Я:
Результат
Архив

МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Webalta Уровень доверия



Союз образовательных сайтов
Главная / Рефераты / Народні промисли / Різьба по дереву як ужиткове мистецтво


Різьба по дереву як ужиткове мистецтво - Народні промисли - Скачать бесплатно


в Коломиї, Львові, Кракові, Відні.

Він створив композиційну схему, за якою вся декоративна площина розбивається на менші поля, де розміщуються візерунки. Вдосконалюються мотиви плоского різьблення, вводиться інкрустація різноколірним деревом, рогом, керамікою, перламутром, металом, бісером. Збагачення виробів інкрустацією пов'язане з різьбярами-умільцями Марком Мегеденюком із с.Річка і Василем Девдюком з с.Старий Косів.

В.Девдюк вводить інкрустацію різноколірним деревом, бісером, металом і перламутром та полірування виробів. Розробляє нові орнаментальні композиції, використовуючи мотиви "слізки", "пшенички", "гачки". Виготовляє меблі, декоруючи їх різьбленням і випалюванням.

Для творчості М.Шкрібляка властиве інкрустування виробів бісером (білим і голубим), добором форми, застосував "????", різьблене, приділяючи велику увагу орнаменту.

Третій період розвитку різьблення збігається із післявоєнним періодом, коли знову активно розвивається народне мистецтво Гуцульщини. У Косові відновлюється робота "Гуцульщини" з філіалами у с.Річка та ??? художнього фонду України. Виконуються портретні зображення у рельєфному різьбленні в поєданні з інкрустацією та сухим різьбленням. Портретні й сюжетні композиції виконуються в техніці ??????.

В Україні і за її межами відома творчість Ю.Шкрібляка, Юрія і Семена Карпатюків заслужених майстрів народної творчості України. Вони внесли у скрабницю художньої обробки деревини ту класичну цілісність, яка прийнята за початок відліку при оцінці творчих досягнень сучасних майстрів. Майстри використовували у своїх творах композиційні прийоми і орнаментальні мотиви їх діда Ю.І.Шкрібляка. Розробляють оригінальні композиції, широко застосовують нові мотиви "хлопчики", "зірниці", займаються інкрустацією бісером, перламутром, різноколірним деревом. Семен застосовує нові орнаментальні мотиви і композиції, використовує кольоромий метал в інкрустуванні виробів, продовжує художні традицій династії різьбярів.

Успішно працюють і розвивають кращі традиції гуцульського мистецтва члени Спілки художників М.Тимків і В.Кабин. Центр розвитку гуцульської різьби на Буковині - м.Вижниця. Відомі майстри: Ходаківський, Гайдук, Бондаренко, Фірчук. У художніх промислах Гуцульщини є дві форми творчої праці - колективна і індивідуальна. Використовується ручна художня праця, лише деякі процеси механізовані. Продукція має декоративний характер. Мистецькі твори високо ціняться, експонуються на виставках.

Велику роль на розвиток мистецтва різьби відіграють навчальні заклади Косова та Вижниці. Тут навчальний процес грунтується на вивченні і творчому використанні кращих традицій народної творчості.

Вагомий внесок у відродження і розиток художньої обробки дерева Гуцульщини вніс невтомний слід народного мистецтва.

2.1.Технологія різьблення

Для виконання гуцульського різьблення робоче місце - верстак або стіл, де зберігається інструмент, пристрої, добре освітлене природно або штучно. Для гуцульського різьблення та інкрустацій використовують переважно тверді породи дерев - груша, бук, клен. Виготовляють вироби столярним або токарним способом. Столярні вироби мають мідні з'єднання прямим відкритим шипом, на відкритий "ластівчин хвіст" і додаткові скріплення. Вироби вирівнюють, шліфують, інколи лакують, полірують, якщо різьблення будуть виконуватись після оформлення. Наносять орнамент за допомогою циркуля, кутника, малки, єрунка, реймуса. Більшість майстрів намагається робити закінчений ескіз малюнка на папері, а потім на виробі викреслюють його шилом, циркулем.

Елементи та мотиви орнаменту:

В орнаментиці використовуються стародавні солярні?? знаки "сонечко", "зірочки"; характерні для розпису писанок; мотиви природних рослинних форм: "дерева", "колоски" - мотиви неживих предметів. Залежно від характеру різьблення елементи та складні з них мотиви можна поділити на чотири групи, які виконуються:

1) гравірюванням або контурним різьбленням: лінії, "сходинки", "кривульки", "січені зубці", "кільчасте письмо";

2) плоским тригранно-виймчастим різьбленням і заглибленням, основними мотивами орнаменту, як "зірочка", "сливки", "кривульки";

3) нігтеподібним різьбленням: "жолобки", "копитця", "заячі вушка", "гадючки";

4) колом з'єднаним із квадратом або прямокутником і колом, складених з окремих елементів орнаменту: "ружа", "косиця", "кочело", "сонечко".

