Я:
Результат
Архив

МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Webalta Уровень доверия



Союз образовательных сайтов
Главная / Рефераты / Астрономія, авіація, космонавтика / Млини на Україні


Млини на Україні - Астрономія, авіація, космонавтика - Скачать бесплатно


До найцікавіших архітектурних пам'яток Києва, безперечно належить будівля арсеналу колишньої Києво-Печерської цитаделі. Вона міститься в північно-східній частині фортеці (між головною Київською і головною Васильківською брамами, що були тут раніше).

Фасад Київського Арсеналу з боку Феодосівської церкви. 1783 р.Споруджена в 1783-1803 роках, ця монументальна будівля зберігає всі ознаки тогочасного стилю - пізнього класицизму, з характерною для нього тенденцією до якнайлаконічніших архітектурних форм, її вирізняють гармонійна узгодженість елементів обсяговопросторової композиції, рівновага й величавість, суворість і простота. Будівля двоповерхова з підвалом. прямокутна в плані з внутрішнім двором.

Проект арсеналу було затверджено 1783 року. В московському архіві виявлено кресленики фасадів арсеналу ,,з боку Васильківської брами"(1) і "з боку Феодосіїнської церкви"(2) -, а також план арсеналу, підписаннй генерал-поручником Іваном Меллером(3). На плані є напис про те, що вартість будівництва за кошторисом становила 300 тисяч карбованців, спорудити арсенал передбачалося за шість років. На одному примірнику цього плану скопійовано підпис Катерини ІІ - "Быть по сему"(4). Будували арсенал за щойно згаданим проектом без значних змін. До 1783 року належить також "План части Киево-Печерской крепости... с показанисм... в отмену прежнего Храм Вознесенського дівочого монастиря на Печерську. Креслення із Стокгольмського архіву.проектированному артиллерийскому Арсеналу", де вказано "новопризначене місце для мурованого арсеналу"(5)

Арсенал споруджено на місці, де до 1712 року був Вознесенський дівочий монастир (указом Петра І його перевели на Поділ). Як випливає з меморіалу, надісланого 15 берези 1727 року з Артилерійської канцелярії до Військової колегії, тоді виникла потреба збудувати у фортеці цейхгауз. "У Києво-Печерській фортеці цейхгауза немає, задля того належить його зробити в монастирі Вознесенському, а яким чином зробити і що потрібно з матеріалів, про те взяти кресленика і відомості в пана бригадира Штока", - зазначалося в цьому документі (6). Через чотири роки тут уже містився артилерійський гарматний двір*.

На одному з планів Києво-Печерської фортеці за 1731 рік (7) наведено "опис будівлі артилерійського відання" й позначено місця розташування всіх порохових льохів і зброярень. Згідно з цим планом, на території колишнього Вознесенського монастиря на той час були три великі порохові льохи. Дерев'яні будівлі, що прилягали до монастирської огорожі по всій її довжині, використовувались для схову в них гармат. ядер і т.ін.

Ліворуч і праворуч від дзвіниці, в якій було зроблено проїзд, стояли два сараї, де зберігалися рушниці, пістолети, прапори тощо.

В експлікаціях до планів Києво-Печерської фортеці за 1740-1781 роки (8) зазначено, що в колишньому Вознесенському монастирі розміщений артилерійський гарматний двір. на плані 1745 року цей двір названо "цейхгаузом"***. На території артилерійського гарматного двору були тоді дві парафіяльні цеокви: Вознесіння Господнього і Пакрови Богородиці.

Ще 1750 року імператриця Єлизавета своїм указом веліла вивести всю артилерію і боєприпаси Києво-Печерської фортеці з території Вознесенського монастиря й спорудити тут новий "магазин" для зберігання їх. Арсенал*** мав обслуг овувати не тільки Києво-Печерську, а й інші фортеці. Проте, як видно із згаданих вище планів Києво-Печерської фортеці, на артилерійському гарматному дворі жодних змін не відбулося.

1783 року будувати київський арсенал доручили "артилерії поручникові Бегічеву". На це "відпущено було в артилерію... 250000 карбованців та й з артилерійської суми витрачено 27575 карбованців"9.16 серпня 1797 року, щоб завершити спорудження арсеналу, генерал-фельдмаршалові графу Салтикову додатково було асигновано ще 100000 карбованців.

1797 року керувати будівельними роботами доручили інженер-генералові фон Фасад Київського Арсеналу з боку Васильківської брами. 1783 р.Сухтелс-нуІ0. 17 листопада того ж року було укладено контракт з київським купцем Григоренком, за яким він зобов'язався добудувати арсенал і розібрати Вознесенську церкву". У контракті докладно, за роками описано, які роботи і яким саме способом належало виконувати, застерігалися особливі умови щодо якості будівельних матеріалів, кваліфікації робітників, порядку взаєморозрахунків підрядника І замовника, технічного нагляду за будівельними роботами (12).

У разі невиконання договірних зобов'язань з виконавця і поручників стягувався великий штраф, а неякісне виконані роботи підрядник мусив переробити. Контракта підписав "київський купець Михайло Івана син Григоренко", а за точне його виконання поручилися і "в разі будь-якої несправності" зобов'язалися її виправити київський міський голова Георгій Рибальський і київські купці Федір Рябников та Юхим Мітюк.

Засвідчив контракта генерал-лейтенант фон Сухтелен (13). В архіві зберігся його рапорт до Артилерійської експедиції за 1799 рік про будівництво арсеналу. До рапорту долучено відомості про види й вартість виконуваних робіт (14), а також виконавчу документацію.

