Тема. Ілюзії і дійсність (на прикладі жіночих образів у творах Стендаля, О. де Бальзака, Г.Флобера.
Мета: формувати навички аналізу художнього твору як мистецтва слова; надати оцінку зображенню теми кохання в романах “Червоне і чорне” Стендаля, “Пані Боварі” Флобера, повісті “Гобсек” Бальзака; розкрити сутність шукань та духовних орієнтирів у житті, морального вибору своєї позиції літературними героями; наводити аргументовані докази відносно поставленої проблеми, поняття про людську честь і норми моралі.
Обладнання: портрети письменників, виставка художніх творів за темою, репродукції, учнівські малюнки – портрети героїнь, плакат з написом епіграфа, аудіо запис роману на вірші І.Тургенєва “Утро туманное…”, куток у класі у вигляді “кав’ярні з прихованою кімнатою”.
Зміст уроку
І. Вступне слово вчителя про “вічні моральні цінності у художніх творах О. де Бальзака, Стендаля, Г.Флобера, своєрідність розкриття теми кохання ВР оманах цих авторів, наголошення теми та проблеми диспуту: чому кохання Анастазі де Ресто, Емми Боварі, пані де Реналь виявилося трагічним; чи сумісні мрії і дійсність у житті героїнь, чим обумовлені їхні дії та прагнення; як втілюються творчі принципи письменника, які уроки можна здобути, перегорнувши сторінки прочитаних творів.
ІІ. Розкриття ідеї епіграфу:
Судді сіли і розкрили книги...
Біблія
ІІІ. Презентація “прихованої кімнати” та гостей-письменників.
IV. Лунає мелодія романсу, з’являються “героїні” творів, які одягнені у стилі ХІХ століття, сідають в ряд.
V. Учень перший.
Починаємо знайомство. Героїня бальзаківської повісті “Гобсек” Анастазі де Ресто, будучи заміжньою жінкою, знайшла своє щастя, як вона вважає, з коханцем. Заради нього вона готова на все.
VI. Інсценізація з твору.
До столика “лихваря” Гобсека підходять Анастазі де Ресто і Максим де Трай (ролі виконують учні).
Емма (до Гобсека):
Добродію, чи можна одержати повну вартість ось за ці діаманти, проте лишивши за собою право потім викупити їх?
Гобсек (або Дервіль):
- Можна, ласкава пані!
Гобсек розглядає довго діаманти, Анастазі де Ресто і Максим де Трай стоять біля стола Гобсека.
Учень другий.
Графиня Анастазі де Ресто молода заможня, приваблива жінка, тому не дивно, що біля неї з’являється молодий франт Максим де Трай.
Учень третій (читає уривок з твору)
“... Вона була така гарна, що я пожалів її, попри всі гріхи. Певно жорстока мука краяла їй серце, шляхетні й горді риси зсудомлював біль. Молодий франт став її злим генієм...”
“Мабуть, цей демон з ангельським обличчям, - подумав я, - панує над нею, користуючись з усіх її слабкостей: гордині, ревності, прагнення до втіх, до світської марноти”...
Учень четвертий
“... На його обличчі я прочитав усе майбутнє графині. Цей білявий красень, цей холодний бездушний картяр і сам розорить графиню, розорить її чоловіка, розорить дітей, проциндрить їхню спадщину та й у багатьох інших салонах учинить розгром страшніший ніж артилерійська батарея у ворожому полку”...
Учень п’ятий
“... Навіть чесноти цієї жінки він використовував у своїх інтересах. Він умів розчулити її до сліз, пробудити в ній великодушність, властиву жіночій статі, він зловживав її ніжністю і дорого продавав їй злочинні втіхи”.
Графиня та Максим де Трай сідають в ряд з іншими героїнями.
Вчитель.
Давайте запитаємо у самої Анастазі де Ресто, що вона відчуває, чому на її обличчі іноді з’являється жорстока мука?
Учень шостий
Ви багата жінка, у Вас є діти, Вас кохають. Чого Вам не вистачало у сімейному житті?
Учень сьомий
Чому ж Ви, так палко покохавши Максима де Трая, не залишаєте чоловіка?
Учень восьмий
Ваш коханець – ідеальна людина?
Учень дев’ятий
Як почуваєте Ви себе серед своїх дітей, чому не любите старшого сина?
