдонові, богові моря, покарати самовпевнену Кассіопею. Посейдон наслав на Ефіопію величезне чудовисько — Кита. Кит лютував, спустошував і нищив країну. Як спокутну жертву Посейдонові Цефей і Кассіопея вирішили віддати на поживу чудовиську Андромеду, її ланцюгами прикували до прибережної скелі, і вона почала чекати своєї нещасливої долі. У цей час над Ефіопією на Пегасі мчав Персей, який нещодавно вийшов переможцем із бою з Горгонами. Він побачив прикуту до скелі неймовірної краси дівчину і жахливе чудовисько, що лаштувалося її з'їсти. Він безстрашно кинувся в бій з Китом. Під час битви Персей використовував голову Медузи Горгони. Зустрівшись із нею поглядом, Кит скам'янів і потонув. Андромеда була врятована. Цефей на знак вдячності віддав дочку за Персея. З того часу на небі з'явилися у вигляді сузір'їв герої цього міфу: Кассіопея, Цефей, Андромеда, Персей, Пегас і Кит. Хоча деякі міфи кажуть, що Кассіопею саме розгніваний Посейдон перетворив на сузір'я.

У середині вересня особливо добре помітні на небі сузір'я Андромеди й сузір'я Пегаса. Три зорі сузір'я Пегаса і зорі а Андромеди утворюють фігуру, що одержала в астрономів назву «Великий квадрат». У сузір'ї Пегаса спостерігається яскраве кулясте скупчення; якщо його розглядати крізь телескопічне устаткування, то виявиться, що скупчення складається майже з шести мільйонів світил. Крилатий Пегас, за грецькою міфологією, виник з обезголовленого Персеєм тіла Медузи Горгони.

Надзвичайно цікавою є також легенда, завдяки якій виникли сузір'я Оріон і Скорпіон. Велетень Оріон, син Посейдона, прославився як чудовий мисливець. Юнак почав вихвалятися своїми мисливськими перемогами над тваринами, за що могутня Гера наслала на нього скорпіона. Оріон очистив острів Хіос від диких звірів, за що попросив у царя острова Ойнопіона руки його дочки. Цар відмовив Оріонові. Велетень вирішив викрасти дівчину, і цар помстився йому: напоївши його доп'яна, засліпив. Оріон за допомогою одного з учнів Гефеста попрямував до сходу сонця. Прийшовши туди, він підставив очі під промені вранішнього сонця і прозрів, але від укусу посланого Герою скорпіона Оріон все-таки загинув. Зевс помістив Оріона в себе на небі таким чином, що він завжди може втекти від свого переслідувача — Скорпіона. Справді, якщо спостерігати за зоряним небом, ці сузір'я ніколи не можна побачити одночасно.

Одним із найнепомітніших сузір'їв на небі вважається сузір'я Рака. Біля двох тисяч років тому за цим сузір'ям люди навчилися визначати період літнього сонцестояння, тобто найтриваліший світловий день. Сонце, досягнувши в цей час граничного віддалення на північ, починало «задкувати». Після цього тривалість дня поступово починала зменшуватися.

За давньогрецькими міфами Геракл, щоб стати безсмертним, здійснив 12 подвигів. Другий його подвиг пов'язаний з перемогою над лернейською гідрою, яка викрадала худобу і спустошувала землі в околицях Лерни. Під час боротьби Геракла з гідрою на допомогу їй виповз Каркін — величезний рак, який вчепився в ногу Гераклові. Герой розчавив рака, але Гера, яка не любила Геракла, помістила Рака на небо.

Із сузір'ям Лева також пов'язаний період літнього сонцестояння. За ним почали орієнтуватися близько 4,5 тис. років тому, визначивши, що саме в цьому сузір'ї знаходиться точка літнього сонцестояння і настає найспекотніша пора року. Напевно, тому Лев став у багатьох народів символом вогню.

Давні народи Месопотамії називали це сузір'я «великим вогнем», а деякі інші народи пов'язували цю тварину з пекельною спекою. Вони гадали, що Сонце одержує додаткову силу і жар, знаходячись серед зір Лева. У Єгипті ж левині прайди на період максимальної спеки в пустелі йшли в долини Нілу, який у цей час розливався. Тому єгиптяни на затворах шлюзів іригаційних каналів поміщали зображення левиних голів.

