1. Міжнародне морське право.
- вся діяльність у Районі повинна вестися з урахуванням забезпечення ефективного захисту морського середовища (ст. 145 Конвенції);
- держави зобов'язуються забезпечити дотримання законності своєї діяльності в Районі і відповідають за можливі заподіяні збитки (ст. 139 Конвенції);
- з огляду на те, що вся діяльність у Районі здійснюється на благо всього людства, проголошується принцип справедливого розподілу фінансових та інших економічних вигод від цієї діяльності (ст. 140 Конвенції);
- при розробці ресурсів Району, котрі знаходяться також і в межах національної юрисдикції прибережної держави, беруться до уваги законні права й інтереси цієї держави (ст. 142 Конвенції);
- морські наукові дослідження в Районі здійснюються виключно у мирних цілях і на благо всього людства (ст. 143 Конвенції);
- міжнародне співробітництво повинне передбачати сприяння державам, що розвиваються, в питаннях передачі їм технологій і наукових знань, пов'язаних з діяльністю в Районі (ст. 144 Конвенції);
- участь держав, що розвиваються, в діяльності у Районі та заохочення їх до цього (ст. 148 Конвенції);
- вживання необхідних заходів для охорони людського життя під час діяльності в Районі (ст. 146 Конвенції);
- узгодження діяльності держав у Районі й у морському середовищі, і зокрема, щодо установок, які використовуються для здійснення діяльності в Районі. Необхідне належне оповіщення про їхній монтаж, вони не повинні служити перешкодою на міжнародних морських шляхах і в зонах інтенсивного рибальства, навколо них повинні створюватися зони безпеки з належними навігаційними знаками, вони не мають статусу островів (ст. 147 Конвенції):
збереження всіх археологічних історично цінних знахідок у Районі (ст. 14L) Конвенції).
-185-
Правове положення Антарктики все більше і більше хвилює людство, у зв'язку з підвищенням її значущості в життєдіяльності нашої планети, і зокрема Україну, оскільки Україна бере активну участь у вивченні й освоєнні шостого континенту Землі і має там свою науково-дослідну станцію "Академік Вернадський". На цій станції постійно працюють українські дослідники Антарктики. Правовий статус Антарктики вперше в офіційному міжнародно-правовому порядку був визначений у 1959 р. на Вашингтонській конференції представників дванадцяти держав, на якій був укладений Договір про Антарктику.
Відповідно до цього договору, основні положення, що визначають правовий статус Антарктики, такі:
- просторова сфера Антарктики визначається районом, розташованим південніше 60-ї паралелі південної широти (ст. VI);
- Антарктика оголошується демілітаризованою і нейтралізованою зоною, й у ній заборонені будь-які заходи військового характеру (ст. І);
- в Антарктиці оголошується свобода наукових досліджень (ст. II);
- усі, наявні в Антарктиці до укладення Договору 1959 p., територіальні домагання заморожуються на увесь час дії Договору (ст. IV).
Правовий режим освоєння і використання Антарктики також визначений у Договорі про Антарктику 1959 р.
До основних положень цього режиму належать:
- регламентація діяльності держав щодо забезпечення режиму демілітаризації та нейтралізації Антарктики (ст. І);
- регламентація науково-дослідної діяльності в Антарктиці ( ст. II);
- розвиток міжнародного співробітництва в освоєнні та використанні Антарктики (ст. III);
- регламентація заборони ядерних вибухів, видалення радіоактивних матеріалів в Антарктиці (ст. V);
- регламентація контрольної діяльності держав - учасниць Договору 1959 р. (ст. VII);
- визначення обсягу національної юрисдикції держав на території Антарктики (ст. VIII);
- визначення кола заходів щодо різних видів діяльності держав - учасниць Договору 1959 р. в Антарктиці (ст. IX).
Міжнародна діяльність держав - учасниць Договору про Антарктику 1959 р. і активізація ООН у правових питаннях Антарктики привели до того, що, відповідно до резолюцій Генеральної Асамблеї ООН, міжнародне право щодо використання Антарктики повинне розвиватися з урахуванням:
- заборони полювання і винищування представників тваринного світу Антарктики;
- дозволу використання представників тваринного світу Антарктики тільки в наукових цілях;
- заборони вивезення представників тваринного світу з Антарктики і ввезення їх у неї;
- заборони, в екологічних цілях, розробки мінеральних ресурсів Антарктики;
- створення в Антарктиці міжнародного заповідника й оголошення Антарктики всесвітнім парком.
|