Лучшие автора конкурса
1. saleon@bk.ru (141)
4. patr1cia@i.ua (45)


Вселенная:
Результат
Архив

Главная / Украинские Рефераты / Сценарії / Природа — наша мати, треба її оберігати


Природа — наша мати, треба її оберігати - Сценарії - Скачать бесплатно


Тема: «Природа — наша мати, треба її оберігати».

Мета: виховувати любов до рідної природи, рідної сторони, показати учням, що вижити сьогодні — зна­чить:

• не загубити себе своєю діяльністю;

• не отруїти водойми;

• не закопати самих себе сміттям.

О земле рідна! Боляче душі

За ту збіднілу фауну і флору,

І сором за душевних тих сліпців,

Що нівечать безцінну твою вроду.

Сліпців, котрі не втямили азів,

Що справжнє щастя — в килимах із квітів,

У сріблі рос, у золоті хлібів,

У кришталях оцих джерелець світлих.

1-й ведучий

Все, що буде, було і є на землі,

І сто тисяч разів уже бачене й чуте,

Сірі вузлики ранку — твої солов'ї —

Все це тільки одне нерозгадане чудо.

Знаю склад біосфери, структуру кислот:

Все, що є у природі, сприймаю як даність.

Я — людина XX віку і от зачудована

Бачу — мине первозданність.

2-й ведучий

Зачудована ти? Подивись навкруги.

Де ж ота первозданність природи?

Під кислотним дощем почорніли луги

І в гріхах помирають народи.

Я не буду тобі про весь світ говорить,

Про село розкажу, не чуже село, наше!

Бо за долю його в мене серце болить.

А воно не кричить і нічого не каже.

Ведучі виходять.

На сцені з'являються дві бабусі.

1-а бабуся

Люди милі, де ж та річка,

Що судна ходили?

Де ж та рибка подівалась,

Чи переловили?

Де поділись зелен-сади?

Чом не зацвітають,

Чом яблуні там не родять,

А лиш помирають?

2-а бабуся

А баштани які були!

Отакенні дині!

А городини якої!

Нема того нині.

Чи то сонце так не світить,

Чи мороз лютує?

І ми, мабуть, і природа з нами деградує.

Бабусі виходять.

На сцені з'являються два куми.

1-й кум

Здоров, куме! Як врожай?

Пшениця вродила?

2-й кум

Що ти, куме, вже забули

Ми про теє диво!

Осот родить та свиріпа,

Між ними пшениця.

Є волошки, є ромашки

Та інша пашниця.

Земля наша хвора дуже,

їй без допомоги

Дуже важко хліб родити.

Та ще ж ті дороги...

Як та митниця з'явилась,

По полях усюди

Мчать машини на Росію,

Багатіють люди.

Цілі траси міжнародні

Полями лягають.

Душать землю, топчуть душу,

Сорому не мають.

1-й кум

Треба ж, куме, перед полем

Поставить табличку:

«Заміновано! Не можна підходити близько!»

Забігає захекана баба,

з автобуса йде додому.

Її зустрічає дід.

Баба

Здоровенькі будьте, люди!

Оце з Сум я їду.

Скільки ж всього надивилась!..

Розкажу вже діду.

Ох, культура, скрізь удобства.

Що то город, люди.

Не Безлюдівка. Що балакать!

Тут того не буде.

Дід

Що верзеш ти? Не Безлюдівка...

В чому ж є різниця?

Кафе своє ми маємо,

Є у нас крамниця.

А в котеджах, на горі,

Суцільна цивілізація:

Вода в хаті, у дворі,

І є каналізація.

І тече усе ото

По ярочку в річку,

Терпить погань всю в собі

Річкова водичка.

Баба

Що ти, діду! Там машина

Сміття забирає.

А у нас перед хатами дехто викидає

Банки, склянки та ганчір'я літає усюди.

Ні, старий, мабуть, порядку тут таки не буде.