Поруч із сузір'ям Лева розташоване сузір'я Діви, разом ці два сузір'я уявлялися давнім людям у вигляді сфінкса — міфічної істоти з головою жінки й тілом лева. Частіше ж усього Діву, у залежності від міфологічних уявлень, ототожнювали з Фемідою — богинею правосуддя, Астреєю — богинею справедливості, із Реєю — найдавнішою богинею грецької міфології, матір'ю богів. За давньогрецькою міфологією, Астрея — богиня справедливості — жила серед щасливих людей золотого століття. Коли ж світ зіпсувався, серед людей почала процвітати аморальність, Астрея, щоб не бачити всього цього жаху, покинула землю і піднеслася на небо, ставши сузір'ям Діви.

У збережених до нашого часу зображеннях Діви можна побачити, що богиня тримає в руках жезл Меркурія і епіку (у перекладі з латини «колосся»). Спіка — найяскравіша зоря сузір'я. Загалом стає зрозуміло, що сузір'я це було пов'язане із сільськогосподарською діяльністю і вказувало на початок землеробських робіт.

Терези — символ рівноваги. У сузір'ї Терезів, найімовірніше, раніше знаходилася точка осіннього рівнодення, тобто в природі наставала рівність дня й ночі. Поява на небі Терезів у середніх широтах вказувала хліборобам, що настав час сівби, давнім єгиптянам нагадувала про збирання першого весняного врожаю, іншим хліборобам — про зважування зібраного врожаю.

За одним з грецьких міфів Астрея, за допомогою ваг, вершила правосуддя: зважувала долі людей, оцінювала їхні вчинки, щоб потім покарати брехунів, ошуканців, злочинців та ін. Зевс вирішив, що Терези дочки варто помістити на небо, щоб вони були вічним нагадуванням людям про необхідність дотримуватися законів.

Скорпіон — сузір'я пізньої осені, і за обрисами дійсно нагадує цю отруйну тварину. З приходом осені природа начебто вмирає, але, подібно до бога Діоніса, вона знову готова пробудитися навесні. За легендами, осіннє Сонце «жалила» отруйна істота, після чого світило ставало слабким, блідим і «хворіло» протягом усієї зими.

Як уже було сказано вище, велетень Оріон був укушений Скорпіоном, якого потім Гера сховала на діаметрально протилежній частині небесної сфери. Згодом цей Скорпіон жахливо налякав Фаетона, сина Геліоса, який ослухався батька і вирішив промчатися небом на вогненній колісниці. Як розповідає міфологія, Фаетона спопелив вогненний жар.

На думку астрологів, Скорпіон ставав особливо лиховісним, коли в нього входила планета нещасть — Сатурн. У такій комбінації Скорпіон символізував смерть.

У сузір'ї Скорпіона спостерігаються численні яскраві зоряні скупчення, у ньому також нерідко спалахують нові зорі.

У сузір'ї Стрільця Сонце знаходиться взимку, тому воно символізує кінець старого й початок нового року. Стрілець завжди зображується з двома обличчями, при цьому одне з них звернене в минуле, інше — у майбутнє. Відповідно до давньогрецького міфу мудрий кентавр Хірон створив модель небесної сфери й у Зодіаку відвів одне місце для себе. Але підступний кентавр Кротос обманом випередив Хірона і, перетворившись, став сузір'ям Стрільця. Могутній Зевс перетворив Хірона після смерті на сузір'я Кентавра. Тому серед сузір'їв можна знайти двох кентаврів, але одного з них, а саме Стрільця, боїться навіть Скорпіон, тому що на нього дивиться вістря стріли, спрямоване колишнім Кротосом.

Через сузір'я Стрільця проходить Молочний Шлях, серце нашої Галактики, тому воно багате на красиві туманності й зоряні скупчення.

Козеріг — наступне зодіакальне сузір'я. Ця міфічна істота зображується з головою й тілом цапа і з хвостом риби. За однією з численних давньогрецьких легенд, козлоногий бог Пан, божество черід, полів і лісів, злякався стоголового велетня Тифона й від страху кинувся у воду. З того часу в нього виріс риб'ячий хвіст, а пізніше Зевс перетворив його на сузір'я Козерога, яке стало владикою вод і провісником бур. Давні люди вважали, що саме Козеріг посилає на землю рясні дощі.