Учень десятий
Що повинні відчувати діти і чоловік, знаючи про Вашу зраду їм?
VII. Анастазі де Ресто дає відповідь (вона одна: сильна пристрасть).
Учень одинадцятий
Ви прагнете до красивого кохання, вважаєте себе достойною його, а як же пояснити Ваше ставлення, як порядної світської пані, людини, яка прагне до високих почуттів, ставлення до свого вмираючого чоловіка, батька Вашого найстаршого сина, людини, яка дала вам становище в світі? Чи пам’ятаєте Ви це?
Учень дванадцятий
(зачитує уривок з твору)
“... Яке видовище постало перед нашими очима? У кімнаті був справжній розгром. Графиня стояла посеред розкиданого всюди одягу небіжчика, паперів, ганчір’я і розгублено дивилася на нас блискучими очима, розпатлана, з виразом розпачу на обличчі. Страшно було бачити такий хаос біля смертного ложа. Не встиг граф випустити дух, як його дружина повиламувала з письмового столу всі шухляди, порозбивала всі скриньки, порізала портфелі...
Труп графа лежав ницьма, майже встиснутий між ліжком і стіною, зневажливо відкинутий, як один з тих конвертів, що валялися на підлозі...”
Учень дванадцятий
Чи дійсно Ви дбали про своїх дітей, шукаючи розписку про спадщину? Ви можете розкрити справжні мотиви Ваших вчинків?
Графиня де Ресто.
VIII. Мені це зробити дуже важко, після смерті чоловіка я спокутувала свої гріхи.
Учень тринадцятий
Так розпорядився вашою долею автор повісті, хоч Ви і не заслуговуєте на співчуття. Хочу запитати Оноре де Бальзака про його ставленні до своєї героїні.
ІХ. О. де Бальзак (виходе до учнів)
Я примусив свою героїню пройти через пристрасті та страждання. Я вважаю, що нещастя – найкращий вчитель. У біді людина пізнає ціну грошам, ціну людям – і чоловікам, і жінкам. Отже, моя героїня пройшла через муки кохання, через страждання. переживши падіння, ілюзорне щастя, повернула до найвищої цінності у житті для жінки – до дітей. У кінці повісті я говорю так: “Графиня живе героїчним життям, вона цілком присвятила себе дітям, дала їм чудову освіту і виховання”.
Учень тринадцятий
Так вирішив письменник. А у мене своя точка зору. Я по-іншому уявляю майбутнє Анастазі де Ресто. Мені здається, що вона неспроможна повернути любов дітей до себе. Вона постає для мене безсовісною істотою, бо тільки жінка, позбавлена моральних цінностей може перевертати постіль щойно померлого чоловіка у пошуках заповіту на користь дітей, аби знищити його та привласнити спадщину і далі сплачувати борги свого коханця.
Х. Вчитель
Образ Анастазі де Ресто викликає в читача різні почуття. Автор, змальовуючи свою героїню, представляє її нам у різних іпостасях, тому цей образ і викликає суперечливі почуття. За допомогою різноманітних засобів (а ми в цьому переконались): портретної характеристики, через побутові деталі, середовище, поєднавши риси романтичного і реалістичного стилів, О. де Бальзак створив неоднозначний, складний жіночий образ. Автор зобразив внутрішній світ Анастазі де Ресто, показав, як він розкривається в конкретних вчинках героїні, стосунках з людьми.
Отже, героїня Бальзака на якийсь час у своєму житті забула, що без “вічних життєвих цінностей”: відданості, родинних прив’язаностей, милосердя, почуття обов’язку – щастя людини стає ілюзією.
Наступна наша героїня розповідає нам сама, як склалося її заміжнє життя. їй слово:
І. Емма Боварі.
Я сиділа поруч і почула, як майже всі присутні засудили як жінку Анастазі де Ресто! А хіба жінка не має права на справжнє кохання?