Пісня «Вода у нас забруднена...»,

Мелодія «Земля в ілюмінаторі».

Вода у нас забруднена, (2 рази)

Повітря чистого давно нема.

І тужим за загубленим, (2рази)

За всім тим, що природа нам дала.

Приспів:

І сниться нам не «Фанта» й «Кока-кола»,

Від них на нас усіх чека біда.

А сниться нам земля в цвіту довкола,

І чистая джерельная вода.

1-й учень

Губим землю, топчим квіти,

Дерева ламаєм,

Що нам скажуть наші діти?

Чи душу ми маєм?

2-й учень

Чи зґвалтована природа

Нам гріхи відпустить?

Чи помститься нам за кривду —

Горя й зла напустить?

3-й учень

Там — Чорнобиль, тут — Курчатов.

Все — автоматизація.

І гуляє по Вкраїні чорна радіація.

4-й учень

Повзуть смертю по країні віруси й мікроби,

Йдуть холера, дифтерія та інші хвороби.

5-й учень

Забирають людей в морок, і природа плаче,

Бо вона ще має віру, мов люди побачать.

6-й учень

Що людина і природа — то одне єдине,

І годує нас природа, як матінка сина.

7-й учень

Як же можна свою матір нищити, карати?

Нам же тільки з нею жити, разом і вмирати.

8-й учень

Схаменіться, люди добрі, захистіть природу!

Як не буде лісу й річки, не буде й народу!

9-й учень

Що ти скажеш тепер? Де ж отой первоцвіт?

Обірвали його, затоптали.

А колись же було, не пройшло й сотні літ,

Як усе тут росло й розквітало.

Ведучий

Сонечка, ясніш світи, вище,

Хмаронько, лети.

Скинув Ліс лабети сну —

Повернуло на весну.

Землю промінь зігріва,

Тане сніг, Струмок співа.

І краси чудові діти

Зір наш бавлять дивні квіти.

А ось проліски, дивися,

Поміж снігу розбрелися.

Вже їм холод не страшний,

Ні хуга, ні вітровій. їх уже не налякати —

Вже спішить Весна крилата.

На сцену виходить Купець із кошиком.

Купець

Ну а це що за пригода?

Серед лісу, серед льоду.

Лютий ще не встиг піти —

А вони взялись цвісти.

Квітів я нарву в пакети,

Дома пороблю букети,

Віднесу їх на базар —

В Свято жінки це товар.

Принесуть ці квіточки

Грошенят мені таки.

Ой, розумний я купець,

Ой, хлопчина-молодець.

Ану, квіточко маленька,

Йди мені до рук швиденько!

Не вагайся, йди хутчій

У пакет великий мій.

Поки Купець підкрадається до квітів, з-за

куліс виходить Богиня Весни. Вона стоїть

і дивиться на Купця, а при останніх його

словах підбігає до нього й зупиняє.

Богиня Весни.

Постривай лишень, чекай!

Жодну квітку не чіпай!

Як посмів, тебе питаю,

Рвати цвіт, що розквітає?

Не для тебе тут у лісі

Квітнуть проліски взялися.

Та яке ж ти право маєш,

Що красу таку зриваєш?

Фея я, Весни Богиня,

Покараю за провину.

Щоб надалі ти не смів

Нищити красу лісів.

Купець

Ти прости мене, Богине,

Я віднині неупинно

Берегтиму пильно ліс,

Щоб він квітами заріс.

І допоки жити буду,

Берегтиму квіти всюди.

Ти, Богине, вір мені,

Слово витримаю всі дні.

Богиня Весни

Зрозумів мене ти, хлопче,

Нагороду дати хочу —

Дам тобі на всі часи

Квітку дивної краси.

Дивину цю молоду

У небесному саду

Я сама-одна зростила.

У бутоні — дивна сила:

Зможеш цей бутон розкрити —

Повік тобі щасливим жити.

