Правопорушення — це суспільно небезпечне або шкідливо неправомірне (протиправне) винне діяння (дія або бездіяльність) деліктоздатної особи, яке спричиняє юридичну відповідальність. Правопорушенню властиві такі ознаки:
1) має протиправний, неправомірний, характер, тобто суперечить нормам права, чиниться всупереч праву, є свавіллям суб'єкта; являє собою порушення заборон, зазначених у законах і підзаконних актах, невиконання обов'язків, що випливають із нормативно-правового акта, акта застосування норм права або і договору, укладеного на основі закону;
2) є суспільно шкідливим1 (наприклад, прогул) або суспільно небезпечним (посягання на життя людини). Суспільна шкідли- 1 вість {проступок) і суспільна небезпечність {злочин) — основна І об'єктивна ознака, що відрізняє правомірну поведінку від неправомірної. Юридичний аспект шкідливості виражається в по-Я рушенні суб'єктивних юридичних прав і обов'язків або пере-,! шкоді їх виконанню, матеріальний — у заподіянні учаснику пра-1 вовідносин матеріальних або моральних збитків;
3) виражається в поведінці — протиправній дії (крадіжка, | розбій, наклеп, образа) або бездіяльності (недбалість, прогул, >] залишення особи в безпомічному стані). Думки, наміри, пере- ] конання, які зовні не виявилися, не визнаються чинним зако-, нодавством об'єктом переслідування. Практика переслідування! за інакомислення є виявом репресивної суті тоталітарного режиму в державі;
4) має свідомо вольовий характер, тобто в момент вчиненням правопорушення залежить від волі і свідомості учасників, перебуває під контролем їх волі і свідомості, здійснюється ними усвідомлено і добровільно. Відсутність свободної волі є юридичною умовою, за якою діяння не визнається правопорушеннями навіть якщо воно і мало шкідливі наслідки. Правопорушенням визнається лише неправомірне діяння деліктоздатної особи {малололітні і душевнохворі деліктоздатними не вважаються);
5) є винним. Правопорушенням визнається лише винне діяні ня, тобто дія, яка виражає негативне внутрішнє ставлення праї вопорушника до інтересів людей, завдає своєю дією (чи бездії яльністю) збитки суспільству і державі, містить вину.
Враховуються не лише шкідливі наслідки, які настали, але й ті, які можучі настати.