Коли я ще була маленькою дівчинкою, я виховувалася у монастирі. Дуже полюбляла перебувати у невеличкій монастирській церкві, де я поринала у світ мрій. Я читала дуже багато романів і уявляла себе великосвітською дамою з закоханим серцем, справжньою аристократкою. Коли я стала дорослою, я повернулась до батька в провінційне містечко, де вийшла заміж за місцевого лікаря. Спочатку я була задоволена своїм життям. Але життя все більш набувало сірого кольору. Одного разу я побувала в іншому світі, на балу у маркізи. Я відчула великий контраст між моїм життям і справжнім, між чоловіком Шарлем і чоловіками-аристократами, які були втіленням моїх мрій, уяв про чоловіка, вартого кохання. І тоді я задала собі запитання: “Для чого я вийшла заміж?”.
Пізніше я стала зраджувати своєму чоловікові, в мене з’явилися коханці. Чи не мала я права бути щасливою?
ІІ. Учень перший
Я вважаю, що кожна жінка, кожна людина має право бути щасливою. Але чи можна побудувати щастя на чужому нещасті?
Учень другий
Коли Ви вирішили вийти заміж за Шарля Боварі, то усвідомлювали чому саме за нього Ви виходите заміж?
Учень третій
Яким є Ваш чоловік, чому Ви відчули контраст між ним і Родольфом, Леоном? Ваш чоловік Вам зраджував, не кохав Вас, принижував?
ІІІ. Емма Боварі
Виходячи заміж, я сподівалася на сімейне щастя, з Шарлем. Але я не уявляла, що мій чоловік настільки провінційний і примітивний. Він нічого не вчив мене, нічого не бачив, нічого про мене не знав, він вважав, що я щаслива. І я, закохавшись в іншого чоловіка, сподівалася вирватись із сірої буденності. А це обернулося трагедією.
IV. Вчитель (до учнів)
Як ви уявляєте, що саме штовхнуло Емму на пошуки щастя поза сім’єю?
V. Учень четвертий
Я вважаю, що кохання Емми – це той світ, та аура, що має постійно супроводжувати піднесену, витончену жінку. Цей той самий світ, що не дає їй змоги стати звичайною провінціалкою. Вона вважає, що саме аристократичне середовище відповідає її тонкій натурі, але після близького знайомства з Родольфом, а потім з Леоном, які відповідали її ідеалу, варті її, як їй здавалося, вона втрачає надію на свої ілюзії. Вона не хоче бачити, що її провінційний, недолугий, примітивний, з її погляду, чоловік віддано її любить.
Учень п’ятий
Трагедія Емми в тому, що вона не знає конкретно, чого прагне, яким має бути її життя, щоб відповідало її бажанням, порухам її душі. Вона діє природно. Хоч у розмові з Родольфом, вона висловлює свою точку зору відносно моралі (читає уривок з твору):
“...Але ж ми мусимо, - сказала Емма, - хоч трохи зважати на думку світу, коритися її моралі...
... Бачите, існують дві моралі, - відповів Родольф. – Є мораль дрібна, умовна, людська – вона мінлива, повзуча і криклива... Але є й інша, вічна мораль – вона сяє навколо нас, як ця чудова природа, вона ясніє над нами, як це погідне блакитне небо...
- Невже вас не обурює ця змова людей? Чи є хоч одне почуття, якого б вони не засуджували? Най благородніші інстинкти, найчистіші симпатії вони переслідують, обкидають болотом. І якщо двом нещасним душам пощастить нарешті зустрітися, все влаштовано так, щоб вони не могли злитися. Але вони прагнутимуть цього, напружуватимуть свої крила, зватимуть одне одного. Даремні всі перешкоди. Раніше чи пізніше – за півроку, а чи за десять літ – кохання таки з’єднає їх, бо так судилося долею, бо вони створені одне для одного”.
ІІ. Вчитель (до учнів)
Чи погоджуєтесь ви з думками Родольфа про дві моралі у суспільстві?
Учень шостий
Родольф дотримується іншої моралі, ніж чоловік Емми. Перед жінкою з провінції Родольф постає романтичним героєм, тому що Шарль Боварі не відповідає її вимогам, уявленням яким має бути чоловік, її смакам.
Конфлікт між реальним станом речей і її мріями, ілюзіями, які вона може втілити. Вона зустрічає Родольфа, Леона, але це вже не мрії, а лише ілюзії, бо її очкувала зрада і розчарування.
VIІ. Вчитель
- Хто ж винен у цьому?
