Правове регулювання окремих видів господарських договорів - Правознавство - Скачать бесплатно

Договір купівлі-продажу один з найбільш поширених договорів, що укладаються як фізичними так і юридичними особами, За договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується передати майно і сплатити за нього певну грошову суму (ціну). Істотними умовами даного договору є майно - товар і ціна.

Сторонами договору є продавець і покупець, якими можуть бути будь-які фізичні та юридичні особи. Товаром може бути любе майно, не вилучене з цивільного обороту. Товаром може бути також майно, якого в момент укладання договору ще не має в натурі, наприклад майбутній врожай.

Договір купівлі-продажу може укладатись у різних формах; усна, письмова, нотаріально-посвідчена. Якщо момент укладання і виконання договору співпадають, його можна укласти в усній формі, якщо не співпадають - можна укласти в письмовій формі. Що ж стосується останньої форми, вона обов'язкова при укладенні договору купівлі-продажу жилого будинку, коли однією із сторін є громадянин та в інших випадках, зазначених в законодавстві.

Права та обов'язки виникають для обох сторін договору купівлі-продажу. Так продавець зобов'язаний передати продану річ покупцеві, даному обов'язку відповідає право покупця; покупець зобов'язаний сплатити вартість товару - продавець має право вимагати сплати вартості. Продавець зобов'язаний передати якісну річ, що передбачено Законом України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 р.

Сторони несуть взаємну відповідальність за невиконання або неналежне виконання договору.

Покупець, якому продано річ неналежної якості, якщо її недоліки не були застережені продавцем, вправі за своїм вибором вимагати;

• або заміни речі, визначеної в договорі родовими ознаками, річчю належної якості;

• або відповідного зменшення купівельної ціни;

• або безплатного усунення недоліків продавцем чи відшкодування витрат покупця на їх виправлення;

• або розірвання договору з відшкодуванням покупцеві збитків.

Покупець вправі заявити продавцеві претензію з приводу недоліків проданої речі негайно по їх виявленню, але не пізніше шести місяців з дня передачі речі. З приводу недоліків у будинках - не пізніше одного року з дня передачі будинку у володіння покупця.

Договір поставки (ст.ст. 245-253 ЦК України).

За договором поставки організація постачальник зобов'язується передати у певні строки або строк організації покупцеві (замовникові у власність (з оперативне управління) певну продукцію згідно з обов'язковим для обох організацій плановим актом розподілу продукції; або за їх розсудом, а організація покупець зобов'язується прийняти продукцію і оплатити її за встановленими цінами.

Договір поставки - двосторонній (багатосторонній), консенсуальний і сплатний. Сторонами по договору поставки є постачальник і покупець(замовник). Договір на поставку продукції, відповідно до ст. 44 ЦК України, повинен укладатись у письмовій формі.

Якість продукції, що поставляється, повинна відповідати стандартам, технічним умовам або зразкам. У разі поставки продукції більш низької якості, ніж передбачено стандартами, технічними умовами, покупець зобов'язаний відмовитись від прийняття і оплати продукції, а якщо продукція вже оплачена покупцем, то внесена сума підлягає поверненню. У випадках, коли недоліки поставленої продукції можуть бути усунені, покупець вправі вимагати усунення виявлених недоліків.

Продукція повинна бути поставлена в асортименті, передбаченому договором. Поставка продукції одних видів, що входять до даного асортименту, в кількості більшій, ніж передбачено договором, не зараховується у покриття недопоставки продукції інших видів, крім випадків, коли така поставка проводиться за згодою покупця. За недопоставку продукції постачальник сплачує встановлену неустойку.

Строки і порядок пред'явлення претензій у зв'язку з недоліками поставленої продукції визначає ст. 250 ЦК України.

Для позовів, що випливають з поставки продукції неналежної якості, встановлюється шестимісячний строк позовної давності з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставленої йому продукції.

Відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Положень про поставки товарів народного споживання і продукції виробничо-технічного призначення за порушення зобов'язань за договором поставки стягується встановлена неустойка(штраф), а також завдані такою поставкою збитки.