Богиня дає Купцю квітку з щільно стулени­ми

пелюстками. Богиня виходить, за нею —

задумливий Купець. Сцена міняється.

Купець сидить за столом з квіткою в руці.

Купець

Дні йдуть, і тижні йдуть,

Вже й хуги не метуть,

Вже ось і весна минає,

А цей квіт не розквітає...

Як же бути? Що робити?

Ні, не можу цвіт розкрити.

У двері стукають.

Купець піднімає голову, входить Воїн.

Воїн

Врешті-решт. Знайшов його я —

Райський цвіт — себе загою.

Гей, Купець, купую я

Диво це. Біда твоя —

Не розкрив пелюстки ці —

Мало сили у руці.

Я ж велику силу маю,

Я цю квітку подолаю.

О, мені він розквітне,

На тобі грошей за те.

Воїн кидає на Стіл торбину з дрібними гро­шима.

Бере квітку й намагається розкрити бутон,

але нічого не виходить.

Ах ти ж впертий і нікчемний,

Та не здамся я даремно!

Всі коритися повинні —

Я тебе розкрию нині!

Поки Воїн мучиться з квіткою,

тихо входить Чернець і наближається

до Купця.

Чернець

Чув я про твою пригоду:

Ти отримав нагороду.

Тільки Фея, та Богиня,

Підманула тебе нині.

Квітку щастя дарувала,

А секрет не відкривала.

Я один лиш засіб знаю,

Що бутон цей відкриває.

Зараз в холод його швидко,

Навіть лід візьмем для вжитку

Хай зовсім холодний стане.

А за тим його дістанем —

І на сонечко швиденько.

Хай погріється гарненько.

Промінець розтопить сон —

І розкриється бутон.

За цими словами Чернець забирає у Воїна

квітку і вони виходять. Через хвилину

вер­таються з квіткою. Бутон не розкривається.

Чернець

Пелюстки, мов з льоду, в нього.

Ну, бутончику нічого,

Зараз сонечко погріє —

Розкривайся, квітко-мріє.

Кладуть квітку на стіл, але вона не

розкри­вається. Входить Чаклун.

Чаклун

Отакі тут мудреці,

Нерозумні молодці.

Ні морозом і ні сонцем

Не відкриємо бутон цей.

Лиш одне тут допоможе —

Це чаклунство тільки зможе.

Треба давній засіб знать,

Та іще секрет заклять.

Бере квітку і виходить з нею на перед.

Шарлі-барлі, трум-батон,—

Розкривається бутон.

Трам-тарам, карам-барастя —

З нього вилітає щастя.

Гира-вира, ман-мані —

І дістанеться мені.

Що таке оце? Чому?

Що потрібно ще йому?

Скільки книг я перерив,

А бутона не розкрив.

Цій Богині ми, напевне,

Всі повірили даремно.

У бутоні впертім цім

Щастя і нема зовсім.

Кидає квітку. Виходить.

В цей час забігають діти. Хлопчик піднімає

квітку. Показує товаришам.

Хлопчик

Подивіться, друзі любі,

Кинув хтось її на згубу!

Це ж наш гість із далини,

Із чужої сторони.

Знаю я, що любить квітка:

Як сміються й грають дітки.

Тож порадуємось знову —

Квітку дивну в дружне коло.

Дівчатка-проліски виконують танок.

Частівки

1. Тече річенька невеличка,

З хімікатами в ній вода.

Є і фарбонька, й рештки бітуму,

Зверху рясонька — їсти нікому.

2. Кароокій Лілії

Носить білі лілії,

А ще квіти сизі,

Що в Червоній книзі.

3. На узліссі ні травинки,

Вже бур'ян давно не родить,

Бо справляли іменини

Тут губителі природи.

4. Із забрудненої річки

Рибака позвав в'юнець:

Ти злови мене скоріше,

Бо вже тут мені кінець.

Виходять хлопчик й дівчинка.