У міфології багатьох народів світу фігура напівкозла-напівриби пов'язана із сузір'ям Козерога. Люди вбиралися у священний одяг із козячих шкір і приносили богам жертвопринесення — козла. А в іудаїзмі це демонічна істота пустелі Азазель, на честь якого відбувався ритуал «спокутування гріхів». У цей день гріхи народу переносилися на двох козлів, один із яких, білого кольору, пропонувався як спокутна жертва богові Яхве, інший, чорний, «козел відпущення» — Азазе-лю. Другого козла, що взяв на себе гріхи міських жителів, відводили в пустелю, місце проживання Азазеля, де він і гинув. (Звідси і вульгарний вислів — «козел відпущення», «цап-відбувайло»).

Сузір'я Водолія у давніх греків називалося Гідрохос, у римлян — Акуаріус, в арабів — Сакіб-аль-ма. Як би не називалося сузір'я, воно завжди означало одне: чоловік, що ллє воду.

З Водолієм пов'язаний грецький міф про Девкаліона, прабатька людей, і його дружину Пірру. Колись, розгніваний на людство, Зевс наслав на землю потоп. Девкаліонові й Піррі, єдиним праведникам, Зевс дозволив врятуватися. За порадою Прометея, Девкаліон побудував великий ящик (ковчег), на якому чоловік та жінка і врятувалися під час дев'ятиденного потопу.

З усього вищесказаного видно, що перераховані сузір'я зобов'язані своїм походженням різним міфам. Але астрономія має тенденцію розвиватися, тому відкриваються нові зорі, утверджуються нові сузір'я. Тому в назвах сузір'їв, відкритих у XVII—XVIII ст., не зустрінеш «класичних» міфологічних назв, вони більше відбивають фантазії своїх творців і мають дивні й різноманітні назви: Телескоп, Циркуль, Компас, Насос, Жертовник, Ящірка, Єдиноріг, Муха, Жираф тощо.

Траплялося в астрономії, звичайно, і таке, що трохи видозмінювало обриси сузір'їв. Так трапилося із сузір'ям Андромеди. У XVII—XVIII ст. нерідко європейські астрономи з тих або інших міркувань намагалися затвердити нові сузір'я за рахунок перекручування давніх. Так, астроном Боде, щоб «очистити» на небі місце для «регалій» прусського короля, «зігнув» руку Андромеди, що тримала її витягнутою протягом декількох тисячоліть. Але це, напевно, найбільш блюзнірська видозміна сузір'я. Курйозним був, наприклад, виступ церкви (XVII ст.) з ідеєю «реконструкції» назв зір і сузір'їв. Так, Сонце церква запропонувала назвати Ісусом Христом, а Місяць — Дівою Марією, сузір'я Риби — сузір'ям апостола Матвія тощо. XIX ст. є завершальним у спробах астрономів змінити що-небудь у сформованій картині зоряного неба. Останніми «відзначилися» німецькі вчені (1808 p.), які запропонували сузір'я Оріона назвати, з раболіпних міркувань, сузір'ям Наполеона. Але, як не дивно, саме французькі вчені визнали таке перейменування абсурдним.

Сьогодні, вивчаючи карту зоряного неба, можна не боятися, що завтра фанати якого-небудь політичного діяча перейменують Велику Ведмедицю, скажімо, на ібн Хаттаба або Путчиста Іванова, а в атласі зоряного неба ми зможемо знайти все ті ж знайомі й улюблені обриси героїв легенд і міфів народів світу.

Список використаної літератури:

„Космос : наука и мифы” Лєсков Л.В.

„Мифы о вселенной” Евсюков В.В.

„Міфи Стародавньої Греції” Головацька К.І.

„Міфологія”

„Словник античної міфології”

http://www.ukrreferat.com

http://www. referaty.com.ua

http://www.br.com.ua

http://uk.wikipidia.org



Назад
 


Новые поступления

Украинский Зеленый Портал Рефератик создан с целью поуляризации украинской культуры и облегчения поиска учебных материалов для украинских школьников, а также студентов и аспирантов украинских ВУЗов. Все материалы, опубликованные на сайте взяты из открытых источников. Однако, следует помнить, что тексты, опубликованных работ в первую очередь принадлежат их авторам. Используя материалы, размещенные на сайте, пожалуйста, давайте ссылку на название публикации и ее автора.

© il.lusion,2007г.
Карта сайта
  
  
 
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Союз образовательных сайтов