На першому поверсі арсеналу, як можна ви-1 снувати з кресленика, що його склала Артилерійська експедиція 3 вересня 1799 року, планувалося зробити дерев'яні стелажі для "різних артилерійських матеріалів, інструментів і припасів". На одному з документів є підпис графа Аракчеєва (15). Виконавчу документацію за 17981 рік підписував інженер-генерал-лейтенанті фон Сухтелен. На цих креслениках переліченої роботи, які планувалося виконати в 1799 році (16).

З 20 квітня 1799 року і аж до завершення споруди будівельними роботами керував інженер-генерал-майор фон Толь. Зберегли підписані ним графічні матеріали, що ілюструють хід будівництва (17). Зокрема дуже цікаві кресленики на обладнання всередині арсеналу металевих перехідних галерей] сходів, супровідні тексти до яких складені французькою і німецькою мовами (18).

Із завершенням будівництва 25 травні 1803 року арсенал передано у відання генерал-майора артилерії Полетаєва. Загальна кошторисна вартість будівництва його становила 437567 карбованців 86 1/4 копійки (19).

У першій чверті XIX сторіччя в промисловості Києва переважали казенні мануфактури, до яких належав і арсенал. На ньому працювали 720 робітників, переважно солдати, що відбували тут рекрутську повинність, поміщицькі селяни, "віддані до роботи", кантоністи (вихованці військових сиротинців), а також невелика кількість міщан-ремісників. За рік арсенальні лагодили близько 35 тисяч одиниць вогнепальної зброї. Окрім того, вони виготовляли різноманітні військові рушничні й артилерійські пристрої. У воєнний час обсяг продукції заводу значно зростав. Так, за період Вітчизняної війни 1812 року арсенал постачив російській армії удвоє більше різних видів зброї, ніж до війни (20).

У будинку арсеналу, судячи з плану 1840 року, розміщували: "музеум" і "магазини" для матеріалів, дерева, кінської амуніції, транспортних ящиків, зброї, переданої для ремонту, а також майстерні, столярну кузню зали для зберігання запасу облогового парку 3 і 4 відділення, запасу облогової артилерії Київського гарнізону. На горішньому поверсі були "зали постійного запасу артилерії, зала вогнепальної зброї, канцелярія, комора" тощо (21).

Зі звіту про діяльність Інженерного відомства з 1826 по 1850 рік випливає, що "війська 2-ї армії "придбали" від турків 578 гармат" (22). З них 272 гармати встановили вздовж стін арсеналу. На малюнку М.Закревського 1864 року зображено будівлю арсеналу та розміщені біля нього гармати й піраміди з гарматних ядер.

Будівля арсеналу збереглася без значних пошкоджень, переживши знегоди двох світових воєн і революції. Нині ця пам'ятка архітектури перебуває на балансі військового відомства, відтак доля її сумна. Вже давно будівля потребує ремонту й реставрації. Непривабливий її теперішній вигляд: зруйновані карнизи, потворного вигляду витяжні короби з пробитих стін, труби на фасадах, замуровані отвори воріт.


Список використаної літератури

1. Російський державний військово-історичний архів, м.Москва (дані - РДВІА). - Ф.349. - Оп.18. - Спр. 2435.

2. Там само. - Спр.2433.

3. Там само. - Спр.2434.

4. Там само. - Спр.2432.

5. Там само. - Спр.2425.

6. Там само. - Ф.5. - Оп. 1/72. - Спр. II.- Арк. 25-28.

* Дворами називали майстерні, в яких лагодили і вигоговляли зброю, спорядження і т.д. Залежно від того, яка це була зброя, називали і двір.

7. Російський державний архів Військово-Морського флоту, м.Санкт-Петербург (далі - РДАВМФ). - Ф.З. - Оп.24. - Спр. 269.

8. РДВІА. - Ф. 349. - Оп. 18. - Спр. 2408, 2382; РДАВМФ. - Ф.3.- Оп.24. - Спр.266.

** Військовий словник початку XIX століття "цейхгауз" тлумачить, як "будинок, де зберігають речі, або комору". Там "тримають артилерійські й інженерні інструменти та запаси". (Тучков М.С. Военный словарь... - Москва, 1818. -С.87).
*** 1764 року було видано "Положення про арсенальну команду". Арсенальна команда підпорядковувалася Київському артилерійському гарнізону. Згідно зі "Штатом Київського арсеналу" від 4 серпня 1761 року, арсенал мав утримувати 320 різних служителів, з яких 167 майстрових і художників (ливарників). За цим штатним розписом, Київському арсеналові належало "готувати в ньому... для артилерії всякі потрібні знадібки" (Військово-історичний музей. - Ф.зб. - Оп. 13. - Спр. 3931. - Арк.38 - 64).
9. РДВІА. - Ф.349. - Оп. 18. - Спр.2423, 2433, 2434. 2435.



Назад


Новые поступления

Украинский Зеленый Портал Рефератик создан с целью поуляризации украинской культуры и облегчения поиска учебных материалов для украинских школьников, а также студентов и аспирантов украинских ВУЗов. Все материалы, опубликованные на сайте взяты из открытых источников. Однако, следует помнить, что тексты, опубликованных работ в первую очередь принадлежат их авторам. Используя материалы, размещенные на сайте, пожалуйста, давайте ссылку на название публикации и ее автора.

281311062 © insoft.com.ua,2007г. © il.lusion,2007г.
Карта сайта