Учень сьомий
Емма стає жертвою своєї мрії, яку розбиває реальність. Зрада Родольфа – перше розчарування Емми. Нове кохання повертає їй надію. Але через деякий час і з Леоном її чекає ще одне розчарування і фінансові проблеми. Мрії Емми зазнають поразки, вона втрачає свої ілюзії. Трагічна доля Емми. Вона приймає отруту і помирає. Покидає цей світ і Шарль Боварі, єдина людина, яка щиро кохала Емму. Ціною свого життя змушена була заплатити Емма за своє щастя, яке насправді являло собою лише втрачені ілюзії.
ІХ. Вчитель (до учнів)
Які почуття викликає у вас образ Емми Боварі?
Х. Учні висловлюють своє відношення до героїні.
ХІ. Вчитель.
Запрошуємо до слова Г.Флобера, чи співпадають наші оцінки, думки з авторськими.
ХІІ. Гюстав Флобер
Можна сперечатись відносно цього образу. Але це – поетичний образ жінки, яка шукає і не знаходить. І байдуже що вона шукає і чому не знаходить. Емма – це не задоволена життям жінка, яка хоче вирватись з буденності.
Учень сьомий (до автора)
Можна відчути Ваше відношення до своєї героїні у романі. Ви ніби співчуваєте їй, тому що вона не схожа на інших. не може змиритися з “побутом провінції”. Убогість цього життя читач яскраво собі уявляє – це світ “кольору плісняви”, який має руйнівну силу. Ваша манера зображення дійсності, образів дозволяє читачеві осмислити світ, природу, людину. Відображаючи психологію героїв, ви використовуєте невласне пряму мову, з якою метою?
Г.Флобер
Я допомагаю читачеві зрозуміти все, що відбувається в душі людини, які пристрасті, мрії, надії, жахи і бажання живуть у ній. Невласне пряма мова дає автору можливість уникнути опису психологічного стану героїв і висловити своє відношення до них і світу, в якому вони живуть у ледь відчутних відтінках авторської мови, проте достатніх, щоб присутність автора відчувалась. А зараз я маю вас запитати:
- Всі ви напевно спостерігали і переконались, що в зображенні героїні пані Боварі присутні два плани, які це плани і що вони дають читачеві?
Учень восьмий
Дійсно присутні два плани: зовнішній і внутрішній. Отже, розповідаючи про якусь подію, або саму героїню, ви не тільки змальовуєте їх, як автор, а намагаєтесь подати так, як міг би побачити це той чи інший герой. Наприклад, перше враження від Емми разом із автором передає Шарль. Таке чергування зовнішніх і внутрішніх планів дозволяє автору відкрити перед читачем глибинний смисл зображуваного.
Учень дев’ятий
Хочу додати що допомагає цьому і поєднання комічного і трагічного, особливо в зображенні дійсності. Світ “кольору плісняви”, що постає на сторінках роману передає картину бездуховного суспільства, в якому повсякденності і вульгарності нічого не протистоїть. І тільки Емма Боварі не хоче змиритися з цим життям, хоче вирватись із сірого вульгарного оточення.
Г.Флобер
Я після створення цього образу заявив всім, що Емма Боварі – це я! Я також пережив розлад із навколишнім середовищем, світом, незадоволення життям, бажав іншого, того, що конкретно не існує, але все це я пережив на іншому, незрівнянно вищому духовному і душевному рівні.
ХІІІ. Вчитель
Отже, ми перегорнули останню сторінку трагедії жінки, яка осмілилася мріяти. А чому автор не залишив свою героїню жити далі – це хай вирішують читачі. А романтичний образ пані Боварі надихає багатьох митців на нові витвори мистецтва.
І. Вчитель
Ще одна доля жінки, її кохання, її трагедія – пані де Реналь.
ІІ. Пані де Реналь
Я молода, приваблива, заміжня жінка, в мене є діти, яких я дуже-дуже люблю. Я маю чоловіка, який старший віком за мене. І ось у буднику з’являється молодий красень – вихователь моїх дітей. Він, забувши про те, яка його роль, палає щирою пристрастю до мене, і я відповіла йому взаємністю. Я розумію, що це гріх і що мені не буде прощення за цей гріх перелюбства. Я живу з почуттям страху, від чого страждаю.