Для тієї, чи іншої форми прикрашення виробу потрібно підібрати відповідну їй групу мотивів. Для круглих форм основними мотивами композиції вибирають четверту групу. Для прямокутних і квадратних форм більше підходять мотиви орнаменту другої групи. Мотиви першої і третьої груп використовують як допоміжні у декоративних поверхнях.

Центральна частина композиції виконується крупнішими мотивами орнаменту. На плоских полях мотиви розміщують переважно симетрично, а круглих - ритмічно. Композиція - індивідуальна творчість, у якій кожний проявляє себе в своє розуміння завдань, фантазію і культуру.

2.2. Інструменти та пристрої

Для виконання гуцульського різьблення застосовують близько 50 видів стамесок різного призначення, з них 8-10 - найвживаніші. Кожен мотив різьби виконується спеціальним видом стамесок.

"Рівнак" - має рівну горизонтальну фаску широиною 1, 3, 5, 8, 10, 25 мм. Використовується для вирізування квадратів, трикутників, прорізування неглибоких ліній.

"Листівник" - у розрізі фаски має заокруглений профіль шириною від 3 до 25 мм, ним вирізують "колоски", "листочки", "косички".

"Скосок" - для тригранно-виїмчастого різьблення.

"Лопатка" - має скіс фаски від центра до боків, нею виконують мотиви "зубці", окремі елементи "сонечка".

"Футчик" - для виконання елементів і мотивів орнаменту першої групи.

"Підківкою" - вирізують напівкруглі жолобчастоподібні елементи орнаменту.

"Вибиросчик" - потрібний для підбирання та чищення.

"Очкарик" - витискує у різьбленні кружечки - "очка".

"Гребінчик" - має насічки, використовується для карбування фону.

"Цюкавка" - призначена для такої ж мети.

"??? швачці" - з допомогою друлівника чи бормашини вирізують кружки.

"Друлівник" - саморобний дриль.

"Паскарики" - пристрій для нанесення паралельних ліній, смужок певної ширини.

"Клюкарка" - для вирізування канавок, які потім інкрустують обробляючи прямокутну чи квадратну поверхню, загнуту частину в 3-5 зубчиків.

"Ямничок" - для витискування ритмічних поглиблень від коліщати з зубцями.

"Втискач" - для наколів і втискування елементів інкрустації.

Інструменти майстри виготовляють самі. Із допоміжних інструментів потрібні різні напильники, сверла, плоскогубці, кусачки, молоточки.

Для виконання інкрустації користуються інструментами. Майстри зберігають інструменти в художньо-оздоблених підставках.

Гуцульські різьбярі виконують твори у техніці рельєфного різьблення, портретні і сюжетні зображення на декоративних тарелях, обкладинках на альбомах. Великим успіхом користуються сюжетно-тематичні твори: Федірка, Іващенка, Смолянця, І.Савченка.

ІІІ. Художнє різьблення декоративно-вжиткового призначення

Декоративно-вжиткове мистецтво - один з видів художньої діяльності, твори якого поєднують естетичні та практичні якості. Декоративне - "прикрашувальне". Термін "ужиткове" увів В.Січинський. Ця назва загальноприйнята у всіх європейських мовах для означення тих галузей мистецтва, що залишаються поза архітектурою і малярством. Основне завдання мистецтва - зробити гарним предметне середовище людини.

Краса творів декоративно-вжиткового мистецтва досягається завдяки декоративності.

Декоративність - єдино можливий засіб вираження змісту та художньої образності, за технікою виконання (різьблення, ткацтво, розпис),за матеріалом (дерево, кераміка, текстиль).

Є три форми розвитку декоративно-вжиткового мистецтва.

1. Художня промисловість. Виробляє твори мистецтва, здійснює промислове тиражування художніх зразків.

2. Реміснича форма: характерна для промислових художніх промислів. Все грунтується на ручній праці.

3. Самодіяльна творчість - проявляється у ремісничій формі виготовлення художніх виробів і пов'язана з індивідуальною творчістю.

Орнамент - візерунок побудований на ритмічному повторенні геометричних елементів або стилі завданих рослинних чи тваринних мотивів. Він прикрашає посуд, меблі, архітектурні споруди. Основною ознакою його є відповідність художньому образові, формі й призначенню прикрашеного виробу. Один з найдавніших геометричних орнаментів, зразки його знаходяли архіологи в період палеоліту. Народний орнамент порівнюють з музикою. Геометричний орнамент часто зустрічається в народній творчості. В художній обробці дерева, в наборах мозаїки, розписах, випалюванні.

