Методи організації виробничих процесів - Організація виробництва - Скачать бесплатно

План.

1.Типии виробництва.

2.Організація непоточного виробництва.

3.організація поточного виробництва.

4.Організація автоматизованого виробництва.

1.Типи виробництва.

Любе промислове виробництво розрізняють по структурі і по об’єму випускаючої продукції, а також різній його номенклатурі. В залежності від цього робочі цехи, місця, підприємства розділяють на декілька видів – типів виробництва.

Основною ознакою поділу підприємства на типи виробництва є спеціалізація робочих місць.

Типи виробництва – це комплексна характеристика організаційно – технічного рівня виробництва, яке являє собою сукупність номенклатури продукції, об’єм виробництва, повторюваність продукції, характеристика загрузки робочих місць, собівартість продукції.

КЗО = число всіх технічних місць / число робочих місць.

Є тпакі типи виробництва: одиничне, серійне, масове.

Одиничний тип виробництва – це широка номенклатура і виликий об’єм випуску однакових виробів. Обладнання має бути універсальне, оснастка універсальна, кваліфікація працівників висока, собівартість висока. Коефіцієнт закріплення операцій (КЗО) >40. Робочі місця не мають закріплених за ними операцій і загружаються без визначеної черги по мірі того, що можна виготовляти на даному обладнанні.

Серійний тип виробництва – це є обмежена номенклатура виробів, які періодично повторюються. Вироби запускаютьсяу виробництво серіями, деталі партіями у визначеній і встановленій періодичності. Для серійного виробництва використовують спеціальне обладнання. В залежності від масштабів, номенклатури, рівнярівня спеціалізації розрізняють дрібно - , середньо - , крупно – серійне виробництво.

Дрібно – серійне – випуск продукції у невеликій кількості різної номенклатури КЗО21:40

Крупно – серійне – випуськає продукцію вузької номенклатури, але в великій кількості

КЗО 2:10.

Середньо – серійне – це проміжне між дрібно – крупносерійним.

Масове виробництво – це обмежена номенклатура з великою кількітю випуску. Тут використовують спеціальне обладнання, собівартість низька, широко використовують станки автомати, автоматизовані лінії КЗО = 1.

Кожному типу виробництва відповідають свої методи організації.

Методи організації виробництва – це спосіб здійснення виробничого процесу, який являє собою сукупність засобів і прийомів його реалізації і характеризується рядом принципів, головним з яких є взаємозв’язок послідовність виконання операцій технологічного процесу з порядком розміщення обладнання і ступінь безперервності виробничого процесу.

Три методи організації виробництва:

1) непотоковий (одиничний);

2) потоковий;

3) автоматизований;

2.Організаціяне потокового виробництва.

Непотокове виробництво характеризується слідуючими паказниками:

1)всі робочі місця розміщуються по однотипних групах обладнання без будь – якого зв’язку з послідовним виконанням операцій;

2)на робочих місцях обробляються різні по конструкції і технології виготовлення предмети праці, так як їх випуск обчислюється одиницями;

3)технологічне обладнання в основному універсальне;

4)деталі переміщуються в процесі виготовлення складними маршрутами, у зв’язку з цим виникають великі перериви в оборобці із – за очікування їх на проміжних складах і в підрозділах відділів технічного контролю. Кожний робітнпик отримує деталь для виготовлення слідуючої операції не з попередньої операції, а з проміжного складу або від контролера ВТК.

Непотоковий метод використовують переважно в одиничному і серійному виробництвах.

Залежно від номенклатури виробів та їхньої кількості він може мати різні модифікації:

Одинични – технологічний – коли окрпемі предмети праці одиницями або невеликими партіями, які не повторюються передаються далі по технологічниму процесу;

2)партіонно – технологічний – предмети праці надходять на іншу операцію технологічного циклу партіями, які періодично повторюються.

З одного боку, це дає змогу зменшити кількість переналагоджень устаткування, внаслідок чого поліпшується його використання, зменшуються затрати на його використання, зменшуються затрати на підготовчо – завершальні роботи, спрощується оперативне планування і облік.

З іншого боку, збільшується обсяг незавершеного виробництва, потрібно більше складських приміщень, а це приводить до додаткових витрат.

У цьому методі важливу роль відіграє визначення оптимальної партії, при якій будуть мінімальні затрати на її виготовлення.

3)предметно – груповий метод – вся сукупність предметів праці розподіляється на технологіно подібні групи. Обробка предметів праці здійснюється за приблизно одинаковою технологією і потребує однакового устаткування. Це дає змогу створювати для обробки спеціалізовані дільниці, підвищувати рівень механізації та автоматизації виробництва.

Кількість устаткування в непотоковому виробництві обчислюється для кожної групи однотипних, технологічних взаємозамінних верстатів:

М – кількість верстатів у технологічній групі;

n – кількість найменувань предметів, які обробляються на даному устаткуванні;

Ni – кількість предметів і – го найменування (за рік);

ti – норма часу на обробку ітого предмета;

Тр – плановий фонд часу роботи одиниці устаткування за розрахунковий період (год);

Кн – коефіцієнт виконання норм часу.

Недоліки потокового методу виробництва:

Устаткування в непотоковому виробництві універсальне, робітники – універсали високої кваліфікації.для непотокових методів характерне послідовне поєднання операцій, що поряд зі складними маршрутами збільшує тривалість виробничого циклу.

3. Організація поточного виробництва.

