Обладнання кіно відео залів - Технічні науки - Скачать бесплатно

Вступ

Відеокомплекс—виконує важливу роль в культурному вихованні населення, це одна із ланок, яка не заміняє, а доповнює кіномистецтво.

Особливу роль відеотехніка відіграє в учбових процесах середніх та вищих учбових закладах. Наявність режиму «Стоп-кадр дає можливість зупинити відеопроекцію на будь-якій ділянці відеоплівки до 5 хвилин, а це дозволяє більш детально розглянути інформацію на екрані.

Перевагами відеотехніки в порівнянні з кінотехнікою, є:

Оперативний та більш спрощений спосіб виробництва відеофільмів, що дозволяє з мінімальними затратами фінансів та часу випускати нові фільми на компатних касетах. Простота і порівняно легка доставка відеокасет спрощує проблему транспортних витрат по доставці відеофільмів у віддаленні, мало населенні райони України.

Суттєвим недоліком відеотехніки є низька дозволяюча можливість електронно-променевої системи відеопроектора, внаслідок чого при проекції на екран немає чіткого зображення, що стримує збільшення розмірів екрану.

При проектуванні відеосалону необхідно врахувати, насамперед, якість відеопрекції та звуковідтворення, а також надати глядачам максимум комфорту і забезпечити умови безпечної евакуації глядачів із будівлі відеосалона. Щоб виконати ці вимоги необхідно дотримуватися вимог ВСН45-86, ПУЕ-86, а також: уточненими рекомендаціями по проектуванню відеозалів та відеотек і відеокомплексів та нормативно-технічною документацією по правилам технічної експлуатації відеопроекційних систем, техніці безпеки при роботі з ними. Керуючись вище сказаним та правилами ЕСКД розроблена відеотехнічна частина будівництва відеосалона.

Питання будівельної частини відеокомплекса в курсовому проекті не розглядаються рекомендації про:

-склад і площу приміщень відеокомплексу;

-будівництво підйому підлоги в залі для глядачів;

-планування приміщень відеотеки.

1.РОЗРАХУНКОВО—ПЛАНІРОВОЧНІ РІШЕННЯ ЗАЛУ ДЛЯ ГЛЯДАЧІВ

Розрахунок попередньої місткості залу для глядачів.

Виходячи з умов завдання визначаємо площу залу для глядачів:

Sз=Дз x Шз (1.1)

Де: пит-питома площа, м²; для відеозалу загального призначення складає:

Sпит=1,5м² .

1.2.Попередні розрахунки робочого поля екрану:

Визначаємо розрахункову довжину залу глядачів:

Д=Дз-Т (1.3)

де: Т-ширина заекранного простору, Т=0,2:

Д=14-0,2=13,8 м

Попередні розрахунки робочого поля екрану.

Розміри відеозображення на відеоекрані залежать від розрахункової довжини відеозалу (Д), та співвідношення сторін екрану.

де: (6,5…7,0)-коефіцієнт довжини залу, відносно розмірів екрану. При збільшенні довжини залу до 8хВе, глядачі останніх рядів не взмозі будуть прочитати текст на фільмі з субтитрами.

Виходячи з співвідношення сторін екрану визначаємо ширину екрану:

Ше=1,33 x Ве (1.5)

де: 1,33- співвідношення сторін екрану.

Ше=1,33 x 2,04=2,71м

1.3 Вибір та уточнення розмірів робочого поля екрану:

Згідно [-7] на ст. 13 таблиці І вибираємо стандартні розміри екрану 2,44 x 1.83

1.4. Визначення висоти залу для глядачів:

Визначаємо висоту залу:

Вз=Н+Ве+кр (1.6)

де: Н-відстань від підлоги в зоні розташування першого ряду

глядацьких місць до нижньої кромки екрану, нижня кромка зображення на екрані при відеопроекції повинна бути розташована на висоті Н=1,2…1,5м;

Кр – відстань від верхньої кромки екрану до стелі або виступаючих конструкцій оброблення залу, Кр повинно складати не менше 0,5м.