Рослинний орнамент - чітко простежуються національно та етнографічні особливості.

Тваринний орнамент - анімалістичний (зображення тварин) застосування з рослинним і геометричним.

Художні твори декоративно-вжиткового мистецтва впливають на наш розум, емоційний стан своїми образами, формою, зумовленою явною конструкцією. Майстерність вимагає великої і наполегливої праці.

У художніх виробах із дерева народного та професійного мистецтва майстерність проявляється по-різному. У розписах іграшки яворівських майстрів листочки орнаменту нанесені не дуже ритмічно. Однак це не применшує приофесійної майстреності виконавця. Майстерність може перекрити деякі недоліки у композиції твору. Оволодіння всіма прийомами виготовлення художніх виробів - це комплексна майстерність.

Виразність - це особливе, яскраве враження від побаченого. Сюди відносяться всі прийоми композиції: пропорція, контраст, нюанси, ритм, симетрію, етику, динаміку та властиві форми (колір, тон, текстура, фактура, пластика). Декоративна пластика, насичена і повністю заповнена орнаментом, буде гарно виглядати на білій стіні. Тарілка з червоного дерева втратить справжню художню якість на темному килимі. Виразність досягається діяльністю композиції та окремими її елементами.

Виразність окремих предметів підкоряється загалом комплексу середовища, обстановки. Якщо в одному приміщенні велику кількість виробів не об'єднати і не підкорити загальному, то вони можуть заважти один одному, втрачаючи свою виразність.

Вищою формою виявлення художньої майстерності у декоративно-ужитковому мистецтві є образ. Тільки справжнім твором мистецтва властивий цілісний художній образ.

Для декоративно-ужиткового мистецтва характерна своя специфічна форма художньої образності. Вона залежить від утилітарної функції та практичного призначення предмета. Даному виду мистецтва властивий ще й принцип стильового підбору, що зумовлює певну рівновагу предметів, поєднання нових і старих форм, створення ансамблю - першого кроку на шляху створення відповідного образу.

При ознайомленні з виробом звертає на себе увагу його форма. Першим творцем краси є сама природа. Створюючи форми, на основі природних, майстер бере до уваги їх практичне використання, призначення, матеріальні можливості обробки та інструменти. Це все примушує видозмінювати форму так чи інакше.

До зовнішнього вигляду форми належить:

колір, пропорції, силуети. Текстура, фактура, пластичні особливості. Ці якості перебувають у взаємозв'язку і діють спільно.

Національний характер деревообробки виявляється у тісному взаємозв'язку із загальнолюдськими цінностями. Для національних традицій характерні спадкоємність, постійний розвиток і пошук нових форм.

ІV. Різьба по дереву у школі

Навчання різьби у школі введено в програму трудового навчання, у позакласну гурткову роботу. В школі повинна бути добре обладнана майстерня зі всіма вимогами техніки безпеки з верстаками токарними і столярними, інстру ментом для різьби.

Вчитель складає піврічний план роботи для гуртківців, регламентуючи його з відведеними годинами для занять.

На першому занятті варто, після короткої інформації про значення художньої різьби, відвідати музей народного мистецтва Гуцульщини, де діти наочно побачать прекрасні художні твори виконані видатними майстрами-різьбярства з давнини і до наших днів.

Варто зосередити увагу на гуцульському різьбленні та інкрустації. Зосередити увагу на періодах розвитку різьби на Гуцульщині, технології різьблення, елементах та мотивах різьби.

Навчити дітей розрізняти види різьблення.

Вміння поєднати теорію з практикою. Добре володіти інструментом різьбярським, токарною і столярною справою.

Використана література

1. Різьбярі Коломийщини. Облвидав "Галичина" / Каталог виставки. 1992 р.

2. Культура і побут населення України. - Київ: "Либідь", 1991.

3. Соломченко О.Г. Гуцульське народне мистецтво і його майстри. Серій №1, №16. - Київ, 1959.

4. Бузан А.Ф. Різьба по дереву в Західних областях України. - Київ, 1960.

назад |  2 | вперед


Назад


Новые поступления

Украинский Зеленый Портал Рефератик создан с целью поуляризации украинской культуры и облегчения поиска учебных материалов для украинских школьников, а также студентов и аспирантов украинских ВУЗов. Все материалы, опубликованные на сайте взяты из открытых источников. Однако, следует помнить, что тексты, опубликованных работ в первую очередь принадлежат их авторам. Используя материалы, размещенные на сайте, пожалуйста, давайте ссылку на название публикации и ее автора.

281311062 © insoft.com.ua,2007г. © il.lusion,2007г.
Карта сайта