— повноваження законодавчих і виконавчих органів дер¬жавної влади, органів місцевого самоврядування і їх вико¬навчих органів.
Бюджетна система - це врегульована нормами права су¬купність усіх видів бюджетів.
Згідно зі ст. 5 Бюджетного кодексу України бюджетна система України складається із державного бюджету і місцевих бюджетів.
Місцевими бюджетами визнаються бюджет АР Крим, об¬ласні, районні бюджети, бюджети районів у містах і бюджети місцевого самоврядування. Бюджетами місцевого самоврядуван¬ня визнаються бюджети територіальних общин сіл, селищ, міст та їх об'єднань.
Стаття 6 Бюджетного кодексу України виділяє зведений бюджет, який є сукупністю показників бюджетів, що використо¬вуються для аналізу і прогнозування економічного та соціального розвитку держави.
Зведений бюджет України включає показники Державного бюджету України, зведеного бюджету Автономної Республіки Крим, зведених бюджетів областей і міст Києва та Севастополя. Зведений бюджет Автономної Республіки Крим включає показ¬ники бюджету Автономної Республіки Крим, зведених бюджетів її районів і бюджетів міст республіканського значення. Зведений бюджет області включає показники обласного бюджету, зведених бюджетів районів і бюджетів міст обласного значення цієї області. Зведений бюджет району включає показники районного бюдже¬ту, бюджетів міст районного значення, селищних і сільських бюд¬жетів цього району. Зведений бюджет міста з районним поділом включає показники міського бюджету і бюджетів районів.
Принципи бюджетного устрою (бюджетної системи) в Ук¬раїні (ст. 7 Бюджетного кодексу України):
— принцип єдності бюджетної системи України;
— принцип збалансованості;
— принцип самостійності;
— принцип повноти;
— принцип обґрунтованості;
Реалістичність бюджету базується на достовірності таких ос¬новних прогнозних показників соціально-економічного розвитку:
— валовий внутрішній продукт номінальний;
— індекс споживчих цін;
— прибуток підприємств;
— надходження в бюджет від приватизації;
— темпи приросту монетарної бази до початку року;
— темпи приросту грошової бази до початку року;
— експорт та імпорт товарів і послуг;
— інші показники, які затверджуються Кабінетом Міністрів України до складання бюджету.
— принцип ефективності;
— принцип субсидіарності;
— принцип цільового використання бюджетних коштів;
— принцип справедливості і неупередженості;
— принцип публічності і прозорості;
Міністерство фінансів України забезпечує доступність для публікації:
— проекту закону про Державний бюджет;
— закону про Державний бюджет з додатками;
— інформації про виконання Державного бюджету України;
— інформації про показники виконання зведеного бюджету України;
— іншої інформації про виконання Державного бюджету України.
Проект закону про Державний бюджет публікується протягом семи днів після його подання Верховній Раді Ук¬раїни. Бюджети публікуються протягом десяти днів з дня їх прийняття.
— принцип відповідальності учасників бюджетного процесу.
4. Бюджетна класифікація
Бюджетний кодекс України визначає бюджетну класифікацію як єдине систематизоване групування доходів, витрат і фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою та іншими ознаками відповідно до законодавства України і міжнародних стандартів.
Бюджетна класифікація застосовується для здійснення планування, регулювання, фінансового контролю, аналізу, порівнянності показників. Затверджує бюджетну класифікацію та зміни до неї Міністр фінансів України, інформуючи про це Верховну Раду України.
Доходи бюджету - це надходження до бюджету, що використовуються державою для здійснення її функцій та регулюються правовими нормами.
Склад доходів бюджету:
— податкові надходження;
Складові бюджетної класифікації
- Класифікація доходів
- Класифікація витрат
- Класифікація боргу
- Класифікація фінансування
- Класифікації видатків
— неподаткові надходження - добровільні компенсаційні платежі, а також штрафи і пеня, не пов'язані з податковим законодавством;
— доходи від операцій з капіталом;
— трансферти - безповоротні платежі, отримані від інших рівнів органів влади, міжнародних установ на безоплатній основі.
Класифікація доходів бюджету за порядком зарахування до бюджету коштів:
— власні - формуються за рахунок надходжень від власних джерел;
— закріплені - відносяться до певного рівня бюджету відповідно до Бюджетного кодексу на довготривалій основі у розмірі територіального надходження або у твердо фіксованому розмірі;
— регулюючі - надходження яких до бюджетів нижчого рівня щорічно визначає Верховна Рада України або представницький орган місцевої влади при затвердженні актів про бюджет.
Видатки бюджету - це кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.
Класифікація видатків бюджету:
1)за функціями, з виконанням яких вони пов'язані (функціональна класифікація), - дозволяє відслідковувати динаміку зміни державних витрат різноманітного функціонального призначення з метою проведення їх аналізу і прогнозування; організована за класифікацією OOН;
2) за економічною характеристикою операцій (економічна класифікація) - деталізує використання грошових коштів за їх предметними ознаками (види господарської діяльності), дозволяє виділити захищені статгі:
— поточні - платежі, не пов'язані з придбанням капітальних активів (оплата комунальних послуг, заробітна плата, нарахування, виплати населенню);
— капітальні - придбання основного капіталу, створення державних запасів і резервів, придбання землі і нематеріальних активів та капітальні трансферти;
— кредитування з урахування погашення - платежі з бюджету, пов'язані з виникнення вимог до інших фінансових об'єктів, які передбачають обов'язкове повернення коштів;
3) за ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація) - має на меті оптимізацію кількості головних розпорядників, покращання бюджетного планування і побудови організаційно досконалої системи управління;
4) за бюджетними програмами (програмна класифікація) -формування бюджету за програмно-цільовим методом, розподіл бюджетних призначень за бюджетними програмами, що є систематизованим переліком заходів, направлених на досягнення загальної мети. У Державному бюджеті виділяються таємні видатки, які пов'язані з державною таємницею, у зв'язку з чим пояснення їх витрачання в бюджеті не передбачається. Вони спрямовуються на діяльність органів державної влади в інтересах національної безпеки.