Договір підряду (ст.ст. 332 - 349 ЦК України).

За договором підряду підрядчик зобов'язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу. Даний договір двосторонній, консенсуальний і сплатний.

Сторонами в договорі підряду є підрядчик і замовник. Підрядчик - особа, яка приймає на себе зобов'язання виконати певну роботу і готовий результат передати замовнику. Замовником виступає особа, яка замовляє виконання певної роботи, зобов'язана її прийняти і сплатити її вартість,

Форма договору підряду, як правило, письмова. Істотними умовами договору є його предмет, ціна і строк виконання робіт. Предметом договору є готовий результат роботи, який має бути переданий замовнику. Робота може бути виконана як з матеріалів підрядчика, так і з матеріалів замовника.

За договором підряду підрядчик повинен виконати роботу на свій ризик. Це означає, що підрядчик, який на свій розсуд організує процес роботи, при випадковій загибелі предмету або при настанні випадкової неможливості закінчити роботу, не має права від замовника оплати виконаної оплати виконаної роботи Тобто оплачується переданий замовнику результат роботи, а не її процес. Якщо такого результату не має, не буде і оплати.

На виконання робіт, передбачених договором підряду, складається кошторис. При необхідності значно перевищити складений кошторис, підрядчик зобов'язаний своєчасно повідомити про це замовника. У випадку не попередження замовника, при перевищенні кошторису, підрядчик не вправі вимагати відшкодування надкошторисних витрат.

Сторони договору підряду вправі розірвати його в односторонньому порядку у випадках, зазначених в законі, а саме:

• якщо в обумовлені строки підрядчик не приступив до виконання робіт;

• якщо підрядчик значно перевищує погоджений при.; укладені договору кошторис;

• неналежна якість виконання робіт тощо.

Договорами підряду передбачається майнова відповідальність за порушення умов договору. Підрядчик несе відповідальність за допущені недоліки у виконаній роботі, за порушення строків виконання. Замовник несе відповідальність за несвоєчасне постачання матеріалами, за порушення строків оплати робіт тощо.

Договір підряду на капітальне будівництво (ст.ст. 353-357 ЦК України).

За договором підряду на капітальне будівництво організація-підрядчик зобов'язується своїми силами і засобами збудувати і здати організації-замовнику передбачений планом об'єкт відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і у встановлений строк, а замовник зобов'язується надати підрядчику будівельну площадку, передати йому затверджену проектно-кошторисну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

Забезпечення будівництва технологічним, енергетичним, електротехнічним та загальнозаводським устаткуванням і апаратурою покладається на замовника, крім випадків, передбачених спеціальними постановами. Спеціальними постановами на замовника може бути покладене забезпечення будівництва матеріалами.

Договір підряду на капітальне будівництво - це двосторонній, консенсуальний і сплатний договір.

Сторонами у договорі підряду на капітальне будівництво виступають юридичні особи.

Договір підряду на капітальне будівництво укладається замовником з однією будівельною організацією, а у випадках і в порядку, що визначаються КМУ, з двома або більше будівельними організаціями, які вправі як генеральний підрядчик на основі договору субпідряду доручати виконання окремих комплексів робіт спеціалізованим організаціям.

Замовник здійснює контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості і якості виконуваних робіт проектам і кошторисам. Він вправі в будь-який час перевіряти хід і якість будівельних і монтажних робіт, а також якість використовуваних матеріалів, не втручаючись при цьому в оперативно-господарську діяльність підрядчика.

За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором підряду на капітальне будівництво відповідальна за це сторона сплачує встановлену неустойку (пеню), а також відшкодовує в сумі, не покритій неустойкою, збитки, що. виразилися у зроблених другою стороною витратах, у втраті або пошкодженні її майна.

Правове регулювання договорів перевезення (ст.ст.358 - 368 ЦК України).