Потоковий метод виробництва – це такий метод, при якому предмет праці в процесі обробки проходить по встановленому найкоротшому маршруту з заздалегідь фіксованим темпом. Найважливіша умова поточної організації виробництва є концентрація в одному виробництва випуску однакової або конструктивно – технологічно подібної продукції.

Признаки потокового виробництва:

- розділяє виробничий процес на окремі операції і надовго закріплює за визначеним робочим місцем;

спеціалізація кожного робочого місця на виконання визначеної операції з закріпленням одного або декількох подібних предметів праці;

узгодження і ритмічне виконання всіх операцій на основі єдиного розрахункового ритму поточної лінії;

розміщення робочих місць в строгій відповідній послідовності технологічного процесу;

передача оброблюваних деталей з операції на операцію з мінімальною перервою і при допомозі спеціального транспортного обладнання.

Основна ланка потокового виробництва – це потокова лінія, тобто сукупність спеціалізованих робочих місць, розміщених у відповідності з технологічним процесом.

Потокові лінії класифікують:

1)по номенклатурі оброблюваних виробів:

постійно – потокові однопредметні лінії за ними закріплені на тривалий термін обробка або збір одного найменування продукція, що можливе при умові масового виробництва.

постійно – потокові багатопредметні лінії на них ведеться обробка декількох найменувань виробів, які подібні в конструктивному і технологічному відношенні без переналадки обладнання, що можливо при серійному виробництві;

2)по методу обробки закріплених предметів:

змінно – потокові лінії, які створені для обробки декількох назв деталейпо черзі, які мають подібні технологічні маршрути, при переході від виготовлення однієї детелі до іншої проводіться переналадка обладнання потокової лінії і використовується в сирійному виробництві;

групові потокові лінії, на яких обробляють або збирають по типових процесах і на одному і тому ж обладнанні значну кількість продукції, яка близька по формі і має спільний технологічний маршрут, предмети праці з одної операції на іншу рухаються без зупинки, застосовується паралельний метод руху предметів праці. Ці лінії забезпечують строгу ритмічність, коротку тривалість виробничого циклу;

переривні (перемоточні) лінії , які не мають чіткої синхронізації всіх операцій, робота ведеться партіями, використовують при серійному виробництві;

4)по способу підтримки такту:

лінії з регламентованим тактом, на яких вироби передаються з одної операції на іншу через точно фіксований час, це характерно для безперервно потокових ліній;

лінії з вільним ритмом деталі на наступну операцію передаються по мірі готовності;

5)по охопленню виробництва:

потокові;

участкові;

цехові;

міжцехові;

наріжні.

Для потокових ліній використовують спеціальні транспортні засоби, які виконують функцію не тільки переміщення предметів праці з одного робочого місця на інше, але і для підтримки такту роботи потокової лінії.

Такі транспортні засоби ділять на безпривідні – скоти, рольганги;

приводні – піднімально – транспортні механізми

конвеєри – привідні транспортні засоби,які не тільки переміщують предмети праці з оної операції на іншу, але і регулюють такт потоку.

Конвеєри по конструкції розрізняють:

стрічкові;

ланцюгові;

по характеру руху:

безперервним рухом;

перерваним рухом (пульсуючим) приводиться в дію періодично через деякий проміжок часу.

При наявності на потоковій лінії паралельних робочих місць, які виконують однакові операції, застосовують конвеєри з адресуванням предметів праці. За кожним робочим місцем закріплюють певний номер конвеєра.

Таким чином, діючи в комплексі і синхронно з іншими робочими машинами, конвеєри дозволяють регламентувати рух виробів на лінії шляхом застосування встановленого ритму. Це дозволяє паралельно виконувати операції, знижувати тривалість виробничого циклу, підвищувати продуктивність праці – це переваги потокового методу виробництва.

Для потокового виробництва необхідно проводити ряд організаційно – технічних міроприємств. Високі вимоги пред’являють до вибору і розміщення обладнання, якості і поточності оснастки, якості матеріалів, прогресивності технології, планування і обліку.

На підставі аналізу продукції, її обсягу, стану технологічного процесу, можливостей його вдосконалення, маси і габаритів виробу вибирається різновид потокової лінії та обчислюються основні параметри: такт, ритм, кількість робочих місць, дівжина робочих зон, швидкість руху конвеєра.

Такт потокової лінії – це інтервал часу, за який зходять з лінії вироби, що пересуваються один за одним.

ч = - такт потокової лінії (хв);

Тр – плановий фонд часуроботи лінії (хв);

N – обсяг виробництва продукції за той самий період в натуральному вимірі.

Обчислюючи час роботи безперервних потокових ліній треба передбачати періодичні короткочасні перерви в роботі конвеєра для відпочинку робітників.

Ритм лінії – це інтервал часу за який сходять з лінії партії предметів праці (не поштучно).

R= ч ▪ ńm , ч – такт лінії ,nm – транспортна партія.

У разі, коли організована безперервна потокова лінія, після обчислення такту проводять синхронізацію операції. Операція вважається синхронною, коли тривалість її дорівнює або є кратною такту.

Кількість робочих місць: ti - норма часу на обробку предмета;

ч – такт лінії.

Коефіцієнт завантаженості робочих місць:

швидкість руху конвеєра:

Просторове розміщення потокових ліній може бути різним залежно від кількості робочих місць, типу транспортних засобів, площі. Найпростішим є прямолінійне розміщення робочих місць. Але це не завждми можливе. Буває дворядне, кільцеве, зигзагоподібне розміщення потокових ліній. Суміжні потокові лінії треба розміщувати так, щоб було зручно транспортувати предмети праці між ними.