Вз=1,5+1,83+0,5=3,83

1.5. Планування глядацьких місць в залі:

(1.7.)

Визначаємо ширину евакуаційного проходу:

де: kпр-коефіцієнт ширини проходу, який залежить від ступеню вогнестійкості, kпр=0,6 для будівель 2 ступеню, kпр=1,0 для будівель 2 ступеню, kпр=1,0 для будівель 3 і 4 ступеню, kпр=2,0 для будівель 5 ступеню вогнестійкості;

N1-кількість глядачів, які проходять по даному проходу до найближчого виходу

Мінімальна ширина проходу складає 1,2м

(1.8)

де: Шдв-ширина дверей.

Мінімальна кількість вихідних дверей Nдв=2.

Вибираємо кількість вихідних дверей-2.

Знаходимо відстань від першого ряду до екрану

Г:=(3,2…3,4)xВе=3,3x1.83=5,9м

Визначаємо оптимальну кількість рядів в залі для глядачів за формулою:

(1.9.)

де: d-відстань між спинками сидінь двох сусідніх рядів.

Вибираємо 8рядів

Визначаємо кількість місць в одному ряді за формулою:

(1.10.)

де: ∑ Шпр-сумарна ширина евакуаційних проходів;

Шс-ширина сидіння; Шс=0,6м

місць.

Вибираємо 9місць

(1.11)

Знаходимо фактичну кількість місць:

Уточнюємо відстань від екрану до спинки сидіння першого ряду:

(1.12.)

Уточнюєм фактичну ширину проходу:

1.6.Розрахунок підйому підлоги:

Визначається за допомогою графаналітичного методу розрахунку підйому підлоги, вихідними є:

α-середня висота сидячого глядача, згідно вимог ВСН 45-86, α =1,2м;

с-перевищення променя бачення направленого на нижню кронку екрану над рівнем очей глядача, що сидить попереду, с=0,15м;

Початок підйому підлоги починається з другого ряду, тоді підйому підлоги підлягають 7 рядів. Сумарне перевищення променя бачення буде складати:

(1.13)

=0,15x7=1,05м

Побудова підлоги на крутність підйому підлоги визначається співідношенням n:l, що визначає профіль підйому підлоги криволінійний або сходинками.

1,8 Визначення фактичної питомої площі та фактичного питомого об’єму залу для глядачів.

Визначаємо питому площу:

(1.15)

де:

Sз-площа залу

Nф-фактична кількість глядачів

Питомий об’єм залу на одного глядача (Vпит) складає:

(1.16)

де: Vз-об’єм залу для глядачів: Vз=Sз х Вз

Vз=112 х 3,8=425,6 м³

Отримані значення Sпит і Vпит відповідають вимогам ВСН45-86 та санітарно-технічним вимогам.

2.РОЗРАХУНОК ТА ВИБІР КОМПЛЕКСУ ВІДЕОТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ

Відеозали загального призначення місткістю 20…80 місць обладнується наступним відеотехнологічним обладнанням:

Основне відеотехнологічне обладнання

Табл 2.1

Допоміжне відеотехнологічне обладнання

3.РОЗРАХУНКОВО-ПЛАНІРОВОЧНІ РІШЕННЯ ПРИМІЩЕНЬ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІДЕОПОКАЗУ

3.1 Склад та площа приміщень технологічного забезпечення відеопоказу.

План приміщень відеокомплексу з розташуванням обладнання показаний на кресленні, аркуш №1.

У відеокомплексі, що проектується передбачається надати відвідувачеві максимальний комфорт та якісний перегляд відеопрограм. Для досягнення цієї мети зал для глядачів обладнаний театральними кріслами. Передбачено затемнювач світла, механізм передекранної завіси, резервний відеомагнітофон та монітор. Щоб привабити більше глядачів при відеозалі споруджено відеотеку, обслуговуючий персонал якого входить в штат відеокомплексу.