Хлопчик

Подивіться, от так справи:

Силові даремні вправи,

Його хитрість не розкрила,

І чаклунська чорна сила.

Що не можуть сили зла —

Сміх дитячій подолать,

Весело і гарно в нім.

І розкрили диво-квітку

Сміхом і піснями дітки.

Не страшні тепер напасті —

Ось воно між нами щастя!

Дівчинка

Дякуємо всі Богині

Та не рвімо квітів нині.

Подивімося в саду

Квітів вроду молоду.

Різні: білі і бузкові —

Кожної весни нам знову

Всю красу свою являють —

Це ж нас Бог благословляє.

Краще будем розглядати

Кожну квітку, ніби свято.

Будем різні їх вивчати,

Щоб Природа, наша мати,

Нам розкрила тайни всі

В щедрій, лагідній красі.

1-й учень

Я читав про це. Ліс буяв і сади.

І звірини довкола доволі.

Річка Уди була повна: повна води.

І жита колосились у полі.

2-й учень

Я вірю в те, що схаменемося ми

І будем жити за її законом.

Коли ми справді є дітьми

Тієї, що з дитятком на іконах.

3-й учень

Любити землю завжди будем ми,

Один одного поважати будем.

Я вірю: станем справжніми людьми.

Про заздрість, зраду і брехню забудем.

4-й учень

Я вірю в те, що церква в нас в селі

Для нас відкриє двері знову.

Я хочу, щоб співали солов'ї

І всі згадали материнську мову.

5-й учень

Я вірю в те, що кожен з нас усіх

Посадить сад, чи дерево, чи квіти.

І у Безлюдівці буде щастя й сміх,

І завжди тут здорові будуть діти.

6-й учень

А для птахів ми зробили житло,

Щоб з вирію в Безлюдівку вертали.

Чекатиме завжди на них село,

Бо для людей завжди птахи співали.

7-й учень

Я вірю в те, що Бог простить нас знов,

Що захистить Природа — рідна мати.

Що буде мир, і щастя, і любов,

І сонце буде білий світ ласкати.

Я бачу Землю!!! То оця зоря

І є моя праматінка Земля!

8-й учень

Прости нас, Земле,

Нас — людей століття,

Яке надбало стільки лиходій,

Що вистачить на кілька поколінь.

Унаслідок людської перемоги над

Усім живим, що просить допомоги.

Прости нам, Земле, спалені ліси...

Прости ґрунти збіднілі й неродючі,

І атом той, що вирвався на волю,

Перевернув людську нелегку долю.

9-й учень

Прости нас, Земле, все-таки прости,

Бо голова всьому живому — ти.

Можливо, розум людства не засне,

І він проснеться, і тебе спасе!

Пісня «В селах, де кружля сірчистий газ».

Мелодія «Ми бажаємо щастя вам».

В селах, де кружля сірчистий газ,

Де феноли часто душать нас,

Де хорошу воду вже ждемо вічність ми

Дуже треба кожному із нас,

Дуже треба кожному

Берегти красу її.

Приспів:

Ми бажаєм вам завжди

Чистого повітря і води,

І сонця промені

Хай завжди йдуть сюди.

Ми бажаєм щастя вам,

І воно повинно прийти,

Тож рук ви докладіть

І природу збережіть.

Тож рук ви докладіть

І природу збережіть!



Назад
 


Новые поступления

Украинский Зеленый Портал Рефератик создан с целью поуляризации украинской культуры и облегчения поиска учебных материалов для украинских школьников, а также студентов и аспирантов украинских ВУЗов. Все материалы, опубликованные на сайте взяты из открытых источников. Однако, следует помнить, что тексты, опубликованных работ в первую очередь принадлежат их авторам. Используя материалы, размещенные на сайте, пожалуйста, давайте ссылку на название публикации и ее автора.

© il.lusion,2007г.
Карта сайта
  
  
 
МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Союз образовательных сайтов