ІІІ. Учень перший
(читає уривок з роману)
“...Невдовзі після того, як лирова сім’я повернулася до Вержі, найменший хлопчик, Станіслав – Ксав’є захворів: пані де Реналь раптом пройняли жахливі докори сумління. Вперше за весь час вона стала дорікати собі за перелюбство послідовно і безжалісно; немов якимсь чудом їй відкрилося, в який страшний гріх вона дала себе втягти…
- Залиште мене, - сказала вона якось Жульєнові, - задля Бога, покиньте цей дім: ваша присутність вбиває мого сина. Бог карає мене, - додала вона тихо, - Він справедливий. Я схиляють перед його правосуддям: мій злочин жахливий, я жила і навіть не почувала каяття. А це перша ознака того, щоб Бог мене залишив; тепер я повинна бути покарана подвійно”.
ІІІ. Вчитель
Як реагує на ці слова жінки Жульєн Сорель?
Учень десятий
(продовжує читати текст)
“Жульєн був глибоко зворушений. Він бачив, що це не лицемірство, не перебільшення. Вона думає, що кохаючи мене, вбиває сина, а проте, бідолашна, любить мене більше, ніж рідну дитину. І тут не може бути сумніву – каяття вбиває її. Ось справжні високі почуття!”
ІV. Вчитель
Чому ж тоді пані де Реналь, так палко кохаючи Жульєна, залишається для нього “бідолашною”?
Учень одинадцятий
Суперечливі почуття розривають душу пані де Реналь. Ми спостерігаємо конфлікт між “природною людиною” і цивілізацією. Для пані де Реналь найважчою проблемою є вибір між пристрастю, з одного боку та її обов’язком дружини-матері, християнки – з другого. Вона відчуває себе злочинницею, яка порушує внутрішні заборони, прищеплені їй церквою та суспільною мораллю. На рівні інстинкту вона прагне щастя. На рівні свідомості вона всіляко стримує вільний розвиток почуття, що вона визнала як “жахливе наслання”. І лиш тоді вона знаходить рівновагу, коли повертається до стану “природності”. Я не засуджую вчинки пані де Реналь, я їй співчуваю.
Учень дванадцятий
Але ж після того, як загроза здоров’ю сина минула, пані де Реналь забуває докори сумління і віддається своїй пристрасті. Не вагаючись, вона пише анонімні листи, аби захистити своє кохання. Я вважаю, що з точки зору християнської моралі, вона мусить бути покарана за свої вчинки.
V. Учні висловлюють своє відношення до героїні: засуджують, співчувають, захоплюються, зневажають.
VI. Вчитель
Ваші висловлювання обґрунтовані, вони неоднозначні, протирічні, як і сам образ пані де Реналь. Які особливості зображення, авторські прийоми вам допомогли уявити події, відчути секрети духовного життя героїні, спостерігати за її долею?
Учень тринадцятий
Для Стендаля характерна розповідна манера зображення. Все логічно, все закономірно. У нього відсутні недомовленість, загадки, немає яскравого живопису словом, він скупий у змальовуванні побуту, пейзажів, облич. Все це обумовлює зосередження читача на думках та переживаннях героїв за своїми задатками особистості.
Учень чотирнадцятий
Присутність внутрішніх монологів героїв та роздумів автора допомагають спостерігати читачеві за невловимим відтінками серцевих змін. Простота мови, відсутність красномовства у стилі письменника залучають працювати наш інтелект: образно мислити, шукати відповіді, робити висновки, сперечатися, спостерігати – осягнути слово художника як мистецтво, а також здобувати уроки, які нам пропонують герої Стендаля, зокрема пані де Реналь.
VII. Вчитель
Можна по-різному оцінювати образ пані де Реналь, але чому саме її просить Жюльєн перед смертю опікуватися дитиною, яку народить Матильда?
VIII. Учні висловлюють свої думки.
Вчитель
Запрошуємо автора: Анрі-Марі-Бейль, він же – Стендаль. Надаємо йому слово.
ІХ. Стендаль
Роман “Червоне і чорне” – це панорамна картина часу і суспільного життя Франції за доби Реставрації. Час поєднував у собі ці кольори – червоне і чорне. В основі твору лежить невигадана подія, епіграфом до роману є слова Дантона: “Правда. гірка правда...”