Приміщення відеотеки поділяються на:

-виробничі приміщення (ділянка прийому та видачі відеокасет);

-приміщення для адміністративного персоналу;

-допоміжні приміщення

Розрахунок площі приміщень відеокомплексу

1.Визначаємо площу каси з розрахунку 0,01м² на 1 глядацьке місце:

Sк=0,01х70=0,7м²

2.Визначаємо площу касового вестибюлю з розрахунку 0,07м² на 1 глядацьке місце:

Sк.в.=0,07х70=4,9м²

3.Визначаємо площу фойе з розрахунку 0,55м² глядацьке місце:

Sф=0,55х70=40м²

4.Визначаємо площу дільниці видачі і прийому відеокасет з розрахунку 1 операція:

Sдв=0,15х70=10,5м²

5.Визначаємо площу відеосховища з розрахунку 0,005 на одну відеокасету:

Sв=0,005х21000=105м²

6.Визначаємо площу адміністративних приміщень з розрахунку 0,12 на 1 глядацьке місце:

Sадм=(0,12х70)+19м²=27,4м²

7.Визначаємо площу санітарних вузлів з розрахунку 0,05м² на 1 глядацьке місце:

S=0.05х70=3,5м²

4. РОЗРАХУНОК ОСВІТЛЕННЯ ПРИМІЩЕНЬ

Розрахунок освітлення приміщень проводимо методом питомої потужності.

Необхідна кількість ламп в приміщенні визначається за формулою:

(4.1.)

де: W-питома потужність, Вт/м²;

S-площа приміщеня, м²;

Pл-потужність однієї лампи, Вт.

(4.2.)

де: Е-норма освітленості приміщення згідно ВСН45-86.

4.1 Розрахунок необхідної кількості електричних ламп в залі для глядачів.

4.1.1 Розрахунок ламп робочого освітлення.

Для робочого освітлення залу для глядачів вибираємо електричні лампи розжарювання потужністю Рл=100Вт, напругою Uл=220В.

Норма освітленості в залі для глядачів при лампах розжарювання Ероб=30Лк.

Тоді:

Вибираємо 12 ламп.

Потужність робочого освітлення в залі для глядачів Рр=12 x 100=1200 Вт.

4.1.2 Розрахунок ламп чергового освітлення.

Кількість ламп чергового освітлення складає 25…30% від кількості ламп робочого освітлення. Вибираємо електричні лампи розжарювання потужністю Рл=100Вт, напругою Uл=220 В.

Тому, n=0.25x12=3шт.

Вибираємо n=3 лампи.

Потужність ламп чергового освітлення в залі для глядачів Рч=300Вт.

4.1.3 Роозрахунок ламп евакуаційного освітлення.

Для створення мінімальної освітленості при аварійних відключеннях вводів живлення автоматично вмикається евакуаційне освітлення залу для глядачів, яке повинно забезпечити освітленість на рівні підлоги евакуаційних проходів Еев=0,5 Лк. Для обладнання освітлення безпеки (в тому числі і для евакуаційного освітлення) застосовується електричні лампи потужністю 15 або 25 Вт, напругою 36 В.

Визначаємо питому потужність

Кількість ламп

Вибираємо n=1 лампа.

4.2 Розрахунок необхідної кількості електричних ламп в приміщеннях технологічного забезпечення відеопоказу.

4.2.1 Розрахунок ламп робочого освітлення.

Для робочого освітлення приміщення відеооператорської вибираємо електричні лампи розжарювання потужністю Рл=100 Вт, напругою Uл=220 В. Визначаємо питому потужність при нормі освітленості Е=75Лк:

Кількість ламп

Вибираємо n=2 лампи.

Потужність робочого освітлення Рап=2x100=200 Вт

4.2.2 Розрахунок ламп аварійного освітлення.

Для обладнання освітлення безпеки (в тому числі і для аварійного освітлення) застосовується електричні лампи потужністю 15 або 25 Вт напругою 36 В.

Визначаємо питому потужність

Кількість ламп

Вибираємо n=1 лампа.

4.3 Розрахунок необхідної кількості електричних ламп робочого освітлення інших приміщень відеокомплексу.

Для касового вестибюля

а кількість ламп

Для приміщення каси кількість ламп .