Класифікація фінансування бюджету - це групування джерел покриття дефіциту бюджету з метою конкретизації напрямків і обсягів запозичених коштів, а також визначення напрямків витрачання фінансових ресурсів, які утворилися в результаті дефіциту бюджету (платежі на погашення основної суми боргу). Класифікація фінансування бюджету та боргу:
1) за типом кредитора - можуть бути внутрішні (надходження від сектора державного управління, від фінансово-кредитних органів) та зовнішні (позики від міжнародних організацій, міжнародних фінансових організацій, іноземних комерційних банків);
2) за типом боргового зобов'язання (видом фінансового інструменту запозичення) - облігації, ощадні сертифікати, казначейські зобов'язання, депозити, а також довго-, середньо- та короткострокові.
Складові бюджету:
— загальний фонд;
— спеціальний фонд.
У спеціальному фонді обліковуються власні кошти бюджетних установ:
1) плата за послуги, які надаються бюджетними установами (від господарської або виробничої діяльності, за оренду майна, від реалізації майна);
2) інші надходження (подарунки, гранти, грошові кошти за
виконання окремих доручень). Видатки спеціального фонду:
— бюджетні призначення за рахунок конкретно визначених джерел надходжень;
— гранти і подарунки, отримані на конкретну мету;
— різниця між доходами і витратами спеціального фонду бюджету.
У складі бюджетів передбачається резервний фонд - певний обсяг нерозподілених видатків, який протягом року може використовуватись на фінансування непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не можуть передбачатися при складанні проекту бюджету. Він включається до загального фонду бюджету і не може перевищувати 1% від обсягу його видатків. Рішення про виділення коштів приймається Кабінетом Міністрів України, щомісяця який звітує про витрачання коштів перед парламентом. Сума коштів, що виділяється з резервного фонду на фінансування одного заходу, не може перевищувати 20% загальної суми резервного фонду. Не дозволяється використовувати кошти на погашення боргів, збільшення передбачених у бюджеті видатків.
Дефіцит бюджету - це сума, на яку рівень видатків бюджету перевищує рівень надходжень.
Причини виникнення дефіциту:
— спад виробництва;
— зниження ефективності функціонування окремих галузей;
— несвоєчасне проведення структурних змін в економіці або її технічного переоснащення;
— великі воєнні витрати;
— інші фактори, що впливають на соціально-економічне становище країни.
Бюджетний дефіцит - явище майже постійне в економіці кожної держави. Для населення наявність дефіциту має опосередковане значення, але воно бере участь у поверненні залучених для покриття дефіциту коштів шляхом сплати податків.
Бюджети в Україні можуть затверджуватись з дефіцитом лише при наявності обґрунтованих джерел його фінансування. Граничний розмір державного боргу не повинен перевищувати 60% фактичного річного обсягу ВВП. У разі перевищення зазначеної межі уряд має вжити негайних заходів до приведення цієї величини у відповідність з необхідною нормативною.
Профіцит бюджету - це перевищення доходів бюджету над його видатками. Законодавством передбачено, що профіцит затверджується з метою погашення основної суми боргу.
Тема 5. БЮДЖЕТНІ ПОВНОВАЖЕННЯ ДЕРЖАВИ
Тема 5. БЮДЖЕТНІ ПОВНОВАЖЕННЯ ДЕРЖАВИ
1. Поняття бюджетних повноважень
У бюджетному процесі на всіх його стадіях задіяні учасники бюджетного процесу, якими визнаються органи і посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями. Бюджетні повноваження - це права та обов'язки органів державної влади у галузі бюджетної діяльності, що визначаються Бюджетним кодексом України, щорічними законами про Державний бюджет, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", іншими законами, рішеннями місцевих рад та локальними актами.
Бюджетні повноваження залежно від виду бюджетних правовідносин, у межах яких реалізуються бюджетні права їх суб'єктів, поділяються на:
— матеріальні - визначають зміст прав і обов'язків органів державної влади у сфері функціонування бюджетної системи;
— процесуальні - передбачена законодавством сукупність прав та обов'язків державних органів у сфері бюджетного процесу. Рівні бюджетних прав:
— вертикальний (між представницькими та виконавчими органами різного рівня) - базується на конституційних нормах, що розмежовують повноваження між органами державної влади;
— горизонтальний - ґрунтується на конституційних нормах про розподіл компетенції між гілками влади. Групи бюджетних прав:
— повноваження у галузі зведеного бюджету - ґрунтуються на забезпеченні єдності бюджетної системи; проведенні єдиної бюджетної політики;
— повноваження у галузі державного бюджету - це повноваження з формування, розподілу і використання коштів державного бюджету;
— повноваження у галузі місцевих бюджетів - повноваження органів місцевого самоврядування.
Основні учасники бюджетного процесу: Президент України, органи законодавчої і виконавчої влади, Національний банк України, органи державного фінансового контролю.
Бюджетні повноваження учасників бюджетного процесу:
1) Президент України:
— підписує закон України про Державний бюджет і закони України про внесення змін і доповнень до закону про Державний бюджет, а також інші закони;
— має право вето відносно прийнятого Верховною Радою України закону про Державний бюджет України з наступним поверненням його на повторний розгляд;
— має право законодавчої ініціативи - видає укази і розпорядження з питань, не врегульованих бюджетним законодавством;
2) Верховна Рада України. Верховна Рада Автономної Республіки Крим. обласні, районні, сільські, селищні, міські і районні ради:
