ІНТЕГРОВАНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ

У міжнародній практиці існує кілька підходів до формування інфор- маційної бази платіжного балансу. Більшість країн, що розвиваються, Африки і Північної Америки з певними валютними обмеженнями використовують систему обліку операцій в іноземній валюті. Суть її полягає в обліку реального руху іноземної валюти між даною країною та іншими державами, який відбувається через національну банківську систему і через інші організації, що мають право здійснювати валютні операції. З погляду можливості застосування цієї інформації для складання платіжного балансу система має ряд недоліків. Головним із них є відсутність у ній критерію резидентності, через що виникають значні розбіжності між операціями платіжного балансу і рухом іноземної валюти. Наприклад, операції між резидентами в іноземній валюті включаються в рух іноземної валюти і не повинні відображатися у платіжному балансі, а операції без фактичного руху іноземної валюти, скажімо, такі як експорт або імпорт товарів у кредит, бартерні торговельні операції і трансферти, не відображаються в русі іноземної валюти.
Чимало країн, зокрема Австралія, Англія, Росія, використовують систему збирання інформації на базі статистичних обстежень. Недоліком цієї системи є громіздкість, адже опитувальники займають в окремих випадках десятки сторінок, що ускладнює роботу агентів зовнішньоекономічної діяльності, а також не дає можливості зробити деталізовані інформаційні «розтини», наприклад, валютної структури балансу тощо.
В основу інтегрованої системи збирання інформації, яка застосовується в більшості європейських країн та в Канаді, покладено банківську звітність.
Національний банк України, формуючи дані в структуру платіжного балансу, об'єднує банківську статистику з іншими допоміжними інформаційними джерелами. Банківська звітність щомісячно постачає інформацію про рух валюти на кореспондентських рахунках у зарубіжних банках за операціями платіжного балансу, на рахунках фізичних та юридичних осіб — резидентів України за кордоном та на рахунках нерезидентів у національній валюті, інформацію про рух готівкової іноземної валюти.
Для забезпечення НБУ такого роду даними кожний уповноважений банк (банк, який має право на проведення операцій із валютними цінностями) звітує за формою, яка має такий вигляд (див. с. 304).
Для забезпечення глобальної автоматизованої перевірки якості даних в Україні організовано замкнену систему надходження інформації, згідно з якою рух коштів на коррахунках в іноземних банках за статтями платіжного балансу зіставляється із залишками на початок та кінець періоду. Щомісячно, на 15-й день після звітного періоду отримуються електронною поштою звіти комерційних банків про залишки та рух коштів за кожним відкритим коррахунком з іноземним банком (як ностро, так і лоро) в оригінальній валюті з інформацією про рух коштів за статтями платіжного балансу та країнами — торговельними партнерами (приблизно 40 тис. агрегованих операцій протягом місяця). Якщо лоро-рахунок банку-нерезидента відкритий у внутрішній валюті, операції на цьому рахунку також підлягають звітуванню. Для кожного кореспондентського рахунку банку заповнюється окрема форма. Залежно від його характеру сальдо на початок періоду записується у вимоги або зобов'язання банку. Так само заповнюється і сальдо на кінець періоду.
Операції, зміст яких полягає в переміщенні коштів між двома рахунками того самого банку (резидента чи нерезидента), у розрахунках між резидентами чи між нерезидентами, вважаються нейтральними для платіжного балансу.
Додатково за подібною схемою надходить інформація про рух коштів на поточних рахунках підприємств, що отримали дозвіл НБУ на відкриття таких рахунків у іноземних банках за кордоном. Для перевірки правильності кодування операції платіжного балансу кожний платіж на суму понад 250 тис. дол. США декларується копією платіжного документа.
Уся інформація перевіряється, виправляється з участю комерційного банку, котрий звітується, вилучаються операції, що є нейтральними для платіжного балансу. Далі база даних конвертується у дол. США за середньомісячним курсом, агрегується за операціями платіжного балансу.
Дані за торговельними операціями, фіксація яких здійснюється на момент платежу, об'єднуються з відповідною інформацією Державного митного комітету і Міністерства статистики (про експорт та імпорт товарів, надання послуг, про частку бартерних операцій у товарообороті тощо). Додатково здійснюється серія обгрунтованих дорахунків, зокрема коригування імпорту до цін ФОБ, коригування нафто- та газопотоків, враховується неформальна торгівля фізичних осіб (дрібнооптовий товар), гуманітарна допомога, майно мігрантів, неопрацьовані в поточному періоді митні декларації, ремонт товарів та транзит тощо.
Розроблена система експертних оцінок для врахування неформальної торгівлі. Це — і прямі розрахунки на основі обстежень Державного митного комітету, і розрахунки через окремі макроекономічні показники.
Додатково збирається інформація за іноземними інвестиціями (за видами), дані про стан та графік обслуговування державного боргу міждержавної заборгованості та взаємозаборгованості підприємств на звітний період, а також інша поточна інформація. Для систематизації даних у часових відрізках та вилучення інфляційного впливу платіжний баланс України складається в доларах США.