Договори перевезень оформляються тільки в письмовій, формі у вигляді накладних, на морському транспорті -коносаменту. Договори перевезення - це реальні договори Вони вважаються укладеними з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Сторонами в договорі перевезення виступають відправник вантажу і перевізник. В якості перевізника в основному виступають юридичні особи, в якості замовників - як фізичні так і. юридичні особи. Це договори двосторонні, сплатні. Договори передбачають матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання сторонами їх обов'язків, які є специфічними у кожному договорі.

Договір перевезення пасажира є консенсуальним, двостороннім, сплатним і вважається укладеним з моменту продажі квитка на проїзд. Сторони в даному договорі користуються визначеними правами і несуть певні обов'язки. Кожний пасажир має право перевозити з собою ручну поклажу певної ваги.

За договором перевезення пасажира перевізник зобов'язується перевезти пасажира до пункту призначення, а в разі здачі пасажиром багажу - також доставити багаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержання багажу особі, а пасажир, зобов'язується сплатити встановлену плату за, проїзд, а при здачі багажу - і за провіз багажу.

За договором перевезення вантажу транспортна організація, (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідальність перевізника передбачається ст. 361 ЦК України, відповідно до яких перевізник відповідає за втрату, нестачу і пошкодження прийнятого до перевезення вантажу і багажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу або багажу перевізник відповідає:

• в разі втрати або нестачі вантажу і багажу - в розмірі вартості вантажу і багажу, який втрачено або якого не вистачає;

• в разі пошкодження вантажу або багажу - в розмірі суми, на яку зменшилась його вартість;

• в разі втрати вантажу або багажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності - в розмірі оголошеної цінності вантажу або багажу.

Претензії по перевезенням можуть пред'являтись протягом шести місяців, а претензії про сплату штрафів - протягом 45 днів.

Договір оренди державного та комунального майна.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. (Стаття 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Об'єктами оренди за даним Законом є:

• цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць). Цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання. У разі виділення цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства складається розподільчий баланс;

• грошові кошти та цінні папери з урахуванням дебіторської та кредиторської заборгованості орендодавець надає орендареві на умовах кредиту за ставкою рефінансування Національного банку України, а інші оборотні матеріальні засоби викуповуються орендарем. Порядок викупу оборотних матеріальних засобів та використання грошових коштів, одержаних від їх викупу, а також грошових коштів, наданих орендареві на умовах кредиту відповідно до цієї статті, визначаються Кабінетом Міністрів України;

• нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств;

• майно, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).

Не можуть бути об'єктами оренди:

• цілісні майнові комплекси державних підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць), що здійснюють діяльність, передбачену частиною першою статті 4 Закону України "Про підприємництво";

• цілісні майнові комплекси казенних підприємств;

• цілісні майнові комплекси структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць) казенних підприємств, що здійснюють діяльність, передбачену частиною першою статті 4 Закону України «Про підприємництво».

Орендодавцями є:

Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України;

органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності;

підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного майна (крім нерухомого), а з дозволу органів, зазначених в абзацах другому та третьому цієї статті, - також щодо структурних підрозділів підприємств (філій, цехів, дільниць) та нерухомого майна.

Фізична особа, яка бажає укласти договір оренди державного майна, до його укладення зобов'язана зареєструватись як суб'єкт підприємницької діяльності.

Істотними умовами договору оренди є:

• об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її .індексації);

• термін, на який укладається договір оренди;

• орендна плата з урахуванням її індексації;

• порядок використання амортизаційних відрахувань;

• відновлення орендованого майна та умови його повернення;

• виконання зобов'язань;

• відповідальність сторін;

• страхування орендарем взятого ним в оренду майна;

• обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Річна орендна плата за користування цілісним майновим комплексом підприємства, його структурним підрозділом не може перевищувати десяти відсотків вартості орендованого майна.

Одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Договір оренди припиняється в разі:

• закінчення строку, на який його було укладено;

• приватизації об'єкта оренди орендарем (за участи орендаря);

• банкрутства орендаря;

• загибелі об'єкта оренди.

За невиконання обов'язків за договором оренди, в тому числі за зміну або розірвання договору в односторонньому порядку, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.