Для фойє кількість ламп

Для дільниці видачі і прийому відеокасет кількість ламп

Для кабінету директора кількість ламп

Для відеосховища кількість ламп

Для бухгалтерії кількість ламп

Для кімнати персоналу кількість ламп

Для коридору кількість ламп

Визначаємо потужність робочого освітлення всіх приміщень, фасад реклами розраховується як сума потужностей робочого освітлення окремих приміщень збільшених на ≈15%.

Росв=(Рроб+0,15 x Рроб) (4.3.)

Росв=4645+0,15 x 4645=5341 Вт

5. ЕНЕРГЕТИЧНА ЧАСТИНА

5.1. Розрахунок та вибір площі перетину струмопровідних жил проводів, силових та освітлювальних ліній.

Розрахунок площі перетину проводів силових та освітлювальних ліній проводимо за допустимою втратою напруги в лініях, допустимому нагріву ліній струмом навантаження та вибираємо виходячі з умов механічної міцності.

Площу перетину струмопровідних жил проводів трифазних ліній визначаємо за формулою:

(5.1.),

де:

ρ – питомий опір матеріалу струмопровідної жили проводу, Ом мм².м;

l- довжина лінії, м;

Р- потужність навантаження, Вт;

ΔU- допустимий спад напруги в лінії;

Uл- лінійна напруга в лінії.

Для визначення площі перетину струмопровідної жили проводу за допустимим нагрівом лінії струмом навантаження необхідно: по-перше знайти силу струму в лінії, а по-друге вибрати площу перетину жили (S2) за довідковою таблицею ([5],c. 13, табл. 4).

. (5.2.),

Кінцеву площу перетину струмопровідної жили проводу вибираємо з отриманих двох (тобто S1 та S2), як найближче, але стандартне більше, яке відповідає умовам механічної міцності (Sст).

5.1.1. Розрахунок площі перетину струмопровідних жил проводів силового фідеру.

Для визначення потужності навантаження та коефіцієнту потужності відеотехнологічного обладнання складаємо таблицю 5.1

Перелік відеотехнологічного обладнання

Табл. 5.1

ΣР=1,65кВт ΣS=2,27кВА ΣРзаг=3,17кВт

При визначенні потужності навантаження необхідно врахувати коефіцієнт попиту електроенергії відеотехнологічним обладнанням. Цей коефіцієнт показує, яка частина електричної потужності від загальної одночасно споживається обладнанням кn=0,9.

Тоді: Рс=Рзаг x кп

Рс=3,17 x 0,9=2,86кВт. (5.3.)

Визначаємо площу перетину струмопровідної жили за допустимою втратою напруги в лінії по формулі ( ):

Визначаємо коефіцієнт потужності відеотехнологічного обладнання:

Знаходимо силу струму в лінії по формулі (5.2. )

згідно [5], с. 13, табл. 4, S2=1мм².

Тоді Scт=2,5 мм²

5.1.2 Розрахунок площі перетину струмопровідних жил проводів освітлювального фідеру

Площа перетину струмопровідної жили проводу освітлювального фідеру розраховується згідно формул (5.1.) та (5.2.). При цьому необхідно враховувати, що він може бути використаний як резервна електрична лінія живлення відеотехнологічного обладнання. Тому необхідно загальну потужність споживання освітлення залу для глядачів збільшити на половину потужності, яку споживає відеотехнологічне обладнання:

Росв=Рроб+1/2Рс (5.4.)

Росв=1200+1/2 x 2860=2630 Вт;

S2=1мм², згідно [5], с. 13. табл.4.

Sст=4 мм²

Провід марки

5.1.3. Розрахунок площі перетину струмо провідних жил проводів лінії живлення робочого освітлення залу для глядачів.

Площа перетину струмопровідної жили проводу лінії живлення робочого освітлення розраховується за формулами (5.1) та (5.2). Цю лінію можливо прокладати проводами з мідними струмопровідними жилами.

Тоді:

S2=1мм²

Sст=2,5мм²

Провід марки АПВ 4 (1 x 2,5)

5.2Розрахунок та вибір площі перетину струмопровідних жил проводів