Для мене важливе одне – картина людського серця. Я вважаю, що причини трагічних доль приховані у самій дійсності, яка не дає можливості реалізуватися особистості, або її щастю. Такою була дійсність на початку ХХ століття, тому і свій роман я ще називаю “Хронікою ІХ століття”. Трагедія моїх героїв обумовлена протистоянням особистості суспільству та особистим моральним вибором шляху у житті.
Х. Вчитель.
Роман Cтендаля має трагічний фінал: пані де Регаль після страти коханого “не робила замаху на своє життя, але через три дні після смерті Жюльєна померла, обнімаючи своїх дітей”. Правда життя є гіркою, а щастя, яке немає простору, стає ілюзією.
Вчитель
Тема нашого диспуту: “Ілюзії і дійсність”. Перегортаючи сторінки відомих творів, ми спостерігали, як кожна героїня пройшла через випробування коханням. Отже, перед нами постала не одна трагічна доля жінки. Кожна з них зіткнулася з тим, що ілюзії і дійсність несумісні. Кожна з них, по-своєму, зробила вибір, вибір духовних орієнтирів у житті. Письменники надають можливість самому читачеві дати належну оцінку образу своєї героїні, а право судити має лише Бог.
І все ж ми можемо здобути певні уроки з трагічної долі кожної героїні. Отже, людина буває щаслива лише, коли відчуває гармонію розуму і почуттів. Не буде щасливою та людина, яка переступає через загальнолюдську мораль. яка забуває про “вічні життєві цінності”. І у такої людини частіше трагічно закінчується життя, в чому ми з вами переконалися, прочитавши твори О. де Бальзака, Г.Флобера, Стендаля, О.Толстого.
Чому ми навчались, коли шукали відповідь на поставлену проблему?
ХІ. Учні
Сьогодні на уроках (2 години) ми працювали з художніми текстами, аналізували уривки, відповідно поставленим запитанням, робили висновки з прочитаного і почутого, викладали свою точку зору, виявляли знання текстів та теорії літератури, наводили аргументовані докази, разом з героями творів шукали моральний вибір позиції у житті.
ХІІ. Вчитель
Одним словом, засвоювали духовний досвід на основі формування критичного мислення через осмислення художнього тексту.
ХІІІ. Вчитель
Як підсумок, пропоную тестування І рівня (роздаються ксерокопії тестів кожному учневі).
І. Стендаль
Слова “Правда, гірка правда” – епіграф до твору Стендаля:
а) “Ванна Ваніні”;
б) “Пермський монастир”;
в) “Червоне і чорне”?
В основу роману “Червоне і чорне” покладено:
а) вигадану історію;
б) почуту розповідь;
в) випадок із судової хроніки?
Жюльєн стріляв у пані де Реналь:
а) на вер’єрському міському бульварі;
б) в її будинку;
в) у новій вер’єрській церкві?
ІІ. Оноре де Бальзак
Перебування в Україні Бальзака пов’язано з:
а) службовими справами;
б) творчістю;
в) особистими планами?
Який персонаж повісті “Гобсек” спричинив трагедію графа де Ресто:
а) Максим де Трай;
б) графиня де Ресто;
в) Гобсек?
Повість “Гобсек” з “Людської комедії” вміщено до “сцени”:
а) паризького життя;
б) приватного життя;
в) провінційного життя?
ІІІ. Г.Флобер
Ідеал “красивого життя” сформувався у Емми Боварі під впливом:
а) виховання в монастирі;
б) читання романтичних творів;
в) відвідин балу у Воб’єссарі?
Головним художнім конфліктом роману Г.Флобера “Пані Боварі” є:
а) героя і суспільства;
б) ілюзії і дійсність;
в) почуття обов’язку?
У якому творі Г.Флобер хотів передати “колір плісняви”:
а) “Проста душа”;
б) “Пані Боварі”;
в) “Бувара і Пекюша”?
Вчитель
Даю коди-відповіді для самоперевірки. Хто помилився, читайте уважніше твори та посібники.
Коди-відповіді
І. Стендаль
1 в
2 в
3 в
ІІ. Бальзак
1 в
2 б
3 б
ІІІ. Флобер
1 б
2 б
3 б
Домашнє завдання: підготуватися до виступу на тему: “Чи рівнозначно трагічні долі Емми Боварі і пані де Реналь”?
|
